Остапець (Остапец, Ostapets)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ДЕМ’ЯН МНОГОГРІШНИЙ
ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ. - http://litopys.org.ua/suspil/sus121.htm

дані від великого государя, всеросійського царя, Запорозькому війську і всьому народові малоросійському при постановленні Дем’яна Ігнатовича Многогрішного, гетьмана 1

Літа 7177 2, лютого 12 дня від Різдва Христового 1669 року

Обозний Петр Михайлов син Забіла

ПІДПИСКИ ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
Семен Олифіренко
СОТНИКИ СТАРОДУБСЬКОГО ПОЛКУ
погарський — Гаврило Єремієнко
СОТНИКИ КИЇВСЬКОГО ПОЛКУ
Київський — Григорій Алифиров
ЧЕРНІГІВСЬКІ МІЩАНИ
райця Роман Остапов

Острогозький полк (Рибинський полк) — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр — місто Острогозьк (інша назва — Рибне, нині на території Росії).

Перший слобідський полк, сформований на Слобожанщині у 1652—1658 роках із переселенців з Лівобережної та Правобережної України. У 1652 році Іван Дзиковський очолив переселенців - реєстрових козаків Чернігівського і Ніжинського полків у кількості 2000 чоловік, з родинами та майном, які заснували місто Острогозьк.

Складався із 7 сотень, які називалися від прізвищ своїх сотників чи від тих місцевостей, звідки прибули: Остапова, Дубовика, Іванова, Батуринська, Конотопська, Карабутинська, Бутурлинська. Сотенні містечка — Білолуцьк, Ольшанськ, Старобільськ, Євдаківка, Усерд та ін.

З часом територія полку розширилася за рахунок переселенців з Гетьманщини та інших частин України.

У 1670 році вибухнуло повстання в Острогозькому полку, пов'язане з селянською війною під проводом Степана Разіна. Повстання, яке очолив старий полковник Іван Дзиковський, на короткий час ліквідувало московську владу на сході Слобідської України. Незабаром воно було придушене й Дзиковський з дружиною Євдокією та більшістю повстанців потрапили в полон і були страчені. У наступні роки полковниками були Герасим Корибут (1671—1680), Іван Сас (1680—1693) та інші.

У XVIII ст. полк очолювали вихідці із роду Тевяшових (Іван, Іван Іванович, Степан Іванович). У другій половині 18 століття полк поділявся на такі сотні: Перша Острогозька, Друга Острогозька, Третя Острогозька, Ливенська, Уривська, Корочанська, Закотна, Білолуцька, Біловодська, Калитвинська, Богучарська, Толучіївська, Міловська, Калачіївська.

Після ліквідації московським царським урядом козацького самоврядування на Слобідській Україні 1765 року був розформований, його козаки склали основу Острогозького гусарського полку російської армії.

Територія Острогозького полку увійшла до складу Острогозької провінції Слобідсько-Української губернії.

http://upload.wikimedia.org/wi...strogo.svg

Статті, або Переяславльські конституції 981,
дані при обранні на гетьманство Юрія Хмельницького
всьому Запорозькому війську від великого государя царя всеросійського.
В літо 7167-го, січня 13-го, а від Різдва Христового — 1659-го
http://izbornyk.org.ua/velichko/vel13.htm

А на раді були та приклали підписи до статей:

Гетьман Юрій Хмельницький, який приклав руку сам.

Обозний Тимофій Носач 985, на його місце приклав руку писар його Тимко Стефанов 986.

Судді військові: Іван Безпалий 987, Іван Кравченко: на їхнє місце приклав руку Кобринський архімандрит, каневський ігумен Йов Заюнчковський 988.

Осавули військові: Іван Ковалевський 989, Анисим Чеботков 990; на їхнє місце приклав руку ієромонах Йосафат Куцевський, старший Печерської печатарн 991.

Писар Семен Остапов (Остапець \ Остапенко) приклав руку сам.

Полковники:

Черкаський Андрій Овинев 993, замість нього приклав руку писар Андрій Суличин 994;

Каневський Іван Лизогуб 995, замість нього приклав руку писар Остапій Ігнатов 996;

Я к Вам снова с Дранками

По ревизии 1816 г. в с.Новониколаевке проживали поселяне:
Дранка Павел Яковлев 84 лет (дата рождения 1732 год)
его сын Герасим Павлов 44 лет
жена Герасима Катерина 40 лет
сын Герасима Федор 8 лет
сын Герасима Андрей 4 лет

Может найдутся пересечения с Вашими. Написание фамилии именно Дранка.

Lorelei

Писали и Дранко и Дранка.

Поиск через интернет - объявление на сайте "Ждем и ищем тебя (жди меня).

Остапец Георгий Демьянович и Владимир Демьянович
пол: муж Год пропажи: 1945
Ukraine Киев
Два этих человека являются родными братьями моего деда Остапец Николая Демьяновича. По рассказам деда его брат Георгий пропоал без вести во время Великой отечественной войны, по некоторым данным он находился за границей. Второй брат - Владимир исчез сразу послу войны, по рассказам их матчехи его видели и он сообщил, что перегоняет куда-то скот, больше ничего о них не известно
объявление о поиске пропавших родственников разместил http://webcache.googleusercont...=firefox-a

Року 1715 ноября 12 дня
Реестр мне сотнику потоцкому Андрею Федорову упомянутому. Много [ли] козаков Кременчуцких зреведовали [зревізували ] по указу добродей мого з оружем добрим и з конней [кіньми]

85. Левко Булах

ПОТОЦЬКА [ПОТОКІВСЬКА, ПОТІЦЬКА] СОТНЯ
(1649-1775 pp.)

Виникла у складі Чигиринського полку. У ньому ж закріплена „Реєстром" 1649 р. у складі 181 козака. Протягом 1661-1663 рр. перебувала в Кременчуцькому полку. У 1663-1667 pp. знову в Чигиринському полку. За Андрусівською угодою мала би відійти до Миргородського, але П. Дорошенко утримував її за собою до 1672 року, коли І. Самойловичу вдалося таки приєднати цю адміністративну одиницю до Миргородщини. У 1775 р. за указом Катерини II Потоцьку сотню ліквідовано, а територію включено до складу Новоросійської губернії.
Сотенний центр: містечко Потік, нині - село Потоки Кременчуцького району Полтавської області.

Сотники: Гулячка Василь (1649). Дубовицький Гаврило (1661). Вольовач Антін (1719). Крушевський Прокіп (1721, н.). Розсоха Йосип (1723-1724). Малишев Данило (1725, н.). Крушевський Трохим (1729-1731). Сахатов Юрій (1736-1750). Булах Антон (1739, н.). Шутенко Ілля (1754-1768).

Населені пункти: Дмитрівка, село; Кам'янка, село; Омельницький хутір; Потоки, місто.
В ревізії 1723 р. є дані лише по містечку Потоки.
В описі 1765-1769 pp. відсутнє село Кам'янка, проте описані 19 хуторів.
================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 194.
_________________________________________________________________________________________
Список козаків, набраних для участі в Низовому поході з Кролевецької сотні (складений 22 вересня 1731 року)

[в квадратні дужки взято нерозбірливі фрагменти]

Ф. 51 Оп. 3 Спр. 3896

Реестръ коли кое число вишло козаковъ з сотнѣ Кролевецкой до походу военного и хто именно ниже сего іавствует.

Села Андрѣевки - https://forum.vgd.ru/283/25062/

Грицко Бутенко атаман курѣнний
Андрѣй Булах
Васил Ґріонский, Иван Возніакъ
Мирунъ Уласенко, Иван Тишченко
Хома Сурмачъ, Петро Назаренко
Іоско Сидоренко.

_________________________________________________________

Реєстр 1649 р. В скобках сотня.

КИЇВСьКИЙ ПОЛК

Булах Антип (Предримирського)
Булашенко Михал (Преварська)
Булашенко Павло (Білогородська)
Булох Юрко (Київська)

ЧИГИРИНСЬКИЙ ПОЛК

Булаенко Иван (Крилівська)
Булаенко Семен (Крилівська)
Булах Иван (Омельницька)

КАЛЬНИЦЬКИЙ ПОЛК

Булаевъский Иванъ (Кунянська)
Булаченко Василь (Кунянська)
_________________________________________________________

Інформація від форумчанина - Гетьманец - https://forum.vgd.ru/282/25122/

Ревизии 1738 г. по Черниговскому полку. Вот по полковой сотни.
Информиция раньше не публиковалась.
Орфография и написание букв оставил в оригинале.

И с креской - читать по российски как Ы
ћ - читать как И
Ї -читать в зависимости от впереди стоящей буквы как И и как Ы
ü (на письме как и с точкой над которой дуга) - читать как ЙИ (укр. Ї)

СЕЛА ЯНУВКÚ КОЗАКÚ
ГРУНТОВЇЕ

МАЛОГРУНТОВЇЕ
Кúрћк Поводъ Сїü всћ одúнадцат могут служúт.
-------------------------------
Стефанъ Булахъ
Семенъ Булахъ

Булах
На Чернігівщині, в Козелецькому р-ні є с.Булахівка, село 16 ст., назване по прізвищу боярина????, див.енц. "міст та сел України". Булах /булак/ - тюркського походження. Має значення -1-й сйн. В Чечні :Кара- Булак.

Миргородский полк
ПОТОЦЬКА [ПОТОКІВСЬКА, ПОТІЦЬКА] СОТНЯ - https://forum.vgd.ru/290/25159/
(1649-1775 pp.)
==========================================

Виникла у складі Чигиринського полку. У ньому ж закріплена „Реєстром" 1649 р. у складі 181 козака. Протягом 1661-1663 рр. перебувала в Кременчуцькому полку. У 1663-1667 pp. знову в Чигиринському полку. За Андрусівською угодою мала би відійти до Миргородського, але П. Дорошенко утримував її за собою до 1672 року, коли І. Самойловичу вдалося таки приєднати цю адміністративну одиницю до Миргородщини. У 1775 р. за указом Катерини II Потоцьку сотню ліквідовано, а територію включено до складу Новоросійської губернії.
Сотенний центр: містечко Потік, нині - село Потоки Кременчуцького району Полтавської області.

Сотники: Гулячка Василь (1649). Дубовицький Гаврило (1661). Вольовач Антін (1719). Крушевський Прокіп (1721, н.). Розсоха Йосип (1723-1724). Малишев Данило (1725, н.). Крушевський Трохим (1729-1731). Сахатов Юрій (1736-1750). Булах Антон (1739, н.). Шутенко Ілля (1754-1768).

Населені пункти: Дмитрівка, село; Кам'янка, село; Омельницький хутір; Потоки, місто.
В ревізії 1723 р. є дані лише по містечку Потоки.
В описі 1765-1769 pp. відсутнє село Кам'янка, проте описані 19 хуторів.
================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 194.

В моєму селі Косачівка Остерської сотні, також були козаки Веремієнки

Рум'янцевській опис Малоросії 1766

Двор №1
Домов – 2, Амбаров – 2, сараев – 2.
В нем живет вдова козака Параскевия Иванова Веремеенкова, уроженка деревни Бондаров, 50 лет, здорова.

Григорий – 30
Жена Арына Григорьева – 25
Федора – 12

Денис – 19
Жена Параскевия Алексеева – 19

Петро – 15
Агафия – 12
Марина – 10

Общая тема