БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г.

Или тут (есть поиск) Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г..

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1674; 1702-1712)
===========================

Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.
З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом.
Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський.
Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками.
За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким:
Антонів - 70 козаків;
Бишів - 69;
Біла Церква - 1044;
Боярка - 30;
Брусилів - 19;
Вільня - 19;
Вільховець - 100;
Водотиїв - 22;
Войташівка - 39;
Германівка - 100;
Дідівщина - 50;
Івниця - 50;
Кам'яний Брід - 30;
Карабчиїв - 20;
Коростишів - 90;
Паволоч -100;
П'ятигори - 122;
Рожів - 50;
Сквира - 30;
Торчиця - 100;
Фастів - 100;
Ходорків - 48;
Чорна Кам'янка - 688.

Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні.
Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
===================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 42-43.

Список полковой старшины

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
=============================

ПОЛКОВНИКИ
--------------------------
Кизима Богдан (?-1620-?),
Дацько (?-1632-?),
Клиша (Яцина) Яцько Васильович (1632-?)
Білецький (?-1634.03.-?),
Гиря Іван,
Клиша Яцько Васильович (?-1637),
Сакун Василь (1637-1638),
Каленський Станіслав (1638-?),
Фридрих Самійло,
Хмеленко Ярема (?-1648.05.-?),
Гиря Іван (?-1648.06.-1649.07.-?),
Громика Михайло (?-1649.10.-1651.12.-?),
Курманчук Самійло (1651.24-27.08., нак.),
Москаленко Сава (1651, нак.),
Варкач Тимофій (?-1652.07-?) - добавлен пользователем РоманС
Клиша Яцько Васильович (?-1653.06.-?),
Половець Семен (?-1653.07.-1654.03.-?),
Гиря Данило (1654.01.-05., нак.),
Москаленко Макар (?-1654.8.06.-1655.06.-?),
Положний Матвій (1654.07., нак.),
Клиша Яцько Васильович (1654.09.-12., нак.),
Люторенко Яків (Яцина) (1654.06.-12., нак.),
Москаленко Сава (1654.12., нак.),
Гиря Данило (1655.10., нак.),
Козинський Іван (1655.08.-09.),
Половець Семен (?-1656.02.-?),
Люторенко Яків (?-1656.05.-?),
Сулименко Іван Іванович (?-1657-?),
Люторенко Яків (?-1658 .02.-?),
Кравченко Іван (?-1658.07.-1660.03.-?),
Половець Семен (1658.09., нак.),
Деркач Тиміш (1660.07., нак.),
Данило (?-1660. 2.12.-?),
Кравченко Іван (1661-?),
Харко (?-1662.05.-?),
Кравченко Іван (?-1663),
Фридрикевич Самійло (?-1664.11.-?),
Тарасенко Андрій (1664-1665),
Кульган Яцько (?-1665.03.-?),
Тарасенко Андрій (1665.18.08.-1666.20.02.-?),
Бутенко Степан (?-1668. 02.-1671.03.-?),
Макуха Гнат (?-1672-1673-?),
Дорошенко Григорій Дорофійович (?-1674-?),
Бутенко Степан (?-1674.02.-1675 .08.-?),
Макуха Гнат (?-1676-?).

ОБОЗНІ ПОЛКОВІ
-------------------------------
Полежай Іван (?-1654.13.01.-?).

СУДДІ ПОЛКОВІ
--------------------------
Климович Яків (?-1654.13.01.-?),
Положний Матвій (?-1654.13.01.-07-?).

ОСАВУЛИ ПОЛКОВІ
-----------------------------------
Коробченко (Коропченко) Мойсей (?-1638-?),
Матушкевич Левко (?-1641-?),
Григорович Осип (?-1654.13.01.-?),
Федорович Андрій (?-1654-?),
Ющенко Яким (?-1654. 13.01.-?).

ХОРУНЖІ ПОЛКОВІ
-------------------------------
Гречаник Петро (?-1641-?).

ОТАМАНИ ГОРОДОВІ БІЛОЦЕРКІВСЬКІ
----------------------------------------------------------------
Мазепа Адам-Стефан Михайлович (?-1654.03.-?),
Семенович Григорій (?-1658.12.-?).
======================================

Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації.
– Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 34-35.

Список сотенной старшины по всем сотням полка

БІЛОЦЕРКІВСЬКІ СОТНІ
=========================

СОТНИКИ:
Гребінка (?-1651-1653),
Мальченко Семен (?-1654.13.01.-?),
Деркач Тиміш (?),
Ничипорович Дмитро (?-1658. 12.-?),
Ярмоленко Петро (?-1659. 12.-?),
Жилий Гнат (?-1665-?).

ЧОРНОКАМ’ЯНЕЦЬКА СОТНЯ
=============================
СОТНИКИ:
Ягло Роман Осипович (?-1649-1654.13. 01.-?),
Костюченко Тиміш.

ОТАМАНИ:
Погорілець Зіновій (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Михайлович Олексій (?-1654-?),
Бараков Олександр (?-1654-).

ХОРУНЖІ:
Телегенко Яків (?-1654-?).

НАСТАШСЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Сулима Іван Іванович,
Рудина Андрій (?-1654. 13.01.-1659-?).

ОТАМАНИ:
Трохимів Герасим (?-1654-?),
Савченко Лесько (?-1672-?),

ОСАВУЛИ:
Стеблина Кость (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Грещенко Іван (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Пилипів Григорій (?-1654-?).

ШАВУЛИХСЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Матвійович Іван (?-1654-?).

ОТАМАНИ:
Пушкаренко Максим (?-1653-?),
Шуфняда Матвій (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Безверхий Мартин (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Іванович Корнило (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Чиженко Іван (?-1654-?).

СИНЯВСЬКА СОТНЯ
=====================
СОТНИКИ:
Краковський Прокіп (?-1654-?),
Коряцький Михайло (?-1670.06.-1674.13.03.-?).

ОСАВУЛИ:
Мухомор Демко (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Данилович Андрій (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Лукаш (?-1654-?).

СТАВИЩАНСЬКА СОТНЯ
========================
СОТНИКИ:
Давидович Степан (?-1654-?),
Лобачевський Семен (?-1659-?).

ОТАМАНИ:
Кулик Василь (?-1654-?),

ОСАВУЛИ:
Данилович Андрій (?-1654-?),

ПИСАРІ:
Римаренко Іван (?-1654-?),

ХОРУНЖІ:
Гусенко Семен (?-1654-?).

ТРИЛІСЬКА СОТНЯ
====================
СОТНИКИ:
Бекеш Федір (?-1654-?),
Божко Юсько (?-16?4-?).

ХОРУНЖІ:
Гиря Дмитро (?-1654-?).

ЛЕСЕВИЧСЬКА СОТНЯ
=======================
СОТНИКИ:
Якович Яків (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Богушенків зять Федір (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Данилович Дмитро (?-1654-?).

КОВШОВАТСЬКА СОТНЯ
=======================
СОТНИКИ:
Сирченко Василь (?-1654-?).

ОТАМАНИ:
Богданович Івашко (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Гнатович Іван (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Москаль Іван (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Мелентійович Андрій (?-1654-?).

ОЛЬШАНСЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Дмитренко Клим Андрійович (?-1654-?).

ОТАМАНИ:
Кіндратович Дмитро (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Меньшов Яким (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Данилович Онисим (?-1654-?).

МОТОВИЛІВСЬКА СОТНЯ
==========================
СОТНИКИ:
Федоренко Павло (?-1654.06.-?),
Половець Грицько (?-1665.06.-?)

ОТАМАНИ:
Татаренко Лесько (?-1655.10.-?).

ГЕРМАНІВСЬКА СОТНЯ
====================
СОТНИКИ:
Чернушенко Іван (?-1649-1654.13.01.-?).

ОТАМАНИ:
Шпиленко Ничипір (?-1654.13.01.-?).

КАМ'ЯНОБРОДСЬКА СОТНЯ
===========================
СОТНИКИ:
Іван (не Попович) (1649),
Попович Іван (?-1654.13.01.-?).

ОТАМАНИ:
Григорович Данило (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Григорович Андрій (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Олексійович Яків (?-1654-?).

ФАСТІВСЬКА СОТНЯ
=====================
СОТНИКИ:
Донець Пилип (?-1649-?),
Ничипорович Дмитро (?-1654-?),
Павло (?-1660.10.-?),
Дзік Петро Миколайович (полковник фастівський, 1651),
Корицький Петро (полковник фастівський),
Лясковський Павло Олександрович (?-1675-?).

ОТАМАНИ:
Гиря Григорій Степанович (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Величенко Семен (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Парфентійович Павло (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Преснов Григорій (?-1654-?).

ОЛЬХОВЕЦЬКА СОТНЯ
======================
СОТНИКИ:
Лунченко Степан (?-1649-?),
Шефранков Мартин (?-1653.12.-1654.03.-?).

ОТАМАНИ:
Гречка Мануйло (?-1654-?).

ПИСАРІ:
Колюбакін Петро (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Каска Петро (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Іванович Герасим (?-1654-?).

БОЯРСЬКА СОТНЯ
===================
СОТНИКИ:
Валобородько Іван (?-1649-?),
Дементійович Григорій (?-1654.13.01.-?).

ОТАМАНИ:
Гиря Федір (?-1649-1654-?).

ПИСАРІ:
Семенович Яків (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Різник Хома (?-1654-?).

ХОРУНЖІ:
Солошин Іван (?-1654-?).

БИШІВСЬКА СОТНЯ
====================
СОТНИКИ:
Прима Юсько (?-1649-?),
Кондратенко Костюк (?-1660-?, нак.),
Солошич Андрій (?-1663),
Отливний (?-1668-?).

ОТАМАНИ:
Костирка Вакула (?-1654-?).

ОСАВУЛИ:
Лобуцький Яцько (?-1654-?).

ДІДОВЩИНСЬКА СОТНЯ
========================
СОТНИКИ:
Охсонка Григорій (?-1649-?)

РОЖІВСЬКА СОТНЯ
==================
СОТНИКИ:
Стародубенко Михайло (?-1649-?)
--------------------------------------------------------

Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації.
– Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 35-37.

Списки показаченной шляхты по сотням полка

Полкова сотня
==============
Покозачені шляхтичі в сотні: Адаменко Марко, Балвер Андрій, Васько, Безпальчий Павло, Бельський Васько, Березницький Мишко, Бут Савка, Федько, Бутенко Андрій, Стецько, Філон, Харко, Верещака Панко, Стецько, Войтенко Троцько (Гришко), Грицько, Гнат, Яків, Волочайко Клим, Гапоненко Савка, Богдан, Гришко, Федір, Гиря Данило, Гирин Яцько, Гладкий Васько, Васько, Демко, Філон, Головченко Федір, Греченко Петро (був полковим хорунжим у 1641 p.), Федір, Громика Василь, Григорій, Гугнявий Андрушко, Гуляницький Сергій, Деркаченко Грицько, Джеджула Андрій, Добролеженко Данило, Донець Семен, Семен (Сенько), Дрозд Амброжко (Андрюшка), Демко, Федір Григорович, Роман, Петрушка, Северянко, Жук Іван, Жуковецький Семен, Жученко Клим, Корній, Заблоцький Демко, Засядько Мартин, Зуб Грицько, Калюжний Антон, Кандибенко Михайло, Кіндрат, Катрич Андрушко, Качановський Кирик, Кирдиєнко Грицько, Мелешко, Кліша Яцько, Клішенко Яким, Козел Омелько, Козицький Яків, Коровецький (Коровченко) Радко, Костира Ярош, Коченовський Федір, Кравченко Іван, Свирид, Іван, Кратенко Наум, Кривоніс Івашко, Кривопиша Семен, Кривохижа Данило, Куклярський Василь, Кулага Андрій, Кумановський Грицько, Леплявий Грицько, Грицько, Яків, Личаківський Малишко, Ломака Демко, Яцько (Янко), Лотиш Юрко, Лунський (Лубський) Павло, Любарський Андрій, Лютаренко Яцько, Мазепа Мирон, Маначинський Антон, Мелех Антон, Мороз Гришко, Москаленко Савка, Москаль Петро, Володька, Іван, Яцько, Івашко, Костюк, Івашко, Гришко, Мостопа Андрушко, Охрім, Іван, Семен, Ярофій, Онисим, Невіровський (Неворовський), Стас (Стенка), Нераденко Іван, Нестеренко Іван, Прокіп, Носач Василь, Ображієнко Васько, Ольшанський Куземка, Педченко Марко, Пікуличенко Іван, Половець Андрій і Федір, Положний Іван (полковий обозний у 1654 p.), Васько, Матвій (суддя військовий, 1654), Матюшко, Поплавський Грицько, Постригаченко Андрій, Проскурненко Леско (Левко), Рещенко Гаврило, Федір, Розколупа Степан, Садовський Грицько, Сакун Степан, Сакуненко Роман, Сергієнко Трохим, Синявченко Васько, Скибенко Іван, Скидан Федір, Скороходенко Віктор, Конон, Скребець Іван, Сокол Богдан, Соколенко Демко, Солтан Данило, Стародуб Іван, Стожко Андрушко, Стрижавський Юхим, Мисько, Тарасенко Харко, Томченко Іван, Марко, Панас, Третяк Остап, Трущенко Іван, Турчинин Савка, Хорошко Антип, Павло, Храпач Васько, Петро, Юсько, Іван, Хурсенко Дацько, Чаленко Корній, Чалий Тиміш, Черняченко Грицько, Чоботаренко Іван, Чобутко (Чоботко) Грицько, Чорний Василь, Клим, Кіндрат Романович, Ромашко, Шемет Грицько, Шеметенко Савка, Терентій, Шинкаренко Кузьма, Шингар Філка (Шинкаренко Пилип), Шум Васько, Ястребчик Степан.
--------------------------------------
Назва сотні – Білоцерківські сотні
Кількість козаків – 991
Кількість шляхтичів – 163
Частка – 16,4%
----------------------------------------
З литовсько-руської шляхти походив рід Громик, які гербувалися гербом «Абданк». Свій родовід вони вели від Григорія Ісайовича Громики (?-1533), який був писарем литовським (1503), мав володіння під Мінськом, був державцем свісловським (1511), віленським ключником, старостою й державцем красносельським (1529 - 30 червня 1533). Через доньку Настасію поріднився з Горностаями, яка стала дружиною Оникія Остафійовича Горностая (?-1566), намісника господарського, старости черкаського й канівського (1544-1547), старости ржецицького, державця любочанського. Можливо, через це родичання й потрапили Громики на черкасько-канівське порубіжжя. Нащадки Громик були внесені до VI частини родовідних книг Могилівської, Віденської і Гродненської губерній.
На відміну від литовсько-білоруських Громик, білоцерківські писалися Громеками. Потомство військового товариша Василя Громеки було внесене до II частини родовідних книг Полтавської та Петербурзької губерній. Михайло Громека (?-1651), будучи полковником білоцерківським (?-1649-1651), загинув у Корсуні при складанні нового козацького реєстру. Якийсь його родич Григорій Громека в той же час обіймав посаду полкового старшини Білоцерківського полку (1649, другий у реєстрі). Син Михайла Громеки - Василь Михайлович (?, ран. 1652-1704-бл.1706) - близько 1674 р. переселився з Правобережжя до м. Смілої і с. Томашівки. Спочатку був військовим товаришем (?-1676-1687), а потім сотником смілянським (1687-1688). На деякий час залишив сотницький уряд, будучи значним військовим товаришем (1688-?), але пізніше повернув собі смілянське сотництво (?-1695-?). А потім уже був абшитований і закінчив життя значним військовим товаришем. Інший син Михайла Громеки - Степан - також був значним військовим товаришем.
Другим після Білої Церкви козацьким центром у полку на початковому етапі Національно-визвольної війни була Чорнокам'янецька сотня.

Чорнокам'янецька сотня
========================
Покозачені шляхтичі в сотні: Болабанський Мелешко, Величко Івашко, Горлаченко Петро, Костирка Левко, Липовський Степан, Яків, Лучанський (Лучинський) Іван, Малий Омелян, Нечай Іван, Соколовський Васька, Спичинський Ілля, Терлицький Васько, Фурсенко Данило, Хорошенко Кіндрат, Худолій Роман, Челговський Лучко, Чорний Мойсей, Сенка, Шульга Дмитро - 19.
--------------------------------------
Назва сотні – Чорнокам'янецька
Кількість козаків – 118
Кількість шляхтичів – 19
Частка – 16,1%
----------------------------------------
Спочатку до Чорнокам'янецькій сотні, крім Чорного Кам'янця, входили Насташка, Ставище, Лесевичі, Ковшевата, Шавулиха, Вільнянка, які у проміжку між 1650-1653 pp. виділилися в окремі сотні. Включала Чорнокам'янецька сотня й Синявку, яка ще пізніше виділилася в Синявську сотню.
У сотні фіксується рід Мітл, з яких Іван Мітла був полков¬ником козацьким у 1613 р., покозачений шляхтич і суддя війсь¬ковий Родіон Мітла, Матвій - козак сотні Чорнокам'янської (1649) зі Ставищ, Хома - у тій же сотні.
У сотні козакувала якась із гілок роду Нечаїв: Нечай Курило козак сотні в 1649 p., Іван - козак сотні Чорнокам'янецької (1654). Не виключено, що з ними породичався Василь Дрозд, який у майбутньому став сотником заболоцьким Могилівського полку Івана Нечая (1656), а потім відомим полковником брацлавським, призначений на цю посаду в березні 1665 р. і пізніше страчений гетьманом Дорошенком.

Рокитне
==========
Покозачені шляхтичі в сотні: Бутенко Дмитро, Галабурда Яцько, Яцько, Гладкий Мишко, Деркач Оска, Донець Петро, Мелешко, Пушкар Тишко, Москаль Грицько, Чиж Івашка - 10.
--------------------------------------
Назва сотні – Рокитнянська
Кількість козаків – 171
Кількість шляхтичів – 10
Частка – 5,8%
----------------------------------------

Германівська сотня
====================
Чорнушенко Іван щонайменше п'ять років очолював Германівську сотню. Германівські Чорнушенки більш глибока гілка роду Чорнишенків миргородських. Отаман городовий германівський Шпиленко Ничипір був із місцевого роду, підтвердженням цього є те, що в 1649 р. козаком тут зафіксований Шпиленко Василь.
Покозачені шляхтичі в сотні: Донець Харитон, Жеребилов Федько, Мовчан Андрушко, Чорнушенко Іван, Грицько, Черкас Пашко.
--------------------------------------
Назва сотні – Германівська сотня
Кількість козаків – 126
Кількість шляхтичів – 6
Частка – 4,8%
----------------------------------------

Кам'янобродська сотня
========================
Покозачені шляхтичі в сотні: Барський Кирило, Вербицький Матвій, Вороненко Мануйло, Городецький Івашко, Журавецький Гордій, Киши(е)нський Івашко, Васько, Куликовський Мойсій, Лисенський Остафій, Лобачевський Панко, Підлісний Максим, Пісочинський Петро, Федір, Попович Іван, Самгородський Григорій, Скибенський Левко, Стависький Конон, Ширмановський Тимко, Іван, Щиморновський Герасим - 20.
--------------------------------------
Назва сотні – Кам'янобродська
Кількість козаків – 114
Кількість шляхтичів – 20
Частка – 17,5%
----------------------------------------
Нечай Степан (?-1627-1672-?) у 1647 р. вийшов з с. Кам'яного Броду до с. Ольшаного Недригайлівського повіту, де зго¬дом став козаком Ольшанської сотні.
Кам'янобродський сотник Іван у 1649 р. і наступний сотник цієї сотні Поповець Іван - різні особи, оскільки останній ще в 1649 р. був козаком цієї сотні У подальшому він став полковником паволоцьким. Козак Чорнокам'янської сотні Андрушко Федоренко із Синявки став полковим осавулом у Білоцерківському полку (1654).

Фастівська сотня
====================
Фастів належав до старовинних козацьких міст. Ще в 1618 р. бачимо тут козацького полковника Миська Фастівця, сотника Гришка Фастівця. Звідси ведуть свій козацький родовід Жеребили (Мисько, 1618), Ковалевські (Ян, 1618).
Покозачені шляхтичі в сотні: Величко Семен, Жук Мишко, Москаль Гришко, Нападовський Мишко, Андрюшка, Смоляга Кіндрат.
--------------------------------------
Назва сотні – Фастівська
Кількість козаків – 100
Кількість шляхтичів – 19
Частка – 19%
----------------------------------------
Керівний склад сотні формувався з місцевих козаків: Степанович Григорій - козак фастівський (1649, Степаненко Грицько) став отаманом фастівським (1654), а Величенко Семен - з козаків (1649) - осавулом сотенним фастівським (1654).

Бишівська сотня
====================
Існувала в 1649 p., але пізніше, очевидно, через значні втрати і скорочення чисельності, була ліквідована.
--------------------------------------
Назва сотні – Бишівська
Кількість козаків – 21
Кількість шляхтичів – 0
Частка – 0
----------------------------------------

Ольховецька сотня
=====================
Покозачені шляхтичі в сотні: Баклинський Василь, Білецький Левко, Білиловський Кузьма, Болобановський Гринець, Гаврило, Федір, Бузовський Гринець, Бут Лесько, Бушинський Лукаві, Вербицький Лаврін, Микита, Данило, Гладкий Гнат, Гречка Мануйло, Дрозд Іван, Іван, Дудильський Федір, Жабокрицький Лавка, Заябський Василь, Зрайковський Дмитро, Зурицький Антон, Зятковський (Кятковський) Яків, Кальницький Кирило, Кищинський Дем'ян, Колюбака Петро, Коротовський Іван, Кратенко Ничипір, Кунянський Василь, Левуський (Левонтієв) Гаврило, Семен, Мглієвський (Мелентьєв) Семен, Немировський Іван, Нетребський Васько, Новомирський Кирик, П'ятигорський Іван, Самгородський Андрус, Скибенко Андрушка, Скибинський Михайло, Смотрицький Данило, Терлецький Матвій, Тур (Турченко) Василь, Турченин Васько, Чорний Грицько, Ширмовський (Ширмонський) Грицько, Щарувунський Іван - 46.
--------------------------------------
Назва сотні – Ольховецька
Кількість козаків – 158
Кількість шляхтичів – 46
Частка – 29%
----------------------------------------
Рід Гречок, репрезентований у сотні Мануйлом (козак ольховецький (1649), отаман городовий ольховецький (1654)), пізніше перейшов на Лівобережжя. Остап Миронович Гречка (?-1670-1738-?) був відомим старшиною в Київському полку, спочатку полковим комісаром київським (1726), потім осавулом полковим київським (1727-1737), тримав 21 двір у селах Пісопькому, Гладкому, Шуляках Остерської сотні на уряд за універсалом гетьмана (12 липня 1730). Родич сотника басанського Клима Григоровича Шаповаленка. З м. Вороніжа Ніжинського полку до Київського полку прибув Олексій Григорович Гречка, який став значковим товаришем у цьому полку (1749).

Боярська сотня
==================
--------------------------------------
Назва сотні – Боярська
Кількість козаків – 89
Кількість шляхтичів – 8
Частка – 9%
----------------------------------------
Покозачені шляхтичі в сотні: Гиря Федір, Демехненко Гринь, Лобода Стенка, Медвенський Василь, Спичинські Кость, Кузьма, Юхим, Стороженко Роман - 8.

Триліська сотня
=================
У 1645 р. тут фіксується шляхтич Липницький. Маєтністю Триліси володів батько гетьмана, чернігівський підчаший Адам Мазепа. Відомі два сотники: Бекеш Федір (за присягою 1654 р.) і Божко Юсько (за родовідними книгами).
У Трилісах Черевань Пилип, Череваненко Федір, Устим і Васько влилися до козацьких лав Чорнокам'янської сотні (1649), Филь і Василь продовжували козакувати у Трипільській сотні і в 1654 р. Мартин, Ілляш і Максим Безверхі були в цій же сотні в 1649 p., а в 1654 р. в ній залишився лише Ілляш. Безверхий Мартин був козаком Чорнокам'янської сотні, осавулом сотенним шавулиським (1654), Ілля - козаком Чорнокам'янської сотні, а потім був у Триліській сотні (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Гиря Дмитро, Деркач Савка, Самсон Гришко.
--------------------------------------
Назва сотні – Триліська
Кількість козаків – 79
Кількість шляхтичів – 3
Частка – 3,8%
----------------------------------------

Лесевичська сотня
===================
Сотник Якович Яків у 1649 р. був козаком Чорнокам'янської сотні, названий Яцьком Яненком. Писарем сотенним у 1654 р. був Заліський Михайло. Засядько Процик - козак Чорнокам'янської сотні (1649), а Степан Засядько - козак Чорнокам'янської сотні (1649), обозний сотенний лесевичський (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Гладкий Онисим, Залеський Михайло, Залесин Михайло, Засідка Степан, Засяткін Матвій, Засядко Степан, Капленко Кунаш, Коробка Мисько, Краковський Захар, Красовський Трохим, Кустовський Яків, Скоробагатий Гнат, Ничипір, Мартин, Скупський Іван, Чижич Влас - 15.
--------------------------------------
Назва сотні – Лесевичська
Кількість козаків – 153
Кількість шляхтичів – 15
Частка – 9,8%
----------------------------------------
10 жовтня 1592 р. Микола Лесевич і Родкевич отримали «доживотне» на селище Таращу за Білою Церквою на шляху татарському. Микола з ґрунту свого Кощиця і Колобуща платив подимне (1631).
Хтось із Лесевичів одружився з Тетяною Тишею-Биковською (1650). У Межигірському монастирі зберігся поминальний ряд Олександра Лесевича, в якому лише три імені: Домникія, Олександр, Олександр.
12 червня 1661 р. Лесевич отримав підтвердження на селище Таращу з усіма околицями. У подальшому Лесевичі перейшли на Лівобережжя. Костянтин Лесевич - родом із с. Лисовичів під Таращею, знаний як значковий товариш у Лубенському полку (1724). Його дружиною була Марія Піковець, вдова Антона Черушинського, сотника золотоніського. Рід продовжив Данило Костянтинович (1720-1767-?). Службу він розпочав з 5 вересня 1735 p., був військовим канцеляристом ГВК (з 11 грудня 1735), сотник Ковалівської, а потім 1-ї Ковалівської сотні Гадяцького полку (11 листопада 1738 - 18 лютого 1768). У 1760 р. був замінений на посаді командира двохтисячної команди козаків, яких готували до участі в Семирічній війні. Розглядався фальшивий наклеп на нього сотника опішнянського Дем'яновича у службових зловживаннях та звільненні козаків від державних податків за відпрацювання ними в його маєтності. Мав двох синів і двох дочок. Олександр Данилович службу розпочав 15 січня 1764 p., був сотником 1-ї Ковалівської сотні (з 18 лютого 1768), бунчуковим товаришем. Був одружений з Ганною Василівною Родзянко. Володимир Данилович став військовим канцеляристом, потім - військовим товаришем. Одружений він був з Катериною Петрівною Лукашевич. Ганна Данилівна вийшла заміж за Мойсея Яковича Зарудного, а Параска Данилівна - за Михайла Васильовича Перехреста.

Ольшанська сотня
====================
Покозачені шляхтичі в сотні: Любарський Івашко, Москаль Федько, Филка, Гришко, Ольшанський Ігнатко, Паволоцький Левко, Пікуль Бажінко, Харитонко, Мишко, Чернинський Васько, Чиж Андрушка -11.
--------------------------------------
Назва сотні – Ольшанська
Кількість козаків – 171
Кількість шляхтичів – 11
Частка – 6,4%
----------------------------------------

Синявська сотня
==================
Покозачені шляхтичі в сотні: Войнацький Петро, Гладкий Андрій, Годловський Васько, Грибовод Грицько, Заліський Андрушко, Іван, Заруцький Марко, Злоба Грицько, Краковський Прокіп, Середа Максим, Сулима Іван, Черняк Грицько -12.
--------------------------------------
Назва сотні – Синявська
Кількість козаків – 122
Кількість шляхтичів – 12
Частка – 9,8%
----------------------------------------
У Синяві проживав козак Чорнокам'янської сотні Андрушко Федоренко, який у 1654 р. був полковим осавулом.

Ставищанська сотня
====================
Ставище, яким володів Юзеф Лозка, стало одним із важливих центрів козацтва.
Покозачені шляхтичі в сотні: Белиловський Сенка, Буйницький Гнат, Пронко, Бут Ярема, Вербицький Васько, Вечурковський Яремка, Горлач Осько, Закривський Івашко, Заліський Іванко, Кривецький Левко, Філка, Філка, Липовський Іван, Степака, Лисовець Стенка, Лобачевський Федір, Ляховський Іван, Міхневський Петрушко, Попович Андрюшко, Пушкар Тико, Світличний Савка, Скибелко Сенка, Скибельський Мишко, Слоненський Гнат, Суленицький Федько, Торчицький Мартин, Чалий Гришко - 27.
--------------------------------------
Назва сотні – Ставищанська
Кількість козаків – 312
Кількість шляхтичів – 28
Частка – 9%
----------------------------------------
У цій сотні відомий рід Куликів, з яких Василь був спочатку козаком Чорнокам'янської сотні, а потім став отаманом городовим ставищанським. Данило Кулик був козаком сотні (?-1649-1654-?), козакували й Василь (1654) та Янко (1654) Кулики.
Враховуючи, що список ставищан 1649 р. очолював Дацько Войтенко, а серед козаків цієї сотні в тому році був Стецько Войтенко, можливий варіант, що сотник Давидів Степан і є Стецько Дацькович Войтенко. У 1654 р. в сотні був лише Войтенко Сенка.
Лобаченко Гарасим і Яким - козаки Чорнокам'янської сотні в Насташках, Лобаченко Петро - козакував у Білій Церкві (1649). Лобачевський Панко - козак кам'янобродський (1654). Лобачевський Семен при підписанні Гадяцької угоди був козацьким послом на сейм до Варшави.

Настаська сотня
=================
Настаська шляхта покозачилась, і на чолі сотні став Андрій Рудика. Ця шляхта почергово отримувала привілеї (від усіх гетьманів від Хмельницького до Дорошенка), належала до особистого почту гетьмана (шляхта сіл Лесевичів, Ковшо-ватої, Насташки, Скаржівки, Мазепинців та ін.).
--------------------------------------
Назва сотні – Настаська
Кількість козаків – 122
Кількість шляхтичів – 12
Частка – 23%
----------------------------------------
Серед покозачених шляхтичів настаських були Верещак Остап (?-1654-?), Добролежі Сергій (?-1649-1654-?), Василь (?-1649-1654-?), Самчинські Іван (?-1649-1654-?), Федір (?-1649-1654-?), Матвій (?-1649-1654-?), Андрій (1654), Ничаговський Василь (?-1649-1654-?), Голендухи Михей (?-1649-1654-?), Герман (?-1649-1654-?), Подоляк Кирило (?-1649-1654-?), Дрозд Василь (?-1649-1654-?), Лобаченки Герасим (?-1649-1654-?), Яким (1649), Жук Дмитро (?-1649-1654-?), Жученко Тимко (?-1654-?), Бубник Омелян (?-1649-1654-?), Тараненко Корній (?-1649-1654-?), Білецький Гринько (?-1649-1654-?), Налучний Михайло (?-1649-1654-?), Стеблина Кость (?-1649-1654-?), Горбаненко Козьма (?-1649-1654-?), Барило Андрій (?-1649-1654-?), Короленко Іван (?-1649-1654-?), Овчаренко Іван (?-1649-1654-?), Спичинські Семен (?-1649-1654-?), Євтух (?-1649-1654-?), Вергуненко Кирик (?-1649-1654-?).
Рудина (Рудика) Андрій (?-1624-1672-?) - сотник настаський (?-1654-1659-?), «зацний» (1672. Білицький (Бєлєцький) Грицько - козак настаський Чорнокам'янської, а потім Настаської сотні (?-1649-1654-?), «зацний» настаський 1672 р. Василь Білецький.
Троцький Василь Олексійович - шляхтич в Насташках, «зацний» настаський 1672 р.

Шавулиська сотня
======================
Покозачені шляхтичі в сотні (1654): Іван Матвійович, Безверхий Мартин, Пушкар Максим, Степан, Стрижевський Іван, Шимченко Василь, Лащ Сенько, Юшковські Стенька, Матвій, Васька, Шулин (Шаулин) Лук'ян, Кот Андрушка, Рогозинський Дмитро, Животовський Гаврило, Чиж Іван, Чиженко Іван, Бабинський Хома.
--------------------------------------
Назва сотні – Шавулиська
Кількість козаків – 103
Кількість шляхтичів – 17
Частка – 16,5%
----------------------------------------

Ковшеватська сотня
=====================
Москаленко Степан, його зять Василь козакувати розпочали в Чорнокам'янецькій сотні (1649), а якийсь їхній родич Москаль Іван став осавулом сотенним ковшеватським (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Булига Іван, Вовк Грицько, Голуб Федька, Деркач Тишко, Деркаченко Іван, Головченко Сенка, Кисловський Борис, Софрон, Яким, Лучанський Герасим, Лучанський Губар, Паволоцький Наум, Слуцький Яцько, Ширмовський Льяк - 14.
--------------------------------------
Назва сотні – Ковшеватська
Кількість козаків – 114
Кількість шляхтичів – 14
Частка – 12,3%
----------------------------------------

Загалом у полку відомо 11 полковників білоцерківських, з яких 8 - повних. Вони представляли 10 старшинських родин. Три осавули полкові й один обозний представляли чотири родини. 25 сотників були представниками 25 родин. Загалом у Білоцерківському полку відомі імена 39 старшин із 38 родин.
Подальша доля білоцерківського козацтва знайшла відображення у праці Є.Чернецького. Додамо лише про одного з останніх полковників білоцерківських. 3 червня 1709 р. Скоропадський видав універсал про приїзд С.Палія та необхідність повернення його майна, розданого Мазепою. У вересні 1709 р. Петро І видав грамоту на чин полковника Семену Палію. 14 жовтня 1709 р. Палій, вже як білоцерківський полковник, надав Жаботинському Онуфріївському Спаському монастиреві млин на р. Стугні поблизу с Малої Салтанівки. В універсалі 31 грудня 1709 р. Семен Палій названий полковником охочекомонним і білоцерківським одночасно.
========================================================

Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі.
– К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. - С. 134-145.

А для удобства расставим список показаченной шляхты по алфавиту.

Алфавитный список показаченной шляхты
Белоцерковского полка
===============================================

(в скобках указана сотня)

Адаменко Марко, (Полкова сотня)

Бабинський Хома. (Шавулиська сотня)
Баклинський Василь, (Ольховецька сотня)
Балвер Андрій, Васько, (Полкова сотня)
Барило Андрій (Настаська сотня)
Барський Кирило, (Кам'янобродська сотня)
Безверхий Мартин, (Шавулиська сотня)
Безпальчий Павло, (Полкова сотня)
Белиловський Сенка, (Ставищанська сотня)
Бельський Васько, (Полкова сотня)
Березницький Мишко, (Полкова сотня)
Білецький Гринько (Настаська сотня)
Білецький Левко, (Ольховецька сотня)
Білиловський Кузьма, (Ольховецька сотня)
Болабанський Мелешко, (Чорнокам'янецька сотня)
Болобановський Гринець, Гаврило, Федір, (Ольховецька сотня)
Бубник Омелян (Настаська сотня)
Бузовський Гринець, (Ольховецька сотня)
Буйницький Гнат, Пронко, (Ставищанська сотня)
Булига Іван, (Ковшеватська сотня)
Бут Лесько, (Ольховецька сотня)
Бут Савка, Федько, (Полкова сотня)
Бут Ярема, (Ставищанська сотня)
Бутенко Андрій, Стецько, Філон, Харко, (Полкова сотня)
Бутенко Дмитро, (Рокитнянська сотня)
Бушинський Лукаш, (Ольховецька сотня)

Величко Івашко, (Чорнокам'янецька сотня)
Величко Семен, (Фастівська сотня)
Вербицький Васько, (Ставищанська сотня)
Вербицький Лаврін, Микита, Данило, (Ольховецька сотня)
Вербицький Матвій, (Кам'янобродська сотня)
Вергуненко Кирик (Настаська сотня)
Верещак Остап (Настаська сотня)
Верещака Панко, Стецько, (Полкова сотня)
Вечурковський Яремка, (Ставищанська сотня)
Вовк Грицько, (Ковшеватська сотня)
Войнацький Петро, (Синявська сотня)
Войтенко Троцько (Гришко), Грицько, Гнат, Яків, (Полкова сотня)
Волочайко Клим, (Полкова сотня)
Вороненко Мануйло, (Кам'янобродська сотня)

Галабурда Яцько, Яцько, (Рокитнянська сотня)
Гапоненко Савка, Богдан, Гришко, Федір, (Полкова сотня)
Гирин Яцько, (Полкова сотня)
Гиря Данило, (Полкова сотня)
Гиря Дмитро, (Триліська сотня)
Гиря Федір, (Боярська сотня)
Гладкий Андрій, (Синявська сотня)
Гладкий Васько, Васько, Демко, Філон, (Полкова сотня)
Гладкий Гнат, (Ольховецька сотня)
Гладкий Мишко, (Рокитнянська сотня)
Гладкий Онисим, (Лесевичська сотня)
Годловський Васько, (Синявська сотня)
Голендухи Михей, Герман (Настаська сотня)
Головченко Сенка, (Ковшеватська сотня)
Головченко Федір, (Полкова сотня)
Голуб Федька, (Ковшеватська сотня)
Горбаненко Козьма (Настаська сотня)
Горлач Осько, (Ставищанська сотня)
Горлаченко Петро, (Чорнокам'янецька сотня)
Городецький Івашко, (Кам'янобродська сотня)
Греченко Петро (був полковим хорунжим у 1641 p.), Федір, (Полкова сотня)
Гречка Мануйло, (Ольховецька сотня)
Грибовод Грицько, (Синявська сотня)
Громика Василь, Григорій, (Полкова сотня)
Гугнявий Андрушко, (Полкова сотня)
Гуляницький Сергій, (Полкова сотня)

Демехненко Гринь, (Боярська сотня)
Деркач Оска, (Рокитнянська сотня)
Деркач Савка, (Триліська сотня)
Деркач Тишко, (Ковшеватська сотня)
Деркаченко Грицько, (Полкова сотня)
Деркаченко Іван, (Ковшеватська сотня)
Джеджула Андрій, (Полкова сотня)
Добролеженко Данило, (Полкова сотня)
Добролежі Сергій, Василь (Настаська сотня)
Донець Петро, Мелешко, (Рокитнянська сотня)
Донець Семен, Семен (Сенько), (Полкова сотня)
Донець Харитон, (Германівська сотня)
Дрозд Амброжко (Андрюшка), Демко, Федір Григорович, Роман, Петрушка, Северянко, (Полкова сотня)
Дрозд Василь (Настаська сотня)
Дрозд Іван, Іван, (Ольховецька сотня)
Дудильський Федір, (Ольховецька сотня)

Жабокрицький Лавка, (Ольховецька сотня)
Жеребилов Федько, (Германівська сотня)
Животовський Гаврило, (Шавулиська сотня)
Жук Дмитро (Настаська сотня)
Жук Іван, (Полкова сотня)
Жук Мишко, (Фастівська сотня)
Жуковецький Семен, (Полкова сотня)
Журавецький Гордій, (Кам'янобродська сотня)
Жученко Клим, Корній, (Полкова сотня)
Жученко Тимко (Настаська сотня)

Заблоцький Демко, (Полкова сотня)
Закривський Івашко, (Ставищанська сотня)
Залесин Михайло, (Лесевичська сотня)
Залеський Михайло, (Лесевичська сотня)
Заліський Андрушко, Іван, (Синявська сотня)
Заліський Іванко, (Ставищанська сотня)
Заруцький Марко, (Синявська сотня)
Засідка Степан, (Лесевичська сотня)
Засядко Степан, (Лесевичська сотня)
Засядько Мартин, (Полкова сотня)
Засяткін Матвій, (Лесевичська сотня)
Заябський Василь, (Ольховецька сотня)
Злоба Грицько, (Синявська сотня)
Зрайковський Дмитро, (Ольховецька сотня)
Зуб Грицько, (Полкова сотня)
Зурицький Антон, (Ольховецька сотня)
Зятковський (Кятковський) Яків, (Ольховецька сотня)

Іван Матвійович, (Шавулиська сотня)

Кальницький Кирило, (Ольховецька сотня)
Калюжний Антон, (Полкова сотня)
Кандибенко Михайло, Кіндрат, (Полкова сотня)
Капленко Кунаш, (Лесевичська сотня)
Катрич Андрушко, (Полкова сотня)
Качановський Кирик, (Полкова сотня)
Кирдиєнко Грицько, Мелешко, (Полкова сотня)
Кисловський Борис, Софрон, Яким, (Ковшеватська сотня)
Киши(е)нський Івашко, Васько, (Кам'янобродська сотня)
Кищинський Дем'ян, (Ольховецька сотня)
Кліша Яцько, (Полкова сотня)
Клішенко Яким, (Полкова сотня)
Козел Омелько, (Полкова сотня)
Козицький Яків, (Полкова сотня)
Колюбака Петро, (Ольховецька сотня)
Коробка Мисько, (Лесевичська сотня)
Коровецький (Коровченко) Радко, (Полкова сотня)
Короленко Іван (Настаська сотня)
Коротовський Іван, (Ольховецька сотня)
Костира Ярош, (Полкова сотня)
Костирка Левко, (Чорнокам'янецька сотня)
Кот Андрушка, (Шавулиська сотня)
Коченовський Федір, (Полкова сотня)
Кравченко Іван, Свирид, Іван, (Полкова сотня)
Краковський Захар, (Лесевичська сотня)
Краковський Прокіп, (Синявська сотня)
Красовський Трохим, (Лесевичська сотня)
Кратенко Наум, (Полкова сотня)
Кратенко Ничипір, (Ольховецька сотня)
Кривецький Левко, Філка, Філка, (Ставищанська сотня)
Кривоніс Івашко, (Полкова сотня)
Кривопиша Семен, (Полкова сотня)
Кривохижа Данило, (Полкова сотня)
Куклярський Василь, (Полкова сотня)
Кулага Андрій, (Полкова сотня)
Куликовський Мойсій, (Кам'янобродська сотня)
Кумановський Грицько, (Полкова сотня)
Кунянський Василь, (Ольховецька сотня)
Кустовський Яків, (Лесевичська сотня)

Лащ Сенько, (Шавулиська сотня)
Левуський (Левонтієв) Гаврило, Семен, (Ольховецька сотня)
Леплявий Грицько, Грицько, Яків, (Полкова сотня)
Липовський Іван, Степака, (Ставищанська сотня)
Липовський Степан, Яків, (Чорнокам'янецька сотня)
Лисенський Остафій, (Кам'янобродська сотня)
Лисовець Стенка, (Ставищанська сотня)
Личаківський Малишко, (Полкова сотня)
Лобачевський Панко, (Кам'янобродська сотня)
Лобачевський Федір, (Ставищанська сотня)
Лобаченки Герасим, Яким (Настаська сотня)
Лобода Стенка, (Боярська сотня)
Ломака Демко, Яцько (Янко), (Полкова сотня)
Лотиш Юрко, (Полкова сотня)
Лунський (Лубський) Павло, (Полкова сотня)
Лучанський (Лучинський) Іван, (Чорнокам'янецька сотня)
Лучанський Герасим, (Ковшеватська сотня)
Лучанський Губар, (Ковшеватська сотня)
Любарський Андрій, (Полкова сотня)
Любарський Івашко, (Ольшанська сотня)
Лютаренко Яцько, (Полкова сотня)
Ляховський Іван, (Ставищанська сотня)

Мазепа Мирон, (Полкова сотня)
Малий Омелян, (Чорнокам'янецька сотня)
Маначинський Антон, Мелех Антон, (Полкова сотня)
Мглієвський (Мелентьєв) Семен, (Ольховецька сотня)
Медвенський Василь, (Боярська сотня)
Міхневський Петрушко, (Ставищанська сотня)
Мовчан Андрушко, (Германівська сотня)
Мороз Гришко, (Полкова сотня)
Москаленко Савка, (Полкова сотня)
Москаль Грицько, (Рокитнянська сотня)
Москаль Гришко, (Фастівська сотня)
Москаль Петро, Володька, Іван, Яцько, Івашко, Костюк, Івашко, Гришко, (Полкова сотня)
Москаль Федько, Филка, Гришко, (Ольшанська сотня)
Мостопа Андрушко, Охрім, Іван, Семен, Ярофій, Онисим, (Полкова сотня)

Налучний Михайло (Настаська сотня)
Нападовський Мишко, Андрюшка, (Фастівська сотня)
Невіровський (Неворовський), Стас (Стенка), (Полкова сотня)
Немировський Іван, (Ольховецька сотня)
Нераденко Іван, (Полкова сотня)
Нестеренко Іван, Прокіп, (Полкова сотня)
Нетребський Васько, (Ольховецька сотня)
Нечай Іван, (Чорнокам'янецька сотня)
Ничаговський Василь (Настаська сотня)
Новомирський Кирик, (Ольховецька сотня)
Носач Василь, (Полкова сотня)

Ображієнко Васько, (Полкова сотня)
Овчаренко Іван (Настаська сотня)
Ольшанський Ігнатко, (Ольшанська сотня)
Ольшанський Куземка, (Полкова сотня)

Паволоцький Левко, (Ольшанська сотня)
Паволоцький Наум, (Ковшеватська сотня)
Педченко Марко, (Полкова сотня)
Підлісний Максим, (Кам'янобродська сотня)
Пікуличенко Іван, (Полкова сотня)
Пікуль Бажінко, Харитонко, Мишко, (Ольшанська сотня)
Пісочинський Петро, Федір, (Кам'янобродська сотня)
Подоляк Кирило (Настаська сотня)
Половець Андрій і Федір, (Полкова сотня)
Положний Іван (полковий обозний у 1654 p.), Васько, Матвій (суддя військовий, 1654), Матюшко, (Полкова сотня)
Поплавський Грицько, (Полкова сотня)
Попович Андрюшко, (Ставищанська сотня)
Попович Іван, (Кам'янобродська сотня)
Постригаченко Андрій, (Полкова сотня)
Проскурненко Леско (Левко), (Полкова сотня)
Пушкар Максим, Степан, (Шавулиська сотня)
Пушкар Тико, (Ставищанська сотня)
Пушкар Тишко, (Рокитнянська сотня)
П'ятигорський Іван, (Ольховецька сотня)

Рещенко Гаврило, Федір, (Полкова сотня)
Рогозинський Дмитро, (Шавулиська сотня)
Розколупа Степан, (Полкова сотня)

Садовський Грицько, (Полкова сотня)
Сакун Степан, (Полкова сотня)
Сакуненко Роман, (Полкова сотня)
Самгородський Андрус, (Ольховецька сотня)
Самгородський Григорій, (Кам'янобродська сотня)
Самсон Гришко. (Триліська сотня)
Самчинські Іван, Федір, Андрій (Настаська сотня)
Світличний Савка, (Ставищанська сотня)
Сергієнко Трохим, (Полкова сотня)
Середа Максим, (Синявська сотня)
Синявченко Васько, (Полкова сотня)
Скибелко Сенка, (Ставищанська сотня)
Скибельський Мишко, (Ставищанська сотня)
Скибенко Андрушка, (Ольховецька сотня)
Скибенко Іван, (Полкова сотня)
Скибенський Левко, (Кам'янобродська сотня)
Скибинський Михайло, (Ольховецька сотня)
Скидан Федір, (Полкова сотня)
Скоробагатий Гнат, Ничипір, Мартин, (Лесевичська сотня)
Скороходенко Віктор, Конон, (Полкова сотня)
Скребець Іван, Сокол Богдан, (Полкова сотня)
Скупський Іван, (Лесевичська сотня)
Слоненський Гнат, (Ставищанська сотня)
Слуцький Яцько, (Ковшеватська сотня)
Смоляга Кіндрат (Фастівська сотня)
Смотрицький Данило, (Ольховецька сотня)
Соколенко Демко, (Полкова сотня)
Соколовський Васька, (Чорнокам'янецька сотня)
Солтан Данило, (Полкова сотня)
Спичинський Ілля, (Чорнокам'янецька сотня)
Спичинські Кость, Кузьма, Юхим, (Боярська сотня)
Спичинські Семен, Євтух (Настаська сотня)
Стависький Конон, (Кам'янобродська сотня)
Стародуб Іван, (Полкова сотня)
Стеблина Кость (Настаська сотня)
Стожко Андрушко, (Полкова сотня)
Стороженко Роман (Боярська сотня)
Стрижавський Юхим, Мисько (Полкова сотня)
Стрижевський Іван, (Шавулиська сотня)
Суленицький Федько, (Ставищанська сотня)
Сулима Іван, (Синявська сотня)

Тараненко Корній (Настаська сотня)
Тарасенко Харко, (Полкова сотня)
Терлецький Матвій, (Ольховецька сотня)
Терлицький Васько, (Чорнокам'янецька сотня)
Томченко Іван, Марко, Панас, (Полкова сотня)
Торчицький Мартин, (Ставищанська сотня)
Третяк Остап, (Полкова сотня)
Троцький Василь Олексійович (Настаська сотня)
Трущенко Іван, (Полкова сотня)
Тур (Турченко) Василь, (Ольховецька сотня)
Турченин Васько, (Ольховецька сотня)
Турчинин Савка, (Полкова сотня)

Фурсенко Данило, (Чорнокам'янецька сотня)

Хорошенко Кіндрат, (Чорнокам'янецька сотня)
Хорошко Антип, Павло, (Полкова сотня)
Храпач Васько, Петро, Юсько, Іван, (Полкова сотня)
Худолій Роман, (Чорнокам'янецька сотня)
Хурсенко Дацько, (Полкова сотня)

Чаленко Корній, (Полкова сотня)
Чалий Гришко (Ставищанська сотня)
Чалий Тиміш, (Полкова сотня)
Челговський Лучко, (Чорнокам'янецька сотня)
Черкас Пашко (Германівська сотня)
Чернинський Васько, (Ольшанська сотня)
Черняк Грицько (Синявська сотня)
Черняченко Грицько, (Полкова сотня)
Чиж Андрушка (Ольшанська сотня)
Чиж Іван, (Шавулиська сотня)
Чиж Івашка (Рокитнянська сотня)
Чиженко Іван, (Шавулиська сотня)
Чижич Влас (Лесевичська сотня)
Чоботаренко Іван, (Полкова сотня)
Чобутко (Чоботко) Грицько, (Полкова сотня)
Чорний Василь, Клим, Кіндрат Романович, Ромашко, (Полкова сотня)
Чорний Грицько, (Ольховецька сотня)
Чорний Мойсей, Сенка, (Чорнокам'янецька сотня)
Чорнушенко Іван, Грицько, (Германівська сотня)

Шемет Грицько, (Полкова сотня)
Шеметенко Савка, Терентій, (Полкова сотня)
Шимченко Василь, (Шавулиська сотня)
Шингар Філка (Шинкаренко Пилип), (Полкова сотня)
Шинкаренко Кузьма, (Полкова сотня)
Ширмановський Тимко, Іван, (Кам'янобродська сотня)
Ширмовський (Ширмонський) Грицько, (Ольховецька сотня)
Ширмовський Льяк (Ковшеватська сотня)
Шулин (Шаулин) Лук'ян, (Шавулиська сотня)
Шульга Дмитро (Чорнокам'янецька сотня)
Шум Васько, (Полкова сотня)

Щарувунський Іван (Ольховецька сотня)
Щиморновський Герасим (Кам'янобродська сотня)

Юшковські Стенька, Матвій, Васька, (Шавулиська сотня)

Ястребчик Степан. (Полкова сотня)
=========================================

Metallist

Здравствуйте!

Добавьте пожалуйста в список белоцерковских полковников на 20.07.1652-го года Тимофея Варкача. Существует его письмо к бояр. Вас. Бор. Шереметеву от 20 июля 1652 г. о приходе к их табору к Межиречью Андр. Потоцкого с поляками и татарами и с просьбой поспешить на помощь.

С уважением, РоманС

Филипп Белоцерковский, брат Федора Наливайко (повешенного во Владимире 5 января 1609 года), упоминается в 1612 году, в полку Петра Велегловского

Кто владеет информацией о Ставищенской сотне в период до 1665 года, когда Ставище было сожжено и о Юзефе Лозка. Интересует любая информация.

С уважением, Виктор.

Viktor-spb написал:

[q]
Кто владеет информацией о Ставищенской сотне в период до 1665 года
[/q]

СТАВИЩАНСЬКА СОТНЯ
(1651-1674; 1685-1712 pp.)
==========================

Уперше згадана у списках 1654 р. як військово-адміністративний підрозділ Білоцерківського полку з такою старшиною: отаман Кулик Василь; осавул Андрій Данилович; писар Римаренко Іван; хорунжий Гусенко Семен. Хоча відомо, що у 1652 p., після Білоцерківської угоди, ставищанський отаман (сотник) Герасим Кондратьев (Кіндратович) з козаками переселився на Слобожанщину, заснував місто Суми і поклав початок династії сумських полковників Кондратьєвих.

Сотня існувала у складі Білоцерківського полку до його ліквідації у 1674 р.
У 1685-1702 pp. - сотенний підрозділ Богуславського полку, а в 1702-1712 pp. - знову Білоцерківського. Більш точних даних наразі бракує.

Сотники:
Степан Давидович (1654).
Лобачевський Семен (1659).
Серафимович Мартин (1692).

Сотенний центр: містечко Ставища, тепер - селище Ставище на Гнилому Тікичі, районний центр Київської області.
===========================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С.206

ДЕЩО З МОСКОВСЬКОЇ ПЕРЕПИСИ 1654 р.
Найдокладніша перепись Білоцерківського полку.
З містечок полка звертають на себе увагу: Ставище — коло міста палісад, в нім 2 башти проїзжі, на одній вартова вишка (“чердак”), дві башти глухі, двоє воріт просто в стіні. До сеї стіни прироблений замочок з таким же палісадом, з одною баштою проїзжою і одною глухою. Гармата тільки одна справна, мідяна, велика, калібер 3 гривенки, а дві залізні попсовані; олива 4 пуди, пороху 50 пудів. Соборна церква Трійці, 5 приходських (аж дві архистратига Михаїла!). Козаків заприсяжено 312 (сотник, отаман, осавул). Міщан 365 (намісник, війт і 3 бурмистри).

До 1655 года Герасим Кондратьевич служил казацким атаманом в местечке Ставищи Белоцерковского полка. 26 апреля 1655 года, с группой казаков-переселенцев из местечка Ставищи Белоцерковского полка, отправил челобитную царю Алексею Михайловичу с просьбой основать город на его нынешнем месте: «Бьют челом … бедные и разорённые от ляхов и татар г. Ставища черкасы атаман Герасимка Кондратьев и рядовые казаки, всех 100 человек… пришли мы из-за Днепра… с женишками и детишками и пришед стали на Псле реке подле речки Сум…». (Так пишет протоиерей Александр ДВИНЯТИН в книге «Я кличу живых, я плачу за мёртвыми»). Но Герасим Кондратьевич не числится ни в одном казачьем реестре.

✔️ Диалоговая тема для обсуждений.