Львовская область - общие вопросы -

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

>> Ответ на сообщение пользователя pradid от 8 июля 2024 23:35

Добрый день! Вы мене через этой форуме пять месяцев назад помогли с данные о церковы в селе Смолин (Немировский район, Львовская область), за что я вам очень благодарен. Мне удалось проследить свою линию. Ещё вы мене скинули эти данные:

ЛЕНЬ Ганна Михайлівна, 1928, с. Смолин,
українка, освіта початкова, селянка. 10.03.1948 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА
у Красноярський край. Звільнена 10.06.1950.
Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-18756.

ЛЕНЬ Єва Дмитрівна, 1888, с. Смолин, українка, неписьменна, селянка. 10.03.1948 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА
у Красноярський край. Звільнена 1.11.1948 з КПЗ РВ МВС, смт Немирів. Реабіліт. ЗУ від
17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-18756.

ЛЕНЬ Іван Романович, 1904, с. Війтівщина,
українець, селянин. 10.05.1945 заарештований Немирівським РВ НКВС за співпрацю з УПА
(ст. 20, 54-1а; 54-11 КК УРСР). Звільнений 24.07.1945 за відсутністю доказів.
Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-645.

ЛЕНЬ Михайло Миколайович, 1896, с. Смолин, українець, освіта початкова, селянин.
Учасник підпілля УПА. 24.10.1944 заарештований Немирівським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11
КК УРСР). Помер 17.06.1945 у внутрішній тюрмі УНКВС № 4, м. Львів. Реабіліт. Львів. обл.
прок. 17.07.1994. АУСБУЛО, П-33088

Хотел спрашивать в какую база данных вы эти информации нашли? Я бы хотел в эту базу данных где вы это нашли, искать всё о фамилии Святкевич/Святкиевич/ Свйонткевич/Свияткевич, Осьмак/Осмак, Хоманець/Хиоманець/Химинець.

С уважением,

Александр

>> Ответ на сообщение пользователя Grazalex67 от 11 декабря 2024 17:06
Передивіться книги "Реабілітовані історією", тома по областям.
Погугліть, вони є в інтернеті.

Grazalex67 написал:

[q]
Я бы хотел в эту базу данных где вы это нашли, искать всё о фамилии Святкевич/Святкиевич/ Свйонткевич/Свияткевич, Осьмак/Осмак, Хоманець/Хиоманець/Химинець.
[/q]

Осьмак Катерина Федорівна
1921, с. Потелич,
українка,
освіта початкова,
селянка.
22.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у м. Анжеро-Судженськ, Кемеровська обл. Звільнена 29.02.1960. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.
АГУМВСУЛО, Р-19978.

АГУМВСУЛО – Архів Головного управління МВС України у Львівській обласі

Джерело:
Реабілітовані історією. Львівськаобласть. Книга шоста: м. Жовква, Жовківський район. / Редактор: К.І. Іванова. – Львів: Видавничий центр "Пам'ять", 2020. С. 498.

Grazalex67 написал:

[q]
Я бы хотел в эту базу данных где вы это нашли, искать всё о фамилии Святкевич/Святкиевич/ Свйонткевич/Свияткевич, Осьмак/Осмак, Хоманець/Хиоманець/Химинець.
[/q]

Химинець Лук’ян Дмитрович
1931, с. Довжки,
українець,
освіта початкова,
селянин (швець).
6.04.1948 заарештований Славським РВ МДБ за співпрацю з ОУН і УПА (ст. 20, 54-1а; 54-11 КК УРСР).
12.06.1948 ВТ військ МВС засуджений на 25 р. ВТТ без обмеження у правах; Красноярський ВТТ, ст. Решоти, Красноярський край.
Звільнений 25.12.1954.
Реабіліт. Львів. обл. прок. 30.09.1992.
АУСБУЛО, П-26585.

Химинець Марія Павлівна
1884, с. Сможе,
українка,
неписьменна,
селянка.
21.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА в Омську обл.
Звільнена 24.04.1956.
Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.
АГУМВСУЛО, Р-35487.

Химинець Олексій Михайлович
1912, с. Орявчик,
українець,
освіта початкова,
селянин.
8.04.1951 виселений з релігійних мотивів в Іркутську обл.
Звільнений 23.11.1965.
Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.
АГУМВСУЛО, Р-35106.

Джерело:
Реабілітовані історією. Львівська область. Книга одинадцята: Сколівський район, Сокальський район / Редактор: К.І. Іванова. – Львів: Видавничий центр "Пам'ять", 2022. С. 370.

>> Ответ на сообщение пользователя jakit от 9 декабря 2024 18:39

Спасибо большое! А где вы смотрите даты ? На сайте agad?

По второй версии он родился в селе новый крапивник, Проси , 1889 год.

Это же все была Галиция. В австро венгерских архивах такое не найти?

Вось тут :
https://www.FB [запрещен в РФ]/share/p/1BkFvaULCa/
Знойдзены дакументы часу Другой сусветнай
Найдены документы времен Второй мировой войны. Может кто-то ищет

yurochka написал:

[q]
Найдены документы времен Второй мировой войны. Может кто-то ищет
[/q]

Сенько Евгений Иванович
1930 г. р.
проживал Львов, Левандовка
Железнодороджный район
СШ № 44

Добрый день. Подскажите пожалуйста, может кто-то знает. Ищу метрические книги с. Боберка Туркский район Львовская область. Или же куда они ходили, в гугл ничего не нашла, даже к какой Гмине относились. Всем заранее спасибо

Julia1810 написал:

[q]
Добрый день. Подскажите пожалуйста, может кто-то знает. Ищу метрические книги с. Боберка Туркский район Львовская область. Или же куда они ходили, в гугл ничего не нашла, даже к какой Гмине относились. Всем заранее спасибо
[/q]

Бобе́рка — (пол. Boberka) село у Карпатах, у Боринській селищній громаді Самбірського району Львівської області України. Село розташоване на території Регіонального ландшафтного парку «Надсянського». Населення становить 1203 осіб (2001 р.).

Село Боберка засноване 1537 року краківським воєводою Петром Кмітою над притокою Сяна р. Боберка[1]. Привілей на село отримав солтис Іван Вольоша. Перші тризрубні церкви бойківського типу у Боберці були побудовані в XVI—XVII століттях.

У Боберці було велике муроване дворище (на місці, де тепер школа) і парк XIX століття.

У Боберці 1885 році побував відомий український письменник Іван Франко.

На відміну від інших прикордонних сіл, населення Боберки не постраждало внаслідок операції «очищення прикордонної смуги», що проводилася після 1939 р.

По завершенні Другої світової війни радянські окупанти розгорнули боротьбу з патріотами армії УПА. Згодом 1969 року встановили обеліск у пам'ять про 47 селян, загиблих у боротьбі з повстанцями та в радянсько-німецькій війні[2].

У межах примусової колективізації влада СРСР створила на всю сільраду колгосп «Радянський прикордонник» з центром у Боберці. Він працював до розпаду Союзу.

5 квітня 2019 року до Національного музею «Тюрма на Лонцького» у Львові передали архів УПА, знайдений в околицях села.[3]

У 1914 р. в частині села, яка зветься Боберкою Долішньою, на цвинтарі побудована церква святого архистратига Михаїла (Положення ризи Пресвятої Богородиці). Дерев'яна хрещата будівля в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменя цоколі. Оточує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. 1960—1989 рр. — замкнена. У храмі збереглися запрестольна ікона Покрови Пресвятої Богородиці (1759 р.) і «Євангеліє» львівського видавництва 1743 р.

У іншій частині села — Боберці Горішній, в 1913 р. споруджено церкву Вознесіння Господнього. Тут зберігають церковні книги львівського друку, датовані 1623 і 1737 роками. А також у храмі є предмети церковного вистрою з розібраних церков у селах Локіть та Дидьова (нині не існують). Орієнтована вівтарем на північ. Дерев'яна хрещата церква в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменю цоколі. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання, надопасання та восьмерика ошальовані вертикально дошками і лиштвами. 1962—1989 рр. — замкнена.

Центральний державний історичний архів України, м. Львів
КАТАЛОГ МЕТРИЧНИХ КНИГ РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ПАРАФІЙ ГАЛИЧИНИ
(1600 - 1946 рр.)

2. м. Турка, повіт Турка
4. Беньова (Beniowa), Боберка (Boberka), Бориня (Borunia), Висоцько Вижне (Wysockie
Wyżne), Вовче (Wołcze), Дзвиняч Горішній (Dźwiniacz Górny), Ільник (Ilnik), Комарники
(Komarniki), Ломна (Łomna), Мельничне (Mielniczne), Розлуч (Rozłucz), Сінки (Sinky),
Тарнава Нижня (Tarnawa Niżna), Шандровець (Szandrowiec), Яблінка Нижня (Jabłonka
Niżna), Явора (Jawora).
5. 1889-1905 (201/4а/7589); 1908-1909 (201/4а/7441, арк. 189, 189 зв.)*
11. * фрагмент

других парафий во Львове нет.

пробуйте архивы Польши

Здравствуйте, ищу информацию о сестрах моего прадеда:
Михалевич (добрачная - Филевская) Вера Георгиевна. Родилась в 1887 г. в г.Сенно Могилёвской губернии. Известно, что она с отличием закончила Смольный институт благородных девиц в Петрограде (личные дела есть в ЦГИА, но заказать пока нельзя). Также есть информация, что она работала учителем в школе, но где - неизвестно даже примерно. Есть ещё неподтверждённая информация о том, что она была заслуженным учителем СССР. Умерла она в г.Авдеевка. Кроме того, у неё была дочь, проживавшая, вероятно, во Львове.
Лагорио (добрачная - Филевская) Александра Георгиевна. Родилась в 1889 г. в г.Сенно Могилёвской губернии. Также закончила Смольный институт. Есть информация, что у неё была дочь Нина (отчество и фамилия после брака неизвестны), а у той - сын Игорь (отчество и фамилия неизвестны). Про сына известно также, что он был офицером (но где служил неизвестно). Они проживали в г. Донецк по ул.Университетская.
В сети не смог найти никакой информации, большая часть информации от родственницы. Может быть, кому-нибудь попадались эти люди или фамилии в этом районе?

Львовская область - общие вопросы

Диалоговая тема (вопросы/ответы)