Широкое местечко Широковская вол. Херсонский уезд

1889 Андрей Васильевич Добровольский, уволенный в запас армии рядовой из охотников дворянин на правах вольноопределяющихся 2го разряда 7го Гусарского Белорусского Его Императорского Высочества Великого князя Михаила Николаевича полка венчался с солдатской дочерью Иулианией Гавриловой Шевченко
помещик, потомственный дворянин Андрей Васильевич Добровольский и его жена Иулиания Гавриловна крестили дочь Надежду 1891
воспреемники потомственный дворянин Гавриил Васильевич Дремлюга и потомственного дворянина Владимира Добровольского жена Иулия Константиновна
1889 ветеринарный врач Павел Григорьев Бржносниовский
учитель народного училища Николай Иоаннов Герц
лекарский помощник коллежский регистратор Андрей Петров Васильев
1889 Крихарт, сын германского поданного слесарного подмастерье Юлиуса Христианова Юста погиб в 25 лет
дворянин Николай Арсениев Андриевский
титулярный советник Исидор Димитриев Галкин и его сын Владимир

f_198_1_112_70-98b.pdf
https://kherson.archives.gov.u...ya-synodu/

1891 дворянин Павел Александров Тимрота и его жена Екатерина Васильева крестили дочь Зинаиду, восприемники почетный гражданин Иоанн Николаев Пасечников и жена потомствен. дворянина Анна Васильева Сочинская
1884
чигиринский мещанин Павел Федорович Авраменко
чигиринский мещанин Иаков Федорович Авраменко
коллежский асессор Владимир Мркович Доюроыольский
коллежский советник Георгий Георгиевич Безкровный
коллежский советник Марк Маркович Добровольский

Скопировано из группы Широковского краеведческого музея.

ЦЕРКВИ ШИРОКІВЩИНИ

(книга Л.Бай «Широківщина») Випуск 2013 рік

Першу церкву побудували на території Широкого запорізькі козаки і назвали її Свято – Покровською. Назва не випадкова, бо свято Покрови було одним із шанованих на Запоріжжі. Козаки вважали Святу Покрову своєю заступницею. На Січі обов’язково в центрі будувалась церква Святої Покрови. Запорізькі козаки були дуже набожними, і навіть у далекі походи брали з собою розбірні церкви і встановлювали їх в місцях тривалих зупинок. Тож перші поселенці – запорожці - побудували в слободі дерев’яну церкву Свято – Покровську. Коли вона збудована - невідомо, а освячена 1792 року (стояла трохи вище сучасного ПТУ). У 1833 році кам’яна церква будувалася на кошти громади. Розміри її були скромні, мала лише один купол. Дзвіниця стояла окремо, поруч з церквою. У 1906 році службу правив отець Савелій Рибальченко, а в 1915 - 1916 роках - священик Іоан Миронов, псаломщик- Олександр Кіселевич.
1910 року проводився капітальний ремонт церкви, а правив службу на той час, священик Ніколай Слободяник. Вправним дзвонарем був Конон Темченко, батько селянського письменника П.К. Темченка.
З 20-х років і до її закриття правив службу священик Ворошнін Данило Карпович, 1937 року репресований і розстріляний. Реабілітований у 1989році.
Житель Широкого Григорій Калабух, що жив біля церкви, згадує, як у вересні 1934 року дзвіницю церкви оббурили шпурами, заклали вибухівку і підірвали. Дзвіниця циліндром опустилася на землю і лишилася лише хмара пилу. Приміщення церкви вціліло, там в 30-х роках був клуб дитячого будинку.
Під час окупації після незначного ремонту відновились богослужіння.
А відступаючі німецькі вояки зірвали приміщення зовсім, бо з висоти церкви виднілась велика навколишня територія (тут і був німецький спостережний пункт). Разом з церквою зірвали і міст через річку Інгулець.
На місці церкви спочатку було побудовано приміщення середньої школи №2, а з 90-х років її переобладнано в СПТУ№82. Учнів же перевели до Широківської СШ№1.

Широке. Введенська церква, збудована 1889 – 1890 роки

Повна назва – Введення у храм Пресвятої Богородиці.
Церковна споруда велично стояла у північній частині села, біля початку головної вулиці «Линії» (Леніна). Після зруйнування на цьому місці у 1993 році була споруджена середня школа №2, а зруйнували церкву у період гоніння на релігію та священиків 1935 року. Під гаслом «Релігія - опіум народу».
Церкву не зривали, як попередні дві, а розбирали, розтягали по камінчику, до деревинки. Почали від купола і до низу – руками. Дерево було таке міцне, що й сокира не брала.
З цього ж матеріалу одразу почали будівництво приміщення райкому та райвиконкому. Зараз його займає сільгоспуправління, а були тут і школа, і РайВНО. Будівля кілька разів горіла, мабуть, це була кара Божа.
У 20-х роках і до закриття церкви божу службу правив отець Півньов Михайло Миколайович, 1937р. репресований і розстріляний. Реабілітований 1989р.

Церква Георгія Побідоносця

В центрі с. Широкого 1901 року побудована церква Георгія Побідоносця, яка стала окрасою всього селища. Збудована на кошти багатого хуторянина Григорія Ковпака, тому в народі її величали Григорівською.
З 1910 р. і до її закриття 1931 року в ній правив службу священик Алістар Христофор. Перший обряд хрещення новонародженої Василини Мороз, яка мала гарний голос і в дорослому віці стала співачкою у церковному хорі, ним було проведено 1910р. Отець Христофор мав сильний, красивий голос, здібності проповідника, користувався повагою серед широчан.
Церкву закрили. Спочатку переобладнали під клуб, а 1953р. зовсім зруйнували і побудували кінотеатр ім.Кірова. У 90-х роках в цьому приміщенні відкрито банк «Аваль», нині «Райффайзен банк Аваль».
Отець Христофор репресований у 1937р., розстріляний. Посмертно реабілітований 1988р. Така доля спіткала всіх священослужителів. За постановою радянського уряду йшла боротьба з релігією.

с. Широке. Свято – Покровський храм


27 липня 1997р. відбулася хресна хода від пристосованого Свято – Покровського храму на вул. Папаніна до місця майбутнього (територія колишньої аптеки) на вул. Леніна. У церемонії брали участь Архієпископ Криворізький і Нікопольський Єфрем, керівники району, населення Широкого. Архієпископ відправив службу, освятив місце та перший камінь, заклав капсулу для нащадків у фундамент майбутнього храму.
Будівництво очолював священик Василь Яводчак, кошти надавали спонсори та громадяни.
14 жовтня 2006р. у райцентрі відбулося свято, якого довго чекали – освячення новозбудованого храму.
Архієпископ Криворізький та Нікопольський Єфрем здійснив величне священодійство – освячення престолу, як основної святині храму із закладенням мощей священомученика Володимира – Митрополита Київського і Галицького - та освятив величну будову храму.

Архієпископ Єфрем провів першу Божественну літургію у новоосвяченному храмі із благословенням Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, нагородив настоятеля Свято – Покровського храму отця Василя високою нагородою – золотим хрестом з прикрасами. Разом з архієпископом в освяченні храму брали участь благочинний міста Кривого Рогу отець Володимир, Інгулецький отець Іван, священики Широківського благочиння. На порозі храму архієпископ Єфрем привітав усіх присутніх і побажав, щоб Божа благодать постійно сходила на землю Широківщини. А потім нагородив тих, хто вніс найбільший вклад у будівництво храму. Медаллю князя Володимира нагороджено В.М. Шаповалова, медаллю Святих Преподобних Антонія і Феодосія Києво – Печерських – Л.А. Борейка, С.Г. Кривоноса.

Грамотами керуючого Криворізькою Єпархією Архієпископа Єфрема були нагороджені голова районної ради О.А. Кокул, підприємці
А.І. Полянський, Г.І. Гулєвич, С.М. Шиян, М. В. Положешний.
Настоятель Свято – Покровського храму отець Василь подарував Архієпископу картину новозбудованого храму. Від керівників району
О.А. Кокул вручив подарунки для храму – Біблію та дві ікони. Церковно – приходська рада Свято – Покровського храму висловлює щиру вдячність приватним підприємцям С.А. Невінчаному, С.І. Ригуну, подружжю В. А. і Т.М. Асламовим, В.І. Шевцову, О.А. Ведміцькому, директору ТОВ «Шестірня» П.М. Дерев’янку та іншим, хто вклав хоч цеглину в будівництво храму.
Сплинуть роки, на зміну прийде нове покоління, й наші нащадки знатимуть, кому вони завдячують, хто збудував цей величний храм.

с. Шестірня. Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Найстаріша на Криворіжжі пам’ятна споруда – це церква Різдва Пресвятої Богородиці, заснована у 1785 році, через 10 років після скасування Запорізької Січі. Спорудили її козаки, які проживали у Шестірні. Тільки два роки цей величний храм не дожив до свого 200- річчя. Зірвали. На місці зруйнованої церкви поставили металевий хрест. 1904 року громадою закінчили будувати нову церкву. Коштувала вона шестірнянській громаді 40 тис. карбованців в царській валюті. На той час це були великі гроші, зате церква вийшла красивою.
Революція, громадянська війна, голод 1921р., розселення по інших селах та з інших причин. Населення роз’їхалось. Церква стала не дуже потрібна. Отже, не стало і нової церкви.
У 1993р. відродилася громада Різдва Пресвятої Богородиці. Прийняли рішення про будівництво храму, але його так і не побудували.

Новокурськ. Свято – Покровська церква.

Новокурська Свято – Покровська церква збудована у 1863 році. Зруйнована у лютому – березні 1944 року під час бойових дій при визволенні села.
Церква не відбудована.
В теперішній час на території с Новокурське діє храм Архангела Гаврііла в якому править службу отець Чорний Владислав.

Явдотівка. Церква Святої Великомучениці Явдокії

До побудови в селі церкви Іонна – Богословського (1887р.) населення входило до церковного приходу Архангело – Михайлівської церкви с.Миколаївки (1).
Церкву будували на пагорбі трішки віддалік від села, місце вибрав Ткач Іван. Церкву будував сам. Говорять, що в стіни замурував гроші. Під церквою був побудований склеп, в який зі східної сторони можна було заходити. Церква була красива і багата. До неї в релігійні свята приїздили мешканці навколишніх сіл: Михайлівки, Тихого Ставу, пізніше Завгороднів, а також з с. Сафонове Миколаївської обл..

В Херсонських єпархіальних відомостях за 1906р. говориться, що проводиться робота по розширенню Іоанно – Богословської церкви в
с. Авдотівці: споруджено два нових іконостаси у нових приділах. На розширення церкви витрачено 3206 рублів, на іконостаси 1900рублів.
Значні пожертви зробили Іван Петрович Селіванов(купець), міщанин Іван Григорович Нестеренко, заможні селяни - брати Кирило, Антон, Олексій Федоровичі Ковпаки. До приходу церкви належали села Михайлівка, Малинівка, Куборщина, Сергіївка, Челновка, хутори Ковпака та Чумака.
Херсонською духовною консисторією у лютому 1907р. церковним старостою на друге трьохліття затверджений селянин Степан Козир.

Церква була закрита в 30-х роках, і там влаштували клуб. Під час німецької окупації жителі села церкву відремонтували. Діяла вона до 1944р., а під час визвольних боїв за село була частково зруйнована.
В період окупації правив службу священик Ліліне Василін, який жив у селі. Тут і помер, захоронений на сільському кладовищі. Псаломщиками були Бабенко Дмитро і Музиченко Михайло. У післявоєнні роки в церкві були склади.
2008р. церква відбудована, службу правив Косач Олег Валерійович. Активну участь у відбудові приймав Музиченко Володимир Іванович. Після відбудови церква змінила назву на Свято – Великомучениці Явдокії.

с. Миколаївка (Миколо-Козельськ). Церква Архангела Михаіла

У 1858р. поміщиком Балло збудована церква Архангела Михаіла. А в
30-х роках ХХст. вона була закрита. Там відкрили клуб, потім - зерносховище, а ще пізніше - склад мінеральних добрив. Останнім священиком у 50-х р. був Голосник Олексій Васильович . Зруйнована церква разом з церковним цвинтарем. Все потрапило під відвали Інгулецького гірничозбагачувального комбінату(2005р.).
З 1901 по 1917 рік настоятель Миколаївського храму - Лебедєв Автоном Григорович. Він благочинний Широківського округу, з 1908 - року законовчитель в комерційному училищі.

Церква в с. Олександрівка.

18 травня 2001 року відкрита на території Олександрівської сільської ради Українська православна церква Великомучениці Олександри.
Збудована за рахунок спонсорської допомоги СВК «Мрія». Керівництво цього господарства використало ту нагоду, що до них скиртувати солому приїхали майстри – будівельники із Західної України. Вони і звели цю церкву. Громадяни теж внесли свої скромні внески, аби ця споруда прикрашала село. На свято освячення церкви з’їхалися численні гості. Представник Київського Патріархату Андріан удостоїв своєю увагою відкриття нового храму- освятив церкву, чим дав благословення на те, аби вона функціонувала і розповсюджувала духовний вплив на душі селян.Настоятелем храму став протоієрей Віктор Рожаловський.
10 травня 2009 року для освячення купола та хреста прибув митрополит Дніпропетровсько-Криворізької єпархії Української православної церкви (Київського патріархату) Андріан. Хлібом – сіллю високого гостя зустрічали діти, прихожани і настоятель храму. У святій літургії Владиці спів служили священики міст Кривий Ріг, Апостолове та інших благочинь.

Андріївка. Свято – Успенська церква.

Під час подорожі цариці Катерини ІІ в 1787 році її шлях пролягав через Шестірню. Там нею за вірну службу було пожалувано козацьким старшинам Омеляну Сочевану і Сидору Білому по 20 тис. десятин землі і дворянські звання.
Так пішла назва села Дар Сочевана, пізніше Андріївка і Сидорівка на
р. Вісуні. Зимівник Сочеванова преретворився на хутір, а пізніше на село. Більшість селян були віруючими, тому виникла потреба будівництва храму у 1792 році. Будувався він(по прошению помещика, дворянского предводителя, капитана Емельяна Сочеванова, освященный в 1798 году по благословению митрополита Гавриила) – архівний матеріал 1848р. ІІ том., «Записки Одесского общества истории и старины». Андріївська церква - це архітектурна пам’ятка 18 ст.

За роки радянської влади закриттю церков передували події, пов’язані з атеїстичною пропагандою в 30- х роках. Приміщення церкви використовувалося як колгоспна комора. Церква була частково зруйнована: скинуті дзвони з дзвіниці і зруйновані куполи. У роки війни вона ще більше постраждала. На ній був облаштований спостережний пункт, тому стіни посічені кулями.
У роки незалежності церкву відремонтували всередині, відбудували куполи, дзвіниці. Відбудова розпочалася в 1993 році, зареєстровано статус Свято – Успенської православної церкви (Київського патріархату). 11 травня 1997 року відбулося висвячення Свято – Успенського храму. Священик Іван Батіг багато вніс у відбудову, організаторську роботу, великі заслуги його перед церквою. Церква освячена Патріархом України – Русі Філаретом, який нагородив Священика Івана Батога хрестом і висвятив в сан протоірея.

Степове. Церква Аристратига Михаїла.

Село Степове виникло на території зернорадгоспу «Широківський» 1929 року, а його забудова відбулася вже у повоєнні роки 1947 року.
Церква Аристратига Михаїла – Українська православна автокефальна. У 2000р. за згодою громади і керівників сільської ради будинок, щойно побудований, переданий для богослужіння. Іконостас та ікони виготовлені художником Широкого В.Я.Журбою, Райські ворота – робота Канібора Олександра з Тихого Ставу.
Всі роботи по будівництву виконувалися жителями села. Планують поставити ще дзвіницю. Організовував роботу по будівництву Пацула Михаіл, він же і править службу в новозбудованій церкві.

Карпівка. Храм Святих апостолів Петра і Павла.

Село виникло в 18 ст.після розгрому Запорізької Січі 1775р. За Катерини ІІ землі Таврії наділяли німецьким переселенцям. Карпівка заснована німцями та іменувалася 15 номером. Приміщення для церкви пристосоване, використали звичайний будинок. Править службу настоятель храму Сергій Пєшков. Українська православна церква.


Зелена Балка

Село виникло у першій половині 19 ст. від злиття сіл Ковалівки і Нестерівки.
Приміщення під церкву Святого Василя Великого - пристосоване. Править службу отець Шнекін Олександр. Церква Українська Православна.

Новомалинівка

Село засноване після Столипінської реформи. В ньому є Храм Іоана Богослова.
Священик цієї церкви - Олег Косач.

Чапаєвка(Охрімовка)

Село виникло у 20 столітті. Для храму використаний будинок колишньої контори радгоспу. Установили дзвіницю, зробили відповідний ремонт.
Велику допомогу надав у відбудові храму земляк (прокурор Жовтневого району м.Кривий Ріг Мирошніченко Вадим Сергійович).
Також посильний внесок зробили жителі сіл Надії, Новоукраїнки, Чапаєвки.
Храм одержав найменування Святої Мироносниці Марії Магдалини і був
відкритий у 1999році. Настоятель храму Олександр Шовковий.
Використано архівні матеріали
«Записки Одеського общества
истории и старины» (м. Одеса 1848, т. ІІ)
Енциклопедія Криворіжжя т.1.

Промышленные узлы Широкого и прилегающих сел:

Добровольский Андрей В., землевладелец. Кирпичный завод, с. Зеленое (собственная экономия в северной части с. Зеленое Широковской волости. Добровольского Андрея экономия при д. Зеленой , имел рудник Мало-Добровольский. Экономия Добровольского А.В. – 6 хозяйств, 22 человека. Поселок городского типа Зеленое, входит в состав Кривого Рога

Добровольский Василий (указана только принадлежность земли, на которой велись разработки, имя разработчика не указано). Известняковые разработки. В 1910 г.: рабочих 15, добыто 278 куб. саж. на сумму 1390 руб. При д. Латовка Широковской воло-сти. Добровольского Василия экономия при д. Латовка, имел рудник. Экономия Добровольского Г.В. (смежно с Латовкой, 21 хоз-во, 194 человека). С. Латовка Широковского р-на, Днепропетровской обл.

Должанский И.М. Каменоломни известняка. В 1910 г. добыто 500 куб. саж. на сумму 4000 руб., 30 рабочих. В 1913 г.: 973 куб. саж., 6825 руб., рабочих 32. При с. Александров-Дар (Рахмановка) Криворогской вол., на земле Карповой. В настоящее время карьеры сохранились. На границе Рахмановки (входит сейчас в состав Кривого Рога) и Широковского р-на Днепропетровской обл.

«Карповские каменоломни». Товарищество. Очевидно, каменоломни и известковый завод. Упоминаются как бывшее производство на месте действующего известкового завода Екатерининской ж. д. близ ст. Латовка в 1926 г. Рабочих в 1926 г. – 32. Возможно, речь идет о каменоломнях Должанского И.М. на земле Карповой, отсюда название. Широковская вол. С. Латовка Широковского р-на Днепропетровской обл.

Братья Лисогор Иван и Лисогор Петр. Завод цементно-песчаной черепицы, м. Широкое Широковской вол. Согласно устным сведениям Владимира Алексеевича Ганенко и данным Широковского краеведческого музея. Пгт. Широкое Широковского р-на, Днепропетровской обл.

Рекошов В.С. Черепичный завод. Судя по распространению черепицы, завод находился в районе м. Широкое Широковской вол., возможно, в самом м. Широкое. В «Истории го-родов и сел…» упоминается, что в 1910 г. в м. Широкое был небольшой кирпичный завод, а в 1925 г. шло восстановление кирпично-черепичного завода. Возможно, речь идет о заводе Рекошева В.С. или Фадеева Т. (см. ниже). Клеймо на черепице: «В.С.РЕКОШОВЪ». Пгт. Широкое Широковского р-на, Днепропетровской обл.

Сидоркин Григорий Федорович, богатый крестьянин. Черепичный и кирпичный завод. Собственная экономия, прилегавшая с юго-западной стороны к Николаевке I-ой той же волости. Завод находился в районе б. Скотоватой. В 1901 г. имел надел земли (более 400 дес.). Собственная экономия при Николаевке I-ой: в 1909 г. было 6 дворов, 35 человек. В 1916 г. было 3 хозяйства, проживали 129 чел. – 114 мужчин и 15 женщин. Клеймо на черепице: «Г.С.» Широковский р-н Днепропетровской обл., в настоящее время – территория Ингулец-кого горнообогатительного комбината. Фадеев Терентий, мещанин. Черепичный завод. Ручная формовка. М. Широкое (?), че-репица найдена в пгт. Широкое. Надпись на черепице: «Писал мещанинъ Фадеевъ Тирентий. 1891 год – сентября – 4 дня»

Ушаков Александр Николаевич, купец, землевладелец. Кирпичный завод в собственной экономии южнее бывшего железнодорожного разъезда «Визирка», на правом берегу р. Ингулец. Николаевская I-я волость. Кирпичный завод показан на участке земли, скорее всего, принадлежавшего Ушаковым. Ушаковы имели много земельных участков: экономия Скалеватская (Ушакова, дворов 1, 33 жителя – 18 мужчин и 16 женщин); хутор Кошары (Ушакова, дворов 1, 5 жителей – 2 муж., 3 жен.); рудник Ушакова, сдаваемый в аренду Донецкому обществу, позже Русско-Бельгийскому обществу; рудник Ушакова, сдаваемый в аренду Обществу Дубовой Балки; усадьба Ушакова; хутор Ушаковой; экономия Ушаковых Еленовка. – были земли в деревнях Авдотьевка, Малиновка, Скалеватка. – была своя экономия Ушакова А.Н. в Николаевской I-ой вол. (5 хоз., 105 муж., 40 жен.), а также экономия Александровка Ушакова А.Н. в Николаевской 2-ой вол. (смежно с Ново-Дмитриевкой, 6 хоз, 40 муж. и 34 жен.). Клеймо на кирпиче: «У». Кривой Рог, Ингулецкий р-н, севернее Старого Ингульца.

Яновский Лев Карлович, губернский секретарь. Черепичный завод. Яновский Л.К. вла-дел землями (6456,5 дес.) в деревнях Ивановка и Ново-Николаевка Криворогской вол.. Клейма на черепице: 1. «Л.К.ЯНОВСКІЙ. ГОРНАЯ. 2. «Л.К.ЯНОВСКІЙ». Очевидно, для первого клейма были использованы черепичные формы с другого имения Яновского Л.К: близ с. Гура Быкулуй в Бессарабской губ. была экономия Горная (по данным Людмилы Афанасьевны Похитун). Ивановка – сейчас Ингулецкий р-н Кривого Рога, жилмассив ЮГОКа. Ново-Николаевка – сев. часть с. Новоселовка Широковского р-на Днепропетровской обл.