Стрельбицкие (Strzelbicki, Стрельбицькі, Стрільбицькі)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Dniestrzanka: zbiór artykułów wierszem i proza ku zabawie i nauce - джерело

Rodzina, herbarz szlachty polskiej
, Том 4

Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie
, Том 22

Herbarz polski: Том 16

... 600 kóp groszy lit., byl pisarzem grodz- kim luckim 1609 r., nabyl od Anny z Majkowskich Fedoro- wej Strzelbickiej prawa do sum u ks.

Mittheilungen der k.k. Central-Commission zur Erforschung und ..., Том 4

джерело \ источник

Wielki przełom:
1907-1945

...Strzelbickiej (matki prof. Stefanii ze Strzelbickich Skwarczyńskiej , Janki, Staszka i Mariana Strzel- bickich) i cioci Józi Adamowej Rylskiej z Czarnołoziec (adoptowanej przez siostrę mego dziadka ciocię Rózię Julianową Puzynin&#281

Леся СМУТОК
РУСЬКА (тобто українська = русинська ) ГРОМАДА НОВОГО САМБОРА У XV – XVIII СТ. - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/dkz/2009_13.pdf

ст. 124
_________________________________________________________________
Подібно, відкритим залишається питання про кількість братств, що існували
у Новому Самборі впродовж XVI – XVIII ст. Наявність двох церков (однієї в перед-
місті – св. Пилипа, другої в середмісті – Різдва Богородиці) промовляє на користь тієї
точки зору, згідно з якою існувало два братства. Справді, під 1644 р. маємо згадку про
братство при церкві св. Пилипа, якому ефеський екзарх Мелетій підтвердив статут,
запозичений у Львівського братства. Про існування братства при церкві Різдва Бого-
родиці повідомляється в угоді від 28 липня 1666 р., укладеній між римо-католиками
та православними Нового Самбора щодо розширення прав останніх. Зокрема, з боку
русинів угоду підписав Миколай Дякович, “na ten czas brat starszy reli[gi]ey greckiey
[cerkwy] Narodzenia Panny Nayswiętey Samborskiey”25.
Однак, документи другої половини XVII – XVIII ст. не фіксують існування одночасно
двох братств. Вже згадана угода 1666 р. була підписана лише представником одного
братства. В 1671 р., під час укладення акту-легації 400 злотих на певних земельних
нерухомостях подружжям Стрільбицьких, з яких 200 злотих записувалися церкві
Різдва Богородиці, а 200 зл. – церкві св. Пилипа – серед присутніх згаданий Кузма
Пасербович, самбірський декан, парох церкви св. Пилипа, й Олександр Медицький
від імені братства русинів (“v[ene]r[a]bilis Kuzmas Pasierbowicz vicarius et Decan atq
Alexander Medycki nomine confraternitatiem rutenicarum”)26. В 1743 р. була внесена
скарга до віце-адміністраторського суду від імені громади русинів (“...communitatis
ritus graeci latino uniti ...”) представниками одного братства27.

Ігор Смуток*
РОДОВІД ШЕПТИЦЬКИХ
ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПЕРЕМИШЛЬСЬКИХ ГРОДСЬКИХ І
ЗЕМСЬКИХ АКТІВ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТОЛІТТЯ
Джерело - http://www.anthropos.org.ua/js...utok_I.pdf
_____________________________________________________
Гілка Сенька Шептицького. Сенько мав єдиного спадкоємця в особі
сина Миколая, народженого від шлюбу з Фенною Турянською. Ще за життя
батька той одружився з Анною, дочкою Миколая Хлопецького (1619). Мико-
лай продовжував володіти частками в Шептичах та Монастирці, позбувшисть
власності у Турйому і Топільниці, й востаннє згадується в 1670 р.47 Його дітьми
були Миколай, Катерина та, можливо, Андрій і Самійло.
Миколай Миколайович за згодою батька у 1648 р. уклав шлюб з Катериною,
дочкою Федора Бандрівського. Згодом він повторно одружився з Марією Бан-
дрівською. Обидві дружини володіли частками у сс. Терло, Росохи, Лібухова,
що зумовило появу Шептицьких з середини XVII cт. в родовому осідку Тер-
лецьких48.
Катерина у 1664 р. вийшла заміж за Георгія Яворського Дуба, родоначаль-
ника заможного у XVIII cт. відгалуження Яворських Дубиків49. Впродовж пів-
століття (до 1712 р.) вона доволі часто згадується на сторінках перемишльских
актів, однак виключно у справах, пов’язаних з Яворськими та сусідньою шлях-
тою південної гірської частини Перемишльщини50.
Андрій з’являється вперше у 1651 р. у судовій справі з Марком Літин-
ським51. Упродовж наступних трьох століть маємо ще кілька згадок про нього.
Всі вони так чи інакше мають стосунок до його майнових справ у сс. Шептичах
і Колбайовичах52. У 1670-х роках поряд з Андрієм незмінно виступає брат Са-
мійло, також власник земельних часток у сс. Шептичі і Колбайовичі53. Обидва
були одружені: Андрій з Сюзаною Хлопецькою (1679), Самійло з Марією По-
горецькою (1664)54. Після 1679 р. відомості про братів зникають. Так само від-
сутня інформація про їхніх прямих спадкоємців.
З 1680-х років рід Сенька Шептицького продовжили діти Миколая Мико-
лайовича. Він мав двох синів і трьох дочок.
Адам і Еліяш, народжені від першого шлюбу, були старшими від сестер.
Брати відомі насамперед як власники часток у сс. Терло, Росохи та Лібухова,
успадковані від матері. Дорослий період їхнього життя припадає на останні
десятиліття XVII – початок XVIII cт. Про Адама перемишльські акти повідо-
мляють частіше55. З них, поза звичними відомостями про майнові оборудки та
судові суперечки з ріднею та сусідами, дізнаємося про те, що Адам в молоді
роки служив товаришем в панцирних хоругвах, а у 1697-1699 рр.56 обирався
поборцею подимного в Перемишльській землі57. У кінці життя Адам посів
уряд бузького ловчого58. Еліяш згадується рідше й про його суспільно-політич-
ну діяльність нічого не повідомляється59. Обидва брати були одружені. Адам
з Марією Ярошинською (1680), Еліяш з Катериною Залеською.60 Смерть оби-
двох, ймовірно, настала в перше десятилітя XVIII cт., сповнене природніх і
військових катаклізмів61.
Єлена, Єва і Катерина – дочки Миколи Миколайовича – народилися в другому
шлюбі з Марією Бандрівською. Всі троє вийшли заміж за місцевих шляхтичів з
сс. Росохів та Терла. Єлена стала дружиною Самійла Стрільбицького Козико-
вича (1700), Єва – Теодора Ямінського, священика с. Терло (1700), Катерина
– Луки Нанівського (1701)62.

Я Стрельбицкий Иван Анатольевич.
Дед моей бабушки Стрельбицкий Иоанн Хрисанфович. по линии отца. а по линии матери её дед Попов Александр Андреевич.
Я происхождением своего рода интересоваться начал недавно,но родители мне рассказали кое что. хотя сами они не увлечены исследованиями. мой отец Художник

достаточно известный,хотя к известности он не расположен,даже избегает её)

Общая тема