Камеральные описания - Генеалогический форум ВГД. Тема №19123

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Lara написал:

[q]
Дим,при всем при том в сети находятся (причем упоминание только о них) " Камеральное описании Крыма 1784 г."
[/q]

https://forum.vgd.ru/post/23/3711/p1411048.htm#pp1411048

DVK_Dmitriy я видела это,Дима.Но,там только стат.данные...и только по татарскому населению.Я скачала и просмотрела все части...А,на тот момент уже были русские деревни из отставных солдат в том числе...Предполагаю,что это несколько не то..ну,это я так предполагаю,потому как и в глаза не видела какие они должны быть

Lara написал:

[q]
А!Ты имеешь ввиду свои губернии после 93 года?
[/q]

Конечно в первую очередь меня интересуют мои губернии,
но я думаю эта тема будет интересна многим.
Поэтому будем надеяться на её пополнение всеми форумчанами по различным губерниям.

Камеральное описание Крыма, я предполагаю, надо искать в Симферопольском архиве.

По Кубани встретил следующее:

в Центральном Государственном Историческом Архиве Грузии:

Камеральное описание русским поселянам и малороссийским казакам Тифлисской и Кубанской Губернии на 1853 год.

https://forum.vgd.ru/post/14/25746/p699597.htm#pp699597

Также где то встречал упоминание о Камеральном описании Черниговской губернии.

DVK_Dmitriy написал:

[q]
По Кубани встретил следующее:
[/q]

охххх,ты!..а,вот это интереееесно

Спасииибо!

sergmaly написал:

[q]
Когда бы они успели
[/q]

В ревизии 1795 года некоторые жители, из отставных солдат, числятся приписанными с 1786 года. Это только по одному селению.
В 1784 году было Камеральное описание Крыма. Так что в общей массе населенных пунктов вполне уже могли быть переселенцы.

15 Октября 1783 г, Потемкин пишет Игельстрому, которого он оставил в Крыму вместо себя: «Как уже опасность заразы в Крымском полуострове притупляет свою жестокость, а при добрых с вашей стороны распоряжениях нет сомнения и о совершенном ея истреблении, то по сему сближению с жителями рекомендую в. п. доставить ко мне следующия известия: 1) о числе [21] состоящих во всем Крымском полуострове церквей христианских, не исключая и разрушенных, а назнача cие только в описании, 2) о числе всех христианских деревень в Крыму оставшихся по выходе христиан, исчисляя также, совсем ли, или еще не до конца оные разорены и сколько в оных домов. Нужно мне также сведение о всех вообще селениях татарских, показав сколько оных и к которому дистрикту какия принадлежат. Новость настоящаго состояния татар требует всей с ними деликатности, особливо ж при таковых извещениях, дабы не привесть их оными в сумнительство и опасение, в чем я и полагаюсь на известное в. п. благоразумие, препровождаю здесь записку о разных в доход Ханской зборах, по которой в. п. чрез людей сведущих постарайтесь узнать: какую cиe зборы составляли годовую сумму и меня о том уведомте 3». B ответ на это требование Игельстром в Июне месяце 1784 года представил Потемкину целое Камеральное Oписание Крыма.
http://www.vostlit.info/Texts/...ml?id=5708

Камеральное описание и планы местечка Корсуня и прилегающих к нему сел Киевской губернии не ранее 1780 и не позднее 1810 г.

Институт рукописей Национальной научной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского
Ф. 28. - № 1045, Л. 3 об.

sergmaly написал:

[q]
А христиане, проживавшие в Крымском ханстве, надо полагать, налоги не платили?
[/q]

Я бы предпочла не менторский тон, а реальную помощь,каковую Вы сейчас и оказываете,но в несколько не в том тоне, как мне хотелось бы.Я,заметьте, ничего не утверждаю... Прошу прощения, если я ошиблась в своем прочтении Ваших постов

Описи Подільської губернії кінця ХVIII – початку ХІХ ст.

/ Укладачі, автори вступної статті С.А. Копилов, А.Б. Задорожнюк. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – 124 с.

Вашій увазі пропонується видання, що містить статистичні джерела у формі історичних нарисів про Подільську губернію, що здійснювалися на замовлення уряду Російської імперії у ХVIII – початку ХІХ ст.
Зміст книги такий: вступна стаття С.А. Копилова та А.Б. Задорожнюка «Історія створення описів Поділля кінця ХVIII – початку ХІХ ст. Карла Екстера та їх значимість як історичного джерела», «Топографическое и камеральное описание Подольськой губернии 1800 года», «Географическое, гидрографическое, топографическое и економическое описание Подольской губернии и к оному атлас сочинено подольским губернським землемером Экстером 1806 года». Варто зазначити, що дані описи Подільської губернії друкуються вперше в повному обсязі, зберігаються в архівосховищах України та Російської Федерації. Вони були укладені губернським землеміром Карлом Екстерном майже відразу після другого поділу Речі Посполитої, коли формувалася територія губернії і відбувався процес її інкорпорації до складу Російської імперії. Вступна стаття сучасних науковців аналізує історію створення цих описів і акцентує на їх значимості як історичного джерела з історії соціально-економічного і демографічного розвитку Подільської губернії на межі ХVIII-XIX ст.
Дане видання стане в нагоді науковцям, музейним працівникам, освітянам, студентам, та всім тим, хто цікавить історією нашого подільського краю.

http://kampod.name/opysy-podil...tku-hih-st

sergmaly
Я не так выразилась, говоря о целых христианских селах.
Понимаете... сейчас я выдержку из Вики приведу.Речь о с.Салы Феодосийского уезда:
"Село оставлось армянским до 1778 года, когда, 18 сентября, согласно «Ведомости о выведенных из Крыма в Приазовье христианах» А. В. Суворова, из Сале на нижний Дон было переселено 224 человека (115 мужчин и 109 женщин), все армяне, основавшие вблизи города Новый Нахичевань село Мец-Сала. Поселение некоторое время пустовало — оно не упомянуто в Камеральном Описании Крыма… 1784 года среди соседних деревень Старо-Крымско кадылык Кефинского каймаканства.

После присоединения Крыма к России 8 февраля 1784 года, деревня была приписана к Левкопольскому уезду Таврической области, а после ликвидации в 1787 году Левкопольского— к Феодосийскому уезду. После Павловских реформ, с 12 декабря 1792 года по 1802 год, входила в Акмечетский уезд Новороссийской губернии. Вскоре, по свидетельству епископа Гермогена, сюда были переселены отставные солдаты из великорусских губерний, а в 1792 году уже построена каменная церковь («…из армянского храма…») в честь иконы Знамения Божьей Матери."
Понимаю.что село было армянским...Но,как сказала Алена

alenabond2 написал:

[q]
В ревизии 1795 года некоторые жители, из отставных солдат, числятся приписанными с 1786 года
[/q]

вот я и предположила, что все же...возмооожно...

есть упоминание не только о татарском населении...Понимаю,что несколько несвязно мыслю

Я в этом вопросе "плаваю"...поэтому и ревностно реагирую на тон

Прошу прощения

Серед корпусу писемних джерел, які містять певну інформацію про поселення Подільської губернії кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття, особливе місце належить камеральним топографічним Подільської (далі Описам). відзначити той факт, що даний вид документів, зокрема описи колишньої Подільської губернії, періодично ставали наукових з дослідників [16-20; 23; 28-29]. сьогодні чистові чернеткові описів губернії, губернськими землемірами Екстером (1800) та історичному і публічній ім. М. Салтикова -Щедріна Санкт - Петербурзі, ЦДІА України в м. Києві (мікрофільм) та Державному архіві Хмельницької області і вже до обігу [23;

На час місцезнаходження (чернеткових чистових дев‘ятьох із дванадцяти повітів Подільської губернії: Балтського, Брацлавського, Вінницького, Кам‘янецького, Літинського, Летичівського, Проскурівського, Ушицького та Могилівського – в Державному Хмельницької [1-13], також трьох Брацлавського, Вінницького Ямпільського в державному архіві Санкт - Петербурзі [14; 15; 26, с. 374]. Описів іще двох повітів – Гайсинського і Ольгопільського – не виявлено.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Державний Хмельницької – ДАХмО). Фонд (Подільська – Опис 1. – Справа 4.
2. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 1. – Справа 5.
3. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 1. Справа 6.
4. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 1. – Справа 8.
5. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 1. – Справа 9.
6. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 1. – Справа 11.
7. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 1. – Справа 12.
8. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 1. – Справа 13.
9. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 2. – Справа 2.
10. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 2. – Справа 4.
11. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 2. – Справа 6.
12. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 2. – Справа 109.
13. ДАХмО. – Фонд 115. – Опис 2. – Справа 215.
14. Российский военно -исторический в – Фонд -Ученого архива. – Дело 18653.
15. Российский исторический в -Петербурге. Фонд (Межевой департамент). – Опись 312. – Дело 216.
16. Бондаренко І.В. Топографічні описи України кінця XVIII – початку XIX ст. (Проблема атрибуції та інформативної джерел). Автореферат … історичних наук. – Дніпропетровськ, 2003. – 20 с.
17. Бондаренко Соціально -економічний Подільської наприкінці – на початку ст. (за топографічних камеральних // України: маловідомі імена, події, факти. – Донецьк, 2001. – Вип.16. – С.215 -221.
18. Дячок Меджибіж його в та описі повіту Подільської губернії кінця ХVІІІ -ХІХ століття // Науковий вісник Другої наукової конференції «Стародавній Меджибіж в історико -культурній спадщині України» . – Хмельницький: ПП.Мельник А.А, 2009. – Ч.І.– С. 241 -255.
19. Дячок Писемні кінця – XIX ст. встановлення Пилявецької // Пилявецька 1648 в України: Всеукраїнської -практичної конференції, 360 -річчю під (19.09.2008 – Хмельницький: Мельник А.А., 2008. – С. 67-75.
20. Єсюнін Камеральний топографічний Проскурова ключа // записки: праць вчених аспірантів української та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України. – Київ -Хмельницький, 2006. – Т.14. – С.89 - 112.
21. Інвентар волості року Упоряд., стаття – Львів: -во НТШ. – 2009. – 191с.
22. Історичне джерелознавство: Підручник / Я.С. Калакура, І.Н. Войцехівська, С.Ф. Павленко та ін. – К.: Либідь, 2002. – 488 с.
23. Карачківський М. Опис Поділля з 1819 року В.Рудлицького (до історії Поділля початку XIX в.) // Записки історично -філологічного відділу. – Кн.ХVІІ.– К., 1927. – С. 96 -111.
24. Колесник Відомі в Вінниччини: словник. ВМГО «Розвиток» , 2007. – 1008 с.
25. Крикун М. Брацлавське воєводство – XVIII століттях: статті і матеріали. Львів: Вид -во Українського католицького університету, 2008. – 411 с.
26. Крикун Кількість структура Подільсього в половині століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка: Праці Історично -філологічної секції. – Т. CCXLIII. – C. 374-521.
27. Макарчук С. Писемні джерела з історії України: курс лекцій. – Львів: Світ, 1999. – 352 с.
28. Описи губернії та рр.) Упоряд., та Ю.Земський, В.Дячок. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 106 с.
29. Пірко Бондаренко Визвольна в описах кінця // Українська держава: та історичного – К.: Історії України НАНУ, 2000. – С.334 -340.