Суражский у. Черниговской губ.

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

В 1799 г. еще нет Новой и Старой, есть просто Новицкая. Они, кстати, и сегодня расположены совсем рядом, так что Новоновицкая, я думаю, - просто своего рода выселки. В Новицкой, кстати, в 1799 г. еще есть Леоненки - чуть позже повешу

Tasha56
Верно! В Р(Г)ОМ она так и названа - Новицкая или (?) Ляденская

kbg_dnepr написал:

[q]
Часть фамилий ширяевских жен я смогла там найти, но все же остался достаточно длинных список неизвестных фамилий. Нет ли у кого таких?
[/q]

У меня есть вот какие фамилии:
Все селения - ю-в угол Новомесской сотни.
Из ИВ 1831 г.(думаю, что эти фамилии были и в 18 в.):
д. Якубовка - Мельник (пом. Хоткевич)
д. Займище - -Бохан, Гриб(ов) (пом. Бороздна)
с. Горчаки - Леоненко (казак)
с. Медведово - Самусенок, Антоненок, Мельник, Глушак (пом. Бороздна)
д. Бутовск - Антоненок, Самусенок, Левоненок, Курило (пом. Бороздна)
с. Кневичи - Шкред

serenovo1

Замечтательно! Буду знать, где рыть, когда пекопаю всю свою пашню

Связанные темы:

Новоместская сотня https://forum.vgd.ru/285/26089/
"Родовые гнезда" землевладельцев Суражского уезда https://forum.vgd.ru/603/31850/
Ширай https://forum.vgd.ru/206/25801/
Глушак https://forum.vgd.ru/206/GLUSHAK/

На других форумах:
Красная Гора http://krasnayagora.forum24.ru/
Унеча http://offtop.ru/radimich/index.php

Работа с документами поднимает целый ряд вопросов, наверное, естественных для историка, но ставящих в тупик меня.
Так, по Р(Г)ОМ в Ширяевке 52 хозяйства (дворы и бездворные хаты), а через 4 года по ИВ 1771 г. – только 33 (173 мужчины, 149 женщин).
Куда делись 19 хозяйств?
Наиболее вероятным представляется предположение, что население этих краев в это время было еще достаточно подвижным, и крестьяне, пришедшие сюда из Польши в 1728-1767 гг., с таким же успехом могли мигрировать и обратно.
Хорошо бы почитать чего-нибудь об этом…
Или Шираи, населившие здешние слободы, могли переселять крестьян в другие места.
В этом случае надо бы проверить соседние села.

У Лазаревского (Стародубский полк, Новоместская сотня) написано, что " . . . Получив Гордеевку, Шираи поселили вокруг последней следующие слободы:
1. Великий Бор при рч. Нежчанке. Кр. Б. дочери умерш. б. т. Ивана Ширая, Анны, 11 дв., 11 х.;
2. Нежчую при рч. Нежчанке. Кр. Б. её же, Анны Ширай, 15 дв., 15 х.;
3. Поповку при рч. Святской. Кр. Б. её же, Анны Ширай, 50 дв., 54 х.;
4. Рудню Ходинскую (она же и Воробьева) при рч. Паконке. Кр. Б. вдовы Данила Ширая, 30 дв., 34 х.;
5. Шираевку (она же и Лемешовка) "в чорном бору". Кр. Б. вдовы Данила Ширая, 50 дв., 58 х. и бзд. 3 х.;
6. Колыбель при болоте Грибачове. Кр. Б. вдовы Данила Ширая, 20 дв., 20 х. и
7. Даниловку (она же Чаченевка) при рч. Ковпыте. Кр. Б. умерш. Степана Ширая, 32 дв., 38 х."

Вот что значит "поселили слободы" в сер. 18 в. на севере Черниговской губ.? Устроили комсомольскую стройку? Где взяли людей? чем их туда привлекли? как доставили?

kbg_dnepr написал:

[q]
Вот что значит "поселили слободы" в сер. 18 в. на севере Черниговской губ.? Устроили комсомольскую стройку? Где взяли людей? чем их туда привлекли? как доставили?
[/q]

Прошу прощения, язык странный, видимо я попала на автоперевод Гугла с укр. на рус. Не стала править перевод, и так понятно.
Это кусочек статьи о политике Мазепы.

"......в результате ее в руках старшины сосредоточивались большие земельные владения, которые принадлежали ей на праве полной власности, следовательно, были независимы от гетманской или полковничьей «ласки военной».
Подобное значение имели так называемые «слободы» (и вообще старшинская «заимка»). Крестьянство, избегая «подданичества», вынуждено было идти на слободы, где оно в течение нескольких (обычно 3—5) лет пользовалось значительными льготами в отбывании повинностей «подданных». В этих слободах оседали также выходцы из Правобережной Украины, из Белорусы, даже из Московщини. Когда проходили льготные годы, население «слобид» попадало в полную юридическую зависимость от владельца слободы.
Однако образование слобид происходило в условиях борьбы среди самой старшины за рабочие руки подданных. Средняя старшина не только завидовала старшинской верхушке, что, собственно, и должна была возможность заводить слободы. Она хорошо понимала, что образование новых слобид происходит средством достаточно большого уменьшения ее собственных «подданных».
Следовательно, политика украинского правительства относительно слобид была двойной. С одной стороны, власть не могла мешать дальнейшему распространению старшинского землевладения и укреплению экономических позиций старшины. Но, давая разрешение на осаждение слобид (такое разрешение было обязательно, хоть на практике это правило часто нарушалось старшиной), гетманское правительство хорошо понимало, что образование новых слобид нередко вредило старым старшинским владением.
В связи с этим, в гетманских универсалах на осаждение слобид имеем обычное предостережение, что слобода может быть заселена лишь зайшлими людьми, нетяглими, «лезними», «людми заграничнимы, а не тутешнимы малороссийскимы, осЂдлости свои мЂючимы» (универсал 26 апреля в 1705 г. огородническому сотнику А. Стаховичу)......."

А вот здесь нормальный текст на украинском откуда этот кусочек.
http://izbornyk.org.ua/coss3/ohl09.htm

Розділ IV

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ
А. Оглоблин

........Особливо щедро надавав Мазепа земельні володіння своїм найближчим прибічникам із вищої старшини. Характерне, з цього погляду, надання Мазепою маєтків полковникові прилуцькому Дмитрові Горленку. Горленко майже щороку діставав від Мазепи нові маєтки: в 1694 р. він одержав села Сергіївку, Ковтунівку і Яблунівку, в 1699 р. — с. Білошапки, в 1701 р. — с. Ярошівку, в 1703 р. — с. Мамаївку, в 1705 р. — села Калюжниці й Попори, в 1706 році — с. Вечорки і, крім того, різночасно ще декілька сіл. Але Горленко не був вийнятком — за ним ішли інші представники старшинської верхівки.
Дуже поширюється за часів гетьманування Мазепи «скупля» земель старшиною (і монастирями). В руках старшини були, з одного боку, засоби для цієї скунлі, а з другого боку — та політична й адміністративна влада, яка давала старшині змогу, часто-густо під виглядом купівлі, всякими правдами і неправдами привласнювати собі землі посполитих і козаків. Звичайна формула купчих актів — продаж «вольне, а не примушене» — яскраво свідчить про справжній характер цієї «скуплі». Дійсно, полковник, сотник або «знатний військовий товариш», користуючися своїм багатством і владою, мав повну можливість захоплювати володіння дрібних власників, прикриваючи це нібито «скуплею». Зростання старшинської скуплі мало значення ще й тому, що внаслідок її в руках старшини зосереджувалися великі земельні володіння, які належали їй на праві повної власности, отже, були незалежні від гетьманської або полковницької «ласки військової».
Подібне значення мали так звані «слободи» (і взагалі старшинська «займанщина»). Селянство, уникаючи «підданства», змушене було йти на слободи, де воно протягом кількох (звичайно 3—5) років користувалося значними пільгами у відбуванні «підданських» повинностей. У цих слободах осідали також вихідці з Правобережної України, з Білоруси, навіть з Московщини. Коли минали пільгові роки, населення «слобід» потрапляло в повну юридичну залежність від власника слободи.
Однак утворення слобід відбувалося в умовах боротьби серед самої старшини за підданські робочі руки. Середня старшина не тільки заздрила старшинській верхівці, що, власне, й мала можливість заводити слободи. Вона добре розуміла, що утворення нових слобід відбувається коштом чималого зменшення її власних «підданих».
Отже, політика українського уряду щодо слобід була подвійна. З одного боку, влада не могла заважати дальшому поширенню старшинського землеволодіння та зміцненню економічних позицій старшини. Але, даючи дозвіл на осадження слобід (такий дозвіл був обов’язковий, хоч на практиці це правило часто порушувалося старшиною), гетьманський уряд добре розумів, що утворення нових слобід нерідко шкодило старим старшинським володінням.
У зв’язку з цим, в гетьманських універсалах на осадження слобід маємо звичайне застереження, що слобода може бути заселена лише зайшлими людьми, нетяглими, «льозними», «людми заграничнимы, а не тутешнимы малороссійскимы, осЂдлости свои мЂючимы» (універсал 26 квітня 1705 р. городницькому сотникові А. Стаховичу).

И там же о Шираях

Купецтво на Гетьманщині ще за Самойловича являло собою досить міцну соціяльну групу, яка мала великий вплив на торгівлю і міське ремісництво. За гетьманування Мазепи воно вже цілком керувало життям міста. Чимало представників купецької верхівки цікавляться і землею, і різними промислами (особливо лісовими). Поставить десь такий купець «млиночок», оселить при ньому «хуторець», а там, через декілька років, стає чималим землевласником, рідниться з козацькою старшиною і дітей своїх веде вже по старшинській лінії.
Цікава історія двох купецьких фамілій на Гетьманщині — стародубівських купців Шираїв і київських купців Максимовичів.
Спиридон Якович Ширай (+ 1709), родом з Погара, багатий стародубівський купець, провадив значний торг, головне прядивом, з Ригою і Архангельськом. Протягом майже тридцяти років (1681-1708) з невеличкими перервами був він стародубівським війтом, себто вищим представником міської влади в цьому найбільшому торговельному центрі Гетьманщини. Недарма 1682 р. стародубівський полковник Семен Самойлович просив князя В. Ґоліцина, щоб той поклопотався перед польським урядом у торговельних інтересах Ширая. Поруч зі своїми торговельними операціями Ширай скуповує землі навколо Стародуба, заводить численні млини й буди 60. Гетьман Самойлович надав йому с. Солову, а гетьман Мазепа 2 травня 1688 р. видав Шираєві універсал на с. Синин (Стародубівської полкової сотні) з правом на «послушенство» селян. Крім того, Ширай згодом оселює на одному з своїх будищ село Спиридонову Буду. Року 1705 гетьман Мазепа дозволив Шираєві на тих будищах «людми заграничними слободку оселити и, греблю висипавши, млин построити».
Старий Ширай до кінця залишався «значним обивателем стародубівським», себто міщанином, але всі його діти були споріднені з козацькою старшиною. Старший син Ширая — Степан — одружився з донькою стародубівського полковника Миклашевського; другий син — Спиридон — був одружений з донькою пасерба Мазепи, седнівського сотника К. Фридрикевича. Одну зі своїх доньок старий Ширай видав за сина стародубівського полковника Тимофія Олексійовича, а всі інші доньки Ширая одружилися з представниками Стародубівської козацької старшини. Нащадки стародубівського війта стали одними з найбагатших дідичів північної Гетьманщини й вийшли в перші лави місцевого шляхетства.

Спасибо, Валерия!
А вот еще об "осаждении" (с благодарностью украдено отсюда https://forum.vgd.ru/603/35998/ , пост 30 апреля 2011 22:17):
Деревня Перегонь.
По показанию старожил 1729 года (Ген.след. Стародубского полка), живший в м.Погаре шляхтич Александр Песочинский осадил несколько дворов на землях с.Бобрика, на что жаловался королю другой шляхтич (вероятно хозяин, заселенных Песочинским земель). Вследствие чего, по Королевскому распоряжению, велено было людей оттуда вывести, которых Песочинский и перевел на принадлежащие ему земли и поселил возле своей деревни Дашкович; почему то новое поселение и получило название - ПЕРЕГОНА.

В те поры даже бумага специальная должна была оформляться - осадчая грамота.

У меня большая радость: мне посмотрели в РГИА выкупное дело!

Ф. 577 оп. 47 д. 1783
Опись документов по селу Ширяевка, входящих в дело:
Выкупной договор с копией
Мирской приговор с копией
Отзыв Черниговской Гражданской палаты
Копия уставной грамоты
Копия доверенности, данной г. Булацель сыну, на вступление в соглашение с крестьянами имений. (л. 37-38)
Заявление о кредитных знаках

Крестьяне северных волостей - нынешний Гордеевский р-н Брянской обл. (Ширяевка, Гордеевка, Колыбель, Новицкая и округа)