...Залог семейного счастья в доброте, ...

[ Изображение на стороннем сайте: 4fe29e977053.jpg ]

[ Изображение на стороннем сайте: 85a95fced65f.jpg ]

Сирітська і вдовина доля

Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка!

Ні купити, ні заслужити.

За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.

Нема тих яток, що продають рідних маток.

На світі знайдеш усе, крім рідної матері.

Головонько наша бідна, що в нас матінка не рідна!

Сирота - як камінь на роздоріжжі.

Сироту і вдовицю - то й тріски б'ють.

За сиротою журба за журбою.

Сиротою жити - сльози лити.

Хто сиротою не бував, той не наплакувався.

Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.

На сирітський жаль ніхто не вважає.

Ніхто не баче, як сирота плаче; а як заскаче, то всяк баче.

В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю, - так чують.

Сироту лають і б'ють, та плакать не дають.

Сироті хоч з мосту та в воду.

Без роду, без плем'я - без привіту, без совіту.

Росла - весни не бачила, зросла - літечка не знала, прийшла осінь - сирітського серця не нагріла.

З хати по нитці - сироті свитина.

Тоді сироті неділя, як сорочка біла.

Сироті докипить і в животі.

Без батька - півсироти, а без матері - вся сирота.

Як умре дитина - то мала щербина, а як батько або мама - то велика яма.

Чужа ласка - сироті великдень.

Сироті женитися - ніч маленька.

Сирітська сльоза не капає дарма.

І у сироти на подвір'ї сонце засвітить!

Мати голівку миє - приглажує, а мачуха миє - прискубує.

Мати рідна б'є - так гладить, а мачуха і гладить - так б'є.

Мати дітей пушить, а мачуха сушить.

Добра мачуха, а все не рідна мати.

Мачушине добро, як зимне тепло.

У мачухи прямі очі, а дивиться косо.

Лучче людям робить, ніж мачусі годить!

Мачуха пасинкові на волю давала: хочеш льолю купи, хочеш - голий ходи.

Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив!

Вдовіти - горе терпіти.

Вдівець - дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

Краще сім раз горіти, аніж один раз вдовіти!

Вдовине горе кожен знає, а не кожен про вдову дбає.

Плачте,очі, хоч довіку по доброму чоловіку!

Кохання

Болить серденько, та плакать стидненько!

В неї брови до любові, а устоньки до розмови.

Волос сивіє, а голова шаліє.

Вона за ним сохне, а він і не охне.

Гарна дівка, як маківка.

Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.

Дай серцю волю - заведе в неволю.

Дівчина, як берізонька, сережками завішана.

Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай!

Дівчина, як тінь: ти за нею - вона від тебе, ти від неї - вона за тобою.

Дівчина - як у лузі калина.

До любої небоги нема далекої дороги.

Душа душу чує, а серце серцю вість подає.

З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.

Закохався, як чорт в суху вербу.

Їж з голоду, а люби змолоду.

Казала дівка: "Семене, не притуляйся до мене!" А сама тільки того й хоче!

Кого кохає, за тим і зітхає.

Коли любиш - люби дуже, а не любиш - не жартуй же!

Коли любиш - так женись, а не любиш - відступись!

Кому - як мара, йому - як зоря.

Кохання не запобіжиш зарання.

Краснеє личко - серцю непокій.

Кров не вода, а серце не камінь.

Куди серце летить, туди й око глядить.

Люби мене в будень, а в неділю, як приберуся, то й на тебе не подивлюся.

Любиш - люби, а не любиш - не води.

Люблю свою любку, як голуб голубку!

Любов - не пожежа, займеться - не потушиш.

Любов сильніше смерті.

Любов, як перстень, не має кінця.

На любов і смак товариш не всяк.

Не кожна ж Ганна й гарна!

Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.

Невесело в світі жити, як нема кого любити.

Нехай мене той займає, хто кохання в серці має!

Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить!

Нужда в вікно, а любов у двері.

Не вповала на худобу, а вповала на уроду.

Не втаїться кохання, як у мішку шило.

Полюби нас так, а з грішми - то в'язне й дяк.

Полюбиться сатана краще від ясного сокола.

Різні по вдачі - міцні на любов.

Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.

Серце ні на що не вважає - свою волю має.

Силою не буть милою.

Старого любить - тільки дні губить.

Старої любові й іржа не їсть.

Сухар з водою, аби, серце, з тобою.

Така гарна пика, що як виглянула із вікна, то три дні собаки гвалтували.

Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.

Так любить, як порох у оці.

Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.

Так тебе люблю, що як не ваджу, то вдень спати не можу!

У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.

У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.

Хороша, хоч води з лиця напийся.

Хороший, як Микитина свита навиворіт.

Хоч у курені, аби до серця мені.

Хоч борщ без сала, аби душа пристала.

Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!

Хто любить ревне, жаліє певне!

Хто любить, той того й голубить.

Хто п'яницю полюбить, той вік собі згубить.

Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!

Як гляне - серце в'яне.

Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці!

Як не бачу - душа мре, а побачу - з душі пре.

Якби літа вернулися, то б ще хлопці горнулися!


[ Изображение на стороннем сайте: 83358d2bc596.jpg ]

Цар та царські слуги

Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв.

Дар не вогонь, а, ходячи біля нього, опечешся.

Близько до царя — близько до смерті.

Де папа, там і Рим.

Де цар, там і орда.

Який цар, така й орда.

Цар повелів, а бояри засудили.

Цар — як кабан, а цариця — як печериця.

Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять.

Мир обкладають, та волості обкрадають.


Панська пиха, бундючність, гонор

Пихи на три штихи.

Титулів повні шкатули, пихи повні міхи, а вбутими ногами босі сліди роблять.

Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі.

Нащо тії чини і хрести, коли кишені пусті.

Води збан, а сам пан.

В чоботях клише, а босої ноги слід пише.

Пани ж наші голоколінці, ми в шинок, а ви навздогінці.

Чоботи нові, а підошви голі.

Біда з такими панами: ми до корчми, а вони за нами.

Пани повзувані, сліди ваші босі.


Пани, багатії

Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.

Іде мужик на панщину — сонечко не сходить, повертається додому, як місяць заходить.

На панщині конопельки тіпаєм, а прийдем додому— голі плечі латаєм.

Хліб у пана мужик косить, жінка його снопи носить, а прийдуть вони додому — дітки їсти просять.

Панам косять, а собі хліба просять.

Хусти поперем, як три дні панщини відбудем ( хусти — білизна).

От тобі, бабо, й Юр’їв день ( В день Юрія (26 листопада ст. ст.) кріпаки мали право на на рік переходити від одного пана до іншого. В XVI ст. це праве було скасоване).

Скачи (роби), враже, як пан каже.

Не бог панів родить, а лихо їх робить.

Пан що хоче, те й робить.