Остапець \ Остапец \ Ostapets

Lorelei

Писали и Дранко и Дранка.

Року 1715 ноября 12 дня
Реестр мне сотнику потоцкому Андрею Федорову упомянутому. Много [ли] козаков Кременчуцких зреведовали [зревізували ] по указу добродей мого з оружем добрим и з конней [кіньми]

85. Левко Булах

Миргородский полк
ПОТОЦЬКА [ПОТОКІВСЬКА, ПОТІЦЬКА] СОТНЯ - https://forum.vgd.ru/290/25159/
(1649-1775 pp.)
==========================================

Виникла у складі Чигиринського полку. У ньому ж закріплена „Реєстром" 1649 р. у складі 181 козака. Протягом 1661-1663 рр. перебувала в Кременчуцькому полку. У 1663-1667 pp. знову в Чигиринському полку. За Андрусівською угодою мала би відійти до Миргородського, але П. Дорошенко утримував її за собою до 1672 року, коли І. Самойловичу вдалося таки приєднати цю адміністративну одиницю до Миргородщини. У 1775 р. за указом Катерини II Потоцьку сотню ліквідовано, а територію включено до складу Новоросійської губернії.
Сотенний центр: містечко Потік, нині - село Потоки Кременчуцького району Полтавської області.

Сотники: Гулячка Василь (1649). Дубовицький Гаврило (1661). Вольовач Антін (1719). Крушевський Прокіп (1721, н.). Розсоха Йосип (1723-1724). Малишев Данило (1725, н.). Крушевський Трохим (1729-1731). Сахатов Юрій (1736-1750). Булах Антон (1739, н.). Шутенко Ілля (1754-1768).

Населені пункти: Дмитрівка, село; Кам'янка, село; Омельницький хутір; Потоки, місто.
В ревізії 1723 р. є дані лише по містечку Потоки.
В описі 1765-1769 pp. відсутнє село Кам'янка, проте описані 19 хуторів.
================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 194.

Александр Коновальчук - Супер, Дякую.
Так, це за городами, напевно наші.

Княжна з Семиполок.

На розвідку у Семиполки
Чутки про те, що у Броварському районі у 18 столітті жила єдина в Україні княгиня, яка, до того ж, походила з роду Розумовських і була наближена до імператорського двору, не давали мені спокою. За деякими історичними відомостями, на цій землі гостювала навіть російська імператриця (зупинялась на ночліг в домі Дараганів, по дорозі з С-Петербургу до Києва в 1754 році). Отож, я вирушила до Семиполок, щоб з’ясувати, що з того правда.
На жаль, місцевим жителям мало що відомо про княгиню Софію Хованську. Пам’ятають лише те, що чули від своїх пращурів: «Так, жила якась там бариня»? На мої запитання, яка то була бариня, чим вона займалась, лише знизували плечима.
Хоча дещо довідалась від Володимира Андрійовича Москвича, колишнього директора Семиполківської школи. Він показав мені місцевий дендропарк, де полюбляють відпочивати місцеві мешканці. Тут зібрано рідкісні породи дерев (В другій половині 19-го ст. доглядав цей парк мій прадід Іван Потапович Остапець) . «Цю красу колись плекав зять княгині, генерал Алфер’єв, — розповідав небайдужий семиполківець. — Поки тодішні майстри не осушили поверхню, тут була звичайна болотиста місцевість».
Також ми побували на місці, де, як твердять місцеві дослідники, розташовувався маєток пані Софії. Якраз неподалік старої центральної дороги, що вела на Петербург. Нещодавно там були людські городи, а зараз ростуть бур’яни. Під час обробітку землі місцеві мешканці часто наштовхувались на рештки цегляного фундаменту 18 століття.

Факти — річ уперта
Щоб більше дізнатись про Софію Хованську, я звернулась до фахівця, який ретельно досліджував біографію княгині. Це автор книги про Броварщину «Золота очеретина» Володимир Гузій, який родом із Семиполок.
Про неординарну особистість Хованської пан Володимир чув від діда ще в дитинстві.
«Це диво, адже звичайна українська дівчина стала княгинею та найбагатшою жінкою в Україні», — розповідав Володимир Миколайович. Про красу та розум Софії складали легенди. Вона надихнула генія української писемності Тараса Шевченка до написання чудового твору «Княгиня» (за посиланням повість "Княгиня" - http://www.ukrcenter.com/Літер...ня-повість
Історичні документи подають суперечливі відомості із її біографії.
Наприклад, дуже багато незрозумілого пов’язане з її походженням. Офіційно Софія Дараган (дівоче прізвище)-Хованська по чоловіку, була племінницею неофіційного чоловіка російської імператриці Єлизавети Олексія Розумовського. До речі, він походив зі звичайної української козацької родини - Розумів.
Проте подейкували, що Софія була навіть позашлюбною донькою імператриці.

Княгиня задає тон
Через невдалий шлюб зі своїм чоловіком, заможним російським князем, Софія залишила двір та повернулась у рідне село Семиполки. Європейську освіту вона вирішила застосувати на практиці.
Княгиня одна з перших в Україні започаткувала поміщицькі економії, де за новітніми методами вирощували кращі породи свійських тварин.
Варто зазначити, що панянка не силувала людей прислужувати їй. Багатьох вона навіть звільняла від кріпацького обов’язку.
Значну увагу приділяла освіті українців. Насамперед, піклувалась про освіченість та культуру жінок. Для зведення інституту шляхетних дівчат вона навіть пожертвувала земельну ділянку в районі Печерська, що у Києві.

Валентина Ярмоленко - http://borvisti.com.ua/index.php?read=1283