✔КИРОВОГРАДСКАЯ область

Добрый день!


Natfilon написал:

[q]

В Епархиальных ведомостях не нашла этого села

[/q]

Быть может Вы не нашли его, так как раньше оно называлось Федоровкой:

Станом на 1886 рік у селі Федорівка при балці Шуличій Братолюбівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 221 особа, налічувалось 41 дворове господарство, існувала школа[1]. В 1912 році, в селі Федоро-Шулічине, була збудована нова школа. источник

Natfilon написал:

[q]

Подскажите, пожалуйста, село Федоро Шуличино, относилось к приходу села Григоро Денисовки?

[/q]

В Федоровке своя церковь была - Петропавловская.

Natfilon

С церковью я ошиблась, скорее всего. Есть ещё одна Федоровка вблизи Кропивницкого. Возможно, эта церковь в этой Федоровке находилась, а на в Вашей. А Федорово-Шуличино ближе к Кривому Рогу расположено, в Долинском районе. Не знаю, была ли там церковь. Сейчас относится к Новоадлександровскому сельсовету. Т.е., в принципе, Ваша Федоровка могла и к другому приходу относится в то время. Может, ещё кто-то помочь сможет.

pradid

Благодарю за инфу, но Ваша Федоровка нам не подходит, т.к. находится в 238 км от Федоро-Шуличино
Вот я нашла (ну не я, а кто-то до меня этот списочек составил уже, я его просто скопировала сюда) ещё несколько Федоровок:

1. Федоровка (Рубановка) при речке Каменке – 1-й стан - церковь в селе Байдаковке при балке Байдаковке
2. Федоровка при речке Ингулец и балке Дубовой – 1-й стан - церковь в селе Александровка (Абраменкова) при речке
Лозоватке
3.Федоровка (Калачевка) при речке Сухом Омельнике – 1-й стан - церковь в селе Каменно-Потоцкое при реке Днепре и озере Геркале
4. Федоровка (Юхимова, Ефимовка) при вершине речки Большой Чутки – 2-й стан - 2 церкви в селе Дмитровка при речке Ингулец или церковь в селе Диковка при речке Ингулец или церковь в селе в селе Ясиноватке (Чумпалова) при речке Ингулец
5. Федоровка (Федоровский, Лисаневичев) при речке Каменке и урочище Течеи – 3-й стан - церковь в селе Вершино-Каменке при речке Каменке
6. Федоровка (Долинскаго) при речке Боковеньке – 3-й стан - церковь в селе Григоро-Денисовка (Большая Тимковская) при речке Боковеньке
7. Федоровка (Щербино, Чорбовка) при речке Боковеньке – 3-й стан (052) – 2 штуки - с собственной церковью в Федоровке (Чорбовке)

Подозреваю, что искомая Федоровка находится под номером 6. Если это так, тогда она относилась к приходу Григоро-Денисовки. Но если верить этому сообщению, указанная Григоро-Денисовка (Большая Тимковская) входила в состав Федоровской волости, а "наша" Федоровка числилась в составе Братолюбовской волости. И в этой же волости (Федоровской) волостным центром была Федоровка, которая находится в "моём" списке под седьмым номером (с. Федоровка (Чорбино, Чорбовка, Щорбино, Щербино, Щорбовка)). Или же тот, кто составлял этот список, допустил ошибку, или...получается, что и в Братолюбовской и в Федоровской волости были села с одинаковыми названиями (Федоровки и Григоро-Денисовки).

В общем, я запуталась.

[ Ответ на сообщение Bones ]
Но Федоровку под номером 7 тоже надо отработать, название церкви уж очень созвучное с наши данными.

Yanapasko1982

Історія села Глинськ Світловодського району

Перша згадка про Глинськ зустрічається в документах XVI ст. У ті часи територія нинішньої Світловодщини межувала із заходу з литовськими та польськими, з півдня татарськими та турецькими феодалами, часто потерпала від їх спустошливих нападів і з цієї причини була малозаселена. Для захисту від набігів царський уряд почав укріплювати кордони. Так з'явилася фортеця Святої Єлизавети (нинішній Кіровоград). Посилено будувалися і військові поселення, одним з яких став Глинськ, заснований наказом царського уряду в 1725-1730 роках козаками Миргородського полку. Місце розташування було вибрано не випадково. Річка Цибульник, на березі якої знаходиться село, була широкою, до 30 м, повноводною і в XVI ст. її використовували для сплаву лісу. Військовий захист сприяв інтенсивному заселенню цієї території. Першими тут з'явилися вихідці з Київської та Полтавської губерній, у тому числі і з Глинська, що на Полтавщині. Звідти і прийшла нинішня назва, яка жодного разу за ці роки не змінювалася.
1751 році до Глинська було направлено 19 роту гусарського полку у складі 195 сербських граничар і село стало гусарським. Володів ним полковник Чорба Ф.А. З тодішнім Глинськом пов'язане ім'я одного з ватажків Коліївщини Семеном Неживим, гайдамаки якого діяли проти польської шляхти. 7 липня 1768 року у Галаганівці Неживий був схоплений Чорбою, переправлений до Глинська, де і був, за спогадами старожилів, страчений (за офіційною версією Семена Неживого було покарано батогами і засуджено до Сибіру на довічну каторгу).
Після розгрому 25 травня 1775 року царськими військами козаків та ліквідації Запоріжської Січі захоплені землі було поділено на уїзди (повіти). Так Глинськ став належати до Олександрійського повіту. У середині XVIII ст. село Глинськ почало інтенсивно заселятися, а в 60-і роки навіть спостерігався надлишок жителів. Тому частина мешканців села була переселена за Олександрію, у село Новостародуб (Аврамівка). Туди перевезли і дерев'яну церкву. Переселялися ті, хто був недовподоби воєначальникам. Солдати і їх сім'ї залишалися в Глинську. Частину населення Глинська складали військові поселенці, які поєднували військову службу із сільськогосподарськими роботами. Основна ж маса мешканців - це козаки та посполиті (селяни). Посполиті звільнялися від військової служби, але натомість відбували багато інших повинностей на користь багатіїв.
У 1-й половині XIX ст. Глинськ був військовим поселенням. Село Глинськ з кожним роком впорядковувалося. Будувалися приміщення для військових, будинки для офіцерів, квартири для начальників тощо. Глинська лікарня, як окрема лікарня, згадується вперше в огляді Херсонської губернії за 1909 рік. В 1925 році село Глинськ стало районним центром. До складу Глинського району входили такі населені пункти: Оврагове, Аудиторівка, Арсенівка, Вершацьке, Галаганово, Григорівка, Іванківці, Калантаєво, Картамишево, Кобзарівка, Семигір'я, Сніжково, Федірки, Янів. Населення району становило 42848 чоловік. В 1928 році в селі Глинськ було закінчено будівництво головного корпусу лікарні. В 1932 році Глинський район був ліквідований. Він увійшов до складу Новогеоргієвського району Харківської області. З утворенням в 1939 році Кіровоградської області село Глинськ стало Новогеоргіївського району Кіровоградської області. Зараз Глинськ є частиною Світловодського району Кіровоградської області.


Фамилия Имя Отчество тел дата рожд. нас. пункт ул. дом корп кв
ПАТАЛАЩУК СОФИЯ ВОРФОЛОМЕЕВНА 0 1923-08-10 ГЛИНСЬК НЕВІДОМА 0 0