| александр серый александр серый Создайте аккаунт или войдите, чтобы отправить личное сообщение этому пользователю и увидеть его полные контактные данные |
Последние 30 сообщений александр серыйТема: Полтавский институт благородных девиц
27.02.2023, 11:17
Добрый день!А что можете сказать о выпускнице Полтавского института благородных девиц Софье Дмитриевне Селецкой примерно 1847-49-50 гг?
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
14.08.2022, 0:59
Містечко Грунь
Хутор Монастиря – 3 чол -1 двір – 1 сімя
Хутор Полковника Гадяцького Тарнавського – 7 чол – 1 двір – 1 сімя
Хутор Івана Шевича – 40 чол – 1 двір – 8 сімей
Хутор Монастиря – 4 чол – 1 двір - 1 сімя Струка
Хутор Возного Грунського Нестеренка – 2 – 1 двір – 1 сімя
Хутор Сребрянських – 14 чол – 2 двора – 3 сімї
Хутор Вахмістра Семена Козака – 13 чол – 1 двір - 2 сімї
Хутор Милорадовича – 4 чол - 1 двір – 1 сімя
Х. Марії Сидорової дружини дозорця Грунського Матвія Сидорова– 27 чол – 4 дв– 5 сімей
Хутор Значкового Товариша Івана Вакуловського – 4 чол– 1двір - сімя
Хутор Козака Бандура – 10 чол – 1 двір – 2 сімї
Хутор Козака Калача – 4 чол– 1 двір – 1 сімя
Хутор Милорадовича – 41 чол – 7 дворів – 7 сімей
Х. Намісника Грунського св. Іллінської церкви Максима Яновського – 4 чол –1 дв– 1 сімя
Х. Зн.Тов. Йосипа Лисенка,сина Городового Атамана Сили Лисенка – 2 чол – 1 дв – 1 сімя
Хутор Федора Жолоба – 5 чоловік – 1 двір – 1 сімя
Хутор Сипливого – 19 чол – 1 двір – 2 сімї
Хутор Бразоля – 7 чол – 1двір – 1 сімя
Хутор Єфросинії Шимоновської – 15 чол – 3 двори – 3 сімї
Хутор к. Івана Надолиного – 20 чол – 5 дворів – 5 сімей
Село Комиші
Хутор Семена Милорадовича – 7 чол – 1 двір – 1 сімя
Хутор Семена Масюкова – 19 чол – 2 двори – 5 сімей
Хутор Якова Курила – 8 чол – 1 двір – 2 сімї
Хутор Прокопа Никоненка – 2 чол – 1 двір – 1 сімя
Х. Івана Антоновича Гокала син Київського городового отамана – 6 чол – 1 двір – 1 сімя
Х. В.Тов. Івана Бабарикова сина полкового Гадяцького комісара – 9 чол – 1 двір – 2 сімя
Хутір Милорадовича – 5 чол – 1 двір – 1 сімя
Хутор Милорадовича – 31 чол – 4 двори -6 сімей
Село Мала Павловочка
Хутор Милорадовича – 19 чол -2 двори – 3 сімї
Село Шенгеріївка
Хутор – 13 чол – 1 двір – 3 сімї
Х.Зн.Тов. жителя Куземинського Данила Павловського – 1 чол– 1дв – 3 сімї
Хутор Марії Яковни - 6 чол – 1 двір – 1 сімя
Хутор Полковника Гадяцького Тарнавського – 14 чол – 1 двір – 2 сімї
|
Тема: КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)
20.07.2022, 19:10
>> Ответ на сообщение пользователя ozerskaya от 15 сентября 2021 22:44
После 1735 года из-за убожества казачества решено было создать боеспособное малороссийское казачье войско численностью в 20 тыс человек из более зажиточной части казаков(потому что служить надо было за свой счет). Этих казаков назвали ВЫБОРНЫМИ. Другая часть казаков называлась подпомощниками. В каждом полку наверное по разному было, но в Гадяцком полку к одному выборному было прикреплено три двора подпомощников. Вот они и помогали выборному снаряжаться в поход
|
Тема: КУЗЕМИНСКАЯ сотня
20.07.2022, 18:45
Klim2018 написал:[q] Павловський (Павленко) Данило Павлович
син сотника куземинського Павла Юрковського,
значний товариш (1731 – 1772 – ?).
Його брати: Григорій, Матвій та Іван,
із них Іван був у першому Польському поході й повернувся додому з полковником Граб'янкою у вересні 1735 р.
Жили в Куземині, де мали двір і шинок.
Його донбка у 1780 р. була заміжня за з.т. Андрієм Міняйлом.
Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 30.[/q]
Якраз прізвище його було ПАВЛОВСЬКИЙ. В тих краях:Грунь,КУземин дуже впливова фігура. більш за все це нащадки ПАВЛОВИЧА ротмістра пограничної стражі в Зінькові ще при литовсько-польській державі, потім частина Павловських дала початок священикам частина козацькій старшині. Але завжди споминається ПАВЛОВСЬКИЙ., а ПАВЛЕНКИ також і в ГРуні і КУземині були
|
Тема: ГАДЯЧСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
20.07.2022, 18:28
Klim2018 написал:[q]
webbrave написал:
[q]
Большое человеческое спасибо! А Машталер или Матернов/Моторновский есть возможность проверить там же? Судя по всему там фамилия гуляла туда-сюда несколько десятилетий, пока не зафиксировалась в 1770-е окончательно.
[/q]
По Машталеру я уже публиковал информацию.
Матернова нет.
Моторновского нет. Есть:
Удова Мария Иосифовна Моторна (54)
Синъ ея Иоаннъ (40)
[/q]
А Вы не путаете мес КОМЫШНЯ. которое было центром Комышевской,КАмышанской сотни Гадяцкого полка и село КАМЫШИ ГРУНСКОЙ сотни Гадяцкого полка
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
19.07.2022, 21:25
ТаБу написал:[q] С исповедками 1778 и 1774 г. я знакома.
Ищу Гордея Кондратьевича Сипливого.
Сохранились ли исповедные росписи ранее 1774 года? Или может быть в одной из ревизий есть упоминания о сыновьях Кондрата Сипливого?
[/q]
Присяга Грунськой сотни 1718 года среди ТОВАРИСТВА ГРУНИ ИВАНЪ СИПЛИВЕНКО, Ревизия ГРунской сотни 1731 года среди можних казаков АЛЕКСЕЙ СИПЛИВЕНКО З БРАТОМ и среди убогих казаков КОНДРАТ СИПЛИВИЙ, Реизия Грунской сотни 1740 года - среди выборных казаков средние АЛЕКСЕЙ СИПЛИВИЙ З БРАТОМ ИЛКОМ имел 1 двор ,2 хати где проживали 2 семьи, Ревизия 1750 год - среди выборных малогрунтовых АЛЕКСЕЙ СИПЛИВИЙ 1двор, 3 хати, 2 семьи и стеди нищетных убогих КОНДРАТ СИПЛИВИЙ имел свой двор, хату в нем кони и воли. В реестре 1784 года среди казаков которые проживают со своими родителями числятся МАТВЕЙ СИПЛИВИЙ И ИВАН СИПЛИВИЙ, т.е. они служили в Северскрм карабинерном полку. Вспоминаются СИПЛИВЫЕ в метрических книгах 1723-33 гг Груни. Исповедка 1778 МАКСИМ КОНДРАТОВ СИПЛИВИЙ 35 лет и ИЛЬЯ ИГНАТОВ СИПЛИВИЙ 62 г у него сын СЕМЕН 34г,МАТВЕЙ 19 л,,ИВАН АЛЕКСЕЕВ СИПЛИВИЙ 56л с сыном ФИЛИППОМ 35 л,МАТВЕЙ 19л, и внуками ИВаном 16л,Прокопом 9л,Матвей 7л,Фомой 1г., а также хутор ИВАНА СИПЛИВОГО с 19 поддаными. Хутор СИПЛИВОГО был в переписях всего 19 и первой половины 20 ст. Потом в 60-х гг 20 столетия хутора не стало ,люди стали жить в с.Шенгериевка, что было рядом. Хутор был недалеко от леса сейчас от него практически нет следа. Но до сих пор в тех краях живут СИПЛИВЫЕ, потомки давнего казацкого малороссийского рода, больше всего з запорожцев, судя по фамилии.
|
Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
27.03.2022, 20:48
>> Ответ на сообщение пользователя Vasilii Milashenko от 22 ноября 2021 8:43
Думаю,что МАЛЫШ и МЕЛАЩЕНКО разные фамилии. Фамилия МАлыш татарская довольно распостраненная на левобережье как и МЕлащенко. Не хочу Вас расстраивать но мне кажется что Вы никак не узнаете точно. Если повезет и хватит напористости то ВЫ сможете только приблизительно предположить. Документов нет.
|
Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
27.03.2022, 20:44
>> Ответ на сообщение пользователя Vasilii Milashenko от 15 ноября 2021 10:07
Попробую высказать свое предположение. Если Кривошея сказал что покозачений шляхтич значит так и есть. Придется поверить он несомненный авторитет по этому вопросу. Ну а Мелащенко от Мелешко довольно распостраненного имени на УКрайне от крестильного МЕЛЕНТИЙ.Санжары заселялись с правобережья Киевщина,Белоцерковщина. Ну это не польская фамилия, хотя во время Хмельниччины много поляков и евреев меняло фамилии на украинские. Еще одно - когда искали дворянство после 1785 года на Украине все называли себя шляхтичами. Думаю что потомки этого Мелащенко, вспомнив об этих универсалах и о предке сотнике подавали прошение о дворянстве. Каким путем они стали богатыми и в составе казацкой старшины, может и из посполитых были, но все указывали что шляхетского роду, даже в Варшаве покупали себе родословные
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
22.05.2021, 18:56
Присяга Грунської сотні Гадяцького полку на вірність цесаревичу Петру Петровичу 1718 року
1718 года
Присяги Гадяцкого полку духовныхъ и светскихъ жителей въ верности
наследнику цесаревичу Петру Петровичу
КЛЯТВЕННОЕ ОБѢЩАНІЕ.
Я обѣщаюсь предъ святымъ Евангелїемъ, что понеже чрезъ грамоту Всемилостивѣишаго нашего Царя и Государя ПЕТРА Алеξѣевича всероссійского,объявлено за важные причины лишеніе наслѣдства престола всероссійского сыну Его Царевичу Алеξѣю Петровичю, и объявленъ въ наслѣдники оного престола другой сынъ Его Царского Величества, Государь Царевичь Петръ Петровичь Того ради кленусь всемогущимъ богомъ въ троицѣ славимымъ, что я то Его Царского Величества опредѣленіе за правдивое признаваю, и оному во всемъ повиноватися буду, и помянутаго опредѣленного въ наслѣдство сына Его Царевича Петра Петровича за истинного наслѣдника признавать, и во всякомъ случае за Его стоять и съ положеніемъ живота своего противъ всѣхъ тѣхъ которые сему противно чинить бы дерзнули, не оставлю.Царевичю же Алеξѣю Петровичю ни въ которое время и ни подъ какимъ предлогомъ къ тому наслѣдству вспомогать, и его стороны держать не буду. И на томъ яко выше объявлено кленусь хрістіанскою совѣстію и судомъ божіимъ предъ святымъ Евангеліемъ, и цѣлую святыи крестъ, и подписуюсь собственною моею рукою.
Напечатася въ Москвѣ лѣта Господня 1718.Февраля въ 3 день
Города Груни Черкаской Намесничество, Протопопии Зенковской
Іерей Іваннъ Івановичъ Храму свтых Тріехъ Свтителей – наместник Грунский
Іерей Петро Силенко храму Успениіа Прстое бци Грунской
Сотні Грунскаіа
Григорий Рабчинский Сотник Грунский
Іванъ Рогалский Атаман Грунский
Кузма Нестеренко
Мартин Шелест
Тимошъ Руденко
Иван Кривобокъ
Лавренъ Стешенко
Кирикъ Стешенко
Трохимъ Нагуненко
Данило Клещенко
Остапъ Забашъта
Михайло Галушка
Іацко Шапочникъ
Макар Рубан
Хведор Мормига
Грицко Лабунецъ
Микита Хоменко
Павло Коробейникъ
Иван Динищикъ
Тимошъ Овдеенко
Леско Шелестъ
Ничипоръ Сухомлинъ
Пилипъ Говорунъ
Тимошъ Комаренко
Прокопъ Калантаевский
Хведор Медведъ
Лукіан Сергеенко
Василъ Олейникъ
Павло Киченко
Иван Оробецъ
Гарасим Працовитий
Иван Галичъ
Иван Лаврененко
Кирикъ Шарий
Іарема Бойченко
Иван Шутка
Ничипор Косоговъ
Иван Терещенко
Данило Супруненко
Омелко Мащенко
Хведор Шпак
Ничипор Симончикъ
Иван Мелниченко
Прокоп Олещенко
Матвей Андрущенко
Михайло Водотиченко
Никита Сергеенко
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
22.05.2021, 18:55
Универсалъ гетмана Апостола скелскому монастырю на село Павловочку, мельницу и др.1729 г.
Его И.В. войска запорожскаго обоихъ сторонъ Днепра гетманъ Даніилъ Апостолъ.
Пану полковникове гадяцкому зъ старшиною полковою, тутъ же пану господареве замку нашего тамошнего, а особливе пану сотникове грунскому и кому о томъ ведати надлежатиметь симъ нашимъ ознаймуемъ уневерсалом; ижъ превелебній въ Богу отецъ Прокопій Бочковскій, ігуменъ монастира пустинно-скелского Преображенского зъ братіею, при данной намъ своей суплеце, презентовалъ уневерсали антецессоровъ нашихъ, въ разныхъ годахъ данніе, на село Павловочку, въ сотне грунской будучое, а до помянуто го пустинно скелского монастира определенное, со всеми къ нему принадлежащими угодіями, да на млини, купленніе и наданніе, а іменно подъ тимъ же монастиремъ на реце Ворскле на три клетки, въ которыхъ найдуется колъ шесть мучныхъ, две ступныхъ, а третое валюшовое, на гребле куземинской на три кола мучніе да на той же реце Ворскле на млинъ о двохъ колахъ мучныхъ, а третому ступномъ, куплею набитіе отъ Михайла Богуцкого, товариша полку гадяцкого, тако жъ на млинъ о двохъ колахъ мучнихъ з ступами, на реце Грунце стоячій и при ономъ дворе зъ садомъ, въ местечку Груне найдучіеся, спаліе на обителъ скелскую по лекгаціи въ оной обителе монашескій чинъ воспріявшаго монаха Корнилія бывшого обивателя грунского, на солодовню и две бровари, тамъ же въ Груне будучіе, купленніе , на которіе и купчіе записи намъ презенто валъ и просилъ на тое все нашей уневерсалной конфирмации. Ми прето, гетманъ, по силе данной намъ монаршой его І.В. жалованной грамоты, імеючи власть въ Малой Россіи всякіе воинскіе и гражданскіе устроевать порядки желаючи же, даби обители святіе и православніе церкви Божіе всегда въ приличномъ благолепіи и добросостояніи для хвали Божой обретались, а стосуючися къ вишеозначеннимъ антецессоровъ нашихъ уневерса ловъ, велели видать сей нашъ зъ енералной войсковой канцеляріи уневерсалъ, чрезъ которій такъ вышепамененное село Павловочку со всеми къ нему принадлежащими угодіями, яко и вишъ прописанніе мелницы, въ разныхъ местахъ імеючіеся, солодовню и два бровары ствержаемъ во владеніе помянутой обытеле пустинно скелского гадяцкого о якой воле нашей ведаючи, панъ полковникъ гадяцкій зъ старшиною полковою, такожъ панъ господаръ замку нашего гадяцкого, а особливе панъ сотникъ грунскій жадной бы во владеніи помянутого села и въ отбиранню зъ помянутихъ млиновъ размеровихъ прихо довъ и зъ солодовне, и изъ броваровъ и наименшой не наважилися чинити трудности и перешкоди; войтъ зъ съ посполствомъ вишевираженного села Павловки (кроме козаковъ, которіе непорушно меютъ при своихъ зоставати волностяхъ) обикновенное подданическое повинни отдавати послушенство без жадной противности, мати хочемъ и рейментарско приказуемъ.
Данъ въ Глухове ноября 5 дня 1729 году.
Звишъ менованній гетманъ рукою власною
Генеральное следствіе о маетностяхъ Гадяцкаго полка 1729-1730 г., Изд. Полтавского губернскаго статистического комитета, Полтава, 1893, стр.27.
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
5.01.2021, 0:31
ГРУНСЬКА СОТНЯ ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКУ
(1652 - ¬1782 pp.)
Грунська сотня – територіально-¬військова одиниця Гетьманщини. Вперше згадується в 1652 році. Сотенний центр - містечко Грунь-¬Черкаська, Грунь.
Знаходилася в складі:
1) Полтавського полку з 1652 до 1660 року;
2) Гадяцького полку з 1660 по 1662 рік;
3) Зіньківського полку з 1662 по 1672 рік;
4) Гадяцького полку з 1672 до 1782 рік.
Населені пункти: Грунь-Черкаська, Грунь(нині с. Грунь Охтирського району Сумської обл.) – містечко, Комиші(нині однойменне село Охтирського району) – село, Павловочка – село(тепер с. Мала Павлівка, Охтирського району), Семенівка (ототожнюється з нинішнім селом Гнилиця, Охтирського району) – село, Шендерівка,Шиндирівка(тепер Шенгеріївка,Зіньківського району, Полтавської області)
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
5.01.2021, 0:25
Військові дії, в яких приймала участь Грунська сотня
Під час Визвольної війни Богдана Хмельницького - в складі Гадяцького та Полтавського полку у всіх битвах та походах;
Під час «руїни» на стороні спочатку Мартина Пушкаря, а потім князя Ромодановського проти Івана Виговського, понесла значні втрати в битві під Полтавою у 1658 році;
1680 рік – похід в Кам’яний Затон(нині м. Кам’янка-Дніпровська)
1688 рік – Чигиринський похід в складі Гадяцького полку під командою полковника Федора Криницького, в якому загинуло половина сотні;
1693 рік, жовтень – похід до Коломаку на кордони для стримування ординців;
1695 рік – війна з турками;
1705 рік – Кримський поход в складі Гадяцького полку під проводом полковника Боруховича;
17081709 роки – Балтійський похід під командою полковника Трощинського
1711 рік – Польський похід;
3 лютого 1721 року – перший Ладозький похід для будівництва Ладозького каналу в Петербурзі: відряджено 105 козаків, померло там – 26;
15 лютого 1722 року – другий Ладозький похід: відряджено 111, померло там 20 козаків;
1722 рік – Дербентський похід;
1722 рік – похід під Царицин;
1725 рік – Теркський похід на чолі з Іллею Милорадовичем;
1725 рік – Сулакський похід;
1725 рік – низовий похід до фортеці Святого Креста.
1728 рік – похід на будівництво Української лінії в складі Гадяцького полку;
8.05.1731року – похід на будівництво Української лінії в складі Гадяцького полку;
–
1731 рік – похід проти Кримських татар, збір війська був біля Човнової балки біля Зінькова, однак вскорості похід був відставлений;
1732 рік – похід на будівництво Української лінії;
1735 рік, жовтень –Польський похід;
1737 рік – похід на Тайні Води;
1737 рік – похід під Карасьово;
1738 рік – похід до Дніпровських порогів;
1738 рік – охорона кордонів;
1739 рік – Азовський похід;
1767 рік – будівництво Української лінії;
17681772 роки – служба на форпостах (на кордоні);
1769 рік – служба в фортеці Козловська;
1772 рік – похід з 2ю армією до Перекопу та Алешек під проводом сотника Бразоля В.Т.;
1774 рік – приймає участь в воєнних діях літньої воєнної кампанії цього року під проводом сотника Бразоля.
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
5.01.2021, 0:22
Військові дії, в яких приймала участь Грунська сотня
Під час Визвольної війни Богдана Хмельницького - в складі Гадяцького та Полтавського полку у всіх битвах та походах;
Під час «руїни» на стороні спочатку Мартина Пушкаря, а потім князя Ромодановського проти Івана Виговського, понесла значні втрати в битві під Полтавою у 1658 році;
1680 рік – похід в Кам’яний Затон(нині м. Кам’янка-Дніпровська)
1688 рік – Чигиринський похід в складі Гадяцького полку під командою полковника Федора Криницького, в якому загинуло половина сотні;
1693 рік, жовтень – похід до Коломаку на кордони для стримування ординців;
1695 рік – війна з турками;
1705 рік – Кримський поход в складі Гадяцького полку під проводом полковника Боруховича;
17081709 роки – Балтійський похід під командою полковника Трощинського
1711 рік – Польський похід;
3 лютого 1721 року – перший Ладозький похід для будівництва Ладозького каналу в Петербурзі: відряджено 105 козаків, померло там – 26;
15 лютого 1722 року – другий Ладозький похід: відряджено 111, померло там 20 козаків;
1722 рік – Дербентський похід;
1722 рік – похід під Царицин;
1725 рік – Теркський похід на чолі з Іллею Милорадовичем;
1725 рік – Сулакський похід;
1725 рік – низовий похід до фортеці Святого Креста.
1728 рік – похід на будівництво Української лінії в складі Гадяцького полку;
8.05.1731року – похід на будівництво Української лінії в складі Гадяцького полку;
–
1731 рік – похід проти Кримських татар, збір війська був біля Човнової балки біля Зінькова, однак вскорості похід був відставлений;
1732 рік – похід на будівництво Української лінії;
1735 рік, жовтень –Польський похід;
1737 рік – похід на Тайні Води;
1737 рік – похід під Карасьово;
1738 рік – похід до Дніпровських порогів;
1738 рік – охорона кордонів;
1739 рік – Азовський похід;
1767 рік – будівництво Української лінії;
17681772 роки – служба на форпостах (на кордоні);
1769 рік – служба в фортеці Козловська;
1772 рік – похід з 2ю армією до Перекопу та Алешек під проводом сотника Бразоля В.Т.;
1774 рік – приймає участь в воєнних діях літньої воєнної кампанії цього року під проводом сотника Бразоля.
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
5.01.2021, 0:20
Перші спомини про Грунську сотню та її поселення в документах
ГРУНЬ.
Грамота Короля Польського Владислава IV надана у Львові 24 жовтня 1634 року Лукашеві Жолкевському на заселення урочищ Краснопілля, Гадяч, Сари, Рашівка, Лютенька, Грунь, Глинськ, Більськ
Dan wо Lwowu dnia XXVI Musiaca Pazdzierniek Roky Panok MD CXXXIV Panovania Wladislawa Rex Petvus Lembeski Sivoius Maior. Poswolenie Slobody na Vroshiskas Krasnopolu y inshich Vrodsonemu Lukashowi Zolkiewskomu Wladislaw IV E.m. Osnaymucemy E.m. Pevny Sasluqi Vrodzoneqo Lukasca Zolkiewskieqo Kaluskieqo Chmielnickieqo y Pereiaslavskieqo Starosty nasceqo nam y Resptei v vodnych vielu Expedikacs osviadizone na ktore slusdna lude, abyvmy mich nelosuve basceme s mlodosu bowzum Lat swoich scotme wis na usluqe Oyscydny oddawscy na diele Recevskiem lata swoie nawiesce we tilko svoe dostatki dla Oyctysny calosy a stavo nac smiertielney odnasyl ale tiech y mescence poqanskie snosil y sdrowlewnie scenstonroc sa podawniscimi bie okasyame w Woloscych Moskiewskiech y Praskiech Expedikais tak stavmyc polianko neposirnaclowi iakosis dobrema medowi qodsilo dla spolney Oyscysny y dostoinstwa nasceqo qotow byv polozyt. Comy od neqo mile potemius laske nascei panske sawzde osviadscyc qotowismy ktory aby teras vsnat posvolismy irmu ytym kostam nascym poswalamy Slobody saloqyt na Vrosciskach Krasnopole Hadiasc Sarovkia Rusavka Lutynka Hrunie Hliensk Bielsk Oreli nasnanych do dobr Administratyi Salitr Vkrainnych naledsascych v Voievodstvie Kioevskim lisascych Zaktorem posvoleniem nascym pomianove Slobode i Futorami qruntami Lyskami polami lasami osiorami
stavami rsikami mlynami poddanemi y ich powinnostami y vscystkiemi poqytkamispokoyna vsyvak do sywota sveqo bevscuk Aziby tym wsesctka Laska nasche vsnal posvalamy antymselstim nascym potasc y poprwlypaki y innetowari. (Архив Юго-Западной России,Часть 4, Том 4,с.121-123)
«…..1723-1725 років перебувало в безпосередньому віданні “булави” лише 15 поселень, які були записані за Гадяцьким полком до 1649 року (Гадяче, Зіньків, Опанасівка, Липова Долина, Сергіївка, Плішивець, Веприк, Більське, Глинське, Опішне, Куземине, Грунь з присілком Шингаріївкою, Комиші, Капустинці), та 14 нових селищ (Хитці, Будищечки, Вельбівка, Свинарна, Павлівка, Пірки, Дейкалівка, Батьки, Лазьки, Заїченці, Млини, Великі Будища або Штепівка, Попівка і Ковалівка).
ГРУНСЬКА СОТНЯ
№ 467й. Отписка воеводы Гр. Куракина о посылке въ Москву четырехъ черкасскихъ листовъ
I. Воевода, князь Гpигopiй Семеновичъ Куракинъ въ отписке, полученной въ Розряде 22 августа, 1652 г., доносилъ... «ездиль я по черте досматривать крепостей, и мне подалъ на Вольномъ Володимирко Васильцовъ два листа черкасскихъ; да промежъ Алешни и Скельскихъ горъ, на Литовскомъ рубеже, приехали ко мне изъ черкасскихъ городковъ, изъ Куземина, изъ ГруниЧеркасской сотникъ Тимофей Корсунецъ съ атаманы и съ черкасы и подалъ они два листа. И я те черкасские листы, и которые листы мнъ подалъ на Вольномъ Вилодимирко Васильцовъ, послалъ къ тебе, государю... съ сею отпискою».
2. Божиею милостию, великаго государя и царя, и великаго князя Алексея Михаиловича Всея Руси самодержца, и многихъ государствъ государя в обладателя, его царскаго величества великому боярину, князю Григорею Семеновичу Куракину великого Богдана Хмельницкаго, гетмана войска Запорожскаго, Мартина Пушкаря, полковника Плотавскаго, отъ меня, атамана Тимофея Комаря, тако же и Тимофеіа Корсунца, сотника ГрунеЧеркасской.
Отъ насъ, Тимофея Евдошенка Комаря, атамана ГрунеЧеркасской, тако же и отъ сотника Тимофея Корсунца и всего товарищества нашего, а именно, всего города ГрунеЧеркасской жалобу чинитъ на воеводу Вольновскаго, Андрея Федоровича Иницоль, что несколько кратъ посылали письма свои до него, или и сами ездили, чтобъ управу намъ учинилъ съ своихъ подданныхь, а именно злочинцовъ всему тому лиску правотца, которые живуть въ Ницаха. И когда есмы поймали злодея, и давали имь гонять , чтобъ къ пытке прибывали, в они то ни во что не ставили, ни листовъ не принимали, они сами для того не приезжали. И тотъ злодей, именемъ Ерема, сиделъ несколько недель, и дали мы его на пытку: тогда говорилъ на всехъ Ницашанъ,, только попа да бондаря свободныхъ чинилъ, а на само го воеводу говорилъ. И при томъ ваши московскіе люди были изъ розныхъ городовъ, а именно: изъ Каркова (Харькова) Микита Остаповичъ, Савостька Максимовичу Ивашко Дягилевъ, Давидъ Ереминъ, Костикъ Кремской, Лаготка Савурукинъ, Кузька Жемчужниковъ, Игнатко Стрельный, Ивашко Пульшинъ съ другаго города съ Хотмыни (Хотмышскаго)— Ивашко Земляного, Мишка Чехолдинъ, Еремка Выходцовъ, сынъ боярской, Афонька — козакъ. И техъ людей имена мы вельми записать на ГруньЧеркасской, для того что те люди то слышали, что тотъ злодей на пытке говорилъ. И въ томъ деле изъ одного нашего города ГрунеЧеркасской пятьдесятъ лошадей переводили воевода съ Ницашанами; и мы того убытку и обиды своей не можемъ терпетъ, тако же и не можемъ сыскать. И ныне подаемся до вышеименованваго великаго государя и самодержца Алексея Михаиловича, тако же и до тебя, князя, боярина Григорья Семеновича Куракина, прося пристойной управы на нихъ, чтобъ есмы свои убытки могли сыскать, и не хотимъ вашихъ старшин, головъ понижати, надеяся на то, что самъ намъ можешь пристойную управу учинить. И еще меньшую грамотку въ той большой грамоте, запечатавъ, посылаемъ: каковы лошади, и какой шерсти и которыхъ людей были; тогда вели, твоя милость, передъ собою тое грамотку прочесть в разсмотръть все те убытки. А когда, твоя ласка, того намъ не учинишь, то можешь ведати о томъ князь, боярине Григорью Семеновичу Куракину: если управы отъ васъ намъ не будетъ, тогда запишемся въ городехъ вашихъ, я такъ будемъ жалобную грамоту до великаго Богдана Хмельницкаго, гетмана войска Запорожскаго, и до праведнаго государя, великаго царя Алексея Михайловича всея Русі писати, и будемъ знать, что съ такими починать. А когда было другое дело, а именно, 1651 г. месяца іюля 11 дня, что Петръ сказывалъ и поехалъ до Ницанъ и те москали, которые осажены ныне, суть Корней Васильевичъ изъ Алешни, и Корней на Ивашку Волжина сказалъ, что Ивашка Волжинъ трое лошадей въ ГрунеЧоркасской укралъ. А именно те лошади каковы шерсти: две клячи, одна рыжа, а другая ворона, и те две клячи тотъ Ивашко продалъ на Тору, а третья кляча — білокопита на левой ноге, и та кляча у Петроша въ Ницасе есть. И хотя бы мы хотели какъ ни лучше жити съ вами, а вы намъ шкоды неизносныя чините, о чемъ мы и третицею просимъ тебя, воевода Вольновскій, чтобъ еси изъ своихъ подданныхъ справедливость намь учинилъ, и ихъ, которые тамъ есть, а именно, Петрашъ, который покинулъ жену свою на ГрунеЧеркасской, тогда просить тебя, воевода, чтобъ еси намъ его выдалъ безъ всякихь задержаній. А при томъ тебя Господу Богу поручаемъ.
Въ ГрунеЧеркасской, місяца іюля въ11 д., оть созданія міра 7460, оть воплощенія 1651.
А внизу написано: Тимофей Корсунець, сотникь полку плотавскаго, и Тимофей Комарь, атамань городовой въ ГрунеЧеркасской со всеми товарищи.
(Акты Московского Государства, Томъ II, СПБ, 1901, стр.289-290).
«1664. 01.31, obóz pod Głuchowem .Sioła nowo fundowane, posesora własnego nie mające, B Burky, Perewołoczna, Hran Czerkaska, Kotelak, Komyszy w woj. kijowskim ku Samarzu leżące, urodzonemu Mikołajowi Daniłowiczowi, rotmistrzowi JKM, i Joannie z Potoka, małżonkom, prawem dożywotnim. słowo zatarte….31.01.1664 року,обоз під Глуховом…Села знов створені, посесора власного не маючі, В…., Бірки, Переволочна, Грунь-Черкаська, Котельва, Комишці, в воєводстві Київському до Самари лежачі, уродженому Миколайові Даніловічові, ротмістрові Його Королівської Велич ності, і Іоанні з Потока, дружиною правити доживотно…» (Польська Коронна Метрика, стор. 345 ).
СЕЛО КОМИШІ
«…..1723-1725 років перебувало в безпосередньому віданні “булави” лише 15 поселень, які були записані за Гадяцьким полком до 1649 року (Гадяче, Зіньків, Опанасівка, Липова Долина, Сергіївка, Плішивець, Веприк, Більське, Глинське, Опішне, Куземине, Грунь з присілком Шингаріївкою, Комиші, Капустинці), та 14 нових селищ (Хитці, Будищечки, Вельбівка, Свинарна, Павлівка, Пірки, Дейкалівка, Батьки, Лазьки, Заїченці, Млини, Великі Будища або Штепівка, Попівка і Ковалівка).
1654 год № 623й. Челобитная братьевь Ртищевыхъ в даче имъ луга, по речке Груне для буднаго завода
«...Бютъ челомъ Федько большой, да Федько меньшой Ртищевы. По твоему государеву указу велено намъ ва Олешне буды заводить, и поташъ и смалцугу делать, и на ту поташь и смалцугу положень немалой оброкь; а къ темъ нашить будамъ никакихъ сенныхъ покосовъ неть, и воловь и лошадей буднихъ кормить нечемъ, и отъ того намъ ставятся многіе убытки. А есть по Каменовской дороге, по Груне речке, отъ Олешне въ 7 верстать, отъ Каменовской стороны луга в сенные покосы, лежать пустые и никому въ отдачу не отданы, и приезжаютъ изъза рубежа изъ черкасскихъ городовъ мужики и косять те луга на себя». Просять: «чтобы государь велъмъ луга по речке Груне. съ верховья до рубежа по Камыши, черкаський городъ отъ Каменовской стороны, отдать намъ для буднего завода, в дать о томъ свою грамоту на Олешню къ воеводе Андрею Поливанову».
Помета: «Государь пожаловаль, велелъ дать грамоту, буде те сенные покосы не черкаескіе а въ даче ни за кемь, лежать въ порожнихъ земляхъ, и про то про все сыскать, и по сыску, будетъ доведется, дать имъ на оброкъ; а оброкь положить, смотря по земле и по угодью».
(Акты Московского Государства, Томъ II, СПБ,1901, стр.390.)
«1664. 01.31, obóz pod Głuchowem .Sioła nowo fundowane, posesora własnego nie mające, B Burky, Perewołoczna, Hran Czerkaska, Kotelak, Komyszy w woj. kijowskim ku Samarzu leżące, urodzonemu Mikołajowi Daniłowiczowi, rotmistrzowi JKM, i Joannie z Potoka, małżonkom, prawem dożywotnim. słowo zatarte….31.01.1664 року,обоз під Глуховом…Села знов створені, посесора власного не маючі, В…., Бірки, Переволочна, Грунь-Черкаська, Котельва, Комишці, в воєводстві Київському до Самари лежачі, уродженому Миколайові Даніловічові, ротмістрові Його Королівської Величності, і Іоанні з Потока, дружиною правити доживотно….» (Польська Коронна Метрика, стор. 345 ).
ПАВЛОВОЧКА
Великому Господину Іасне Високо преосвіащеннейшому КиръАрсению Могиліанскому Божиею Милостию Православному Архиепископу Митрополиту Киевскому и Галицкому и Маліа Россіи
Всенижайшое доношение
Сего 1761 года ноіабра 26 числа пордеру Его Високографского Сиіателства Високо повелителного Господина Господина Маліа Россій обоихъ сторонъ Днепра ивойск Запорож скихъ Гетмана иразнихъ ординовъ Кавалера Разумовского з подвладеніа Свіатопреобра женского Пустинноскелского Монастира село Малую Павловочку кеконо міи Его Сиіател ства подзамокъ Гадяцкий,со всеми угодіями отобрано; апонеже оное село Павловочка вспокойное Пустиноскелскому монастиру владеніе надано за жизни Гетмана Самойловича чему будетъ близъ осмидесіати летъ, ипотому вишобіавленний Пустино скелский Монастиръ наимененниимъ селомъ Павловочкою имеіа усебе иот другихъ Гетмановъ іакото Мазепи Скоропадского и Апостола наспокойное владеніе подтверди телніе Уневерсали даже досего времени безпрепятственно спокойно ивладелъ, итемъ више реченнимъ села Павловочки К Економіи подзамокъ Гадіацкий сподвладеніа монастирс кого отборотъ іакож уже более при убогой Пустиноскелской обители никакиъ подданнихъ вовладеніи нетъ. Монастиръ Свіатопреображенский Пустиноскелский всамую крайную скудость ивбижденіе приведено; Того Ради Вашему Іасне Високому Преосвященству по должности моей всенижайше доношу
Вашего Ясне Високопреосвященства всенижайший Послушник Скелского
Монастиря Ігуменъ Іеромонах Порфирий 1761 Года Декабра 31 Дніа
(ЦДІАУ. – Ф.127. – Оп.1020. – Д.3397, 1762 р)
ШЕНГАРІЇВКА
«…..1723-1725 років перебувало в безпосередньому віданні “булави” лише 15 поселень, які були записані за Гадяцьким полком до 1649 року (Гадяче, Зіньків, Опанасівка, Липова Долина, Сергіївка, Плішивець, Веприк, Більське, Глинське, Опішне, Куземине, Грунь з присілком Шингаріївкою, Комиші, Капустинці), та 14 нових селищ (Хитці, Будищечки, Вельбівка, Свинарна, Павлівка, Пірки, Дейкалівка, Батьки, Лазьки, Заїченці, Млини, Великі Будища або Штепівка, Попівка і Ковалівка).
ГНИЛИЦЯ
«…Поворсклье не осталось во владеніи татаръ, а вошло въ составь Литовско-русскаго государства, благодаря тому обстоятельству, что занявшій эту местность татарскій князь Лекса, одинъ изъ сторонниковъ Тохтамыша (по принятіи крещенія назвавшійся Александромъ и ставшій родоначальникомъ князей Глинскихъ), сталь въ зависимыя отношенія къ Витовту, владелъ Поворскльемъ на вотчинномъ праве, где въ начале ХV века уже существовали Полтава, Опошня, Глинскъ (Глинескъ) и Гнилица (Глиница) (поселение и ныне существующее въ Зеньковскомъ уезде близъ границы Полтавской губерніи съ Харьковской), Глинскъ на Ворскле несколько выше Опошни, а Гнилица возле реки Грунь) (Собраніе сочиненій М.А. Максимовича, отделъ историческій, томъ I, Кіевъ, 1876, стр.725)
Тоже с моей книги
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
5.01.2021, 0:19
ЧИСЕЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ГРУНСЬКОЇ СОТНІ ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКУ
1654 р – всього близько 600 господарств: 200 козачих і 400 посполитих. Населення приблизно 4 200- 4 500 чоловік.
1718 р – всього 702 господарства. Населення приблизно 4,5 – 5,5 тисяч чоловік. В Груні 375 дворів: 5 духовних, 200 товариство(козаки),136 поспольства та міщан, 34 –вдови власниці, населення всього 2,5 – 3 тис. осіб. В Комишах: 183 господарства, де проживало приблизно 1000-1500 чоловік. 105 дворів козачих, 60 посполитих, 17 вдів-власниць. В Шенгеріївці проживало 500-550 чоловік, було75 господарств: 9 козачих, 69 посполитих. Павловочка мала 70 дворів:18 козачих і 45 посполитих, де проживало всього приблизно 450-550 чоловік.
1731 р. –всього господарств -1081; козачих – 814(старшини – 4, рядових – 761,підсусідків – 49); посполитих – 267 господарств. В Груні -645 дворів, Комишах – 269 дворів, Павловочці – 101 двір, Шенгерієвці – 71 двір. Проживало на території сотні всього 8,5 – 9 тисяч чоловік, козаків -6,5 -7; посполитих 2-2,5 тис. чоловік.
1740 р – козаків у Груні 378 дворів у них 447 хат, де проживає 501 сім’я, що складало 4-4300 чоловік. З них у Груні: разночинців - 38; виборних -136; подпомощників – 184; підсусідків – 63. В селі Комиші – 130 двори, де мається 164 хати, в яких проживало 170 сімей, що складало 1360-1500 чоловік(різночинців – 6, виборних 50, підпомощників 76, підсусідків 7). Село Шенгаріївка - різночинців 6, виборних 17, підпомощників – 25, підсусідків – 8. Дворів 42, в них хат – 61, де проживала 68 сімей, що складало 550-600 чоловік. Павловочка - різночинців 2, виборних 7, підпомощників 20, дворів козачих 27, хат в них 30, сімей 31, де проживало 250-300 козаків. Всього по Грунській сотні було 515 дворів козаків, в них 702 хати, де проживало 770 сімей, що складало приблизно 6200-6500 чоловік козачого стану
1750 р – козачі господарства: виборних – 361 сімей, козаків-підпомощників – 389; козаків-підсусідків – 48; різночинців(старшина, служителі та інші) – 114 господарств. Всього населення: козаків – 7 300–7 500 чол. Посполитих згідно перепису 1748 року 1700-2000 населення. Отже всього проживало на території сотні приблизно 9-9,5 тис. чоловік
1764 р – на території Грунської сотні розташовано 1 містечко, 4 села та 28 хуторів. Всього господарств – 3375: козачих 2509, різночинців та посполитих – 1265. Населення приблизно – 10 тисяч чоловік. Якщо добавити посполитих за 1748 рік то буде всього населення приблизно 11,5 – 12 тис. чоловік.
1784-1788 – всього населення сотні 11335 чоловік: духовних – 186, козаків – 7686, посполитих – 3463. Дворів козачих – 719, посполитих 226
С книги "Грунська сотня:реєстри, ревізії,сповідні розписи, метричні записи 1634-1794рр" А.Серый, Полтава,2020
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
5.01.2021, 0:08
Фамилия Ослам встречается в ревизиях и присягах в числе жителей села Шингиреевки казак РОманъ Осламъ съ братом с 1731 года. Извините поздно ответил
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
5.01.2021, 0:03
В списках Грунской сотни фамилии Дебелий,Дебелов нет
|
Тема: ПОЛТАВСКИЙ ПОЛК (1648-1775)
4.01.2021, 23:59
После смерти главы хозяйства во главе двора становился старший сын, даже если оставались живы и жили в одном дворе родные братья умершего. По отсутсвию совершеннолетнего сына главой хозяйства вставала жена умершего. А может быть такое, что были одни дочки, а сыновей не было.
Зять приймак не вставал хозяином двора, он иногда даже терял свою фамилию. Иногда даже при наличии взрослых сыновей хозяином двора была вдова.
Как правило это семьи были небогатые и малочисленные. Я не находил среди многочисленных семей во главе женщин. А семьи были по 40-50 человек. А в списках присяг и ревизий значился только один, и только в исповедках было видно какая семья.
Количество населения в 18 ст расчитывали в среднем 8 человек на двор
|
Тема: ПОЛТАВСКИЙ ПОЛК (1648-1775)
4.01.2021, 23:53
Конечно вписывали в присяжные списки только глав домохозяйств. Количество казаков - это количество дворов. Предположительно что в семье было 8-10 человек. Службу отбывал двор казака. Сотня редко в полном составе выходила в поход. Была разнарядка полковой канцелярии сколько и куда шло казаков. И так постоянно енное к-во казаков сотни отбывали службу и были в походах. По очереди по распоряжению сотенного есаула, городового атамана и сельского атамана доводилось до ведома хозяина двора сколько человек с его двора должно выйти в поход .В основном по одному человеку. Присягу принимали возле соборной церкви. Было общее построение всех казаков которые несли службу и не были в походе. Просто целовали крест после зачитывания сотенным писарем текста присяги. Расписывалась только старшина и священники. Перед этим проходило праздничное богослужение которое проводил настоятель соборной церкви он же как правило был благочинный. После принятия присяги был праздник, казаки выпивали, ходили в гости друг к другу. Присяга и ревизия отличались. Ревизии составлялись сотенными властями под контролем полковых, а присяга проводилась в присутствии полковых и великорусских представителей.
|
Тема: КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)
4.01.2021, 23:36
Думаю что это разные люди. С чего бы это из Кобеляк человек переселился аж в Курский край. Время многочисленного перехода в московские земли жителей гетьманщины уже прошел. Ткач мог быть подсоседком у Ракши, а мог быть и родственником. Ткачей раньше было по несколько семей чаще совершенно неродственников на Украине. Это был человек который занимался ткачеством и все. Бурмистр в Кобеляках это был большой человек в то время и жил жлстаточно зажиточно. Вряд ли его сын уехал бы на чужбину ему неплохо должно житься и на родине. Есть переписные книги 1666 года но там одни посполитые, есть ревизия Полтавского полка 1718 года куда входила Кобеляцкая сотня. Я думаю что маловероятно что Григорий Ткач из Курщины был сыном Кости Ракша из Кобеляк. И дело не в фамилии, она могла поменяться,причина в том что я ранее написал.Еще прошу учесть что семьи были большие было по 8-10 детей иногда два имени сыновей одинаковых в одной семье, поэтому достоверно сейчас что то утверждать нельзя. Еще в Великороссии было в то время больше порядка в документации там как мне кажется фамилии в 1743 г уже не менялись так как в Малороссии
|
Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
6.12.2020, 18:53
starina написал:[q] >> Ответ на сообщение пользователя Policman от 1 сентября 2020 21:57
Белики вспоминается на карте Боплана 1648 года под названием Беликов брод, Санжары - Санчаров брод
|
Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
6.12.2020, 18:37
DANILKA_2003 написал:[q] Здравствуйте, есть ли в открытом доступе МК церквей г.Полтавы?[/q]
Надо идти в архив
|
Тема: Мои переселенцы в Херсонскую и Таврическую губернии
29.11.2020, 22:07
>> Ответ на сообщение пользователя СТОКРАТ от 29 ноября 2020 11:43
Здравствуйте! Вот Вы пишете село Батуринцы. Уверен что первыми жителями были там выходцы с Батурина с Черниговщинв, Петропавловка из какой то Павловки или Петровки, Мелеховская - из села Мелехи. ПЕреселенцы которые приезжали или их привозили на новые земли как правило давали названия селу по месту прежнего жительства часто в уменьшительном виде - Батуринцы, Полтавка и т.д.. Потому что по фамилиям разобраться очень трудно - они настолько распостраненные что в каждой сотне было по несколько таких Кривошеев или Стародубов, дзюбов, Демченков и Шостаков. Ясно что это все малороссияне и все. Но я встречал даже на ВГД списки переселенных поищите. В 19 столетии уже аккуратно велось деловодство и учет
|
Тема: ГРУНЬСКАЯ сотня
2.11.2020, 19:03
Написал новую книгу о Грунской сотне. Грунська сотня: реєстри, ревізії, сповідні розписи, метричні записи 1634-1794
 |
Тема: Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.
18.08.2019, 11:11
Бер-Глинка написал:[q] Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.: покажчик населених пунктів / уклад.: Л. А. Попова, К. Г. Ревнивцева ; ред. І. Л. Бутич . –
Київ : Центральний держ. історичний архів УРСР, 1959 . – 185 с.
КНИГА
Как бы достать документы Грунской сотни?
|
Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
16.07.2019, 21:00
[ Ответ на сообщение Eeva ]
Все очень размыто Веприк - должна быть такая фамилия. Нужно уточнить Полтава или Полтавская губерния. А Полтавская губ до революции это почти все левобережье Днепра до Ворсклы да и Веприков могло быть много в разных местах и совершенно не родствеников. Веприк казацкое прозвище
|
|
|
