Архивы слишком открыты. Половину надо закрыть.

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Председатель Государственной архивной службы Ольга Гинзбург считает, что украинские архивы являются чрезмерно открытыми.
Об этом она сказала на пресс-конференции 27 января 2012.
"Архивы у нас сегодня уже полностью открыты. Мы настолько открылись, что если бы моя воля была, то я бы половину закрыла", - сказала председатель Госархива.
При этом Гинзбург отметила, что чрезмерная открытость украинских архивов порой приводит к тому, что иностранные исследователи пытаются изъять из них документы.
В то же время, по ее словам, архивы других стран своими документами делятся весьма неохотно.
Вместе с тем председатель Госархива считает, что порой очень закрыто ведут себя отраслевые архивы, в частности, Министерства внутренних дел и Службы безопасности Украины.
Как сообщало агентство, бывший директор Департамента архивного обеспечения СБУ Владимир Вятрович опасается злоупотреблений при изъятии документов из Национального архивного фонда в случае принятия законопроекта об уточнении процедуры хранения архивных документов в редакции, принятой в первом чтении.
источник

Читайте также - "Партия Регионов хочет разрешить уничтожать архивы"

Вы путаете опись и путеводитель/аннотированный реестр.

FazU написал:

[q]
А кто это из наших украинских архивов описи выложил или хотябы опубликовал их в бумаге?
[/q]

Житомир, к примеру, даже выложил в инет - http://archive.zt.ua/files/docs/kmk_t2.pdf

Ну насколько понимаю это скорее единичный случай. Только из ЦГИАК приехал описи сфоткать не дали... Хотя документы за сходный кошт можно сработать

FazU! Прекрасный образец Николаевский архив,на их сайте уже не один год выложен реестр вплоть до указания дела по каждому году и какие деревни входили в приход,хотя не всегда точно они указаны.Я приехал на бланке написал какие дела нужны,через 30 минут первая партия МК была на столе,могут если захотят.Проблема в том,что непонятно кто и с каких позиций будет решать,что нужно хранить ,а что нет,ведь и сейчас практически невозможно найти документы по призову до войны и во время,нет многих документов по парт.архивам,их уничтожили потому что места много занимали и т.д.

sivy написал:

[q]
нет многих документов по парт.архивам,их уничтожили потому что места много занимали и т.д.
[/q]

А кто имел возможность, свои убрали, чтоб "не светились".

Похоже на то, что всю эту возню задумали, что-бы уничтожить документы по УПА
Источник - http://censor.net.ua/video_new...i_voyinoyi

В этой же статье госпожа товарищ Гинзбург нагло врет, утверждая: "Одной из своих главных задач я вижу не только в сохранении архивных документов, но и в создании исследователям всех необходимых возможностей для их всестороннего изучения. Более того, я считаю важным, чтобы с как можно большим массивом документов могли ознакомиться не только профессиональные исследователи, но и все желающие. Именно поэтому мы делаем всё возможное, чтобы оцифровать и выложить в интернет максимальное количество архивных фондов. Единственным ограничением здесь является исключительно закон – нельзя публиковать секретные документы и документы, подпадающие под норму закона о защите персональных данных.

Мне лично понравилась сама фраза из єтого опуса о оцифровке. Нет. это конечно наверное нужно приветствовать стоя и рукоплескать данной руководительнице (в духе собраний времен нашего незабвенного СССР).

С данной оцифровкой столкнулся в Одесском архиве. Абсолютно точно знаю что например очень необходимая и почти совершенно не расписанная (на 2009г) по принадлежности к церквям (это метрические книги Херсонской консистории по Одессе и области за 1820-1860гг.) опись 3-А из фонда 37 была в 2010г. оцифрована. Во первых радовало что возможно будет уточнена и переиздана сама опись а во вторых размечтался о возможности электронного доступа, ввиду катастрофической невозможности (из-за занятости на работе) посещать сейчас архив.

Саму оцифровку у нас вроде как немцы проспонсировали. Так что о средствах не упоминаем.
На мой вопрос о возможности глянуть оцифровку или хотя бы саму опись поглазеть...догадайтесь шо ответили?
Правильно. Как всегда и везде. Они оказывается не для того ее трудятся оцифровывают и для немцев вторую копию делают, что бы всяким там любителям разрешать глазеть.

Випадки обмеження в доступі до архівів почастішали — дослідники.

86% експертів особисто стикалися з випадками обмеження в доступі до інформації в архівах. 72% дослідників упевнені, що всі архіви з документами до 1991 року повинні бути відкритими.

Про це йдеться у результатах експертного опитування та моніторингу роботи архівів, представлених сьогодні Центром досліджень визвольного руху.

Дослідники наголошують: в Європі доступ до архівів є одним із критеріїв розвитку демократії в державі. Але, на їхню думку, вимога Європи до України забезпечити відкритість архівів колишніх радянських спецслужб й досі залишається невиконаною, а зміни профільного закону повністю оминули питання доступу до архівної інформації.

Кандидат історичних наук Володимир В’ятрович (голова вченої ради ЦДВР) відзначив суттєве погіршення доступу до архівів в останні два роки.

"За результатами експертного опитування, проведеного наприкінці минулого року, виявилось — більшість опитаних, а саме 86,2% особисто стикалися з випадками обмеження в доступі до інформації в архівах", — підкреслив науковець.

Соціолог ЦДВР Ірина Когут навела дані про перепони в доступі до архівів:

"Закритість, обмеження в доступі до окремих справ назвали найвагомішою перепоною — 57,1% експертів; невідповідність архівів сучасним стандартам роботи із користувачами (графік, комфортність, довідковий апарат, видача документів) є проблемою для 46,4 % опитаних; для 32,1 % експертів перешкодою є обмеження можливостей копіювання документів; 17,9 % вказали на необізнаність громадян про їхні права на доступ до архівної інформації; 14,3 % експертів визнали вадою бюрократичні перепони, а 10,7 % підкреслили недосконалість та двозначність законодавства".

Додатково ЦДВР скерував 33 інформаційні запити до архівів. Моніторинг виявив, що ціна копіювання документа коливається від 5,43 грн до 43,92 грн, тобто відрізняється у 8 разів.

Втім, архіви на цьому не зупиняються, і впроваджують додаткову ціну за надання документів для копіювання - тобто за "дозвіл" скопіювати в деяких архівах дослідник повинен доплати від 10,86 до 92,36 грн за кожен документ.

Хоч закон прямо визначає, що користувачі мають право за допомогою технічних засобів робити копії, на початку ХХI століття в багатьох архівів право скористатися ноутбуком або цифровим фотоапаратом додатково регулюється.

Державний архів Чернігівської області взагалі не передбачає право самостійно копіювати на цифровик, а в держархівах Тернопільської та Миколаївської області скопіювати документ своїм фотоапаратом коштує стільки ж, як і замовити копію в архіві.

Рекордсмен у цьому питанні — держархів Київської області, який за те, що дослідник сам копіює, стягує плату 81,67 грн за кожен документ.

"Отримання додаткового дозволу чи стягання плати за самостійне копіювання створює додаткові бюрократичні перепони в доступі до інформації і звужує права користувачів архівів", — підкреслив історик Павло Подобєд.

Переважно дослідник може спокійно працювати на ноутбуці в архіві, проте багато з них вимагають спеціальний дозвіл керівництва, а в Держархівах Донецької, Київської та Чернігівської областей не дозволяють підключати ноутбук до електромережі.

"Щоб потрапити до читального залу архіву з власним ноутбуком — а це означає подати запит на дозвіл працювати з конкретними справами плюс додатковий запит щодо комп’ютера, — дослідник може витратити до двох місяців", — наголосив В’ятрович.

Найбільш закритим архівом виявився Архів Служби зовнішньої розвідки, який зберігає, зокрема, документи про спецоперації КГБ проти діаспори — жоден з наших експертів не зміг попрацювати в цьому архіві, а "Інструкція про порядок прийому, обліку, використання та забезпечення збереженості архівних документів у галузевому державному архіві СЗРУ" виявилася з грифом "Для службового користування", тому в ознайомленні з нею офіційно відмовлено.

"Експертне опитування також засвідчило значні перешкоди із доступом до інформації в Галузевому державному архіві МВС (загальна оцінка — менше 2 балів з можливих 5). Найпозитивніше історики оцінюють роботу Центрального державного архіву вищих органів влади і Центрального державного архіву громадських об’єднань", — розповіла Ірина Когут.

Експерти одностайно висловилися за відкритість архівів: 72,4 % із них упевнені, що всі архіви з документами до 1991 року повинні бути повністю відкритими, решта — допускають лише незначні обмеження в доступі до інформації.

Володимир В’ятрович підкреслив: "Закон про Національний архівний фонд містить абсолютно застарілу і невиправдану норму, яка дає можливість обмежити доступ до будь-яких документів на 75 років під приводом наявності в них "конфіденційної інформації". Архівні установи довільно тлумачать поняття "конфіденційна інформація", невиправдано розширюючи його зміст, відтак вони мають інструмент, який дає змогу повністю закрити будь-які документи. Цей інструмент потрібно скасувати".

Дослідники також запропонували законодавчо закріпити норму про скасування плати за копіювання документів про політичні репресії та порушення прав людини в радянський час - для того, щоб Україна могла встановити всі обсяги та імена жертв постраждалих від тоталітарного режиму.

http://www.istpravda.com.ua/short/2012/03/1/75098/

Архивы слишком открыты. Половину надо закрыть.

Архивы слишком открыты. Половину надо закрыть, - глава архивной службы Украины Ольга Гинзбург