Поиски предков в Польше

Assja написал:

[q]

Прадед Павлик Роман Павлович (р. 1869, ум. ноябрь 1927г в Ярославле) - родился в д. Яновка, Славутичского уезда, Седльского района, Бельской губернии - так было написано в его документе - партийной карточке. В другом месте - село Яновка Бельского уезда (Польша). В метриках о рождении детей (в Ярославле, где он женился и жил потом) - крестьянин. В партийной карточке про мать написано - "в услужении", про отца - "не знаю". Имен родителей нет. Вероисповедание - православное. Был на Первой мировой унтер-офицером, никаких данных, где служил, нет.
Предположила, что Яновка - вот эта: https://pl.wikipedia.org/wiki/...82odawski)
Просмотрели всех мормонов по Бресту, Белостоку, начали смотреть Люблин (там все вперемешку) - Павлики только католики попадаются, но не похоже на моих... Мог сменить веру в армии?
Где еще можно поискать хоть какие-то сведения?

[/q]

Армия-то при чем?
Женился на православной - и сменил веру перед бракосочетанием. Метрики детей из церкви или из костёла?

Assja написал:

[q]

>> Ответ на сообщение пользователя IrenaWaw от 30 декабря 2021 13:16

Метрики детей из православной церкви Ярославля.

[/q]

Акт о бракосочетании есть?
Перед этой датой поищите в актах о крещении переход в православие.

Assja написал:

[q]

Павлик Роман Павлович (р. 1869

[/q]

точно 1869 год? на gwar в дате 1917 года указан возраст 46 лет. 1871 тоже смотрите как вариант

AlexandrBK написал:

[q]

Есть информация, что мой предок - ветеринарный врач Адам Леонович Сенявский - получил в 1916 году назначение ветеринарным инспектором в г. Радом.

[/q]

Возможно есть родственные связи:

Сенявські
Першим відомим представником родини Сенявських був львівський земський суддя Ґюнтер з Сеняви. Виходець з небагатого роду, він, користуючись особистою приязню короля Казимира Яґеллончика, у 1464 р. отримав в заставу село Добряни, а у 1468 – королівські села Гонятичі та Луб’яне. Земельні володіння Ґюнтера у Львівській землі поповнилися у 1482 р., коли той отримав від Казимира Яґеллончика дозвіл на викуп від Юрка Чебровського королівських сіл Юшківці, Трибоківці, Репехів та Любша, а також фільварку Кучалове в Княжому Полі (місцезнаходження невідоме).
Вищезазначені села, однак, не перейшли у довічну власність родини. Натомість історію землеволодіння Сенявських у Львівській землі традиційно пов’язують з Бережанами, які, починаючи з XVI ст. стали осередком маєтків роду. 23 грудня 1529 року, у львівському ґродському суді брати Сенявські (Александр, Миколай та Прокіп) поділили між собою дібра батька, галицького хорунжого Рафала. Миколай Сенявський став власником сіл Бережани, Лапшин і Лісники. Вже через рік, 19 березня 1530 р., зусиллями нового власника, Бережани отримали німецьке право. 31 травня 1533 р. Миколай отримав у пожиттєву заставу батьківські маєтки (зокрема, баковецьку державу з 6 селами). Станом на 1578 р., за даними дослідника Марека Плевчинського, до маєтностей Сенявських, якими на той момент володів син Миколая, руський воєвода Ієронім (фундатор бережанського замку), належало 1 місто та 21 село. За нашими підрахунками, згідно поборового реєстру 1578 р. до володінь усіх згаданих у документі Сенявських (Ієроніма, його брата Рафала і дружини останнього Катажини) належало 2 міста і 16 сіл.

Джерело:
Смерека Богдан: Поборові реєстри як джерело для вивчення приватних землеволодінь та їх власників у Львівській землі Руського воєводства в XIV ст. // Генеалогічні записки. – Львів, 2015. – Вип. 13. С. 29 – 30.

gunaydin написал:

[q]

как Bednaruk мог стать Бодара а потом Бондарук?

[/q]

На счет "Бодара" сказать сложно, а в случае Беднарук-Бондарук очевидно имеет место перевод корня фамилии. Бондарь по-польски Bednarz. Такое сегодня, конечно, недопустимо, но в 19 веке случалось, в основном в отношении неграмотных крестьян.