БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г.

Или тут (есть поиск) Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г..

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1674; 1702-1712)
===========================

Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.
З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом.
Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський.
Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками.
За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким:
Антонів - 70 козаків;
Бишів - 69;
Біла Церква - 1044;
Боярка - 30;
Брусилів - 19;
Вільня - 19;
Вільховець - 100;
Водотиїв - 22;
Войташівка - 39;
Германівка - 100;
Дідівщина - 50;
Івниця - 50;
Кам'яний Брід - 30;
Карабчиїв - 20;
Коростишів - 90;
Паволоч -100;
П'ятигори - 122;
Рожів - 50;
Сквира - 30;
Торчиця - 100;
Фастів - 100;
Ходорків - 48;
Чорна Кам'янка - 688.

Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні.
Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
===================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 42-43.

Добрый вечер. Подскажите пожалуйста, не попадалась ли кому в списках имен Белоцерковского полка и возможно Роживской сотни казака с фамилией Токарский? И могло ли такое быть? Восстановил своих предков проживавших в местечке Рожев, ныне Макаровского района Киевской области, до 1796г. ранее записей нет. Благодарю за любой ответ.

Алексей МТ написал:

[q]
Добрый вечер. Подскажите пожалуйста, не попадалась ли кому в списках имен Белоцерковского полка и возможно Роживской сотни казака с фамилией Токарский? И могло ли такое быть? Восстановил своих предков проживавших в местечке Рожев, ныне Макаровского района Киевской области, до 1796г. ранее записей нет. Благодарю за любой ответ.
[/q]

Добрый вечер!
У В.В. Кривошея в прошлогоднем издании "... Белоцерковский полк" Токарский отсутствует.

Алексей МТ написал:

[q]
Подскажите пожалуйста, не попадалась ли кому в списках имен Белоцерковского полка и возможно Роживской сотни казака с фамилией Токарский?
[/q]

Скорее всего Токар(ским) он стал позднее

Есть у Кривошеи В.В. в "Неурядовой старшине Гетманщины.....", изд. 2009 г., но в другом полку - Лубенском

Токар Григорій (1747 – ?) – абшитований значковий товариш Лубенського полку (1787), мав 3 підданних у 1 місті.

Токар Кирило (1717 – ?) – абшитований військовий товариш Лубенського полку (1787) Внесений до ІІ частини родовідної книги Чернігівського намісництва. Д.: Настасія N Кондратьєва, донька козака.

Токаревський Юрій (? – ран. 1752) – значковий товариш Лубенського полку. Проживав у с. Самбросівці
Цибулівської сотні.

Сквирська сотня

Кількість козаків: 30
Кількість шляхтичів: 5
Частка шляхтичів: 16,6 %

Покозачені шляхтичі:
Бармацький Василь
Войтченко Андрій
Гамановський Іван
Дивинський Грицько
Дубина Ілляш

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 43.

Паволоцька сотня

Кількість козаків: 100
Кількість шляхтичів: 8
Частка шляхтичів: 8 %

Покозачені шляхтичі:
Минковський Федір
Покотило Федір
Стрельбицький Стецько
Тимко Завишин зять
Товстий Іван
Товстий Андрій
Улезько Левко
Фесько Лисовців брат

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 44.

Алексей МТ написал:

[q]
Добрый вечер. Подскажите пожалуйста, не попадалась ли кому в списках имен Белоцерковского полка и возможно Роживской сотни казака с фамилией Токарский? И могло ли такое быть? Восстановил своих предков проживавших в местечке Рожев, ныне Макаровского района Киевской области, до 1796г. ранее записей нет. Благодарю за любой ответ.
[/q]

Добрый вечер!
В дополнение к вышесказанному, опубликую новую информацию.
В Присяжной книге 1654 года в Белоцерковском полку есть обладатели фамилий Токар и Токаренко.
Возможно это тоже Ваши.

Metallist написал:

[q]
Половець Андрій і Федір, (Полкова сотня)
[/q]

Половець Семен
(? – 1613 – 1664 – ?)
Шляхтич, козак білоцерківський (1649)198.
В 1654 р. у Білій Церкві відомі Половці Андрій і Федір199,
в Камінному Броді сотником був Іван Половець.
Семен Половець був полковником білоцерківським (1653 – 1654), цьому мало передувати сотництво в одній з білоцерківських сотень.
Він брав участь у підписанні Переяславської угоди в січні 1654 р. За наказом полковника в Білій Церкві на той час залишався Данило Гиря200.
Професор Ю. Гаєцький стверджує: "Половець був усунутий з посади Богданом Хмельницьким за недостатню компетентність. Петро Дорошенко узяв за дружину його дочку"201.
У 1656 р. Половець знову став полковником білоцерківським.
У 1658 р. він зустрічається як наказний полковник;
під час перебуваня у московському полоні Івана Кравченка був , мабуть, обозним полковим білоцерківським.
Був Половець і генеральним обозним у Тетері (? – 26 червня 1644 – ?)202.

198. Реєстр Війська Запорозького. – С. 172.
199. Акты ЮЗР. – Т. Х. – С. 783.
200. Там само.
201. Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate. – V. 2. – Cambridge, 1978. – S. 546. Можливо, мається на увазі перша дружина Петра Дорошенка невідомого імені і походження, чию доньку Любов (? – 1658 – 1708 – ?) було видано за Юхима Лизогуба. Див.: Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. – С. 29.
202. Памятники, издаваемые Временной Комиссией для разбора Древних Актов, учреждённой при Киевском военном, Подольском генерал-губернаторе. – Т. IV. С. 148.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 69 – 70.

Уважаемые форумчане, здравствуйте.

В переписи населения Изюмского полка 1732 года майора Хрущова м-ко Андреевка (ранен Андреевы Лозы) Андреевская сотня написано:
... козак Савелий Семёнов сын Дрешпан 70

В переписной книге 1716 - 1723 гг. уезда Андреевы Лозы написано :
... Семёнов сын (это отец Савелия) схожи из за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину.

Получается в 1732 году Савелий Семёнов сын Дрешпан с фамилией, а его отец, в 1716 году, без фамилии.

Если предположить, что Семён был козак Белоцерковского полка, можно ли, его, без фамилии, найти в составе этого полка.

И ещё, что значит... три года неслужащего чину.

89284004572

Читаем в 1- прикрепленном сообщении

Metallist написал:

[q]
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
[/q]

Ну, а Ваши, если, конечно, были казакамии или мещанами, а не посполитыми, возможго переселились еще дальше.

Поищите также в книге Мицика по ссылке в первом сообщении.
Там много сынов Савелевых

>> Ответ на сообщение пользователя valcha от 20 октября 2021 19:17

Здравствуйте.

Семён Дрешпан ~1648г/р, а присяжная книга 1654 года, т.е.в этом году ему было ~16 лет и, как я понимаю, его не будет в этой книге.

На всякий случай, посмотрел, Семена Дрешпан, в ней, не нашёл.

Возможно, есть более позднии источники?

Пожалуйста, подскажите.

Белоцерковский полк (1648 - 1712гг.) был административно-территориальной и военной единицой Правобережной Украины в 17-18 веках.

В переписной книге новопоселенных помещичьих, моностырских, церковнослужителей, крестьян и черкасс уезда Андреевы Лозы написано :

В уезде Андреевых Лозах в урочище на речке Булаклейки Изюмского полка полкового судьи Данилы Данилова сельцо Пришиб в том сельце двор ево помещиков в нем живут деловые люди черкасы... схожи из-за Днепра ис под Белой церкви тому три года неслужащего чину...

По М. М. Сперанскому"О крепостных крестьянах":
... деловые люди были крестьяне, коих помещики вместо пашни брали на господское дело и употребляли к ремеслам, в сельском хозяйстве необходимым. Для сих ремёсел, в поместьях, вотчинах и особенно в моностырских учреждёны были так называемые деловые дворы. Люди в деловых дворах взятые сперва считались крестьянами, но дети их и потомки, во дворе родившиеся, размножаясь со временем, составляли уже разряд особо от крестьян в законах упоминаемых...

Подскажите, пожалуйста, в каких источниках, в период ~ с 1670 по ~по 1712 гг, искать таких деловых людей на территории Белоцерковского полка.

✔️ Диалоговая тема для обсуждений.