Загрузите GEDCOM-файл на ВГД   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊
Внимание!
- Все украинские разделы и темы закрыты для редактирования.
- Прежде, чем отправить свое сообщение, проверьте его на предмет грамматических ошибок и неточностей в изложении через "Предварительный просмотр" и только потом отправляйте на форум через опцию "Отправить"...
- По своим личным поискам (фамилиям рода), поиску родственников и населенным местам открывайте фамильные - https://forum.vgd.ru/151/ или дневниковые темы - https://forum.vgd.ru/57/29286/
- При цитировании НЕ копируйте 3-х, 4-х и более ступенчатые диалоги, оставляйте только ту часть фразы, на которую даете ответ\ пояснение (в правом нижнем углу сообщения, на которое вы отвечаете, нажимаете на опцию «ник», выделяете мышкой ту часть сообщения, на которую даете ответ, нажимаете на опцию "цитировать".
- Все сообщения со "спасибо", "благодарю" и т.д в разных вариантах удаляются модераторами. Для ваших благодарностей есть опции: рейтинг – [+] под аватаркой, "лайк", отзыв в профиле участника.
- Несколько сообщений подряд от одного участника объединяются модераторами.
- Не размещайте одни и те же вопросы\сообщения в разных темах. Дубли удаляются модераторами.
- В информативных темах вопросы\ответы ТОЛЬКО по представленной информации.
- Ведем дискуссии в рамках приличия, не нанося друг другу взаимных обид и оскорблений.

БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

✔️ Диалоговая тема для обсуждений.

    Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 *
Модераторы: valcha, -Stepan-
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 644
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1218



БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1674; 1702-1712)

===========================

Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.
З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом.
Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський.
Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками.
За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким:
Антонів - 70 козаків;
Бишів - 69;
Біла Церква - 1044;
Боярка - 30;
Брусилів - 19;
Вільня - 19;
Вільховець - 100;
Водотиїв - 22;
Войташівка - 39;
Германівка - 100;
Дідівщина - 50;
Івниця - 50;
Кам'яний Брід - 30;
Карабчиїв - 20;
Коростишів - 90;
Паволоч -100;
П'ятигори - 122;
Рожів - 50;
Сквира - 30;
Торчиця - 100;
Фастів - 100;
Ходорків - 48;
Чорна Кам'янка - 688.

Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні.
Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
===================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 42-43.
Лайк (3)
89284004572

Сообщений: 126
На сайте с 2019 г.
Рейтинг: 63
Уважаемые форумчане, здравствуйте.

В переписи населения Изюмского полка 1732 года майора Хрущова м-ко Андреевка (ранен Андреевы Лозы) Андреевская сотня написано:
... козак Савелий Семёнов сын Дрешпан 70

В переписной книге 1716 - 1723 гг. уезда Андреевы Лозы написано :
... Семёнов сын (это отец Савелия) схожи из за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину.

Получается в 1732 году Савелий Семёнов сын Дрешпан с фамилией, а его отец, в 1716 году, без фамилии.

Если предположить, что Семён был козак Белоцерковского полка, можно ли, его, без фамилии, найти в составе этого полка.

И ещё, что значит... три года неслужащего чину.
valcha
Модератор раздела
https://forum.vgd.ru/349/

valcha


Сообщений: 25330
На сайте с 2006 г.
Рейтинг: 21482
89284004572

Читаем в 1- прикрепленном сообщении


Metallist написал:
[q]
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
[/q]



Ну, а Ваши, если, конечно, были казакамии или мещанами, а не посполитыми, возможго переселились еще дальше.

Поищите также в книге Мицика по ссылке в первом сообщении.
Там много сынов Савелевых
---
Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b
89284004572

Сообщений: 126
На сайте с 2019 г.
Рейтинг: 63
>> Ответ на сообщение пользователя valcha от 20 октября 2021 19:17

Здравствуйте.

Семён Дрешпан ~1648г/р, а присяжная книга 1654 года, т.е.в этом году ему было ~16 лет и, как я понимаю, его не будет в этой книге.

На всякий случай, посмотрел, Семена Дрешпан, в ней, не нашёл.

Возможно, есть более позднии источники?

Пожалуйста, подскажите.


Белоцерковский полк (1648 - 1712гг.) был административно-территориальной и военной единицой Правобережной Украины в 17-18 веках.

В переписной книге новопоселенных помещичьих, моностырских, церковнослужителей, крестьян и черкасс уезда Андреевы Лозы написано :

В уезде Андреевых Лозах в урочище на речке Булаклейки Изюмского полка полкового судьи Данилы Данилова сельцо Пришиб в том сельце двор ево помещиков в нем живут деловые люди черкасы... схожи из-за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину...

По М. М. Сперанскому"О крепостных крестьянах":
... деловые люди были крестьяне, коих помещики вместо пашни брали на господское дело и употребляли к ремеслам, в сельском хозяйстве необходимым. Для сих ремёсел, в поместьях, вотчинах и особенно в моностырских учреждёны были так называемые деловые дворы. Люди в деловых дворах взятые сперва считались крестьянами, но дети их и потомки, во дворе родившиеся, размножаясь со временем, составляли уже разряд особо от крестьян в законах упоминаемых...

Подскажите, пожалуйста, в каких источниках, в период ~ с 1670 по ~по 1712 гг, искать таких деловых людей на территории Белоцерковского полка.
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29357
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 32291
Полкова сотня

Кількість козаків – 1044
Кількість шляхтичів – 224
Частка шляхтичів – 21,5%

Покозачені шляхтичі
Адаменко Марко,
Бабинський Іван, Хома,
Балвер Андрій (? – 1629 – 1654 – ?),
Васько (? – 1629 – 1654 – ?),
Безпальчий Павло,
Бельський Васько,
Бобошко Данило,
Богуш Іван,
Булаєвський Тиміш,
Бут Левко,
Бут Савка (? – 1629 – 1654 – ?), Мисько, Назар, Тиміш, Дмитро,
Бутенко Андрій (? – 1629 – 1654 – ?), Кіндрат, Стецько (? – 1629 – 1654 – ?), Філон (? – 1629 – 1654 – ?), Данило, Харко,
Бутко Карпо,
Бутченко Демко,
Величенко Васько, Грицько, Фесько,
Величко Наум (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?),
Верещак ГІанко, Данило, Стецько,
Верещаченко Савка,
Висоцький Васько,
Вовнянка Матвій,
Войтенко Троцько (Грицько, в 1654 р. зустрічаються і Войтенко Гнат, Яків, Гришко),
Волочай Васько, Куриленко,
Гапоненко Савка, Сезір,
Гаркуша Степан,
Гира Данило (? – 3629 – 1654 – ?),
Гирин Яцько,
Гладкий Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Демко (Р – 1629 – 1654 – ?),
Гладун Михайло,
Гладченко Ілляш,
Головченко Федір (Р – 1629 – 1654 – ?),
Голуб Іван,
Гречка Дмитро,
Грищенко Демко,
Громика Михайло, Григорій (Р – 1629 – 1654 – ?), (в 1654 р. відомий Василь),
Гугнявий Андрушко,
Гуляницький Сергій (Р – 1629 – 1654 – ?),
Деркач Тишко,
Деркаченко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Джеджула Андрій,
Добролеженко Данило (Р – 1629 – 1654 – ?),
Донець Грицько, Семен,
Дрозд Амброжко (Р – 1629 – 1654 – ?) (Андрюшка в 1654 р.), Демко (? – 1621 – 1641 – 1654 – ?), Федір Григорович (Р – 1629 – 1654 – ?), Роман (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зафіксований ще й Северянко та ще один Андрушка Дрозди),
Жуковецький Семен (Р – 1629 – 1654 – ?),
Жученко Клим, Корній,
Зуб Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Калюжний Демко,
Канівець,
Катрич Андрушко,
Качановський Кирик (Р – 1629 – 1654 – ?), Федір,
Кирдиєнко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?), Мелешко (Р – 1629 – 1654 – ?),
Киселенко Яцько,
Кисіль Іван, Іван, Аврам,
Клиша Яцько,
Ковалевський Степан,
Козел Омелько,
Коровченко Радко,
Костира Ярош (Р – 1629 – 1654 – ?), (в 1654 р. є Іллюшка),
Кравченко Іван (? – 1629 – 654 – ?) (в реєстрі 1654 р. є і другий Іван Кравченко), Данило (Р – 1629 – 1654 – ?), Тиміш,
Кратенко Наум (Р – 1629 – 1654 – ?),
Краченко Свирид,
Кривопиша Семен (Р – 1629 – 1654 – ?),
Кривохижа Данило (Р – 1629 – 1654 – ?),
Кривохиженко Грицько,
Кулага Андрій (Р – 1629 – 1654 – ?),
Кумановський Грицько,
Леплявий Грицько (? – 1629 – 654 – ?) (в реєстрі 1654 р. зафіксований ще один Грицько Леплявий), Яків (Р – 1629 – 1654 – ?),
Личко Грицько,
Ломака Демко (Р – 1629 – 1654 – ?), Яцько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Лотиш Юрко,
Лунський Павло (в 1654 р. зафіксований як Павло Лубський),
Любарський Андрій (голова в наряді, 1654 р.),
Лютаренко Яцько,
Мазепа Мирон (? – 1629 – 1654 – ?),
Мазницький Федір,
Маначинський Лук’ян (? – 1621 – 1647 – 1649 – ?) (в 1654 р. зафіксований Маначинський Антон), Мелех Антон, Борис, Лаврін,
Минковський-Куцевич Іван,
Міхновський Левко,
Москаленко Захарко, Макар, Мартин, Гаврило (в 1654 р. зафіксовані Савка, Іван Москаленко), Москаль Петро (? – 1654 – ?), Костюк (? – 1629 – 1654 – ?), Митко, Федорка (в 1654 р. фіксується ще один Москаль Івашко, Гришко),
Мостопа Андрушко (? – 1629 – 1654 – ?), Охрім, Андрій, Мисько, Семен (? – 1629 – 1654 – ?) (крім них в 1654 р. зустрічається Ярофій, Іван, Неверовський Стас (? – 1629 – 1654 – ?),
Ненаденко Іван,
Нестеренко Іван, Прокіп, Прохір,
Носач Левко,
Ображієнко Васько (? – 1629 – 1654 – ?),
Огієнко Герман,
Одрина Кіндрат (? – 1629 – 1654 – ?),
Павловський Гнат,
Педченко Марко,
Пикуленко Гаврило,
Пікуличенко Левко,
Піщанський Онопрій,
Полено Грицько,
Половець Семен (в 1654 р. зафіксовані Андрій і Федір),
Положний Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Матвій (? – 1619 – 1654 – ?) (полковий суддя, 1654 p., крім
нього в цей час фіксується Матюшко Положний), Іван,
Поплавський Грицько (? – 1629 – 1654 – ?),
Проскурненко Леско (в 1654 р. записаний як Левко),
Пушкар Василь, Яким,
Пушкаренко Стецько,
Радченко Іван, Матяш,
Рещенко Гаврило,
Розколупа Степан (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?),
Садовський Грицько,
Сакун Степан (? – 1629 – 1654 – ?),
Сакуненко Роман (? – 1629 – 1654 – ?), Степан, Онисько,
Сененко Денис,
Сергієнко Трохим,
Синкгур Грицько,
Сікачовський Лаврін, Васько,
Скибенко Іван (? – 1629 – 1654 – ?),
Скидан Федір (? – 1629 – 1654 – ?),
Скороходенко Віктор, Конон,
Скребець Іван (Р – 1629 – 1654 – ?),
Сокол Богдан (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зафіксований ще Демко Соколенко),
Солтан Данило (Р – 1629 – 1654 – ?),
Стародуб Іван (Р – 1629 – 1654 – ?),
Стожко Андрушко, Семен,
Стрижавський Аврам, Мисько,
Суховій Іван,
Тарасенко Харко, Фесько, Юсько, Савка (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?),
Татарин Михайло,
Томченко Іван, Марко, Панас,
Третяк Остап (Р – 1629 – 1654 – ?),
Третякович Іван, Трушенко Ісай (в 1654 р. зафіксований Іван Трущенко),
Трушинський Сава,
Турчин Олешко,
Ханенко Лаврін,
Хильченко Іван, Тимко,
Хорошко Антип, Павло,
Храпач Васько, Петро (Р – 1629 – 1654 – ?), Юсько (Р – 1629 – 1654 – ?), Іван,
Хурсенко Дацько,
Хурсов Фесько,
Чаленко Корній (Р – 1629 – 1654 – ?),
Чалий Тиміш (? – 1649 – 1654 – ?),
Черняченко Грицько,
Чиж Іван,
Чикаленко Грицько,
Чоботаренко Іван (Р – 1629 – 1654 – ?),
Чобутко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Чорний Карпо, Кіндрат Романович (Р – 1629 – 1654 – ?), Роман (Р – 1629 – 1654 – ?),
Шемет Грицько (? – 1621 – 1641 – 1654 – ?),
Шеметенко Тарас, Савка (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зустрічається Терентій Шеметенко),
Шийка Мисько,
Шимченко Ясько,
Шинкаренко Кузьма,
Шираєнко Іван,
Шокальський Мисько,
Шулик Лук’ян,
Шульга Мисько, Гаврило,
Шум Васько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Яненко Лукаш, Савка

Джерело:
Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. - К.: Стилос, 2002. С. 25 – 28.



---
Знания - сила
Лайк (2)
LUNA_HG

Сибирь
Сообщений: 160
На сайте с 2017 г.
Рейтинг: 167
"Судьи войсковые: Яковъ Климовъ. Матвей Положной"


Есть ли какие-то более уточняющие документы по фамилии Положной? Что-то про семью Матвея?
---
Ищу сведения о Терещенко, Палёха, Сташко, Цыганенко, Положий (Терны, Сумская обл.), Яцко (Сметаничи, Беларусь), Яцук (Сметаничи либо Петриковский район, Беларусь), Дубик (Возможно, Оголичи, Беларусь), Карамышев (Лунево, Рязанская область), Гажиенко (Полтава), Кашлевы, Боклыковы, Мухортовы, Савостьян
89284004572

Сообщений: 126
На сайте с 2019 г.
Рейтинг: 63
>> Ответ на сообщение пользователя valcha от 20 октября 2021 19:17
Здравствуйте.

Ссылка Присяжная книга 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков Ю. Мицик, не открывается.

Подскажите, пожалуйста, где ещё посмотреть эту Присяжную книгу.
    Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 *
Модераторы: valcha, -Stepan-
Вверх ⇈