✔КИРОВОГРАДСКАЯ область

МаЖОР, место рождения, брака, смерти, имена родителей --только по метрическим книгам. Национальность в них не указывается, только вероисповедание. У поляков вероисповедание католическое. В вашем случае ----православные.Так что врядле ваши поляки.

По исповедальным росписям можно узнать возраст членов семьи, хотя и не точно, но ориентироваться по годам, все же, можно. После этого ----более точный поиск по метрич.книгам по интересующим вас годам.(Т.о. вы можете узнать о родителях бабушки).

Для начала Вам необходимо знать, какие документы и за какие года по вашему нас. п. есть в наличии. ( есть ли ревизские сказки вообще?)
Сделайте запрос в архив. Когда будете знать №№ дел, заказ можно сделать по телефону. Сроки приезда и выдачи дел согласуете. Кол-во дел на один заказ---10.
Последующая выдача документов --через день.

Интересно, а мой прапрадед владел землей в этой самой Миколо-Бабановке. Может встретите где-то нашу фамилию в метрических книгах - Бергер. Хотя вы наверное православные будете смотреть, а мои католики были.

Добрый день всем! Прошу помощи в одном важном для меня вопросе. Ищу информацию о своих предках, точнее о их родителях...Буду благодарен за любую полезную информацию. Это мои предки в 4-м поколении, а вот со следующей, 5-й ветки к сожалению ничего узнать не удалось.

- Шевцов Иван Григорьевич (1893-1986), место рождения - с. Велика Андрусивка Светловодского района Кировоградской области;
- Шевцова Татьяна Харитоновна (1891-?) родители, место рождения, девичья фамилия неизвестны:(
- Гордовой Иван Иванович (1912-1987), место рождения - с. Аджамка (сейчас входит в Кировоградский р-н, а на тот момент по-моему районный центр).....тоже вопрос о его родителях....хоть какую-то информацию

пропеллер,

Аджамская волость Александрийский уезд Херсонской губернии


Площадь 276,2 квадратных верст. Дворов 2386. Жителей обоего пола 16260. Стан 4. Земский участок 6 (за исключением станции ж.д. Медерово, которая в 8-ом участке). Адрес волостного правления - в гор. Елисаветград, оттуда по земской почте в м. Аджамку.

Православные церкви в волости были в с. Аджамка (Б. Аджамка, Пикинерная) (Две), Высокие Боераки с. (Касьянова, Касьяновка, Александровка, Андросова), с. Красный Яр. Еврейский молитвенный дом в волости был в с. Аджамке. Раскольнические молитвенны дома (два) были в с. Красный Яр.

Волостной центр - м. Аджамка (Б. Аджамка, Пикинерная), р. Аджамка , дворов 1405, жителей 10182 (5165 муж., 5017 жен.), волостное правление, 2 православные церкви, еврейский молитвенный дом, 2 церковно-приходских и земская школа уч. 288 (м. 262, д. 26), земская почтовая станция, больница, врач и фельдшер, паровая мельница, 5 хлебных амбаров, лесной склад, оптовый склад вина и спирта, 19 лавок, 3 питейных заведения, 4 ярм., 162 базарных дня, уездный город в 45 верстах, станция ж.д. Медерово в 10 верстах. Пароходная пристань Кременчуг в 100 верстах.

Велика Андрусівка (до 1923 року — Андрусівка)
— село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Кременчуцького водосховища, за 26 км від районного центру і залізничної станції Світловодськ. Населення — 2582 чоловіка. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Іллічівка, Калантаїв, Сніжкова Балка.
Басейн Тясьмину здавна привертав увагу людей як зручне місце для поселення. Біля Великої Андрусівки та затопленого Калантаєва виявлені поселення доби неоліту (IV тисячоліття до н. е.), трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Досліджено також 2 городища чорноліської культури (VIII—VII ст. до н. е.), поселення та кілька курганів скіфського періоду (VI—НІ ст. до н. е.), сарматський могильник (І—II ст. н. е.) та залишки ранньо-слов’янського поселення VI—VIII століть.


Поселення на місці нинішнього села після багаторічного запустіння, спричиненого монгольсько-татарською навалою, відродилися лише в середині XVII ст. На той час тут був багатий зимівник запорожця Андруся. Мешканці його займалися землеробством, скотарством і рибальством. Після того, як 1677 року стотисячна турецько-татарська армія, прямуючи до Чигирина, повністю спустошила і пограбувала Андрусівку, а її жителів забрали в полон, територія села залишилася незаселеною. За т. зв. вічним миром між Росією і Польщею 1686 року вона увійшла до нейтральної зони. 1725 року польська шляхта самовільно заселила село. Наприкінці 1732 року Андрусівка згадується вже як хутір, що входив до Крилівської сотні Миррородського полку. Козацька старшина мала тут великі земельні володіння, пасіки, млини і експлуатувала рядових козаків. У 30—50 роках Андрусівка була в зоні дій гайдамаків. Так, у квітні 1737 року вони напали на хутір, відібрали у багатих козаків 120 голів худоби3. 1751 року загін повстанців з 17 чоловік дощенту зруйнував тут садиби місцевих багатіїв.
З утворенням Нової Сербії в Андрусівці побудували форпост Чонград, в якому після реорганізації Нової Сербії розмістили одну з рот Жовтого гусарського полку. На початку XIX ст. в слободі, що входила до Олександрійського повіту, проживало 450 осіб чоловічої статі, які перебували на становищі державних селян.
ссылка

пропеллер, пишите в личку вопросы по Аджамке.