ВильховойУважаемый,
Владимир Село Вязовок Павлоградского уезда было государственным селением и не принадлежало помещикам.Об этом можете прочитать в книге Волости и важнейшие селения европейской России выпуск 8 губернии Новороссийской группы 1886г стр.35
История села с сайта
http://www.pavl.dp.gov.ua/OBLA...enDocumentСело В’язівок розташоване в 20 км. на північний захід від районного центру та вузлової залізничної станції Павлоград.
Сільська Рада об’єднує два села: село В’язівок та село Веселе.
Перша письмова згадка про це поселення датується 1734 роком, після утворення Нової Січі та утворення у міжріччі Самари та Вовчі Самарської Паланки.
Часом заснування села В’язівок дослідники – краєзнавці вважають 1775 рік. Після того, як Катерина ІІ розігнала Запорізьку Січ козаки почали вести кочівний спосіб життя. Вони кочували по всіх степах Присамар’я. Про це згадується в книзі Феодосія Макаревського «Матеріали для історико – статистичного опису Катеринославської єпархії. Церкви та приходи минулого XVIII столілля»
«Въ сентябре 1775 года, по обозреніи всех степей и маетностей бритайскихъ и самарськихъ, Азовскій губернаторъ Чертковъ изъявилъ желаніе основать здесь, в этой местности, государственную слободу Вязовокъ.
Согласно сему, губернская Канцелярія немедленно сделала настоящія распоряженія; межевая экспедиція указала и отвела для слободы землю; а вахмистръ Василий Мураевъ самъ вызвался быть ОСАДЧИМЪ слободы Вязовка, населителемъ, колонизаторомъ и организаторомъ ея. Для успеха въ этомъ деле, получивъ отъ лейбъ – компаніи священника о. Кирила Тарловскаго благословеніе и денежную помощь, осадчій Мураевъ поручилъ Михайлу Белостоцкому, в указанныхъ и намеченныхъ местахъ, строить в слободе землянки и хаты – мазанки, а самъ отправился во все стороны, - въ места дозводенныя стачивать народъ семейный, приглашать его на оседлую жизнь въ новую государственную слободу Вязовокъ. Богатыя, роскошныя и плодородныя степи Самарскія вполне отвечали стремленію народному, и весною 1776 года, явилось въ слободе Вязовокъ значительное количество насельниковъ, - людей семейныхъ и оседлыхъ, изъ народа вольнаго и свободнаго; осадчій Мураевъ назначенъ уже былъ смотрителемъ слободы Вязовка, а житель Вязовка Петръ Радченко выбранъ былъ атаманомъ общества.
В слободе Вязовокъ поселено уже муж. 367, жен 283, обоего пола 650 душъ; …»
Стосовно назви:
Існує декілька версій про виникнення назви села В’язівок.
Перша версія говорить про те, що колись козаки їхали на Слобожанщину і біля невеличкої річки, яка текла згори і впадала в річку Самару, зав’язли. Так вони і назвали ту річку В’язівок, а згодом і поселення, яке виникло поблизу річки.
Друга версія говорить про те, що в цій місцевості переважно росли дерева в’язи, тому і назва села походить від назви дерева.
Існує і третя версія про виникнення назви села. Вона говорить про те, що села із назвою В’язівок існували набагато раніше на Черкащині та на Полтавщині. Карпо Микитович Гулак вів дослідницьку роботу, мав спілкування із жителями села В’язівок на Черкащині і прийшов до висновку, що багато однакових прізвищ мають жителі обох сіл, велика схожість в побуті. Основним доказом є те, що у В’язівку на Черкащині в’язали кошолки на станках і точно на таких станках в’язали кошолки і у нашому селі, коли в інших селах їх в’язали вручну. Тому ми не можемо відкидати ту версію, що люди із села В’язівок, що на Черкащині тікаючи від кріпацтва селилися на вільних землях поблизу Самарської паланки, звільняючись від кріпацтва та отримуючи захист від козацького війська, яке охороняло свої території.
До революції в селі було Волоське управління до якого входили села: Водяне, В’язівок, Кочережки, Призове, Нижнянка, Кабаки, Талапуги(Веселе), в перші роки після революції Ханделеївка.
Крім волосної управи в селі була і сільська управа, яка керувала тільки селом. Обидві управи знаходилися в сучасному будинку сільської ради.
На території села знаходилися і землі поміщиків Колмачевського (на заході села),а з півдня – пана Вантеля. Був паровий млин і олійниця, 50 вітряків.
В 1926-1928 роках проходило масове розселення селян.В’язівчани селилися в Новов’язівському хуторі, а ще в Орлівському, Шевелівському, Преображенки, Федорівки, Іванівки.
