Государственный архив Днепропетровской области

Вильховой
Уважаемый,Владимир Село Вязовок Павлоградского уезда было государственным селением и не принадлежало помещикам.Об этом можете прочитать в книге Волости и важнейшие селения европейской России выпуск 8 губернии Новороссийской группы 1886г стр.35

История села с сайта http://www.pavl.dp.gov.ua/OBLA...enDocument
Село В’язівок розташоване в 20 км. на північний захід від районного центру та вузлової залізничної станції Павлоград.
Сільська Рада об’єднує два села: село В’язівок та село Веселе.
Перша письмова згадка про це поселення датується 1734 роком, після утворення Нової Січі та утворення у міжріччі Самари та Вовчі Самарської Паланки.
Часом заснування села В’язівок дослідники – краєзнавці вважають 1775 рік. Після того, як Катерина ІІ розігнала Запорізьку Січ козаки почали вести кочівний спосіб життя. Вони кочували по всіх степах Присамар’я. Про це згадується в книзі Феодосія Макаревського «Матеріали для історико – статистичного опису Катеринославської єпархії. Церкви та приходи минулого XVIII столілля»
«Въ сентябре 1775 года, по обозреніи всех степей и маетностей бритайскихъ и самарськихъ, Азовскій губернаторъ Чертковъ изъявилъ желаніе основать здесь, в этой местности, государственную слободу Вязовокъ.
Согласно сему, губернская Канцелярія немедленно сделала настоящія распоряженія; межевая экспедиція указала и отвела для слободы землю; а вахмистръ Василий Мураевъ самъ вызвался быть ОСАДЧИМЪ слободы Вязовка, населителемъ, колонизаторомъ и организаторомъ ея. Для успеха въ этомъ деле, получивъ отъ лейбъ – компаніи священника о. Кирила Тарловскаго благословеніе и денежную помощь, осадчій Мураевъ поручилъ Михайлу Белостоцкому, в указанныхъ и намеченныхъ местахъ, строить в слободе землянки и хаты – мазанки, а самъ отправился во все стороны, - въ места дозводенныя стачивать народъ семейный, приглашать его на оседлую жизнь въ новую государственную слободу Вязовокъ. Богатыя, роскошныя и плодородныя степи Самарскія вполне отвечали стремленію народному, и весною 1776 года, явилось въ слободе Вязовокъ значительное количество насельниковъ, - людей семейныхъ и оседлыхъ, изъ народа вольнаго и свободнаго; осадчій Мураевъ назначенъ уже былъ смотрителемъ слободы Вязовка, а житель Вязовка Петръ Радченко выбранъ былъ атаманомъ общества.
В слободе Вязовокъ поселено уже муж. 367, жен 283, обоего пола 650 душъ; …»
Стосовно назви:
Існує декілька версій про виникнення назви села В’язівок.
Перша версія говорить про те, що колись козаки їхали на Слобожанщину і біля невеличкої річки, яка текла згори і впадала в річку Самару, зав’язли. Так вони і назвали ту річку В’язівок, а згодом і поселення, яке виникло поблизу річки.
Друга версія говорить про те, що в цій місцевості переважно росли дерева в’язи, тому і назва села походить від назви дерева.
Існує і третя версія про виникнення назви села. Вона говорить про те, що села із назвою В’язівок існували набагато раніше на Черкащині та на Полтавщині. Карпо Микитович Гулак вів дослідницьку роботу, мав спілкування із жителями села В’язівок на Черкащині і прийшов до висновку, що багато однакових прізвищ мають жителі обох сіл, велика схожість в побуті. Основним доказом є те, що у В’язівку на Черкащині в’язали кошолки на станках і точно на таких станках в’язали кошолки і у нашому селі, коли в інших селах їх в’язали вручну. Тому ми не можемо відкидати ту версію, що люди із села В’язівок, що на Черкащині тікаючи від кріпацтва селилися на вільних землях поблизу Самарської паланки, звільняючись від кріпацтва та отримуючи захист від козацького війська, яке охороняло свої території.
До революції в селі було Волоське управління до якого входили села: Водяне, В’язівок, Кочережки, Призове, Нижнянка, Кабаки, Талапуги(Веселе), в перші роки після революції Ханделеївка.
Крім волосної управи в селі була і сільська управа, яка керувала тільки селом. Обидві управи знаходилися в сучасному будинку сільської ради.
На території села знаходилися і землі поміщиків Колмачевського (на заході села),а з півдня – пана Вантеля. Був паровий млин і олійниця, 50 вітряків.
В 1926-1928 роках проходило масове розселення селян.В’язівчани селилися в Новов’язівському хуторі, а ще в Орлівському, Шевелівському, Преображенки, Федорівки, Іванівки.

Есть данные по наличию в Днепропетровском архиве метрических книг Петропавловской церкви с.Павловка Павловской волости Александровского уезда за 1876-1880 и 1881-1883гг-в фонде 193опись1 дело 346 и 193-5-6.И более поздние годы есть тоже.
Меня интересует Павловка, которая сейчас находится в Марьинском районе Донецкой области. В 1844 она тоже была Александровского уезда и волостным селом.Но, вероятно, эти дела вовсе не относятся к моему селу! Моя Павловка потом стала относиться к Мариупольскому уезду.Когда это случилось?1859-1873-был Александровский, а позже уже Мариупольский, наверное.
А я надеялась найти что-нибудь о своих!

Уважаемая,ANKa10 Село Павловка Марьинского района Донецкой области действительно принадлежала Александровскому уезду до отделения его к Мариупольскому уезду, но носило оно название Павловское при речке Кашлагач(это подтверждает книга список населенных мест Екатеринославской губернии за 1863).Метрики в Днепропетровском архиве по этому селу отсутствуют так как формирование фонда метрик по Александровскому уезду проводилось по географической принадлежности населенных пунктов к Днепропетровской области.Метрики по Павловке есть в Донецком архиве с 1889г.

isldp
Спасибо за информацию!Если можно, дайте информацию из СНМ 1863г по с.Павловское и в 10км от него Пречистенское и Всесвятское. Если есть данные еще за какой-нибудь год по Екатеринославской губернии, буду очень благодарна!
О метриках в Донецком архиве знаю, но пока не смотрела, были не оцифрованы.Надеюсь найти своих , т.к. в Пречистенском своя церковь появилась только в 1895г.Оцифровку метрик по с.Всесвятскому заказала, только не получается пока съездить посмотреть.Возможно и в этой церкви могут быть записи по жителям Пречистовки.

isldp
Спасибо за все данные по моим населенным пунктам.
У меня возник вопрос:встречал ли кто-нибудь в архивах метрические книги из "православных молитвенных домов"?Вот в 1863г в Павловке и соседних селениях еще нет церквей, есть только в Марьинском, а у них- молитвенные дома. Велись ли в них записи рождения-брака-смерти? Или в это время были только ревизские сказки?1850 и 1858 у меня есть по Пречистовке.В Донецке метрики с 1896г есть(церковь в 1895г построена). А в промежутке какие можно найти документы? У кого есть опыт?