Ромодан

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

«ОСТАРБАЙТЕРИ» З ПОЛТАВЩИНИ
http://ostarbeiter.tk/index.php/book.html

Борисенко Ганна Яківна

Рік і місце народження?

Народилася в 1944 році в місті Ромодан, Миргородського району, Полтавської області. Напередодні війни закінчила 9 класів.

Розкажіть про ваше перебування в Австрії під час війни?

Вивезена до Австрії в 1942 році. Ми жили в трудовому таборі в місті Ліцен. Працювала на ливарному заводі. Кругом гуркіт. Думала кінець. Кругом розжарена маса хлюпає, обпікаємось. Нас примушували набирати формочки які закладалися в піч куди наливався чавун. Там працювали представники 25 націй, багато військовополонених. З нас найбільше знущались. Навіть в їдальні було окреме вікно, куди давали лише баланду. Інші «остарбайтери» отримували краще і посилки, і талони на хліб. Серед них пам’ятаю був чех і француз. Вони говорили: «не плачте, руські скоро прийдуть».

Якими були Ваші стосунки з австрійцями?

З австрійцями не спілкувались бо жили в таборі.

Як Ви пережили кінець війни?

В Австрії були до перемоги. Нас звільнили американці. В таборі американці заходили в наші бараки і розносили продукти. Потім прийшли наші солдати і переправили на свою сторону. Спочатку йшли пішки, потім їхали автомобілями. Навіть пропонували брати коні і їхати підводами на Україну. Та все ж відвезли автомобілями на збірний пункт, а згодом ешелонами по областях.

Вам були відомі слухи про те, що могло трапитись з «остарбайтерами» вдома?

Ми не знали, що буде вдома.

Як Вас прийняли вдома?

Вдома батьки працювали в колгоспі і були раді моєму поверненню.

Де Ви жили і працювали?

Жила з батьками, працювала в колгоспі на різних роботах.

Яким було відношення до Вас керівництва колгоспу?

З керівництвом відносини були добрими.

Чи допоміг Вам хто особливо сильно?

Після повернення ніхто не допомагав.

Чи були проблеми зі шлюбом в зв’язку з Вашим перебуванням в Австрії?

Проблем зі шлюбом не було. Я вже хвилююсь, в мене тіло труситься. Чоловік воював на фронті, був поранений. Повернувся в 1946 році. Ми ходили з ним в школу ще до війни. Після війни чоловік був шофером. У нас народилось дві доньки. Нині чоловіка вже нема в живих. Одна донька живе біля Ленінграда, друга в Курську. Їхати до дочок не бажаю бо маю 82 роки.

Яке Ваше відношення до австрійців нині?

Спасибі австрійцям. Три рази пересилали допомогу. Тепер вони визнали, що ми інші, що ми українці, а тоді думали, що ми руські. Тепер вони зрозуміли, що ми українці.

МІСТА-ГЕРОЇ. ВНЕСОК КОМСОМОЛУ В ІСТОРІЮ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
http://www.mista-geroi.com/?cat=49

смт. Ромодан. Миргородський район. Середня школа

1945

смт. Ромодан. Миргородський район. Середня школа. У квітні 1945 року вихованець школи гвардії старшина Федір Мінін у числі шести добровольців одержав завдання врятувати від зруйнування фашистами Імперський міст (Рейхсбрюкен) через Дунай, що вів до Відня. Мінін першим дістався мосту. Сміливці розмінували його, допомогли нашим військам взяти Відень, зберегли народу Австрії цінну споруду.

Ф. Мініну було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

***

ПОДВИГ НАРОДА
http://www.podvignaroda.mil.ru/

Минин Федор Иванович
год рождения __.__.1917
гв. старшина
в РККА с 22.06.1941 года
Герой Советского Союза (Орден Ленина и медаль «Золотая звезда»)

РОМОДАН. ПАМЯТНИКИ ИСТОРИИ МЕСТНОГО ЗНАЧЕНИЯ
http://www.spadshina.pl.ua/ind...9-20-07-52

Очень интересная информация у вас о Ромодане. Я тоже немного знакома с этим населенным пунктом. Недавно, совершая путешествие на родину своих предков в Роменский район, Ромодан оказался для меня "перевалочным" пунктом, т.к. это была ближайшая ж-д станция до моей деревни по пути из Луганска. Пришлось приовести там несколько часов. Я обратила внимание на интересное здание ж-д вокзала, на скульптуру олененка, возникли такие же мысли: сколько же он видел... Оказывается у этоо места такая богатая и интересная история.
Извините что написала у вас в дневнике.

apelsinKa написал:

[q]
Извините что написала у вас в дневнике.
[/q]

Спасибо, что написали у меня в дневнике!
Весь парадокс в том, что чем больше времени проходит, тем ближе Ромодан мне становится.
Ну а вокзал - это, действительно, сердце поселка. В чем-то он является отраженим нашей жизни: ожидания, встречи, расставания
Жаль, что в свою последнюю поездку не проведала еще одного "долгожителя" - фонтан в виде мишки, держащего в лапах рыбку. Не знаю, на месте ли он еще?...

[q]
Ну а вокзал - это, действительно, сердце поселка. В чем-то он является отраженим нашей жизни: ожидания, встречи, расставания
[/q]

Я поняла что здание очень старое, внутри прям завораживает что-то, я когда приехала сразу стала в инете искать инфу по истории Ромодана, но ничего интерсного не нашла, пока на ваш дневничек не набрела. Спасибо вам. Пишите еще.

Вокзал в Ромодане отреставрировали относительно недавно. Действительно, внешне он выглядит впечатляюще. Но внутри "убранство" осталось то же. Но в этом и есть вся прелесть. Время внутри словно остановилось.
А вот и подтверждение словам....

apelsinKa написал:

[q]

Очень интересная информация у вас о Ромодане. Я тоже немного знакома с этим населенным пунктом. Недавно, совершая путешествие на родину своих предков в Роменский район, Ромодан оказался для меня "перевалочным" пунктом, т.к. это была ближайшая ж-д станция до моей деревни по пути из Луганска. Пришлось приовести там несколько часов. Я обратила внимание на интересное здание ж-д вокзала, на скульптуру олененка, возникли такие же мысли: сколько же он видел... Оказывается у этоо места такая богатая и интересная история.
Извините что написала у вас в дневнике.
[/q]

Ничего этот вокзал не видел, так как старый вокзал был практически полностью разрушен бомбёжкой и в последствии убран до основания. А этот вокзал, что есть сейчас был построен 1950 году. http://uzdlines.narod.ru/polt/romod.htm

LeeM
ТАк речь не о здании вокзала, а о статуе оленя.

apelsinKa написал:

[q]

LeeM
ТАк речь не о здании вокзала, а о статуе оленя.
[/q]

Аааа! Я подумал о ЖД вокзале. Если статуя оленя, то этот олень тоже много не видел, так как был сделан в конце 70х. Там что старое и осталось того периода, это немецкий туалет с арочным входом. Сейчас складское помещение. С Ув. Сергей.

попытка собрать максимум информации о месте, улицами которого ходило пять поколений нашей семьи по линии отца