Род герба САС - SAS в Украине и Мире.

Для Ollegi,Ляхницкий,ВКЛ Биржай.Богатый Ляхницкий 1638 год.Имение Нарутишкес.

Тестамент Миколая Ляхницкого тоже имеется.
1634 год.

Доброго времени. Если герб появился до 15 века - одмяна. Если герб появился позже - скорее всего имеет принадлежность родовую или фамильную.

Iuliia28 написал:

[q]

Добрый день! Разыскиваю информацию о роде Янишевских, которые использовали вот такой герб. В интернете нигде нет о нем информации, помогите если что-то знаете.

[/q]

Добрый день!
Есть Янишевские герба Сас.

Янішевський г. Сас (Janiszewski h. Sas) Cтефан.
Станіслава і Констанції Маліковської син,
Георгія і Маріанни Витвицької Василькович онук,
Замешканий у Станіславопольському циркулі.
Львівський земський суд, 26.11.1782.
ЦДІАЛ України. Ф. 165, оп. 6 а, спр. 34, с. 166.

Смуток І., Смуток Л. Матеріали до генеалогії шляхти Галичини. – Т. 1. Легітимації 1776-1817 рр. – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2016. С. 490.

Strilbycki написал:

[q]

Бережницькі належать до кількох родів, що виводили себе з галицько-волинської епохи. Підставою для цього була грамота від 2 травня 1299 року, котрою Лев Данилович, галицький князь, дарував надвірному священику Костю село Бережницю. 12 січня 1550 р. Сигізмунд І на прохання протопопа Інгата підтверджує князівську грамоту . Власне в тексті підтверджувального привілею вона дійшла до нас. Вказана грамота належить до найбільш невдалих фальсифікатів. Її неавтентичність практично ніким не заперечувалася. Насправді Бережницькі з’являються доволі пізно. Зокрема, 28 липня 1545 р. Перемишльський владика Лаврентій Терлецький продав Якиму, бережницькому попу, свою частку у Баранецькій Волі за 520 червоних злотих . В цьому записі Яким названий небожем перемишлььского владики, можливо Бережницькі справді виокремилися від Терлецьких.

[/q]

Бережницькі
нащадки Ігната (1537 – 1556)

Родоначальник Бережницький Ігнат /1/, самбірський протопоп, у 1550 р. розподілив свій маєток між трьома синами – Якимом /2/, Костем /3/, Федьком /4/. Востаннє він згадується у 1556 р. у скарзі Костя Баранецького, котрий звинувачував Ігната у захоплені коня. Невдовзі Ігнат помирає, бо справу з Костем Баранецьким у 1557 р. продовжують вести його онуки, Якимові сини. Усі троє дітей Ігната започаткували окремі відгалуження, котрі у другому-третьому поколінні розпалися на окремі гілки.

І покоління
1/ Ігнат (1537 – 1556)
самбірський намісник (1537 – 1556)

ІІ Покоління
2/ Яким (1545 – 1556)
др.: Оришка N
самбірський намісник, священик у с. Бережниця
родоначальник Бережницьких Якимовичів (Корбльовичів, Інтересів, Стециняків, Безиковичів)

3/ Кость (1550 – 1558)
родоначальник Бережницьких Ігнатковичів, Абрамовичів

4/ Федько Гумен (1550 – 1559)
родоначальник Бережницьких Гуменовичів

ЦДІАЛ України. Ф. 13 "перемишльський гродський суд", оп. 1, спр. 29, с. 345
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 30, с. 41
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 284, с. 195
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 290, с. 15
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 754, с. 278 – 279
ЦДІАЛ України. Ф. 14 "перемишльський земський суд", оп. 1, спр. 14, с. 833, 1196
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 19, с. 644
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 39, с. 630
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 267, с. 645
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 268, с. 1032
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 269, с. 92
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 270, с. 431

Джерело:
Смуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 1. – Львів: Простір-М, 2019. С. 167.