БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г.

Или тут (есть поиск) Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г..

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1674; 1702-1712)
===========================

Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.
З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом.
Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський.
Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками.
За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким:
Антонів - 70 козаків;
Бишів - 69;
Біла Церква - 1044;
Боярка - 30;
Брусилів - 19;
Вільня - 19;
Вільховець - 100;
Водотиїв - 22;
Войташівка - 39;
Германівка - 100;
Дідівщина - 50;
Івниця - 50;
Кам'яний Брід - 30;
Карабчиїв - 20;
Коростишів - 90;
Паволоч -100;
П'ятигори - 122;
Рожів - 50;
Сквира - 30;
Торчиця - 100;
Фастів - 100;
Ходорків - 48;
Чорна Кам'янка - 688.

Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні.
Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
===================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 42-43.

Metallist написал:

[q]
Половець Андрій і Федір, (Полкова сотня)
[/q]

Половець Семен
(? – 1613 – 1664 – ?)
Шляхтич, козак білоцерківський (1649)198.
В 1654 р. у Білій Церкві відомі Половці Андрій і Федір199,
в Камінному Броді сотником був Іван Половець.
Семен Половець був полковником білоцерківським (1653 – 1654), цьому мало передувати сотництво в одній з білоцерківських сотень.
Він брав участь у підписанні Переяславської угоди в січні 1654 р. За наказом полковника в Білій Церкві на той час залишався Данило Гиря200.
Професор Ю. Гаєцький стверджує: "Половець був усунутий з посади Богданом Хмельницьким за недостатню компетентність. Петро Дорошенко узяв за дружину його дочку"201.
У 1656 р. Половець знову став полковником білоцерківським.
У 1658 р. він зустрічається як наказний полковник;
під час перебуваня у московському полоні Івана Кравченка був , мабуть, обозним полковим білоцерківським.
Був Половець і генеральним обозним у Тетері (? – 26 червня 1644 – ?)202.

198. Реєстр Війська Запорозького. – С. 172.
199. Акты ЮЗР. – Т. Х. – С. 783.
200. Там само.
201. Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate. – V. 2. – Cambridge, 1978. – S. 546. Можливо, мається на увазі перша дружина Петра Дорошенка невідомого імені і походження, чию доньку Любов (? – 1658 – 1708 – ?) було видано за Юхима Лизогуба. Див.: Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. – С. 29.
202. Памятники, издаваемые Временной Комиссией для разбора Древних Актов, учреждённой при Киевском военном, Подольском генерал-губернаторе. – Т. IV. С. 148.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 69 – 70.

Уважаемые форумчане, здравствуйте.

В переписи населения Изюмского полка 1732 года майора Хрущова м-ко Андреевка (ранен Андреевы Лозы) Андреевская сотня написано:
... козак Савелий Семёнов сын Дрешпан 70

В переписной книге 1716 - 1723 гг. уезда Андреевы Лозы написано :
... Семёнов сын (это отец Савелия) схожи из за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину.

Получается в 1732 году Савелий Семёнов сын Дрешпан с фамилией, а его отец, в 1716 году, без фамилии.

Если предположить, что Семён был козак Белоцерковского полка, можно ли, его, без фамилии, найти в составе этого полка.

И ещё, что значит... три года неслужащего чину.

89284004572

Читаем в 1- прикрепленном сообщении

Metallist написал:

[q]
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
[/q]

Ну, а Ваши, если, конечно, были казакамии или мещанами, а не посполитыми, возможго переселились еще дальше.

Поищите также в книге Мицика по ссылке в первом сообщении.
Там много сынов Савелевых

>> Ответ на сообщение пользователя valcha от 20 октября 2021 19:17

Здравствуйте.

Семён Дрешпан ~1648г/р, а присяжная книга 1654 года, т.е.в этом году ему было ~16 лет и, как я понимаю, его не будет в этой книге.

На всякий случай, посмотрел, Семена Дрешпан, в ней, не нашёл.

Возможно, есть более позднии источники?

Пожалуйста, подскажите.

Белоцерковский полк (1648 - 1712гг.) был административно-территориальной и военной единицой Правобережной Украины в 17-18 веках.

В переписной книге новопоселенных помещичьих, моностырских, церковнослужителей, крестьян и черкасс уезда Андреевы Лозы написано :

В уезде Андреевых Лозах в урочище на речке Булаклейки Изюмского полка полкового судьи Данилы Данилова сельцо Пришиб в том сельце двор ево помещиков в нем живут деловые люди черкасы... схожи из-за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину...

По М. М. Сперанскому"О крепостных крестьянах":
... деловые люди были крестьяне, коих помещики вместо пашни брали на господское дело и употребляли к ремеслам, в сельском хозяйстве необходимым. Для сих ремёсел, в поместьях, вотчинах и особенно в моностырских учреждёны были так называемые деловые дворы. Люди в деловых дворах взятые сперва считались крестьянами, но дети их и потомки, во дворе родившиеся, размножаясь со временем, составляли уже разряд особо от крестьян в законах упоминаемых...

Подскажите, пожалуйста, в каких источниках, в период ~ с 1670 по ~по 1712 гг, искать таких деловых людей на территории Белоцерковского полка.

Полкова сотня

Кількість козаків – 1044
Кількість шляхтичів – 224
Частка шляхтичів – 21,5%

Покозачені шляхтичі
Адаменко Марко,
Бабинський Іван, Хома,
Балвер Андрій (? – 1629 – 1654 – ?),
Васько (? – 1629 – 1654 – ?),
Безпальчий Павло,
Бельський Васько,
Бобошко Данило,
Богуш Іван,
Булаєвський Тиміш,
Бут Левко,
Бут Савка (? – 1629 – 1654 – ?), Мисько, Назар, Тиміш, Дмитро,
Бутенко Андрій (? – 1629 – 1654 – ?), Кіндрат, Стецько (? – 1629 – 1654 – ?), Філон (? – 1629 – 1654 – ?), Данило, Харко,
Бутко Карпо,
Бутченко Демко,
Величенко Васько, Грицько, Фесько,
Величко Наум (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?),
Верещак ГІанко, Данило, Стецько,
Верещаченко Савка,
Висоцький Васько,
Вовнянка Матвій,
Войтенко Троцько (Грицько, в 1654 р. зустрічаються і Войтенко Гнат, Яків, Гришко),
Волочай Васько, Куриленко,
Гапоненко Савка, Сезір,
Гаркуша Степан,
Гира Данило (? – 3629 – 1654 – ?),
Гирин Яцько,
Гладкий Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Демко (Р – 1629 – 1654 – ?),
Гладун Михайло,
Гладченко Ілляш,
Головченко Федір (Р – 1629 – 1654 – ?),
Голуб Іван,
Гречка Дмитро,
Грищенко Демко,
Громика Михайло, Григорій (Р – 1629 – 1654 – ?), (в 1654 р. відомий Василь),
Гугнявий Андрушко,
Гуляницький Сергій (Р – 1629 – 1654 – ?),
Деркач Тишко,
Деркаченко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Джеджула Андрій,
Добролеженко Данило (Р – 1629 – 1654 – ?),
Донець Грицько, Семен,
Дрозд Амброжко (Р – 1629 – 1654 – ?) (Андрюшка в 1654 р.), Демко (? – 1621 – 1641 – 1654 – ?), Федір Григорович (Р – 1629 – 1654 – ?), Роман (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зафіксований ще й Северянко та ще один Андрушка Дрозди),
Жуковецький Семен (Р – 1629 – 1654 – ?),
Жученко Клим, Корній,
Зуб Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Калюжний Демко,
Канівець,
Катрич Андрушко,
Качановський Кирик (Р – 1629 – 1654 – ?), Федір,
Кирдиєнко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?), Мелешко (Р – 1629 – 1654 – ?),
Киселенко Яцько,
Кисіль Іван, Іван, Аврам,
Клиша Яцько,
Ковалевський Степан,
Козел Омелько,
Коровченко Радко,
Костира Ярош (Р – 1629 – 1654 – ?), (в 1654 р. є Іллюшка),
Кравченко Іван (? – 1629 – 654 – ?) (в реєстрі 1654 р. є і другий Іван Кравченко), Данило (Р – 1629 – 1654 – ?), Тиміш,
Кратенко Наум (Р – 1629 – 1654 – ?),
Краченко Свирид,
Кривопиша Семен (Р – 1629 – 1654 – ?),
Кривохижа Данило (Р – 1629 – 1654 – ?),
Кривохиженко Грицько,
Кулага Андрій (Р – 1629 – 1654 – ?),
Кумановський Грицько,
Леплявий Грицько (? – 1629 – 654 – ?) (в реєстрі 1654 р. зафіксований ще один Грицько Леплявий), Яків (Р – 1629 – 1654 – ?),
Личко Грицько,
Ломака Демко (Р – 1629 – 1654 – ?), Яцько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Лотиш Юрко,
Лунський Павло (в 1654 р. зафіксований як Павло Лубський),
Любарський Андрій (голова в наряді, 1654 р.),
Лютаренко Яцько,
Мазепа Мирон (? – 1629 – 1654 – ?),
Мазницький Федір,
Маначинський Лук’ян (? – 1621 – 1647 – 1649 – ?) (в 1654 р. зафіксований Маначинський Антон), Мелех Антон, Борис, Лаврін,
Минковський-Куцевич Іван,
Міхновський Левко,
Москаленко Захарко, Макар, Мартин, Гаврило (в 1654 р. зафіксовані Савка, Іван Москаленко), Москаль Петро (? – 1654 – ?), Костюк (? – 1629 – 1654 – ?), Митко, Федорка (в 1654 р. фіксується ще один Москаль Івашко, Гришко),
Мостопа Андрушко (? – 1629 – 1654 – ?), Охрім, Андрій, Мисько, Семен (? – 1629 – 1654 – ?) (крім них в 1654 р. зустрічається Ярофій, Іван, Неверовський Стас (? – 1629 – 1654 – ?),
Ненаденко Іван,
Нестеренко Іван, Прокіп, Прохір,
Носач Левко,
Ображієнко Васько (? – 1629 – 1654 – ?),
Огієнко Герман,
Одрина Кіндрат (? – 1629 – 1654 – ?),
Павловський Гнат,
Педченко Марко,
Пикуленко Гаврило,
Пікуличенко Левко,
Піщанський Онопрій,
Полено Грицько,
Половець Семен (в 1654 р. зафіксовані Андрій і Федір),
Положний Васько (? – 1629 – 1654 – ?), Матвій (? – 1619 – 1654 – ?) (полковий суддя, 1654 p., крім
нього в цей час фіксується Матюшко Положний), Іван,
Поплавський Грицько (? – 1629 – 1654 – ?),
Проскурненко Леско (в 1654 р. записаний як Левко),
Пушкар Василь, Яким,
Пушкаренко Стецько,
Радченко Іван, Матяш,
Рещенко Гаврило,
Розколупа Степан (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?),
Садовський Грицько,
Сакун Степан (? – 1629 – 1654 – ?),
Сакуненко Роман (? – 1629 – 1654 – ?), Степан, Онисько,
Сененко Денис,
Сергієнко Трохим,
Синкгур Грицько,
Сікачовський Лаврін, Васько,
Скибенко Іван (? – 1629 – 1654 – ?),
Скидан Федір (? – 1629 – 1654 – ?),
Скороходенко Віктор, Конон,
Скребець Іван (Р – 1629 – 1654 – ?),
Сокол Богдан (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зафіксований ще Демко Соколенко),
Солтан Данило (Р – 1629 – 1654 – ?),
Стародуб Іван (Р – 1629 – 1654 – ?),
Стожко Андрушко, Семен,
Стрижавський Аврам, Мисько,
Суховій Іван,
Тарасенко Харко, Фесько, Юсько, Савка (? – 1621 – 1641 – 1649 – ?),
Татарин Михайло,
Томченко Іван, Марко, Панас,
Третяк Остап (Р – 1629 – 1654 – ?),
Третякович Іван, Трушенко Ісай (в 1654 р. зафіксований Іван Трущенко),
Трушинський Сава,
Турчин Олешко,
Ханенко Лаврін,
Хильченко Іван, Тимко,
Хорошко Антип, Павло,
Храпач Васько, Петро (Р – 1629 – 1654 – ?), Юсько (Р – 1629 – 1654 – ?), Іван,
Хурсенко Дацько,
Хурсов Фесько,
Чаленко Корній (Р – 1629 – 1654 – ?),
Чалий Тиміш (? – 1649 – 1654 – ?),
Черняченко Грицько,
Чиж Іван,
Чикаленко Грицько,
Чоботаренко Іван (Р – 1629 – 1654 – ?),
Чобутко Грицько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Чорний Карпо, Кіндрат Романович (Р – 1629 – 1654 – ?), Роман (Р – 1629 – 1654 – ?),
Шемет Грицько (? – 1621 – 1641 – 1654 – ?),
Шеметенко Тарас, Савка (Р – 1629 – 1654 – ?) (в 1654 р. зустрічається Терентій Шеметенко),
Шийка Мисько,
Шимченко Ясько,
Шинкаренко Кузьма,
Шираєнко Іван,
Шокальський Мисько,
Шулик Лук’ян,
Шульга Мисько, Гаврило,
Шум Васько (Р – 1629 – 1654 – ?),
Яненко Лукаш, Савка

Джерело:
Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. - К.: Стилос, 2002. С. 25 – 28.

"Судьи войсковые: Яковъ Климовъ. Матвей Положной"

Есть ли какие-то более уточняющие документы по фамилии Положной? Что-то про семью Матвея?

>> Ответ на сообщение пользователя valcha от 20 октября 2021 19:17
Здравствуйте.

Ссылка Присяжная книга 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков Ю. Мицик, не открывается.

Подскажите, пожалуйста, где ещё посмотреть эту Присяжную книгу.

✔️ Диалоговая тема для обсуждений.