Львовская область - общие вопросы

>> Ответ на сообщение пользователя pradid от 8 июля 2024 23:35

Добрый день! Вы мене через этой форуме пять месяцев назад помогли с данные о церковы в селе Смолин (Немировский район, Львовская область), за что я вам очень благодарен. Мне удалось проследить свою линию. Ещё вы мене скинули эти данные:

ЛЕНЬ Ганна Михайлівна, 1928, с. Смолин,
українка, освіта початкова, селянка. 10.03.1948 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА
у Красноярський край. Звільнена 10.06.1950.
Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-18756.

ЛЕНЬ Єва Дмитрівна, 1888, с. Смолин, українка, неписьменна, селянка. 10.03.1948 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА
у Красноярський край. Звільнена 1.11.1948 з КПЗ РВ МВС, смт Немирів. Реабіліт. ЗУ від
17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-18756.

ЛЕНЬ Іван Романович, 1904, с. Війтівщина,
українець, селянин. 10.05.1945 заарештований Немирівським РВ НКВС за співпрацю з УПА
(ст. 20, 54-1а; 54-11 КК УРСР). Звільнений 24.07.1945 за відсутністю доказів.
Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-645.

ЛЕНЬ Михайло Миколайович, 1896, с. Смолин, українець, освіта початкова, селянин.
Учасник підпілля УПА. 24.10.1944 заарештований Немирівським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11
КК УРСР). Помер 17.06.1945 у внутрішній тюрмі УНКВС № 4, м. Львів. Реабіліт. Львів. обл.
прок. 17.07.1994. АУСБУЛО, П-33088

Хотел спрашивать в какую база данных вы эти информации нашли? Я бы хотел в эту базу данных где вы это нашли, искать всё о фамилии Святкевич/Святкиевич/ Свйонткевич/Свияткевич, Осьмак/Осмак, Хоманець/Хиоманець/Химинець.

С уважением,

Александр

Grazalex67 написал:

[q]

Я бы хотел в эту базу данных где вы это нашли, искать всё о фамилии Святкевич/Святкиевич/ Свйонткевич/Свияткевич, Осьмак/Осмак, Хоманець/Хиоманець/Химинець.

[/q]

Осьмак Катерина Федорівна
1921, с. Потелич,
українка,
освіта початкова,
селянка.
22.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у м. Анжеро-Судженськ, Кемеровська обл. Звільнена 29.02.1960. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.
АГУМВСУЛО, Р-19978.

АГУМВСУЛО – Архів Головного управління МВС України у Львівській обласі


Джерело:
Реабілітовані історією. Львівськаобласть. Книга шоста: м. Жовква, Жовківський район. / Редактор: К.І. Іванова. – Львів: Видавничий центр "Пам'ять", 2020. С. 498.

>> Ответ на сообщение пользователя jakit от 9 декабря 2024 18:39

Спасибо большое! А где вы смотрите даты ? На сайте agad?

По второй версии он родился в селе новый крапивник, Проси , 1889 год.

Это же все была Галиция. В австро венгерских архивах такое не найти?

yurochka написал:

[q]

Найдены документы времен Второй мировой войны. Может кто-то ищет

[/q]

Сенько Евгений Иванович
1930 г. р.
проживал Львов, Левандовка
Железнодороджный район
СШ № 44

Julia1810 написал:

[q]

Добрый день. Подскажите пожалуйста, может кто-то знает. Ищу метрические книги с. Боберка Туркский район Львовская область. Или же куда они ходили, в гугл ничего не нашла, даже к какой Гмине относились. Всем заранее спасибо

[/q]

Бобе́рка — (пол. Boberka) село у Карпатах, у Боринській селищній громаді Самбірського району Львівської області України. Село розташоване на території Регіонального ландшафтного парку «Надсянського». Населення становить 1203 осіб (2001 р.).

Село Боберка засноване 1537 року краківським воєводою Петром Кмітою над притокою Сяна р. Боберка[1]. Привілей на село отримав солтис Іван Вольоша. Перші тризрубні церкви бойківського типу у Боберці були побудовані в XVI—XVII століттях.

У Боберці було велике муроване дворище (на місці, де тепер школа) і парк XIX століття.

У Боберці 1885 році побував відомий український письменник Іван Франко.

На відміну від інших прикордонних сіл, населення Боберки не постраждало внаслідок операції «очищення прикордонної смуги», що проводилася після 1939 р.

По завершенні Другої світової війни радянські окупанти розгорнули боротьбу з патріотами армії УПА. Згодом 1969 року встановили обеліск у пам'ять про 47 селян, загиблих у боротьбі з повстанцями та в радянсько-німецькій війні[2].

У межах примусової колективізації влада СРСР створила на всю сільраду колгосп «Радянський прикордонник» з центром у Боберці. Він працював до розпаду Союзу.

5 квітня 2019 року до Національного музею «Тюрма на Лонцького» у Львові передали архів УПА, знайдений в околицях села.[3]

У 1914 р. в частині села, яка зветься Боберкою Долішньою, на цвинтарі побудована церква святого архистратига Михаїла (Положення ризи Пресвятої Богородиці). Дерев'яна хрещата будівля в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменя цоколі. Оточує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. 1960—1989 рр. — замкнена. У храмі збереглися запрестольна ікона Покрови Пресвятої Богородиці (1759 р.) і «Євангеліє» львівського видавництва 1743 р.

У іншій частині села — Боберці Горішній, в 1913 р. споруджено церкву Вознесіння Господнього. Тут зберігають церковні книги львівського друку, датовані 1623 і 1737 роками. А також у храмі є предмети церковного вистрою з розібраних церков у селах Локіть та Дидьова (нині не існують). Орієнтована вівтарем на північ. Дерев'яна хрещата церква в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменю цоколі. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання, надопасання та восьмерика ошальовані вертикально дошками і лиштвами. 1962—1989 рр. — замкнена.


Центральний державний історичний архів України, м. Львів
КАТАЛОГ МЕТРИЧНИХ КНИГ РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ ПАРАФІЙ ГАЛИЧИНИ
(1600 - 1946 рр.)

2. м. Турка, повіт Турка
4. Беньова (Beniowa), Боберка (Boberka), Бориня (Borunia), Висоцько Вижне (Wysockie
Wyżne), Вовче (Wołcze), Дзвиняч Горішній (Dźwiniacz Górny), Ільник (Ilnik), Комарники
(Komarniki), Ломна (Łomna), Мельничне (Mielniczne), Розлуч (Rozłucz), Сінки (Sinky),
Тарнава Нижня (Tarnawa Niżna), Шандровець (Szandrowiec), Яблінка Нижня (Jabłonka
Niżna), Явора (Jawora).
5. 1889-1905 (201/4а/7589); 1908-1909 (201/4а/7441, арк. 189, 189 зв.)*
11. * фрагмент


других парафий во Львове нет.

пробуйте архивы Польши