БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г.

Или тут (есть поиск) Присяжные книги 1654 г. Белоцерковского и Нежинского полков.Ю.Мицик, М. Кравец. Киев. 2003 г..

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1674; 1702-1712)
===========================

Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.
З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом.
Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський.
Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками.
За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким:
Антонів - 70 козаків;
Бишів - 69;
Біла Церква - 1044;
Боярка - 30;
Брусилів - 19;
Вільня - 19;
Вільховець - 100;
Водотиїв - 22;
Войташівка - 39;
Германівка - 100;
Дідівщина - 50;
Івниця - 50;
Кам'яний Брід - 30;
Карабчиїв - 20;
Коростишів - 90;
Паволоч -100;
П'ятигори - 122;
Рожів - 50;
Сквира - 30;
Торчиця - 100;
Фастів - 100;
Ходорків - 48;
Чорна Кам'янка - 688.

Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні.
Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.
Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
===================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 42-43.

А для удобства расставим список показаченной шляхты по алфавиту.

Алфавитный список показаченной шляхты
Белоцерковского полка
===============================================

(в скобках указана сотня)

Адаменко Марко, (Полкова сотня)

Бабинський Хома. (Шавулиська сотня)
Баклинський Василь, (Ольховецька сотня)
Балвер Андрій, Васько, (Полкова сотня)
Барило Андрій (Настаська сотня)
Барський Кирило, (Кам'янобродська сотня)
Безверхий Мартин, (Шавулиська сотня)
Безпальчий Павло, (Полкова сотня)
Белиловський Сенка, (Ставищанська сотня)
Бельський Васько, (Полкова сотня)
Березницький Мишко, (Полкова сотня)
Білецький Гринько (Настаська сотня)
Білецький Левко, (Ольховецька сотня)
Білиловський Кузьма, (Ольховецька сотня)
Болабанський Мелешко, (Чорнокам'янецька сотня)
Болобановський Гринець, Гаврило, Федір, (Ольховецька сотня)
Бубник Омелян (Настаська сотня)
Бузовський Гринець, (Ольховецька сотня)
Буйницький Гнат, Пронко, (Ставищанська сотня)
Булига Іван, (Ковшеватська сотня)
Бут Лесько, (Ольховецька сотня)
Бут Савка, Федько, (Полкова сотня)
Бут Ярема, (Ставищанська сотня)
Бутенко Андрій, Стецько, Філон, Харко, (Полкова сотня)
Бутенко Дмитро, (Рокитнянська сотня)
Бушинський Лукаш, (Ольховецька сотня)

Величко Івашко, (Чорнокам'янецька сотня)
Величко Семен, (Фастівська сотня)
Вербицький Васько, (Ставищанська сотня)
Вербицький Лаврін, Микита, Данило, (Ольховецька сотня)
Вербицький Матвій, (Кам'янобродська сотня)
Вергуненко Кирик (Настаська сотня)
Верещак Остап (Настаська сотня)
Верещака Панко, Стецько, (Полкова сотня)
Вечурковський Яремка, (Ставищанська сотня)
Вовк Грицько, (Ковшеватська сотня)
Войнацький Петро, (Синявська сотня)
Войтенко Троцько (Гришко), Грицько, Гнат, Яків, (Полкова сотня)
Волочайко Клим, (Полкова сотня)
Вороненко Мануйло, (Кам'янобродська сотня)

Галабурда Яцько, Яцько, (Рокитнянська сотня)
Гапоненко Савка, Богдан, Гришко, Федір, (Полкова сотня)
Гирин Яцько, (Полкова сотня)
Гиря Данило, (Полкова сотня)
Гиря Дмитро, (Триліська сотня)
Гиря Федір, (Боярська сотня)
Гладкий Андрій, (Синявська сотня)
Гладкий Васько, Васько, Демко, Філон, (Полкова сотня)
Гладкий Гнат, (Ольховецька сотня)
Гладкий Мишко, (Рокитнянська сотня)
Гладкий Онисим, (Лесевичська сотня)
Годловський Васько, (Синявська сотня)
Голендухи Михей, Герман (Настаська сотня)
Головченко Сенка, (Ковшеватська сотня)
Головченко Федір, (Полкова сотня)
Голуб Федька, (Ковшеватська сотня)
Горбаненко Козьма (Настаська сотня)
Горлач Осько, (Ставищанська сотня)
Горлаченко Петро, (Чорнокам'янецька сотня)
Городецький Івашко, (Кам'янобродська сотня)
Греченко Петро (був полковим хорунжим у 1641 p.), Федір, (Полкова сотня)
Гречка Мануйло, (Ольховецька сотня)
Грибовод Грицько, (Синявська сотня)
Громика Василь, Григорій, (Полкова сотня)
Гугнявий Андрушко, (Полкова сотня)
Гуляницький Сергій, (Полкова сотня)

Демехненко Гринь, (Боярська сотня)
Деркач Оска, (Рокитнянська сотня)
Деркач Савка, (Триліська сотня)
Деркач Тишко, (Ковшеватська сотня)
Деркаченко Грицько, (Полкова сотня)
Деркаченко Іван, (Ковшеватська сотня)
Джеджула Андрій, (Полкова сотня)
Добролеженко Данило, (Полкова сотня)
Добролежі Сергій, Василь (Настаська сотня)
Донець Петро, Мелешко, (Рокитнянська сотня)
Донець Семен, Семен (Сенько), (Полкова сотня)
Донець Харитон, (Германівська сотня)
Дрозд Амброжко (Андрюшка), Демко, Федір Григорович, Роман, Петрушка, Северянко, (Полкова сотня)
Дрозд Василь (Настаська сотня)
Дрозд Іван, Іван, (Ольховецька сотня)
Дудильський Федір, (Ольховецька сотня)

Жабокрицький Лавка, (Ольховецька сотня)
Жеребилов Федько, (Германівська сотня)
Животовський Гаврило, (Шавулиська сотня)
Жук Дмитро (Настаська сотня)
Жук Іван, (Полкова сотня)
Жук Мишко, (Фастівська сотня)
Жуковецький Семен, (Полкова сотня)
Журавецький Гордій, (Кам'янобродська сотня)
Жученко Клим, Корній, (Полкова сотня)
Жученко Тимко (Настаська сотня)

Заблоцький Демко, (Полкова сотня)
Закривський Івашко, (Ставищанська сотня)
Залесин Михайло, (Лесевичська сотня)
Залеський Михайло, (Лесевичська сотня)
Заліський Андрушко, Іван, (Синявська сотня)
Заліський Іванко, (Ставищанська сотня)
Заруцький Марко, (Синявська сотня)
Засідка Степан, (Лесевичська сотня)
Засядко Степан, (Лесевичська сотня)
Засядько Мартин, (Полкова сотня)
Засяткін Матвій, (Лесевичська сотня)
Заябський Василь, (Ольховецька сотня)
Злоба Грицько, (Синявська сотня)
Зрайковський Дмитро, (Ольховецька сотня)
Зуб Грицько, (Полкова сотня)
Зурицький Антон, (Ольховецька сотня)
Зятковський (Кятковський) Яків, (Ольховецька сотня)

Іван Матвійович, (Шавулиська сотня)

Кальницький Кирило, (Ольховецька сотня)
Калюжний Антон, (Полкова сотня)
Кандибенко Михайло, Кіндрат, (Полкова сотня)
Капленко Кунаш, (Лесевичська сотня)
Катрич Андрушко, (Полкова сотня)
Качановський Кирик, (Полкова сотня)
Кирдиєнко Грицько, Мелешко, (Полкова сотня)
Кисловський Борис, Софрон, Яким, (Ковшеватська сотня)
Киши(е)нський Івашко, Васько, (Кам'янобродська сотня)
Кищинський Дем'ян, (Ольховецька сотня)
Кліша Яцько, (Полкова сотня)
Клішенко Яким, (Полкова сотня)
Козел Омелько, (Полкова сотня)
Козицький Яків, (Полкова сотня)
Колюбака Петро, (Ольховецька сотня)
Коробка Мисько, (Лесевичська сотня)
Коровецький (Коровченко) Радко, (Полкова сотня)
Короленко Іван (Настаська сотня)
Коротовський Іван, (Ольховецька сотня)
Костира Ярош, (Полкова сотня)
Костирка Левко, (Чорнокам'янецька сотня)
Кот Андрушка, (Шавулиська сотня)
Коченовський Федір, (Полкова сотня)
Кравченко Іван, Свирид, Іван, (Полкова сотня)
Краковський Захар, (Лесевичська сотня)
Краковський Прокіп, (Синявська сотня)
Красовський Трохим, (Лесевичська сотня)
Кратенко Наум, (Полкова сотня)
Кратенко Ничипір, (Ольховецька сотня)
Кривецький Левко, Філка, Філка, (Ставищанська сотня)
Кривоніс Івашко, (Полкова сотня)
Кривопиша Семен, (Полкова сотня)
Кривохижа Данило, (Полкова сотня)
Куклярський Василь, (Полкова сотня)
Кулага Андрій, (Полкова сотня)
Куликовський Мойсій, (Кам'янобродська сотня)
Кумановський Грицько, (Полкова сотня)
Кунянський Василь, (Ольховецька сотня)
Кустовський Яків, (Лесевичська сотня)

Лащ Сенько, (Шавулиська сотня)
Левуський (Левонтієв) Гаврило, Семен, (Ольховецька сотня)
Леплявий Грицько, Грицько, Яків, (Полкова сотня)
Липовський Іван, Степака, (Ставищанська сотня)
Липовський Степан, Яків, (Чорнокам'янецька сотня)
Лисенський Остафій, (Кам'янобродська сотня)
Лисовець Стенка, (Ставищанська сотня)
Личаківський Малишко, (Полкова сотня)
Лобачевський Панко, (Кам'янобродська сотня)
Лобачевський Федір, (Ставищанська сотня)
Лобаченки Герасим, Яким (Настаська сотня)
Лобода Стенка, (Боярська сотня)
Ломака Демко, Яцько (Янко), (Полкова сотня)
Лотиш Юрко, (Полкова сотня)
Лунський (Лубський) Павло, (Полкова сотня)
Лучанський (Лучинський) Іван, (Чорнокам'янецька сотня)
Лучанський Герасим, (Ковшеватська сотня)
Лучанський Губар, (Ковшеватська сотня)
Любарський Андрій, (Полкова сотня)
Любарський Івашко, (Ольшанська сотня)
Лютаренко Яцько, (Полкова сотня)
Ляховський Іван, (Ставищанська сотня)

Мазепа Мирон, (Полкова сотня)
Малий Омелян, (Чорнокам'янецька сотня)
Маначинський Антон, Мелех Антон, (Полкова сотня)
Мглієвський (Мелентьєв) Семен, (Ольховецька сотня)
Медвенський Василь, (Боярська сотня)
Міхневський Петрушко, (Ставищанська сотня)
Мовчан Андрушко, (Германівська сотня)
Мороз Гришко, (Полкова сотня)
Москаленко Савка, (Полкова сотня)
Москаль Грицько, (Рокитнянська сотня)
Москаль Гришко, (Фастівська сотня)
Москаль Петро, Володька, Іван, Яцько, Івашко, Костюк, Івашко, Гришко, (Полкова сотня)
Москаль Федько, Филка, Гришко, (Ольшанська сотня)
Мостопа Андрушко, Охрім, Іван, Семен, Ярофій, Онисим, (Полкова сотня)

Налучний Михайло (Настаська сотня)
Нападовський Мишко, Андрюшка, (Фастівська сотня)
Невіровський (Неворовський), Стас (Стенка), (Полкова сотня)
Немировський Іван, (Ольховецька сотня)
Нераденко Іван, (Полкова сотня)
Нестеренко Іван, Прокіп, (Полкова сотня)
Нетребський Васько, (Ольховецька сотня)
Нечай Іван, (Чорнокам'янецька сотня)
Ничаговський Василь (Настаська сотня)
Новомирський Кирик, (Ольховецька сотня)
Носач Василь, (Полкова сотня)

Ображієнко Васько, (Полкова сотня)
Овчаренко Іван (Настаська сотня)
Ольшанський Ігнатко, (Ольшанська сотня)
Ольшанський Куземка, (Полкова сотня)

Паволоцький Левко, (Ольшанська сотня)
Паволоцький Наум, (Ковшеватська сотня)
Педченко Марко, (Полкова сотня)
Підлісний Максим, (Кам'янобродська сотня)
Пікуличенко Іван, (Полкова сотня)
Пікуль Бажінко, Харитонко, Мишко, (Ольшанська сотня)
Пісочинський Петро, Федір, (Кам'янобродська сотня)
Подоляк Кирило (Настаська сотня)
Половець Андрій і Федір, (Полкова сотня)
Положний Іван (полковий обозний у 1654 p.), Васько, Матвій (суддя військовий, 1654), Матюшко, (Полкова сотня)
Поплавський Грицько, (Полкова сотня)
Попович Андрюшко, (Ставищанська сотня)
Попович Іван, (Кам'янобродська сотня)
Постригаченко Андрій, (Полкова сотня)
Проскурненко Леско (Левко), (Полкова сотня)
Пушкар Максим, Степан, (Шавулиська сотня)
Пушкар Тико, (Ставищанська сотня)
Пушкар Тишко, (Рокитнянська сотня)
П'ятигорський Іван, (Ольховецька сотня)

Рещенко Гаврило, Федір, (Полкова сотня)
Рогозинський Дмитро, (Шавулиська сотня)
Розколупа Степан, (Полкова сотня)

Садовський Грицько, (Полкова сотня)
Сакун Степан, (Полкова сотня)
Сакуненко Роман, (Полкова сотня)
Самгородський Андрус, (Ольховецька сотня)
Самгородський Григорій, (Кам'янобродська сотня)
Самсон Гришко. (Триліська сотня)
Самчинські Іван, Федір, Андрій (Настаська сотня)
Світличний Савка, (Ставищанська сотня)
Сергієнко Трохим, (Полкова сотня)
Середа Максим, (Синявська сотня)
Синявченко Васько, (Полкова сотня)
Скибелко Сенка, (Ставищанська сотня)
Скибельський Мишко, (Ставищанська сотня)
Скибенко Андрушка, (Ольховецька сотня)
Скибенко Іван, (Полкова сотня)
Скибенський Левко, (Кам'янобродська сотня)
Скибинський Михайло, (Ольховецька сотня)
Скидан Федір, (Полкова сотня)
Скоробагатий Гнат, Ничипір, Мартин, (Лесевичська сотня)
Скороходенко Віктор, Конон, (Полкова сотня)
Скребець Іван, Сокол Богдан, (Полкова сотня)
Скупський Іван, (Лесевичська сотня)
Слоненський Гнат, (Ставищанська сотня)
Слуцький Яцько, (Ковшеватська сотня)
Смоляга Кіндрат (Фастівська сотня)
Смотрицький Данило, (Ольховецька сотня)
Соколенко Демко, (Полкова сотня)
Соколовський Васька, (Чорнокам'янецька сотня)
Солтан Данило, (Полкова сотня)
Спичинський Ілля, (Чорнокам'янецька сотня)
Спичинські Кость, Кузьма, Юхим, (Боярська сотня)
Спичинські Семен, Євтух (Настаська сотня)
Стависький Конон, (Кам'янобродська сотня)
Стародуб Іван, (Полкова сотня)
Стеблина Кость (Настаська сотня)
Стожко Андрушко, (Полкова сотня)
Стороженко Роман (Боярська сотня)
Стрижавський Юхим, Мисько (Полкова сотня)
Стрижевський Іван, (Шавулиська сотня)
Суленицький Федько, (Ставищанська сотня)
Сулима Іван, (Синявська сотня)

Тараненко Корній (Настаська сотня)
Тарасенко Харко, (Полкова сотня)
Терлецький Матвій, (Ольховецька сотня)
Терлицький Васько, (Чорнокам'янецька сотня)
Томченко Іван, Марко, Панас, (Полкова сотня)
Торчицький Мартин, (Ставищанська сотня)
Третяк Остап, (Полкова сотня)
Троцький Василь Олексійович (Настаська сотня)
Трущенко Іван, (Полкова сотня)
Тур (Турченко) Василь, (Ольховецька сотня)
Турченин Васько, (Ольховецька сотня)
Турчинин Савка, (Полкова сотня)

Фурсенко Данило, (Чорнокам'янецька сотня)

Хорошенко Кіндрат, (Чорнокам'янецька сотня)
Хорошко Антип, Павло, (Полкова сотня)
Храпач Васько, Петро, Юсько, Іван, (Полкова сотня)
Худолій Роман, (Чорнокам'янецька сотня)
Хурсенко Дацько, (Полкова сотня)

Чаленко Корній, (Полкова сотня)
Чалий Гришко (Ставищанська сотня)
Чалий Тиміш, (Полкова сотня)
Челговський Лучко, (Чорнокам'янецька сотня)
Черкас Пашко (Германівська сотня)
Чернинський Васько, (Ольшанська сотня)
Черняк Грицько (Синявська сотня)
Черняченко Грицько, (Полкова сотня)
Чиж Андрушка (Ольшанська сотня)
Чиж Іван, (Шавулиська сотня)
Чиж Івашка (Рокитнянська сотня)
Чиженко Іван, (Шавулиська сотня)
Чижич Влас (Лесевичська сотня)
Чоботаренко Іван, (Полкова сотня)
Чобутко (Чоботко) Грицько, (Полкова сотня)
Чорний Василь, Клим, Кіндрат Романович, Ромашко, (Полкова сотня)
Чорний Грицько, (Ольховецька сотня)
Чорний Мойсей, Сенка, (Чорнокам'янецька сотня)
Чорнушенко Іван, Грицько, (Германівська сотня)

Шемет Грицько, (Полкова сотня)
Шеметенко Савка, Терентій, (Полкова сотня)
Шимченко Василь, (Шавулиська сотня)
Шингар Філка (Шинкаренко Пилип), (Полкова сотня)
Шинкаренко Кузьма, (Полкова сотня)
Ширмановський Тимко, Іван, (Кам'янобродська сотня)
Ширмовський (Ширмонський) Грицько, (Ольховецька сотня)
Ширмовський Льяк (Ковшеватська сотня)
Шулин (Шаулин) Лук'ян, (Шавулиська сотня)
Шульга Дмитро (Чорнокам'янецька сотня)
Шум Васько, (Полкова сотня)

Щарувунський Іван (Ольховецька сотня)
Щиморновський Герасим (Кам'янобродська сотня)

Юшковські Стенька, Матвій, Васька, (Шавулиська сотня)

Ястребчик Степан. (Полкова сотня)
=========================================

Metallist

Здравствуйте!

Добавьте пожалуйста в список белоцерковских полковников на 20.07.1652-го года Тимофея Варкача. Существует его письмо к бояр. Вас. Бор. Шереметеву от 20 июля 1652 г. о приходе к их табору к Межиречью Андр. Потоцкого с поляками и татарами и с просьбой поспешить на помощь.

С уважением, РоманС

Филипп Белоцерковский, брат Федора Наливайко (повешенного во Владимире 5 января 1609 года), упоминается в 1612 году, в полку Петра Велегловского

Кто владеет информацией о Ставищенской сотне в период до 1665 года, когда Ставище было сожжено и о Юзефе Лозка. Интересует любая информация.

С уважением, Виктор.

Viktor-spb написал:

[q]
Кто владеет информацией о Ставищенской сотне в период до 1665 года
[/q]

СТАВИЩАНСЬКА СОТНЯ
(1651-1674; 1685-1712 pp.)
==========================

Уперше згадана у списках 1654 р. як військово-адміністративний підрозділ Білоцерківського полку з такою старшиною: отаман Кулик Василь; осавул Андрій Данилович; писар Римаренко Іван; хорунжий Гусенко Семен. Хоча відомо, що у 1652 p., після Білоцерківської угоди, ставищанський отаман (сотник) Герасим Кондратьев (Кіндратович) з козаками переселився на Слобожанщину, заснував місто Суми і поклав початок династії сумських полковників Кондратьєвих.

Сотня існувала у складі Білоцерківського полку до його ліквідації у 1674 р.
У 1685-1702 pp. - сотенний підрозділ Богуславського полку, а в 1702-1712 pp. - знову Білоцерківського. Більш точних даних наразі бракує.

Сотники:
Степан Давидович (1654).
Лобачевський Семен (1659).
Серафимович Мартин (1692).

Сотенний центр: містечко Ставища, тепер - селище Ставище на Гнилому Тікичі, районний центр Київської області.
===========================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С.206

ДЕЩО З МОСКОВСЬКОЇ ПЕРЕПИСИ 1654 р.
Найдокладніша перепись Білоцерківського полку.
З містечок полка звертають на себе увагу: Ставище — коло міста палісад, в нім 2 башти проїзжі, на одній вартова вишка (“чердак”), дві башти глухі, двоє воріт просто в стіні. До сеї стіни прироблений замочок з таким же палісадом, з одною баштою проїзжою і одною глухою. Гармата тільки одна справна, мідяна, велика, калібер 3 гривенки, а дві залізні попсовані; олива 4 пуди, пороху 50 пудів. Соборна церква Трійці, 5 приходських (аж дві архистратига Михаїла!). Козаків заприсяжено 312 (сотник, отаман, осавул). Міщан 365 (намісник, війт і 3 бурмистри).

До 1655 года Герасим Кондратьевич служил казацким атаманом в местечке Ставищи Белоцерковского полка. 26 апреля 1655 года, с группой казаков-переселенцев из местечка Ставищи Белоцерковского полка, отправил челобитную царю Алексею Михайловичу с просьбой основать город на его нынешнем месте: «Бьют челом … бедные и разорённые от ляхов и татар г. Ставища черкасы атаман Герасимка Кондратьев и рядовые казаки, всех 100 человек… пришли мы из-за Днепра… с женишками и детишками и пришед стали на Псле реке подле речки Сум…». (Так пишет протоиерей Александр ДВИНЯТИН в книге «Я кличу живых, я плачу за мёртвыми»). Но Герасим Кондратьевич не числится ни в одном казачьем реестре.

Селяни та козаки містечка взяли активну участь у визвольній війні 1648 — 1654 рр. Ще до початку загальнонародного повстання сюди прибув один з посланців Богдана Хмельницького — Ярема Кончевський, який дістав завдання встановити контакт з населенням Наддніпрянщини. За його свідченням «містечко Ставище запевнило козаків, що міські гармати не будуть їм шкодити».

Герб Белоцерковский.

Я нашёл информацию о Юзефе Лозка и понимаю, что он владел другим Ставище, которое находится в Попелянском районе Житомирской области. Эта информация про село Високе Черняхівського району:
На жаль, відомостей про село Високе аж до ХVІ ст. немає. Лише в 1584 році село стає офі-ційно відомим в складі Речі Посполитої. В даний час село належало мозирському маршалку Юзефу Лозці. Пізніше, а точніше в 1645 році, Юзеф Лозка дарує села Високе і Забріддя своїй дружині Гамиці Раєвній. «Дарственна» Високого включала в себе 1206 десятин землі і близько 70 селянських дворів. Є відомості, що до 20 років XIX століття село належало графам Ходкевичам.
Источник информации: " Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл
Село Ставище, нынешнего Попелянского района Житомирской области, так же принадлежало графам Ходкевичам. Многие (ошибочно) Ходокевичей приписывают к селу Ставище, ныне Ставищенского района Киевской области, которое в 17 веке было одним из важных центров казачества.

Описанiе малороссiйских городовъ, мђстечекъ и селъ Бђлоцерковскаго полка съ переписью жителей, приведенныхъ къ присягђ на вђрность царю Алексђю Михайловичу.*

Бђлоцерковскiй полкъ.

Лђта 7162 (1654 г.) генваря въ 13 день, по государеву цареву и великого князя Алексђя Михайловича, всеа Русiи, и по наказу ближняго боярина и намђстника тверского Василья Васильевича Бутурлина съ товарыщи, столникъ Леонтей Ларiоновъ сынъ Лопухинъ да подьячей Яковъ Портомоинъ привели къ вђрђ, по непорочной евангельской заповђди, у Бђлыя Церкви и бђлоцерковского полку въ городђхъ шляхту, и сотниковъ, и атамановъ, и ясауловъ, и казаковъ, и мђщанъ; а кого имяны у Бђлыя Церкви и бђлоцерковского полку въ городђхъ шляхты, и сотниковъ, и атамановъ, и ясауловъ, и казаковъ, и мђщанъ къ вђрђ привели, и каковы тђ городы, и на которыхђ рђкахъ, и сколько въ которомъ городђ церквей, и которые во имя, и что около тђхъ городовъ какихъ крђпостей и въ нихъ наряду, и зелья и свинцу, и то писано въ сђхъ книгахъ порознь по статьямъ.
Городъ Бђлая Церковь на рђкђ на Poсђ. Около посаду 2 острога стоячихъ; но большому острогу 4 башни прођзжихъ съ вороты, 4 башни глухихъ; но другому острогу башня прођзжая съ вороты, да башня глухая. Да къ тђмъ же острогамъ придђланъ третей неболшой городокъ со стоячимъ же острогомъ. А по острогу башня прођзжая съ вороты, 3 башни глухихъ. А по тому острогу наряду: въ прођзжихъ воротахъ 3 пищали мђдныхъ, ядромъ по. двђ гривенки; 2 пищали желђзныхъ оковницъ, ядромъ по полугривенкђ; да на той же башнђ пищаль мђдная 12 пядей, ядромъ в 5 гривенокъ; въ глухихъ въ 3-хъ башняхъ по пищали желђзной, ядромъ тђ. пищали по 2 гривенки; да по стђнамъ 7 пищалей, и въ трмъ числђ 3 пищали мђдныхъ, на одной пищали вылитъ образъ пречистые Богородицы съ Превђчнымъ Младенцемъ, по сторонамь два ангела держатъ вђнецъ надъ главою у Царицы; ядромъ пищали по 2 гривенки; 3 пищали желђзныхъ, ядромъ по полуторђ гривенкђ; пищаль желђзная огненая. Да въ томъ же городђ, въ казенныхъ анбарахъ наряду: въ 1-мъ анбарђ: 3 пищали мђдныя, ядромъ по 2 гривенкђ, изъ нихъ одна испорчена; пищаль мђдная полковая, ядромъ въ гривенку; 2 пищали желђзныхъ въ станкахъ на колесахъ, ядромъ по днђ гривенки; 50 пищалей желђзныхъ затинныхъ, ядромъ по полугривенкђ; 1000 ядеръ желђзныхъ болшихъ и малыхъ; 300 зарядовъ съ пулками, готовыхь, къ затиннымъ пищалемъ. Въ другомъ анбарђ: 6 пищалей мђдныхъ, ядромъ по 2 гривенки; 2 пищали желђзныхъ, ядро пъ пол. 2 гривенк. Въ третьемъ анбарђ: 20 пищалей желђзныхъ оковницъ въ станкахъ, ядромъ по полугривенкђ, 2500 ядеръ желђзныхъ болшихъ и малыхъ, 3 бочки зелья пушечнаго, вђсомъ по 15 пудъ въ бочкђ, п того 44 пудъ. Бочка селитры, вђсомъ въ 20 пудъ.
Въ городђ жъ соборная церковь Преображенiе Господне, да вь предђлђ святыхъ чюдотворцевъ и бесребренникъ Козмы и Домiяна. Приходцкiе церкви: церковь Рождество Христово. Церковь Троицы Живоначальныя. Церковь Успенiя пресвятыя Богородицы. Церковь святыхъ верховныхъ апостоловъ Петра и Павла. Церковь святаго Андрея Первозванного. Церковь чудотворца Николая.
Бђлцерковскiе шляхта и казаки и мђщани приведены къ Bђpђ у Бђлые Церкви въ соборной церквђ всемилостиваго Спаса:
Шляхта—Ларiонъ Яковлевъ сынъ Студенецкiй. Василiй Яковлевъ сынъ Бовъшъ. Савостьянъ Марковъ сынъ Ененковъ. Иванъ Семеновъ сынъ Каменецкiй. Степанъ Лукьяновъ сынъ Яблонскiй. Василей Ивановь сынъ Контевъ. Трофимъ Агаповъ сынъ Мокђевской. Өедоръ Ивановичъ сынъ Мокђевской. Василей Степановъ сынъ Трущинскiй. Висилей Еремеевъ сынъ Ничаговскiй. Павелъ Өедоровъ сынъ Cтpиxoвскiй. Левонтей Васильевъ сынъ Стряховскiй. Михайло Яковлевъ сынъ Мокђевской. Онтонъ Яковлевъ сынъ Мокђевской. Степанъ Яковлевъ сынъ Мокђевской. Григорей Офросимовъ сынъ Мокђевской. Иванъ Яковлевъ сывъ Мокђевской Степанъ Ивановъ сынъ Мокђевской Өедоръ Ивановъ сынъ Мокђевской. Тимөей Григорьевъ. Петръ Яковлевъ. Дмитрей Ивановъ сынъ Лунковскiй. Ефимъ Ивановъ сынъ Нагорной. Власъ Ондреевъ сынъ Грибня. Иванъ Кондратьевъ сынъ Тишковъ. Лаврентей Петровъ сынъ Кочкилда. Леонтей Еремђевъ. Романъ Миколаевъ сынъ Мокђевской. Өедоръ Петровъ сынъ Тарасенко. Еремђй Лукьяновъ сынъ Яблонскiй. Иванъ Северьяновъ сынъ Затинкинъ. Степанъ Яковлевъ сынъ Шимоновскiй. Михайло Ивановъ сывъ Ходаръ. Самойла Медуховскiй. Василей Наумовъ сынъ Занкђвской. Павелъ Кондратьевъ сынъ Тишковъ. Илья Ивановъ смвъ Янчаговскiй. Всего шляхты 38 человђкъ.
Казаки. Наказной полковникъ Данила Гиря. Ясаулъ войсковой Осипъ Григорьевъ. Сотникъ Семенъ Марченко. Судьи войсковые: Яковъ Климовъ. Матвђй Положной. Обозной Иванъ Полежай. Голова у наряду Ондрей Любарской. Рядовые- Иванъ Герасимовъ. Григорей Деркаченко. Василей Горбунъ и прочiе (слђдуютъ ихъ имена и фамђлiи).
Всего бђлоцерковскихъ казаковъ 991 чел.
Того жъ города мђщани:
Войтъ Еремђй Ондреевъ. Буймистры: Прохоръ Мартыновъ. Флипъ Протасовъ. Рядовые: Власъ Протасовъ. Наумъ Яковлевъ...
Всего бђлоцерковскнхъ мђщанъ 120 человђкъ. И всего бђлоцерковскихъ шляхты и казаковъ и мђщанъ 1149 человђкъ.
Городъ Ставища, на рђкђ на Гнилой Тикичђ. Ококо посаду стоячей острогъ, а ро острогу 2 башни прођзжихъ съ вороты, на одной башнђ караулной чердакъ, 2 башни глухихъ. Да на острогђ жъ 2 ворота. Да къ тому жъ острогу придђланъ другой городъ, ставленъ стоячимъ же острогомъ; по немъ башня прођзжая да башня глухая. Въ том же городђ наряду: пищаль мђдная болшая, на ней змђй, ядромъ въ 3 гривенки; 2 пищали желђзныхъ порченныхъ; свинцу 40 пудъ, зелья 50 пудъ.
Въ городђ жъ соборная церковь Троицы Живоначалные. Приходцкiе: церковь пречистые Богородицы Покрова. Церковь Преображенiе Господне. Церковь пречистые Богородицы Одегитрея. 2 церкви архистратига Михаила. Того жъ города казаки приведены къ вђрђ въ соборной церквђ: сотник Степанъ Давыдовъ. Атаман Василей Куликъ. Есаулъ Ондрюшко Даниловъ. Хоружей Семенъ Гусенко. Рядовые: писарь войсковой Иванъ Рыморинъ (Слђдуютъ имена**). Всего казаков 312 человђкъ. Того жъ города мђщаня: намђстникъ Алексанръ Яблонскiй. Войта Левъ Карповъ. Буймистры: Демьянъ Алексђевъ. Кирило Журбинскiй. Рядовые: (слђдуютъ имена). Всего мђщанъ 365 человђкъ. Обоего ставискихъ казаковъ и мђщанъ приведено къ вђрђ 677 чел.

* Изъ X тома Актовъ, относящихся къ исторiи Южн. и Запад. Россiи, изданныхъ Геннадiемъ Карповым.
** Далђе имена рядовыхъ казаковъ и мђщанъ пропускаются.

Карта Белоцерковского полка.

[ Изображение на стороннем сайте: a8f25c2ff65ft.jpg ]

✔️ Диалоговая тема для обсуждений.