БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)
✔️ Диалоговая тема для обсуждений.
Metallist Чернигов Сообщений: 646 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 1198 | Наверх ##
30 сентября 2009 12:08 БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1674; 1702-1712)=========================== Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський. З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом. Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський. Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками. За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким: Антонів - 70 козаків; Бишів - 69; Біла Церква - 1044; Боярка - 30; Брусилів - 19; Вільня - 19; Вільховець - 100; Водотиїв - 22; Войташівка - 39; Германівка - 100; Дідівщина - 50; Івниця - 50; Кам'яний Брід - 30; Карабчиїв - 20; Коростишів - 90; Паволоч -100; П'ятигори - 122; Рожів - 50; Сквира - 30; Торчиця - 100; Фастів - 100; Ходорків - 48; Чорна Кам'янка - 688. Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні. Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів. Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості. Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.). У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.=================================== Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 42-43. | | Лайк (3) |
Klim2018 Сообщений: 29262 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 30951 | Наверх ##
8 апреля 2021 21:26 Алексей МТ написал: [q] Добрый вечер. Подскажите пожалуйста, не попадалась ли кому в списках имен Белоцерковского полка и возможно Роживской сотни казака с фамилией Токарский? И могло ли такое быть? Восстановил своих предков проживавших в местечке Рожев, ныне Макаровского района Киевской области, до 1796г. ранее записей нет. Благодарю за любой ответ.[/q]
Добрый вечер! В дополнение к вышесказанному, опубликую новую информацию. В Присяжной книге 1654 года в Белоцерковском полку есть обладатели фамилий Токар и Токаренко. Возможно это тоже Ваши. --- Знания - сила | | |
Алексей МТ Начинающий
Сообщений: 44 На сайте с 2010 г. Рейтинг: 20 | Наверх ##
9 апреля 2021 8:47 Klim2018 написал: [q] Алексей МТ написал:
[q] Добрый вечер. Подскажите пожалуйста, не попадалась ли кому в списках имен Белоцерковского полка и возможно Роживской сотни казака с фамилией Токарский? И могло ли такое быть? Восстановил своих предков проживавших в местечке Рожев, ныне Макаровского района Киевской области, до 1796г. ранее записей нет. Благодарю за любой ответ.
[/q]
Добрый вечер! В дополнение к вышесказанному, опубликую новую информацию. В Присяжной книге 1654 года в Белоцерковском полку есть обладатели фамилий Токар и Токаренко. Возможно это тоже Ваши.
[/q]
Здравствуйте. Огромное спасибо за информацию! Подскажите, а можно как то проследить дальнейшую судьбу, носителей данных фамилий Токар и Токаренко до начала 19 века? Как я упоминал выше, последняя запись моего предка есть за 1796г. --- Без прошлого, нет будущего. | | |
valchaМодератор раздела https://forum.vgd.ru/349/ Сообщений: 24334 На сайте с 2006 г. Рейтинг: 20172 | Наверх ##
9 апреля 2021 11:57 Алексей МТ написал: [q] Подскажите, а можно как то проследить дальнейшую судьбу, носителей данных фамилий Токар и Токаренко до начала 19 века?[/q]
Конечно можно........ если сохранились докумены в Архивах --- Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b | | |
Klim2018 Сообщений: 29262 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 30951 | Наверх ##
10 апреля 2021 12:08 Metallist написал: [q] Половець Андрій і Федір, (Полкова сотня)[/q] Половець Семен( ? – 1613 – 1664 – ?) Шляхтич, козак білоцерківський (1649) 198. В 1654 р. у Білій Церкві відомі Половці Андрій і Федір199, в Камінному Броді сотником був Іван Половець. Семен Половець був полковником білоцерківським (1653 – 1654), цьому мало передувати сотництво в одній з білоцерківських сотень. Він брав участь у підписанні Переяславської угоди в січні 1654 р. За наказом полковника в Білій Церкві на той час залишався Данило Гиря 200. Професор Ю. Гаєцький стверджує: " Половець був усунутий з посади Богданом Хмельницьким за недостатню компетентність. Петро Дорошенко узяв за дружину його дочку" 201. У 1656 р. Половець знову став полковником білоцерківським. У 1658 р. він зустрічається як наказний полковник; під час перебуваня у московському полоні Івана Кравченка був , мабуть, обозним полковим білоцерківським. Був Половець і генеральним обозним у Тетері (? – 26 червня 1644 – ?) 202. 198. Реєстр Війська Запорозького. – С. 172. 199. Акты ЮЗР. – Т. Х. – С. 783. 200. Там само. 201. Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate. – V. 2. – Cambridge, 1978. – S. 546. Можливо, мається на увазі перша дружина Петра Дорошенка невідомого імені і походження, чию доньку Любов (? – 1658 – 1708 – ?) було видано за Юхима Лизогуба. Див.: Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. – С. 29. 202. Памятники, издаваемые Временной Комиссией для разбора Древних Актов, учреждённой при Киевском военном, Подольском генерал-губернаторе. – Т. IV. С. 148. Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 69 – 70. --- Знания - сила | | |
89284004572 Сообщений: 126 На сайте с 2019 г. Рейтинг: 62
| Наверх ##
20 октября 2021 11:33 Уважаемые форумчане, здравствуйте.
В переписи населения Изюмского полка 1732 года майора Хрущова м-ко Андреевка (ранен Андреевы Лозы) Андреевская сотня написано: ... козак Савелий Семёнов сын Дрешпан 70
В переписной книге 1716 - 1723 гг. уезда Андреевы Лозы написано : ... Семёнов сын (это отец Савелия) схожи из за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину.
Получается в 1732 году Савелий Семёнов сын Дрешпан с фамилией, а его отец, в 1716 году, без фамилии.
Если предположить, что Семён был козак Белоцерковского полка, можно ли, его, без фамилии, найти в составе этого полка.
И ещё, что значит... три года неслужащего чину. | | |
valchaМодератор раздела https://forum.vgd.ru/349/ Сообщений: 24334 На сайте с 2006 г. Рейтинг: 20172 | Наверх ##
20 октября 2021 19:17 20 октября 2021 19:25 89284004572Читаем в 1- прикрепленном сообщении Metallist написал: [q] Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості. Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.). У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.[/q]
Ну, а Ваши, если, конечно, были казакамии или мещанами, а не посполитыми, возможго переселились еще дальше. Поищите также в книге Мицика по ссылке в первом сообщении. Там много сынов Савелевых --- Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b | | |
89284004572 Сообщений: 126 На сайте с 2019 г. Рейтинг: 62
| Наверх ##
23 октября 2021 11:04 >> Ответ на сообщение пользователя valcha от 20 октября 2021 19:17 Здравствуйте. Семён Дрешпан ~1648г/р, а присяжная книга 1654 года, т.е.в этом году ему было ~16 лет и, как я понимаю, его не будет в этой книге. На всякий случай, посмотрел, Семена Дрешпан, в ней, не нашёл. Возможно, есть более позднии источники? Пожалуйста, подскажите. Белоцерковский полк (1648 - 1712гг.) был административно-территориальной и военной единицой Правобережной Украины в 17-18 веках. В переписной книге новопоселенных помещичьих, моностырских, церковнослужителей, крестьян и черкасс уезда Андреевы Лозы написано : В уезде Андреевых Лозах в урочище на речке Булаклейки Изюмского полка полкового судьи Данилы Данилова сельцо Пришиб в том сельце двор ево помещиков в нем живут деловые люди черкасы... схожи из-за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину... По М. М. Сперанскому"О крепостных крестьянах": ... деловые люди были крестьяне, коих помещики вместо пашни брали на господское дело и употребляли к ремеслам, в сельском хозяйстве необходимым. Для сих ремёсел, в поместьях, вотчинах и особенно в моностырских учреждёны были так называемые деловые дворы. Люди в деловых дворах взятые сперва считались крестьянами, но дети их и потомки, во дворе родившиеся, размножаясь со временем, составляли уже разряд особо от крестьян в законах упоминаемых... Подскажите, пожалуйста, в каких источниках, в период ~ с 1670 по ~по 1712 гг, искать таких деловых людей на территории Белоцерковского полка. | | |
Klim2018 Сообщений: 29262 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 30951 | Наверх ##
15 июня 2022 0:31 Полкова сотня Кількість козаків – 1044 Кількість шляхтичів – 224 Частка шляхтичів – 21,5%
Покозачені шляхтичі Адаменко Марко, Бабинський Іван, Хома, Балвер Андрій (? – 1629 – 1654 – ?), Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Безпальчий Павло, Бельський Васько, Бобошко Данило, Богуш Іван, Булаєвський Тиміш, Бут Левко, Бут Савка (? – 1629 – 1654 – ?), Мисько, Назар, Тиміш, Дмитро, Бутенко Андрій (? – 1629 – 1654 – ?), Кіндрат, Стецько (? – 1629 – 1654 – ?), Філон (? – 1629 – 1654 – ?), Данило, Харко, Бутко Карпо, Бутченко Демко, Величенко Васько, Грицько, Фесько, Величко Наум (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?), Верещак ГІанко, Данило, Стецько, Верещаченко Савка, Висоцький Васько, Вовнянка Матвій, Войтенко Троцько (Грицько, в 1654 р. зустрічаються і Войтенко Гнат, Яків, Гришко), Волочай Васько, Куриленко, Гапоненко Савка, Сезір, Гаркуша Степан, Гира Данило (? – 3629 – 1654 – ?), Гирин Яцько, Гладкий Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Демко (Р – 1629 – 1654 – ?), Гладун Михайло, Гладченко Ілляш, Головченко Федір (Р – 1629 – 1654 – ?), Голуб Іван, Гречка Дмитро, Грищенко Демко, Громика Михайло, Григорій (Р – 1629 – 1654 – ?), (в 1654 р. відомий Василь), Гугнявий Андрушко, Гуляницький Сергій (Р – 1629 – 1654 – ?), Деркач Тишко, Деркаченко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?), Джеджула Андрій, Добролеженко Данило (Р – 1629 – 1654 – ?), Донець Грицько, Семен, Дрозд Амброжко (Р – 1629 – 1654 – ?) (Андрюшка в 1654 р.), Демко (? – 1621 – 1641 – 1654 – ?), Федір Григорович (Р – 1629 – 1654 – ?), Роман (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зафіксований ще й Северянко та ще один Андрушка Дрозди), Жуковецький Семен (Р – 1629 – 1654 – ?), Жученко Клим, Корній, Зуб Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?), Калюжний Демко, Канівець, Катрич Андрушко, Качановський Кирик (Р – 1629 – 1654 – ?), Федір, Кирдиєнко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?), Мелешко (Р – 1629 – 1654 – ?), Киселенко Яцько, Кисіль Іван, Іван, Аврам, Клиша Яцько, Ковалевський Степан, Козел Омелько, Коровченко Радко, Костира Ярош (Р – 1629 – 1654 – ?), (в 1654 р. є Іллюшка), Кравченко Іван (? – 1629 – 654 – ?) (в реєстрі 1654 р. є і другий Іван Кравченко), Данило (Р – 1629 – 1654 – ?), Тиміш, Кратенко Наум (Р – 1629 – 1654 – ?), Краченко Свирид, Кривопиша Семен (Р – 1629 – 1654 – ?), Кривохижа Данило (Р – 1629 – 1654 – ?), Кривохиженко Грицько, Кулага Андрій (Р – 1629 – 1654 – ?), Кумановський Грицько, Леплявий Грицько (? – 1629 – 654 – ?) (в реєстрі 1654 р. зафіксований ще один Грицько Леплявий), Яків (Р – 1629 – 1654 – ?), Личко Грицько, Ломака Демко (Р – 1629 – 1654 – ?), Яцько (Р – 1629 – 1654 – ?), Лотиш Юрко, Лунський Павло (в 1654 р. зафіксований як Павло Лубський), Любарський Андрій (голова в наряді, 1654 р.), Лютаренко Яцько, Мазепа Мирон (? – 1629 – 1654 – ?), Мазницький Федір, Маначинський Лук’ян (? – 1621 – 1647 – 1649 – ?) (в 1654 р. зафіксований Маначинський Антон), Мелех Антон, Борис, Лаврін, Минковський-Куцевич Іван, Міхновський Левко, Москаленко Захарко, Макар, Мартин, Гаврило (в 1654 р. зафіксовані Савка, Іван Москаленко), Москаль Петро (? – 1654 – ?), Костюк (? – 1629 – 1654 – ?), Митко, Федорка (в 1654 р. фіксується ще один Москаль Івашко, Гришко), Мостопа Андрушко (? – 1629 – 1654 – ?), Охрім, Андрій, Мисько, Семен (? – 1629 – 1654 – ?) (крім них в 1654 р. зустрічається Ярофій, Іван, Неверовський Стас (? – 1629 – 1654 – ?), Ненаденко Іван, Нестеренко Іван, Прокіп, Прохір, Носач Левко, Ображієнко Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Огієнко Герман, Одрина Кіндрат (? – 1629 – 1654 – ?), Павловський Гнат, Педченко Марко, Пикуленко Гаврило, Пікуличенко Левко, Піщанський Онопрій, Полено Грицько, Половець Семен (в 1654 р. зафіксовані Андрій і Федір), Положний Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Матвій (? – 1619 – 1654 – ?) (полковий суддя, 1654 p., крім нього в цей час фіксується Матюшко Положний), Іван, Поплавський Грицько (? – 1629 – 1654 – ?), Проскурненко Леско (в 1654 р. записаний як Левко), Пушкар Василь, Яким, Пушкаренко Стецько, Радченко Іван, Матяш, Рещенко Гаврило, Розколупа Степан (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?), Садовський Грицько, Сакун Степан (? – 1629 – 1654 – ?), Сакуненко Роман (? – 1629 – 1654 – ?), Степан, Онисько, Сененко Денис, Сергієнко Трохим, Синкгур Грицько, Сікачовський Лаврін, Васько, Скибенко Іван (? – 1629 – 1654 – ?), Скидан Федір (? – 1629 – 1654 – ?), Скороходенко Віктор, Конон, Скребець Іван (Р – 1629 – 1654 – ?), Сокол Богдан (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зафіксований ще Демко Соколенко), Солтан Данило (Р – 1629 – 1654 – ?), Стародуб Іван (Р – 1629 – 1654 – ?), Стожко Андрушко, Семен, Стрижавський Аврам, Мисько, Суховій Іван, Тарасенко Харко, Фесько, Юсько, Савка (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?), Татарин Михайло, Томченко Іван, Марко, Панас, Третяк Остап (Р – 1629 – 1654 – ?), Третякович Іван, Трушенко Ісай (в 1654 р. зафіксований Іван Трущенко), Трушинський Сава, Турчин Олешко, Ханенко Лаврін, Хильченко Іван, Тимко, Хорошко Антип, Павло, Храпач Васько, Петро (Р – 1629 – 1654 – ?), Юсько (Р – 1629 – 1654 – ?), Іван, Хурсенко Дацько, Хурсов Фесько, Чаленко Корній (Р – 1629 – 1654 – ?), Чалий Тиміш (? – 1649 – 1654 – ?), Черняченко Грицько, Чиж Іван, Чикаленко Грицько, Чоботаренко Іван (Р – 1629 – 1654 – ?), Чобутко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?), Чорний Карпо, Кіндрат Романович (Р – 1629 – 1654 – ?), Роман (Р – 1629 – 1654 – ?), Шемет Грицько (? – 1621 – 1641 – 1654 – ?), Шеметенко Тарас, Савка (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зустрічається Терентій Шеметенко), Шийка Мисько, Шимченко Ясько, Шинкаренко Кузьма, Шираєнко Іван, Шокальський Мисько, Шулик Лук’ян, Шульга Мисько, Гаврило, Шум Васько (Р – 1629 – 1654 – ?), Яненко Лукаш, Савка
Джерело: Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. - К.: Стилос, 2002. С. 25 – 28.
--- Знания - сила | | Лайк (2) |
LUNA_HG Сибирь Сообщений: 160 На сайте с 2017 г. Рейтинг: 147
| Наверх ##
23 июня 2022 17:22 "Судьи войсковые: Яковъ Климовъ. Матвей Положной"
Есть ли какие-то более уточняющие документы по фамилии Положной? Что-то про семью Матвея? --- Ищу сведения о Терещенко, Палёха, Сташко, Цыганенко, Положий (Терны, Сумская обл.), Яцко (Сметаничи, Беларусь), Яцук (Сметаничи либо Петриковский район, Беларусь), Дубик (Возможно, Оголичи, Беларусь), Карамышев (Лунево, Рязанская область), Гажиенко (Полтава), Кашлевы, Боклыковы, Мухортовы, Савостьян | | |
89284004572 Сообщений: 126 На сайте с 2019 г. Рейтинг: 62
| Наверх ##
17 июля 2022 18:26 >> Ответ на сообщение пользователя valcha от 20 октября 2021 19:17 Здравствуйте. Ссылка Присяжная книга 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков Ю. Мицик, не открывается. Подскажите, пожалуйста, где ещё посмотреть эту Присяжную книгу. | | |
|