Каменец-Подольский уезд Подольской губернии (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Не могу найти ни одной метрики церкви села Устье Каменецкого уезда первой половины 19 века.
Есть они вообще? Встречал ли кто в описях?

яна мама написал:

[q]
Не могу найти ни одной метрики церкви села Устье Каменецкого уезда первой половины 19 века.
Есть они вообще? Встречал ли кто в описях?
[/q]

Вы здесь: Главная страница Подольская губерния Каменецкий уезд Гавриловецкая волость
Гавриловецкая (укр. Гавриловецька) волость Каменецкого уезда Подольской губернии
....Сокіл с.
Устя с.
...

У́стя — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Біля Устя проходить Траянів вал Подністров'я.

Устя вперше згадується в історичних документах 14 жовтня[1] 1403 року: король Владислав II Ягайло надав Устя шляхтичу Пйотру Качоркові. Умовою надання було постійне проживання шляхтича в Поділлі.[1] В 1493 році село Устя знищене татарами.

За Дністром лежав один з основних татарських шляхів, яким татари йшли на Покуття, а звідти на Червону Русь. Тут в Усті була найкраща з 7 дністровських переправ. Тому Устя і ближні поселення в першу чергу руйнувались татарами і тут часто робили засідки на татар, які йшли через переправу.

У 1575 році в Усті проживав подільський воєвода Миколай Мелецький, який безупинно воював з татарськими загонами, які приходили на Поділля майже щороку.

В 1599 році Мелецький продав Устя Костянтину Могилі — сину валаського господаря Єремії, так Костянтин Могила став дідичом Устя. Сестри К. Могили були одружені з князями (Раїна — Михайлом Вишневецьким, Катерина — Самійлом Корецьким) дві інші — з поляками (Анна з Максиміліаном Пшерембським, Марія — Стефаном Потоцьким) і, коли батько його помер, він зайняв валаський трон за допомогою своїх зятів. Правління видалося недовгим — і Могила повернувся до Устя[2].

4 червня 1629 під Устям відбувся бій, у якому воєвода Станіслав Любомирський розгромив війська сина Кантемира Мурзи, Мамбет-султана, його самого було вбито, було взято в полон племіника Кантеміра та багато мурз. 1637 року тут з військом чекав на татар коронний гетьман Миколай Потоцький-«ведмежа лаба».

1694 під Устям вудбувся бій між військами гетьмана Яна Собеського, Сапеги, та німецьких генералів Тотвіна та Бранта з татарами, яких було 30.000, не рахуючи турків та волохів. У 18 столітті Устя належало Потоцькому, а пізніше Стажинському.

В XIX столітті в Усті були привіз, поромна переправа, корчма, маєток швейцарської архітектури та церква св. Параскеви (1866), збудована на місці старої відомої в 1565.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

1923 року в Усті створено сільськогосподарську артіль «Сніп».

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

За одержання в 1937–1939 роках високого урожаю (15 центнерів зернових із гектара) місцевий колгосп «Червоний Жовтень» був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 та 1940 років.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

1970 року в Усті, де розміщувалася центральна садиба колгоспу «Україна», завершилося будівництво автоматизованого комплексу для відгодівлі 8 тисяч свиней на рік.

22 червня 1986 року в селі відкрито меморіальний комплекс Миколи Будняка (1961 — 1981) — односельця, який загинув в Афганістані.

З 1991 року село у складі незалежної України.

14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Хмельницкий архив
1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Параскевинська церква, с. У стя Кам’янецького пов. Гавриловецької
вол.
4. Села: Кізя, Слобода Цвіклівецька, Цвіклівці Кам’янецького пов. Гаврило-
вецької вол.
5. Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682;
1806–1807: ф. 315, оп. 1, спр. 7047; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1,
спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1826: ф. 315, оп. 1, спр. 7272; 1827: ф. 315,
оп. 1, спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1858:
ф. 315, оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829;
1878, 1883–1891: ф. 18, оп. 1, спр. 1845; 1893–1897: ф. 18, оп. 1, спр. 1846; 1900–1905:
ф. 18, оп. 1, спр. 1847; 1907–1915, 1918: ф. 18, оп. 1, спр. 1784
6. Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806–1807:
ф. 315, оп. 1, спр. 7047; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883;
1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1826: ф. 315, оп. 1, спр. 7272; 1827: ф. 315, оп. 1,
спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1858: ф. 315,
оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829; 1878,
1883–1891: ф. 18, оп. 1, спр. 1845; 1893–1896, 1898: ф. 18, оп. 1, спр. 1846; 1900–1905:
ф. 18, оп. 1, спр. 1847; 1909–1915, 1918: ф. 18, оп. 1, спр. 1784
7. –
8. Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682;
1806–1807: ф. 315, оп. 1, спр. 7047; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1,
спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1826: ф. 315, оп. 1, спр. 7272; 1827: ф. 315,
оп. 1, спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1858:
ф. 315, оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829;
1877–1878, 1883–1887, 1889–1890, 1898: ф. 18, оп. 1, спр. 1845; 1893–1896, 1898:
ф. 18, оп. 1, спр. 1846; 1900–1905: ф. 18, оп. 1, спр. 1847; 1909, 1911–1914, 1919:
ф. 18, оп. 1, спр. 1784
9. Сповідальні відомості: 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6795; 1819: ф. 315, оп. 1,
спр. 7059; 1844: ф. 315, оп. 1, спр. 7709; 1866: ф. 315, оп. 1, спр. 8738
10. –

сохранность прекрасная...

кое-что есть оцифрованное
https://uk.wikisource.org/wiki/Архів:ДАХмО/315/1

Здравствуйте. Меня интересуют мои родственники, предки, что жили, да и могут до сих пор жить в селе Летава, нынешняя Хмельницкая область. Я лишь не о так уж и многих своих родственниках знаю оттуда. Но на сайте память народа нашёл своего двоюродного прадеда, там же в документах была указана его мать, моя прапрабабушка. Фамилия у них Миколин, но может быть в украинском сменится на Николин, не знаю даже. На том же сайте память народа есть другие Миколины, Николины из этого села, и вероятно они мои родственники тоже, но как их включить древо я не знаю, ведь нужно найти общего предка. Вообще хочется узнать о других моих родственниках Миколиных, может быть в метрических записях ещё дореволюционные записи есть. Если что моего прапрадедушку звали Сидор Миколин, а его жену Марина Гавриловна, они родители моей прабабушки Анастасии.

Bishop1776 написал:

[q]
в селе Летава, нынешняя Хмельницкая область.
[/q]

Вот, что есть в Хмельницком архиве по церкви этого села:

"1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Покровська церква, с. Л ятава Кам’янецького пов. Лянцкорунської
вол.
4. –
5. Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806:
ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959;
1827: ф. 315, оп. 1, спр. 7295; 1838, 1841–1853, 1855–1857: ф. 18, оп. 1, спр. 1062;
1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1854: ф. 315, оп. 1, спр. 8293; 1858: ф. 315, оп. 1,
спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1862: ф. 315, оп. 1, спр. 8583; 1903–1907:
ф. 18, оп. 1, спр. 1063
6. Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315,
оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1827: ф. 315,
оп. 1, спр. 7295; 1838, 1841–1853, 1855–1857: ф. 18, оп. 1, спр. 1062; 1841: ф. 315, оп. 1,
спр. 7570; 1854: ф. 315, оп. 1, спр. 8293; 1858: ф. 315, оп. 1, спр. 8457; 1859: ф. 315,
оп. 1, спр. 8356; 1862: ф. 315, оп. 1, спр. 8583; 1903–1907: ф. 18, оп. 1, спр. 1063
7. –
8. Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806:
ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959;
1827: ф. 315, оп. 1, спр. 7295; 1838, 1841–1853, 1855–1857: ф. 18, оп. 1, спр. 1062;
1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1854: ф. 315, оп. 1, спр. 8293; 1858: ф. 315, оп. 1,
спр. 8457; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1862: ф. 315, оп. 1, спр. 8583; 1903–1907:
ф. 18, оп. 1, спр. 1063
9. Сповідальні відомості: 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6795; 1819: ф. 315, оп. 1,
спр. 7059; 1842: ф. 315, оп. 1, спр. 7599; 1843: ф. 315, оп. 1, спр. 7652; 1866: ф. 315,
оп. 1, спр. 8738
10. –"

Bishop1776 написал:

[q]
предки, что жили, да и могут до сих пор жить в селе Летава
[/q]

жили сотни лет и живут, кто-то уехал и в Россию, кто-то в соседних пунктах и городках.
Если пользоваться разными поисковыми системами, в т.ч. крайне редко используемыми и использовать простейшие хитрости поиска (также можно искать на украинском языке), то первым же результатом будет сайт http://letawa.tilda.ws. В 18 веке (из архивных данных) упоминается Михайло Миколин (сейчас пишут "Миколiн") и Іван Ніколін - различать надо.

>> Ответ на сообщение пользователя Bishop1776 от 11 июня 2024 23:31

Біографічні довідки про репресованих Чемеровецького району
Ніколін Афанасій Євстафійович,
1916 р., с. Летава, українець, малописьменний,
колгоспник. Заарештований 08.04.48.
Звинувачення: зрада Батьківщини.
Військтрибуналом Прикарпатського ВО 25.05.48
засуджений на 15 років позбавлення волі у ВТТ з
пораженням прав на 5 років. Звільнений 21.11.55.
Реабілітований прокуратурою Хмельницької обл.
18.02.93. (П-28400, архів УСБУ)

Миколин сейчас пишут "Миколiн"

Каменец-Подольский уезд Подольской губернии

Диалоговая тема (вопросы/ответы)