Каменец-Подольский уезд Подольской губернии (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Приветствую!
Надеюсь на помощь в поисках информации о предках по фамилии Добровольские.
Информация на 1942 год, из семейных воспоминаний, следующая:
Проживают: село Каменка Каменец-Подольского р-на, Хмельницкой обл.
Состав семьи: мать - Антонина Добровольская, муж ее, Иосиф Добровольский, умер в 1933, т.е. она вдова.
В семье 8 детей, все взрослые, женатые, живут отдельно, кроме младшего - Николая (так я понимаю)
Пятеро детей с семьями здесь же в Каменке: Анеля (старшая), Кароль (погиб в 1945), Маруся (т.е., видимо, Мария полное имя), Валентин, Николай. Еще трое детей жили в Казахстане и о них ничего не известно, даже имен нет.
По словам бабушки (ныне почившей), "полсела были Добровольские", т.е. семья была очень большая, расширенная.
Поляки, католики, т.е. в костеле должны быть книги, если сохранились.
Николай Иосифович Добровольский 1915 г.р., первый брак в 1942. Далее сдержанно не разглашаю личные данные ныне живущих. От первого брака два сына, младший умер во младенчестве. Второй брак гораздо позже, в нем две дочери. О них ничего не знаю, кроме имен, контакты утеряны.
Фамилию могли продолжить Валентин и Кароль, если он имел детей на момент гибели, информации нет. Женщины, вероятнее всего, фамилии сменили.
Хочется найти информацию для расширения представления о семейном древе, о роде.
Странным образом нашла на сайте "Подвиг народа" полного тезку Николая, даже год рождения совпал, но это не он. Локация и биографические факты не совпадают. На сайте http://gwar.mil.ru/ нашла Добровольского Иосифа Николаевича, рядового лейб-гвардии Кексгольмского полка, родом из Варшавы. Т.е. предположительно национальность совпадает и возраст подходит, этот Иосиф, получается, примерно 1878 г.р., был женат. Но я не знаю отчества предка, так что уверенности нет, ну и да, бывают тезки.
Буду очень благодарна за помощь в нахождении хоть какой-то информации. Сама я в Москве и нет возможности посетить локальные архивы лично, к сожалению.

Tilli, здравствуйте!
По Вашему населенному пункту сохранилось много костельных документов в Хмельницком архиве. Есть и 1915 год, чтобы найти метрику о рождении Николая Иосифовича, а также списки прихожан на 1911 год. Это для начала более чем достаточно. Освоите это, далее будут новые фонды и новые возможности скорее всего. Все в Ваших руках!

1. Подільська губернія
2. Кам’янецький деканат
3. Кафедральний костьол, м. Кам’янець-Подільський
4. Села: Боришківці Боришківської вол.; Кам’янецькі Хутори Довжоцької
вол.; Мукша Боришковецька, Мукша Колубаївська, Слобідка Гуменецька Маків-
ської вол.; Слобідка Кульчіївецька Баговицької вол. Кам’янецького пов.
5. Народження: 1853–1856, 1858–1863, 1865: ф. 685, оп. 2, спр. 928; 1866–1867:
ф. 685, оп. 2, спр. 930; 1868–1869: ф. 685, оп. 2, спр. 931; 1870: ф. 83, оп. 1, спр. 2;
1871: ф. 83, оп. 1, спр. 3; 1872: ф. 83, оп. 1, спр. 4; 1873: ф. 83, оп. 1, спр. 5; 1874:
ф. 685, оп. 2, спр. 932; 1875: ф. 17, оп. 1, спр. 178; 1875: ф. 685, оп. 6, спр. 13; 1876:
ф. 685, оп. 6, спр. 16; 1876–1878: ф. 17, оп. 1, спр. 179; 1877: ф. 685, оп. 6, спр. 19;
1878: ф. 685, оп. 6, спр. 23; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 27; 1879–1883: ф. 17, оп. 1,
спр. 180; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 32; 1884–1888: ф. 17, оп. 1, спр. 181; 1889–1893:
ф. 17, оп. 1, спр. 182; 1891: ф. 685, оп. 2, спр. 933; 1893–1898: ф. 17, оп. 1, спр. 183;
1899–1903: ф. 17, оп. 1, спр. 184; 1904–1908: ф. 17, оп. 1, спр. 185; 1909–61913:
ф. 17, оп. 1, спр. 186; 1914: ф. 685, оп. 2, спр. 934; 1914–1918: ф. 17, оп. 1, спр. 187
6. Шлюб: 1848: ф. 685, оп. 4, спр. 181; 1853–1856, 1858–1863, 1865: ф. 685,
оп. 2, спр. 928; 1866–1867: ф. 685, оп. 2, спр. 930; 1868.–1869: ф. 685, оп. 2, спр. 931;
1870: ф. 83, оп. 1, спр. 2; 1871: ф. 83, оп. 1, спр. 3; 1872: ф. 83, оп. 1, спр. 4; 1873:
ф. 83, оп. 1, спр. 5; 1874: ф. 685, оп. 2, спр. 932; 1875: ф. 17, оп. 1, спр. 178; 1875:
ф. 685, оп. 6, спр. 13; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 16; 1876–1878: ф. 17, оп. 1, спр. 179;
1877: ф. 685, оп. 6, спр. 19; 1878: ф. 685, оп. 6, спр. 23; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 27;
1879–1883: ф. 17, оп. 1, спр. 180; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 32; 1884–1888: ф. 17, оп. 1,
спр. 181; 1889–1893: ф. 17, оп. 1, спр. 182; 1891: ф. 685, оп. 2, спр. 933; 1893–1898:
ф. 17, оп. 1, спр. 183; 1899–1903: ф. 17, оп. 1, спр. 184; 1904–1908: ф. 17, оп. 1,
спр. 185; 1909–1913: ф. 17, оп. 1, спр. 186; 1914: ф. 685, оп. 2, спр. 934; 1914–1918:
ф. 17, оп. 1, спр. 187
7. –
8. Смерть: 1849: ф. 685, оп. 2, спр. 927; 1853–1856, 1858–1863, 1865: ф. 685,
оп. 2, спр. 928; 1866–1867: ф. 685, оп. 2, спр. 930; 1868–1869: ф. 685, оп. 2, спр. 931;
1870: ф. 83, оп. 1, спр. 2; 1871: ф. 83, оп. 1, спр. 3; 1872: ф. 83, оп. 1, спр. 4; 1873:ф. 83, оп. 1, спр. 5; 1874: ф. 685, оп. 2, спр. 932; 1875: ф. 17, оп. 1, спр. 178; 1875:
ф. 685, оп. 6, спр. 13; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 16; 1876–1878: ф. 17, оп. 1, спр. 179;
1877: ф. 685, оп. 6, спр. 19; 1878: ф. 685, оп. 6, спр. 23; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 27;
1879–1883: ф. 17, оп. 1, спр. 180; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 32; 1884–1888: ф. 17, оп. 1,
спр. 181; 1889–1893: ф. 17, оп. 1, спр. 182; 1891: ф. 685, оп. 2, спр. 933; 1893–1898:
ф. 17, оп. 1, спр. 183; 1899–1903: ф. 17, оп. 1, спр. 184; 1904–1908: ф. 17, оп. 1,
спр. 185; 1909–1913: ф. 17, оп. 1, спр. 186; 1914: ф. 685, оп. 2, спр. 934; 1914–1918:
ф. 17, оп. 1, спр. 187
9. –
10. Списки парафіян: 1850: ф. 17, оп. 1, спр. 172, 1852: ф. 17, оп. 1, спр. 173;
1853: ф. 17, оп. 1, спр. 174; 1854: ф. 17, оп. 1, спр. 175; 1855: ф. 17, оп. 1, спр. 176;
1857: ф. 17, оп. 1, спр. 177; 1911: ф. 17, оп. 1, спр. 186а

Не могу найти ни одной метрики церкви села Устье Каменецкого уезда первой половины 19 века.
Есть они вообще? Встречал ли кто в описях?

яна мама написал:

[q]
Не могу найти ни одной метрики церкви села Устье Каменецкого уезда первой половины 19 века.
Есть они вообще? Встречал ли кто в описях?
[/q]

Вы здесь: Главная страница Подольская губерния Каменецкий уезд Гавриловецкая волость
Гавриловецкая (укр. Гавриловецька) волость Каменецкого уезда Подольской губернии
....Сокіл с.
Устя с.
...

У́стя — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Біля Устя проходить Траянів вал Подністров'я.

Устя вперше згадується в історичних документах 14 жовтня[1] 1403 року: король Владислав II Ягайло надав Устя шляхтичу Пйотру Качоркові. Умовою надання було постійне проживання шляхтича в Поділлі.[1] В 1493 році село Устя знищене татарами.

За Дністром лежав один з основних татарських шляхів, яким татари йшли на Покуття, а звідти на Червону Русь. Тут в Усті була найкраща з 7 дністровських переправ. Тому Устя і ближні поселення в першу чергу руйнувались татарами і тут часто робили засідки на татар, які йшли через переправу.

У 1575 році в Усті проживав подільський воєвода Миколай Мелецький, який безупинно воював з татарськими загонами, які приходили на Поділля майже щороку.

В 1599 році Мелецький продав Устя Костянтину Могилі — сину валаського господаря Єремії, так Костянтин Могила став дідичом Устя. Сестри К. Могили були одружені з князями (Раїна — Михайлом Вишневецьким, Катерина — Самійлом Корецьким) дві інші — з поляками (Анна з Максиміліаном Пшерембським, Марія — Стефаном Потоцьким) і, коли батько його помер, він зайняв валаський трон за допомогою своїх зятів. Правління видалося недовгим — і Могила повернувся до Устя[2].

4 червня 1629 під Устям відбувся бій, у якому воєвода Станіслав Любомирський розгромив війська сина Кантемира Мурзи, Мамбет-султана, його самого було вбито, було взято в полон племіника Кантеміра та багато мурз. 1637 року тут з військом чекав на татар коронний гетьман Миколай Потоцький-«ведмежа лаба».

1694 під Устям вудбувся бій між військами гетьмана Яна Собеського, Сапеги, та німецьких генералів Тотвіна та Бранта з татарами, яких було 30.000, не рахуючи турків та волохів. У 18 столітті Устя належало Потоцькому, а пізніше Стажинському.

В XIX столітті в Усті були привіз, поромна переправа, корчма, маєток швейцарської архітектури та церква св. Параскеви (1866), збудована на місці старої відомої в 1565.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

1923 року в Усті створено сільськогосподарську артіль «Сніп».

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

За одержання в 1937–1939 роках високого урожаю (15 центнерів зернових із гектара) місцевий колгосп «Червоний Жовтень» був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 та 1940 років.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

1970 року в Усті, де розміщувалася центральна садиба колгоспу «Україна», завершилося будівництво автоматизованого комплексу для відгодівлі 8 тисяч свиней на рік.

22 червня 1986 року в селі відкрито меморіальний комплекс Миколи Будняка (1961 — 1981) — односельця, який загинув в Афганістані.

З 1991 року село у складі незалежної України.

14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Хмельницкий архив
1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Параскевинська церква, с. У стя Кам’янецького пов. Гавриловецької
вол.
4. Села: Кізя, Слобода Цвіклівецька, Цвіклівці Кам’янецького пов. Гаврило-
вецької вол.
5. Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682;
1806–1807: ф. 315, оп. 1, спр. 7047; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1,
спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1826: ф. 315, оп. 1, спр. 7272; 1827: ф. 315,
оп. 1, спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1858:
ф. 315, оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829;
1878, 1883–1891: ф. 18, оп. 1, спр. 1845; 1893–1897: ф. 18, оп. 1, спр. 1846; 1900–1905:
ф. 18, оп. 1, спр. 1847; 1907–1915, 1918: ф. 18, оп. 1, спр. 1784
6. Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806–1807:
ф. 315, оп. 1, спр. 7047; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883;
1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1826: ф. 315, оп. 1, спр. 7272; 1827: ф. 315, оп. 1,
спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1858: ф. 315,
оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829; 1878,
1883–1891: ф. 18, оп. 1, спр. 1845; 1893–1896, 1898: ф. 18, оп. 1, спр. 1846; 1900–1905:
ф. 18, оп. 1, спр. 1847; 1909–1915, 1918: ф. 18, оп. 1, спр. 1784
7. –
8. Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682;
1806–1807: ф. 315, оп. 1, спр. 7047; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1,
спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1826: ф. 315, оп. 1, спр. 7272; 1827: ф. 315,
оп. 1, спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1858:
ф. 315, оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829;
1877–1878, 1883–1887, 1889–1890, 1898: ф. 18, оп. 1, спр. 1845; 1893–1896, 1898:
ф. 18, оп. 1, спр. 1846; 1900–1905: ф. 18, оп. 1, спр. 1847; 1909, 1911–1914, 1919:
ф. 18, оп. 1, спр. 1784
9. Сповідальні відомості: 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6795; 1819: ф. 315, оп. 1,
спр. 7059; 1844: ф. 315, оп. 1, спр. 7709; 1866: ф. 315, оп. 1, спр. 8738
10. –

сохранность прекрасная...

кое-что есть оцифрованное
https://uk.wikisource.org/wiki/Архів:ДАХмО/315/1

Здравствуйте. Меня интересуют мои родственники, предки, что жили, да и могут до сих пор жить в селе Летава, нынешняя Хмельницкая область. Я лишь не о так уж и многих своих родственниках знаю оттуда. Но на сайте память народа нашёл своего двоюродного прадеда, там же в документах была указана его мать, моя прапрабабушка. Фамилия у них Миколин, но может быть в украинском сменится на Николин, не знаю даже. На том же сайте память народа есть другие Миколины, Николины из этого села, и вероятно они мои родственники тоже, но как их включить древо я не знаю, ведь нужно найти общего предка. Вообще хочется узнать о других моих родственниках Миколиных, может быть в метрических записях ещё дореволюционные записи есть. Если что моего прапрадедушку звали Сидор Миколин, а его жену Марина Гавриловна, они родители моей прабабушки Анастасии.

Bishop1776 написал:

[q]
в селе Летава, нынешняя Хмельницкая область.
[/q]

Вот, что есть в Хмельницком архиве по церкви этого села:

"1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Покровська церква, с. Л ятава Кам’янецького пов. Лянцкорунської
вол.
4. –
5. Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806:
ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959;
1827: ф. 315, оп. 1, спр. 7295; 1838, 1841–1853, 1855–1857: ф. 18, оп. 1, спр. 1062;
1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1854: ф. 315, оп. 1, спр. 8293; 1858: ф. 315, оп. 1,
спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1862: ф. 315, оп. 1, спр. 8583; 1903–1907:
ф. 18, оп. 1, спр. 1063
6. Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315,
оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1827: ф. 315,
оп. 1, спр. 7295; 1838, 1841–1853, 1855–1857: ф. 18, оп. 1, спр. 1062; 1841: ф. 315, оп. 1,
спр. 7570; 1854: ф. 315, оп. 1, спр. 8293; 1858: ф. 315, оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315,
оп. 1, спр. 8356; 1862: ф. 315, оп. 1, спр. 8583; 1903–1907: ф. 18, оп. 1, спр. 1063
7. –
8. Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806:
ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959;
1827: ф. 315, оп. 1, спр. 7295; 1838, 1841–1853, 1855–1857: ф. 18, оп. 1, спр. 1062;
1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1854: ф. 315, оп. 1, спр. 8293; 1858: ф. 315, оп. 1,
спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1862: ф. 315, оп. 1, спр. 8583; 1903–1907:
ф. 18, оп. 1, спр. 1063
9. Сповідальні відомості: 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6795; 1819: ф. 315, оп. 1,
спр. 7059; 1842: ф. 315, оп. 1, спр. 7599; 1843: ф. 315, оп. 1, спр. 7652; 1866: ф. 315,
оп. 1, спр. 8738
10. –"

Bishop1776 написал:

[q]
предки, что жили, да и могут до сих пор жить в селе Летава
[/q]

жили сотни лет и живут, кто-то уехал и в Россию, кто-то в соседних пунктах и городках.
Если пользоваться разными поисковыми системами, в т.ч. крайне редко используемыми и использовать простейшие хитрости поиска (также можно искать на украинском языке), то первым же результатом будет сайт http://letawa.tilda.ws. В 18 веке (из архивных данных) упоминается Михайло Миколин (сейчас пишут "Миколiн") и Іван Ніколін - различать надо.

>> Ответ на сообщение пользователя Bishop1776 от 11 июня 2024 23:31

Біографічні довідки про репресованих Чемеровецького району
Ніколін Афанасій Євстафійович,
1916 р., с. Летава, українець, малописьменний,
колгоспник. Заарештований 08.04.48.
Звинувачення: зрада Батьківщини.
Військтрибуналом Прикарпатського ВО 25.05.48
засуджений на 15 років позбавлення волі у ВТТ з
пораженням прав на 5 років. Звільнений 21.11.55.
Реабілітований прокуратурою Хмельницької обл.
18.02.93. (П-28400, архів УСБУ)

Миколин сейчас пишут "Миколiн"

Каменец-Подольский уезд Подольской губернии

Диалоговая тема (вопросы/ответы)