Стаховские

Vadim Verenich
думаю это из Ваших Стаховских/Стаховичей

Горобець С. Невідомий фрагмент ревізії Чернігівського полку 1732 р. // Сіверянський літопис.- Чернігв, 2008. - № 4. - С. 19.
Городнянская сотня
в местечке Гороне 1732 г. - шинк удовствующей Стаховичевой
в с. Андреевци - шинк Андрея Стаховича. Там же С. 21.
в дер. Переписи - шинк Андрея Стаховича. С. 21
в дер. Кусеях - шинк бунчукового товарища Григория стаховича. С. 21
в г.Мене шинк бунч. тов. Андрея Стаховича С. 24.
г. Седнев - двор приезжий Андрея Стаховича и у него же там шинк С. 31

Vadim Verenich

Очень долгие поиски сведений о родной сестре моего деда Надежде Митрофановне Бородаевской наконец-то, совсем недавно увенчались успехом.
В 1916 году она вышла замуж за Александра Платоновича Стаховского-сына священника Николаевской церкви г.Чугуева Стаховского Платона Григорьевича, который, по нашему предположению, является родным братом смотрителя Суздальского духовного училища Стаховского Михаила Григорьевича.
Но Александр Платонович (1890-1943г.р.) не пошел по стопам отца, так как на надгробном памятнике значится надпись:
"Член КПСС с 1917 года. Активный участник борьбы за власть Советов в г.Чугуеве на Харьковщине."
Крайняя дата исследования Боромлянской ветки священников Стаховских у меня следующая:


ГАСО, г.Сумы. Фонд Ф-801. Опись 1. Дело 3, стр.86. 1781 год.
Упоминается священнический сын Прокофий Стаховский.

ГАСО, Фонд Ф-746-Ахтырский уездный суд, опись 2, Д. 62 и 80.
Упоминаются в 1778 году священнические дети Иван и Прокофий Стаховские. В 1785 году упоминается священник Анисим Стаховский.

ГАСО, Фонд Ф-804. Опись 2. Дело 358, стр.8об.- Челобитье слободы Боромли, Троицкой церкви диакона Прокофия Стаховского.
И дело 359, стр.4об.- упоминается диакона Стаховского мать вдова попадья Евдокия Стаховская. 1784 год.

ЦГИАУ, г.Киев. Фонд Ф-1975. Опись 1. Дело 272-Росписи Ахтырки и уезда. 1789 год. Боромля.
Троицкая церковь.
Диакон Прокопий Тихонов сын Стаховский – 32 года.Жена его Ульяна Иванова – 29 лет.
Дети: Андрей – 4; Платон – 3 года.
Воскресенская церковь.
Священник Иоанн Тихонов сын Стаховский – 34 года.Жена его Александра Иосифова – 22 года.

ЦГИАУ, г.Киев. Фонд Ф-1975. Опись 1. Дело 314-Списки церковнослужителей. 1798 год. Боромля.
Покровская церковь.
Священник Прокопий Тихонов сын Стаховский – 40 лет.
Жена его Ульяна Иванова – 35 лет.
Дети: Андрей – 12 лет. В Харьковской семинарии обучается, грамматический класс.
Платон – 11; Алексей – 8; Параскева – 4 года.
Воскресенская церковь.
Священник Иоанн Стаховский – 42 года, вдов.Сын его Александр – 6 лет.

Предполагаю, что Тихон и Анисим Стаховские - родные братья. В более ранних документах я их не встречал. Может быть это они первыми пришли в Боромлю?
Просил бы Вас сообщить мне, если есть данные, имя второго сына священника Юрия Стаховского-брата Андрея (в мн. Антония)

С уважением BorodaevskiyVI

Спасибо, что ответили. Буду ждать.

24190

Поздравляю с началом генеалогических исследований своей фамилии!
Обратите внимание на заглавную часть каждой странички форума:

[q]

На этом форуме собираются очень разные люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, и не только ею. РЕГИСТРИРУЙТЕСЬ, задавайте вопросы - и вы наверняка найдете здесь собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вы новичок? Прочтите советы начинающим,

[/q]

На первом этапе очень важно собрать все имеющиеся документы предков.
Распросить всех родственников и знакомых обо всем, что они помнят о Вашей семье. Все рассказы запишите.
И вот когда Вы будете иметь информацию о своих предках хотя бы в третьем колене по восходящей линии (местность их проживания, населенный пункт и , желательно, церковный приход), тогда форумчане окажут Вам помощь в дальнейших исследованиях.
Успехов в составлении родословия. Это очень интересное, полезное и увлекательное занятие.
С уважением BorodaevskiyVI

Еще нашел наконец-то в Интернете информацию о предках известного политического деятеля - доктора Миколы Стаховського. Он, видимо, также из того же священнического рода. В списках Выпускников Волынской духовной семинарии 1801-1901, 1906, 1910, 1913, 1915 гг. есть дед Миколы -Харитон Феодорович Стаховский (выпуск двадцать шестой 1835 года) и отец - Анания Харитонович Стаховский (выпуск сорок восьмой 1876 года). Предполагаю, что родоначальник волынской ветви Стаховских - Федор- может быть сыном Анисима Стаховского.
Биографическая статья опубликована в журнале „Лікарський вісник”. – Рік XII. Ч. 1 (36). – Січень 1965. - С.32-44.:

"Д-р Микола Стаховський походив із старого польського роду, отже, тратимо не лише ми, українці, наших діячів, що полыцаться чи русифікуються, але, як видно з прикладу з д-ром Стаховським, — тратять і інші національності, в тому і поляки. В польському гербовнику Касира Несіецького (1841 р.) на сторінці 475 знаходимо: „Стаховський гарбу Огончик, стародавня родина у воєводстві Мстиславськім та Вітебськім". З історії відомо, що в XVI ст. та пізніше окремі представники цього роду займали визначні становища при королях та князях польських. Пізніше рід поділився на дві вітки — одна пішла в Україну, а друга в Мадярщину. При цій нагоді варто подати, що в 1929 р. останні представники цих двох галузок роду зустрілися в Словаччині, як лікарі — д-р Лев Стаховськи'й, української вітки і д-р Антоній Стаховський, мадярської. Спільним у них було родинне знамено ,,Оґончик".
Три останні генерації української вітки роду Стаховських були уже відомі в Україні, як служителі Православної Церкзи. У російського письменника Лескова, в його Сибірських картинах з XVIII ст., знаходимо такі відомості: „В 1721 році був поставлений сибірським митрополитом чернигівський архиерей Антоній Стаховський, а трохи далі — „Митрополит сибірський Антоній від 1721 року і до смерти 7-го березня 1740 року, він походив з малоросіян".
Народився д-р М. Стаховський в родині священника с. Стеківці, на Волині, 9 (22) травня 1879 року- Батько його Ананій (1849-1919) також родився і noмер в Стетківцях. Дід його Харитон Стаховський, (1809-1886) теж був все своє життя п'арохом в цьому селі. Мати д-ра Миколи Стаховського, Олена з Ящинських (1859-1933) і дружина його діда Ольга з Білевичів — походили зі старого князівського роду Глинських.
Kpім Миколи Стаховського, у о. Ананія було ще троє дітей — син Константин (1882-1959), доньки: Анастазія, лікарка, і Ганна, учителька. Перша померла від нещасливого висадку, отруїлася морфіною, а друга від туберкульози.
Два покоління Стаховських багато причинилися до піднесення культурного рівня свого села. Крім парафіяльного наділу, дід Стаховського о. Харитон купив на власність великий вигін, на якому побудував власну, гарну і велику хату. В домі священників Стаховських завжди панувала тільки українська мова, разом з тим дуже ревно плекалася в хаті українська музика, зокрема на родня пісня. Ще о. Харитон вславився МУЗИЧНИМ хистом, але його перевершив його син о.Ананій, що мав чудесний голос, правив служби Божі, співаючи їх. В домі систематично відбувалися імпровізовані, а нерідко й спеціяльно організовані концерти. Особливо, в літню пору, коли ділі наповнявся студіюючою молоддю і гістьми, як наприклад — д-р Семен Ящинський, рідний брат дружини о. Ананія, професор хірургічної анатомії Варшавського університету, та його приятель Майборода. Обидва вони за студентських часів співали в Варшавській опері як хористи. Не цуралися і молоді, і старші Стаховські та їх гості селянської маси, так інтелігенції села, як і звичайних селян. За це селяни дуже любили всю родину Стаховських, особливо о. Ананія. Натомість, часто мали Стаховські клопоти, особливо о. Ананій, від свого духовного начальства, відомого чорносотенця Антонія.
В такому родинному і громадському середовищу виховувався Микола Стаховський, який, вчився спочатку в рідному селі, а пізніше, порушивши 100-літню традицію родини, вступив не до духовної школи, а до гімназії в Житомирі, в 1893 p., яку блискуче закінчив в 1901 р."