Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS

НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Административно-территориальная единица Левобережной Украины. Общие сведения.


<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 21 22 23 24 25 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Ирка-Маргаритка
Почетный участник

Ирка-Маргаритка

Нежин
Сообщений: 152
Регистрация: 31 мая 2009
Рейтинг: 22 

В виду острой необходимости, собрать наконец-то все материалы по Нежинскому полку, решила открыть эту тему, чтобы систематизировать все данные. Лично у меня создалось впечатление, что кроме присяжных книг 1645 года по Нежину вообще ничего найти не реально. В общем, страждущих :biggrin по этому полку набралось уже достаточное количество и имеет смысл делится информацией (если она вообще есть :cry:) в отдельной теме.

================================================

Справка по административно-территориальному устройству полка.

НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782)
================================
Ніжинський полк як військова та адміністративна одиниця Війська Запорозького почав формуватися напровесні 1648 р.
Йому підпорядковувалися козацькі підрозділи, які виникли в Острі, Новій Козарі, Козельці, Мрині, Моровську, Бобровиці, котрі на початку 1649 р. відійшли до Переяславського полку. На його території в окремі полки сформувалися бойові одиниці в Борзні та Сосниці, що відійшли до Чернігівського полку, а також в Ічні, яку у 1649 р. включили до Прилуцького полку.
Адміністративні землі полку розташовувалися на лівому березі р. Десни, починаючи від Остра та Козельця, і тяглися аж до кордону з Росією в районі Трубчевська. Сотні знаходилися в нижніх течіях рік Остра, Сейма та Клевені, лівих допливів Десни. Сейм розтинав полк навпіл, тому сотні на його правому березі називалися „засеймські”. У полк увійшли ще староруські міста Ніжин, Сиволож (літописний Всеволож), Глухів, Короп. Це була територія Чернігівського воєводства Речі Посполитої, створеного після Поляновського миру 1634 р. у 1635 році.

Юридично Ніжинський полк з полковим центром у м. Ніжині (тепер районний центр Чернігівської області) оформився 16 жовтня 1649 р., після Зборівської угоди Б. Хмельницького з королем Яном ІІ Казимиром. Кількість козаків та старшини у його складі у той час налічувала 991 особу, а територія поділялася на дев’ять сотень. Сім Ніжинських сотень, які мали сукупно 597 козаків: першої, або полкової (сотник Іван Борсук); другої (Фесько Мринський); третьої (Григорій Красножон); четвертої (Іван Нагорний); п’ятої (Іван Борсук); шостої (Григорій Василенко); сьомої (Григорій Кобилецький); Носівсько-Кобизької – 99 козаків, сотник Панас Єдута; Березанської (Березовської) – 95 козаків, сотник Яків Філоненко. У Зборівському реєстрі крім сотників записаний полковник Прокіп Шумейко, який у похилому віці (80 років) загинув під Берестечком у 1651 р., та козак Роман Ракушка (Романовський) – майбутній ніжинський сотник, генеральний підскарбій та ймовірний автор літопису Самовидця. Чисельно і територіально це був найменший полк Богдана Хмельницького.

Проте після Білоцерківської угоди 1651 р. територія полку зросла за рахунок повернутих з Чернігівського полку Батуринської, Бахмацької, Борзнянської, Івангородської сотень, створеної Стольненської, а також території Стародубського повіту Смоленського воєводства, де почалося формування нових козацьких військово-територіальних підрозділів за рахунок за рахунок втікачів з Правобережжя. Тут у 1653-1654 рр. навіть було сформовано і виділено в окремий Новгород-Сіверський полк, який після Переяславської угоди 1654 р. з царем знову включено до складу Ніжинського полку. Згідно з даними „Опису малоросійських міст і сіл Білоцерківського та Ніжинського полків...”, котрі присягнули цареві Олексію Михайловичу, на травень 1654 р. Ніжинський полк став найбільшим на Лівобережжі. Він складався з 37 сотень, в яких до присяжних списків потрапило 20 565 чоловік.
Це були сотні: Батуринська, Бахмацька, Березівська, Бобівська, Борзнянська, Волинська, Глухівська, Дівицька-Володькова, Дівицька-Салтикова, Дроківська, Івангородська, Киселівська, Кобизька, Конотопська, Кролевецька, Мглинська, Менська, Мринська, Ніжинська, Новгородська, Новомлинська, Носівська, Оленівська, Олишівська, Підлипненська, Понорненська, Попогорська, Почепська, Рождественська, Сиволозька, Синявська, Сосницька, Стародубська, Топальська, Шаповалівська, Шептаківська.
На кінець 1654 р. Ніжинський полк охопив території окремих повітів та волостей колишніх Київського, Чернігівського, Смоленського і навіть Мстиславського воєводств Речі Посполитої. Влітку 1654 р. зі складу полку виділено відновлений вдруге Борзнянський полк, який у 1655 р. швидко ліквідували і повернули його територію знову до Ніжинського полку.

Вперше полк радикально реформовано у 1663 р. після знаменитої Чорної ради в Ніжині, приходу до владу І. Брюховецького та страти його політичних опонентів – насамперед ніжинського полковника Василя Золотаренка. Того року полк втратив на користь новоствореного Стародубського 8 сотень, Чернігівського – 6 сотень, Київського – 2 сотні, 5 сотень розформовано у ході реорганізації. 1663 р. з Ніжинського полку виділено також Сосницький полк (1663-1668 рр.). Окрім того, тоді ж утворено окремий Глухівський полк із 6 „засеймських” ніжинських сотень. Щоправда, 1665 року Глухівський полк ліквідували, а територію знову включили під юрисдикцію ніжинських полковників. На короткий час, у 1668-1669 рр., з полку знову вилучали до складу відновленого Д. Дорошенком Новгородського полку „засеймські” сотні. Але, як і в історії з Глухівським, на початку 1669 р. Д. Многогрішний ліквідував цей полк, а сотні повернув до Ніжинського та Стародубського, із яких і формувалася нова адміністративна одиниця.
На Конотопській раді (в Козачій Діброві) 25 травня 1672 року Ніжинський полк репрезентували: полковник Пилип Уманець; обозний Матвій Матвійович (Шендюх); писар Павло Михайленко; суддя Федір Завадський; хорунжий Василь Ігуменський; осавул Гнат Парпура. А також 20 сотників (...).
Певних змін зазнавала територія Ніжинського полку у 1687, 1709 рр. У середині ХVІІІ ст. до Київського полку перейшли Олишівська та Мринська сотні. Відтак, за реєстром 1723 р. полк мав 19 сотень, 6525 кінних і 3379 піших козаків. За даними реєстрів 1750-х рр. полк мав 18 сотень, а в 1769 р. – 22 сотні.

В цілому ж за час існування до Ніжинського полку входило 55 сотень. А саме:
Батуринська (1654-1782),
Бахмацька (1654-1782),
Березанківська (1648-1654),
Березнянська (1654-1672),
Бобівська (1654-1663),
Борзнянські дві (1654-1782),
Веркіївська (1654-1782),
Волинська (1654-1663),
Воронізька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Глухівська (1654-1663; 1665-1782),
Дівицька-Володькова (1654-1658),
Дівицька-Салтикова (1654-1782),
Дроківська (1654-1663),
Заньківська (1758-1782),
Івангородська (1654-1782),
Киселівська (1654-1663),
Кобижчанська (1654-1663),
Конотопська (1654-1782),
Коропська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кролевецька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кустівська (1654),
Мглинська (1654-1663),
Менська (1654-1663),
Мринська (1654-1744),
Ніжинська перша (полкова) (1648-1672),
Ніжинська друга (1648-1654; 1716-1782),
Ніжинська третя (1649-1654; 1672-1687; 1736-1782),
Ніжинська четверта (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська п’ята (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська шоста (1649-1651),
Ніжинська сьома (1649-1651)
Новгородські дві (1654-1663),
Новоміська (1654),
Новомлинська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Носівська (1654-1663),
Оленівська (1654-1663),
Олишівська (1654-1756),
Підлипненська (1654-1663),
Погарська (1654-1663),
Понорницька (1654-1663),
Попівська (1758-1782),
Поповогірська (1654-1663),
Почепська (1654-1663),
Прохорівська (1672-1782),
Рождественська (1654-1672),
Сиволозька (1654-1663),
Синявська (1654-1663),
Сосницька (1654-1663),
Стародубська (1654-1663),
Стольненська (1651-1655),
Топальська (1654-1663),
Хорошеозерська (1663-1672),
Шаповалівська (1651-1782),
Шептаківська (1654-1663),
Ямпільська (1672-1709; 1722-1782).

Сотенними центрами були: Батурин, Бахмач, Березанка, Березна (Березна, Березина), Бобовиця (Бобів), Борзна, Веркіївка, Волинка (Волинь), Вороніж, Глухів, Дівиця Володькова, Дівиця Салтикова, Дроків, Заньки, Івангород, Киселівка (Кисилівка), Кобижча, Конотоп, Короп, Кролевець, Мглин, Мена, Мрин, Ніжин, Новгородок (Новгородка, Новгород-Сіверський), Нові Млини, Носівка, Оленівка, Олишівка, Підлипне, Погар (Погари), Понорниця (Понирне, Понурниця), Попівка, Попова Гора, Почеп, Прохори, Рождественське (Рождественне), Сиволож, Синявка, Сосниця, Стародуб, Топаль, Хороше Озеро, Шаповалівка, Шептаки, Ямпіль. Всього – 46 міст, містечок та сіл (Шаповалівка, Підлипне, Бобів).

Протягом певного часу низка сотень (Воронізька, Коропська, Кролевецька, Ямпільська, частково Глухівська) вважалися гетьманськими або підпорядкованими генеральній старшині. З них формували охорону гетьмана – жолдаків. На території полку знаходилися дві гетьманські столиці: Батурин (1669-1709, 1750-1764) і Глухів (1708-1750, 1764-1782). В період судової реформи Кирила Розумовського 1763 року полк розділено на три судові повіти – Ніжинський, Батуринський та Глухівський. А у 1766 р. в ньому створено три фіскальні установи – Ніжинська, Батуринське та Глухівське комісарства.
За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. про скасування полково-сотенного адміністративного устрою Лівобережної України Ніжинський поле і його сотні ліквідовано до початку січня 1782 року. Територію полку розділено між Київським намісництвом (перша Ніжинська сотня), Новгород-Сіверським намісництвом (Бахмацька, Шаповалівська, Попівська, Батуринська, Конотопська, Новомлинська, Коропська, Кролевецька, Глухівська, Воронізька, Ямпільська) та Чернігівським намісництвом (Ніжинські 2-5, Веркіївська, Дівоцька, Заньківська, Борзнянська, Прохорівська, Івангородська).

==============================
ЗАРУБА В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 16481-782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 71-74.


Комментарий модератора:
Справка по административно-территориальному устройству полка скопирована из последующего сообщения Metallist"а.




---
Максименко, Даниленко, Лигун, Бордонос, Падалка, Ярешко, Моругие, Клименко - Черниговская обл., Гробовые, Горбовы - Воронежская обл., Горбовы - Армавир.
severinn
Долгожитель форума

severinn

Сообщений: 6521
Регистрация: 1 апр. 2005
Рейтинг: 1527 

Старшина Нежинского полка в 1725 г. (окончание)

Прикрепленный файл (документ_30_04_08_060_3.jpg, 255136 байт<!--, скачан: 136 раз-->)
severinn
Долгожитель форума

severinn

Сообщений: 6521
Регистрация: 1 апр. 2005
Рейтинг: 1527 

Источник старшины Нежинского полка в 1725 г.

Прикрепленный файл (документ_30_04_08_062_.jpg, 109651 байт<!--, скачан: 126 раз-->)
valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 21417
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 9251 

Храмы Нежина, история и фамилии священников и причта.


http://chernigivschina.blogspo...0%B8%D0%BD

---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
severinn
Долгожитель форума

severinn

Сообщений: 6521
Регистрация: 1 апр. 2005
Рейтинг: 1527 

Жаль, что не указаны Пионтковские ...
Tzipa
Долгожитель форума

Tzipa

Россия, Москва
Сообщений: 380
Регистрация: 22 дек. 2007
Рейтинг: 99 

Severinn, спасибо.

---
Все мои персональные данные размещены мной добровольно и сознательно для семейных нужд с целью поиска родственников. Ищу Шило, Гриценко (Черниговская губерния), Васильевых (Кубанская область, ОВД)
AppS
Долгожитель форума
R1a1a (P278.2)

AppS

Україна
Сообщений: 1921
Регистрация: 8 июня 2009
Рейтинг: 1282 

кстати, при чтении описания маетностей будьте внимательными. нас пункты на Черниговшине повторяються. Бывает группами.
то есть есть Авдеевка и Орловка под Черниговом и такие же вместе расположенные чуть на запад от Новг-Сиверского.
Про Буды и Девицы и так ясно - их вообще много разных.

Что пордовало - Орловка "северо-восточная" Ямпольская записана в тексте как Орлувка, то есть тем же говором, что и сейчас на юге Куликовского района пользуют в одноименном селе.

В общем, ни Грабовки, ни Дроздовки, ни Орловки(совр. Куликовск.р-н) не нашел, хотя почти вся округа там. Да, большой оригинал был, тот кто делил земли.

(кстати. Дроздовки не нашел пока и в Черниговском полку) - в чем фишка?

valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 21417
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 9251 

AppS
Согласно "Обозрению Румянцевской описи ......." Лазаревский
на тот момент Орловка и Грабовка относились к Выбельской сотне
с. Орловка при болоте Чучмане. Церковь архистр. Михаила. Коз. дв. - 127, подсуседческие дворы мелких владельцев.
с. Грабовка, приболоте Грушовке. Церковь св. Троицы. Коз.дв. 27. кр. дв. 5. владения войск. тов. Михайла Шубы, пожалованы грамотою выбельскому сотнику Степану Шубе. из грамот видно, что наказной гетман Яким Сомко в 1660 г. надал Шубе д. Орловку, Грабовку с Вершиной Муравейскую

Т. 4 ( 1391 лл)
Дроздовку не отксеривала, поелику она меня не интересовала....


с. Орловка - упоминалась уже в грамоте государя Федора Алексеевича, данной в подтверждение жалованной грамоты царя Алексея Михайловича в 1660 г. черниговскому священнику Степану Шубе. "По... привилеям бывшего наказного гетмана Якима Симка, владеть деревнями Орловкою, да Грабовкою...... со всеми угодьи опричь казаков и доходы всякие имать"90.
По "Генеральному следствию о маетностях Черниговского полка" в 1729-30 гг. это село записано за Выбельской сотней: "…оных сел посполитые люди, по сказке тех же сел старожилов, Стефана Шубы…, а по нем у сына его Семена Шубы, товарища полковаго, и ныне за внуком его значатся полковым товарищем во владении… а владелец нынешний Стефан Шуба при своей сказке объявил жалованную грамоту великаго государя царя Алексея Михайловича деду его Стефану Шубе. Сего же 1730 году …обявлени налице две жалованные грамоти, як выше упомянутая 169 году… так другая 184 году тому же деду его Шубе, в священниках обретаючомуся, тако ж гетманские универсалы Ивана Самойловича 1672 году, Ивана Бруховецкого 1668 году, Демяна Игнатовича 1669 году, Мазепин отцу его Семену Шубе 1694 году данний и Скоропадского 1714 году матери его и ему подтверждателнiй тiе маетности в спокойное владение".
По переписи начала XVII в. в с. Орловке числилось 4 двора, на 1781 г. - 127 дворов, в 1858 г .- 387 дворов и по переписи 1892-96 гг. - 497 дворов. Село стоит на болоте Чучмане, есть православная церковь архистратига Михаила92.
Это село оставалось в Выбельской сотне до 1768 г.
На 1783 г. село было общего владения: Ивана Хорошкевича, Павла, Федора и Дмитрия Тризн, Ивана Константиновича, Романа Столицы, Гаврилы и Ивана Титовичей, Прокопа, Якова, Михаила и Ивана Скорин, вахмистра Трофима, священника Кондрата Стефановского и сотенного хорунжего Никиты Сывопляса.
СМ. стр. 21. Труды Черниговской губернской архивной комиссии. Чернигов. 1902.
Веком позже с. Орловка вписано под № 2534 в стане № 2 Нежинского уезда: "село казенное, при колодцах, в 44-х верстах от Нежина, имеется 337 дворов, жителей - 953 муж. п. и 1075 жен. п., есть церковь православная".

Кстати, если не ошибаюсь, описание Орловки и опись села еть в Мазепиной книге:
Орловка (Орлувка, Арловка), село 40(41), 42(46), 47(53зв.), 50(57зв.), 53(61), 61(74), 71(89), 72(90), 235(283), 236(283), 248(291зв., 292), 249(292зв., 293, 293зв.), 250(295, 295зв.), 251(295зв., 296), 272(316зв.), 273(317), 302(362), 304(363зв.), 345(410), 346(410зв.), 352(420зв.), 354(423), 355(424зв.), 359(430зв.), 374(453зв.), 376(455зв.), 417(503, 503зв.), 424(513зв.), 425(516), 431(525зв.)
Орловский двор 248(291зв.), 354(424)
Грабовки и Дроздовки нет

Если нужно могу посмотреть Орловку скопировать листы и отправить вам файлом или выложить здесь...

---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
AppS
Долгожитель форума
R1a1a (P278.2)

AppS

Україна
Сообщений: 1921
Регистрация: 8 июня 2009
Рейтинг: 1282 

valcha
спасибо.

если верить куликовка.орг, то Дроздовка это салтиководевицкая сотня.. соответственно Нежинский полк, которому тема посвящена. В общем история с Дроздовкой неясная, если кто-то найдет упоминание, что она точно Нежинского полка и С-Дивицкой сотни - прошу маякнуть.

[q]
Кстати, если не ошибаюсь, описание Орловки и опись села еть в Мазепиной книге:
Орловка (Орлувка, Арловка), село 40(41), 42(46), 47(53зв.), 50(57зв.), 53(61), 61(74), 71(89), 72(90), 235(283), 236(283), 248(291зв., 292), 249(292зв., 293, 293зв.), 250(295, 295зв.), 251(295зв., 296), 272(316зв.), 273(317), 302(362), 304(363зв.), 345(410), 346(410зв.), 352(420зв.), 354(423), 355(424зв.), 359(430зв.), 374(453зв.), 376(455зв.), 417(503, 503зв.), 424(513зв.), 425(516), 431(525зв.)
Орловский двор 248(291зв.), 354(424)
Грабовки и Дроздовки нет
Если нужно могу посмотреть Орловку скопировать листы и отправить вам файлом или выложить здесь...
[/q]

есть другая Орловка (это соврем.Новг-сив район ) - по книге очень похоже, что она самая.

Мазепина книга - это наверное эта?
МАЗЕПИНА КНИГА
Упорядкування та вступна стаття Ігоря Ситого
Чернігів 2005
(10 мб)

valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 21417
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 9251 

AppS

Книга у меня уже скачана, поэтому не стала открывать вашу ссылку.
По произношению и написанию Орлувка похожа на нашу, но надо смотреть по- внимательнее, там все время мелькает Павел Полуботок, как владелец, но это на 1723-25 гг.
Я еще не "штудировала" эту Орловку, которая все время там бегает из сотни в сотню......но фиксируется , увы, в черниговском полку, во всяком случае, на той паре страниц, которые я просмотрела сейчас.

---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 21417
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 9251 

AppS

Вас интересует, судя из вашей подписи, в Орловке фамилия Козел-Козлов, не так ли?
Так вот:
1. Александра Алексеевна Хорошкевич (5 ноября 1900 - 1975), родилась в с. Орловке, при крещении восприемниками были: почетный гражданин с. Орловки, Емилиан Трифонов Козлов и дворянка Варвара Василиева Скорина. Ф. 679. Оп. 10. Д. 830. 1900 г. Л. 175об., 176. Запись 80).

2.Николай Алексеевич Хорошкевич (05.05.1901 - 21.05.1976). Родился в с. Орловке, восприемниками при крещении были: почетный гражданин с. Орловки Емилиан Трифонов Козлов и дворянка Варвара Василиева Скорина Ф. 679. Оп. 10. Д. ? Л. 10об., 11. Запись 34)

3. Леонид Алексеевич Хорошкевич (2 июля 1903 - 1942). Родился в с. Орловка, при крещении восприемниками были: почетный гражданин с. Орловки Емилиан Трифонов Козлов и дворянка Варвара Василиева Скорина (Ф. 679. Оп. 10. Д. 848. 1903 г. Л. 150об., 151. Запись 41).

Знаком вам такой?
Козелы-Козловы до сих пор живут в Орловке. Так?


---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 21 22 23 24 25 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS