Ивано-Франковская область - общие вопросы

Vladimir Stadnichuk написал:

[q]

Щоб відповісти на більшість питань, треба мати всі сторінки метрики :-(.

[/q]

Це беззаперечно.
На даний час я опрацював ПОВНІСТЮ Йосифінську та Францисканську метрики по 2 селах і замовив по третьому. Із наявної інформації можу зробити висновки:
- номери будинків між Й і Ф не мінялися, але можливий варіант коли в Й вказано "без халупи" а в Ф - є вже будинок причому із "старим" номером (відсутнім в Й) - очевидно в часи Й в цьому будинку або ніхто не жив, або він був непридатний для проживання. Хоча аналіз прізвищ його майбутніх мешканців ( в часи Ф) вказує скоріше на перший варіант.
- ділянки в часи Ф не зявлялися "нізвідки" - маючи повний текст Й та Ф метрик їх можна чітко прослідкувати, можливі варіанти появи "нових" ( які зустрічалися мені) : поділ ділянок які існували в Й та перехід ділянок з документів сусіднього села, а також виділення окремих ділянок із земель домінікальних ( в моєму випадку ділянок лісу), які з якихось причин були передані селянам, а також висловлюючись сучасною землевпорядною термінологією "зміна цільового призначення земельних ділянок" та "зміна категорій земель", тобто на землях с\г призначення був побудований новий будинок, або наприклад ділянка яка значилась в Й як "огрод" або "лука" ділилась в Ф на дві - виділялась "рілля" інша частина залишалась - город, або лука.
Найскладнішим залишається "перехід" права користування земельними ділянками та будинками - в цьому я б хотів розібратися, але з огляду на відсутність перекладів на зрозумілу мені мову юридичних документів того часу це непросто. Наприклад маю перекладений на польську розділ "Спадкове право" Австрійського ЦК 1811 року, але це вже із внесеними пізніше змінами, а мене цікавить саме первісний варіант. Отже приходиться тільки порівнювати наявні фрагменти Метрик.
Щодо проживання в одному будинку кількох власників: давайте думати логічно. Очевидно протягом 18-19 століть не відбулося значної революції в архітектурі будинків селян. Тобто основними залишалися кажучи сучасною мовою "одноквартирні" та "двоквартирні" (через сіни, або з різними заходами) будинки. Одже звідси висновок - в будинку одночасно могли проживати МАКСИМУМ дві сім"ї. При наявності третьої особи, яка фігурує в будинку можна однозначно сказати, що він належить до котроїсь із двох сімей. В якому статусі він в цій сімї можна спробувати встановити в порівнянні Й та Ф метрик. Майже однозначно можна говорити про 3 покоління жителів ( перше покоління - наявні тільки в Й, друге - наявні в Й і Ф, третє - тільки в Ф) Якщо представники жителів будинку мають одинакове прізвище, то у більшості випадків можна допустити що це дід-батько-син. У випадку зміни прізвища перехід відбувся через жіночу лінію і тут однозначно сказати непросто - треба мати повну картину застосування як ОФІЦІІЙНОГО так і ЗВИЧАЄВОГО СПАДКОВОГО права.
Наприклад у мене зустрічається такий випадок:
Йосифінська метрика:
будинок № 20:
- сам будинок і город до нього - Александр Зеленевич
- чотири ділянки лук в цьому ж будинку - Іван Стефурак
Францисканська метрика:
будинок № 20:
- будинок і всі земельні ділянки належать одному - Василю Зеленевичу. ( ще є цікава примітка в Ф - пізніше закреслений номер будинку 20 і написаний новий - 55).
Мій висновок - Александр Зеленевич був зятем Івана Стефурака, який ще при житті передав йому будинок і город, але залишив собі ділянки лук. На момент складання Францисканської метрики обидва вже померли і все майно перейшло Василю Зеленевичу - сину і онукові попердніх. цікавим є той факт, що Зеленевич є очевидно "залітною" птахою (рід білоруських? шляхтичів відомий з першої половини 16 століття) про що свідчить його нетипове для місцевості імя Александр. Але під впливом сімї він остаточно як у нас кажуть "погуцулився" і син вже має типове імя - Василь. На відміну від місцевих шляхтичів: батько в Й - Ян Козловський, чин в Ф - Мацей Козловський.
Дуже цікавим для мене є спосіб переходу ділянок євреям. В Йосифінській вони тільки власники будинків і городів, а власниками лук (під тим самим номером будинку) є місцеві жителі, то в Францисканській - вже повновласними господарями і будинків і земельних ділянок є ТІЛЬКИ євреї (ті самі що і в Й або іхні нащадки).

Дякую. Дуже цікаво.
Я як раз планую черговий запит до ЦДІАЛ. В мене вже є перелік будинків, по яких я хотів би отримати додаткові відомості. Додам ще й це.
До речі, я звернув увагу ще на одне досить цікаве явище. Землевласники, які згадуються у реєстрах панщизняних та інших повинностей (1846 рік) досить часто у реєстрі земельних податків згадуються, як мешканці інших, скоріш за все нових, будинків.
Наприклад, Онуфрій Стадничук у 1846-му році (Реєстри панщизняних та інших повинностей) мешкав у будинку 71. А вже в 1867-1872-му (Реєстр земельних податків) – у 232-му. Це точно той самий, бо номер ділянки такий, як і в 1846-му.
Або Тимко Стадничук… Є запис про смерть людини з таким ім’ям та прізвищем у 1887-му році у віці 86 років. Тобто, народився він у 1801-му. Відповідно, під час складання Францисканської метрики йому було 19 років. Теоретично, він міг бути тим самим Тимком Стадничуком з 82-го будинку. Але помер він (якщо це він) вже у 258-му будинку.
Є також запис про смерть Софії Стадничук (з дому Брошньовської), вінчаної зі ще одним Онуфрієм Стадничуком (в селі одночасно мешкало два Онуфрія Стадничука) з будинку № 10. Померла вона в буд. № 237.
Мешканці 10-го, 71-го та 82-го будинків доживали у 237-му, 232-му та 258-му.
Тобто у другій половині 19-го ст. літні мешканці Жукова переміщувались зі старих будинків до нових (але залишались власниками земельних ділянок). Думаю, «старі» залишали свої домівки молодшим дітям, та йшли «на догляд» до старших дітей (або племінників) за що ті будували нові будинки за рахунок землі «старих».
Якщо так, то чому «старі» не залишалися в своєму власному будинку разом з молодшою дитиною? У всякому разі (якщо я не помиляюсь) в новітній історії «звичаєве право» саме таке: будинок залишається молодшому, за до він доглядає батьків.

Balymba написал:

[q]

чи працювали Ви з матеріалами Ф.186 Львівського архіву де є такі одиниці збірок як "Журнал обліку і плани земельних ділянок с. .........., 1847 рік"?

[/q]

Нажаль, ні. Про Журнал обліку і плани земельних ділянок навіть не чув. Лише Йосифінська метрика (1787-1788), Францисканська метрика (1819-1820), Крайова земельно-податкова комісія (1825), Реєстри панщизняних та інших повинностей (1846) та Реєстр земельних податків (1867-1872).
Balymba написал:

[q]

В даному випадку цікаво було б встановити чи новий будинок був побудований на тій самій земельній ділянці чи - на іншій.

[/q]

З наявних у мене мап є лише Крайова земельно-податкова комісія (1825). А нові будинки почали будувати після 1846-го. Наприклад, 232-й будинок у Францисканській метриці та Реєстрах панщизняних та інших повинностей не виявлено. А в Реєстрі земельних податків він вже є.
Крім того (якщо я не помиляюсь) на карті земельних ділянок (Крайова земельно-податкова комісія (1825)) не позначено будинки. А спроба знайти мапу села з номерами будинків успіху не мала.

Balymba написал:

[q]

На рахунок мапи - це повністю всього села чи окремий фрагмент? Як ви її отримали - особисто в архіві, чи вислали Вам поштою?

[/q]

В моєму випадку мапа неповна. Отримав з архіву на CD у вигляді десяти фотографій. Але… Здібність до зчитування різних фрагментів різна. Або через неточне авто фокусування внаслідок НЕДОСТАТНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ, або фотографування без штативу, з рук.
Другий варіант поліпшення якості зображення – зменшення розміру об’єкту, що його фотографують. Маємо фотографії десяти фрагментів карти. Мінімальна кількість сторінок на одному знімку – 2, максимальна – 4. Якщо ж кожну сторінку сфотографувати окремо, при тій самій роздільній здатності зчитування має поліпшитись.
Тобто, якщо робитимете запит, попросіть щоб кожну сторінку фотографували окремо.

Нещодавно отримав подібну мапу Коломиї за 1912 рік. (оригінальні паперові мапи, всьго 17 арк.).
Є скани в гарній якості (кожна мапа по 200 Мб), якщо комусь потрібно, то звертайтесь до мене, або в музей міста Коломия
Шукаю мапу села Текуча, можа сучасну.