Кобелякский уезд (Украина (Україна)) - Генеалогический форум

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Кобелякский уезд — административно-территориальная единица в составе Полтавской губернии Российской империи, существовавшая в 1781 — 1923 годы. Уездный город — Кобеляки.

В 1913 году в состав уезда входила 21 волость:

Бреусовская — с. Бреусовка,
Село возникло на базе Зинковских хуторов, известных с XVIII века, среди которых был и казачий хутор Бреусовка
В настоящее время Бреусовка (укр. Бреусівка) — село, Бреусовский сельский совет, Козельщинский район, Полтавская область. Является административным центром Бреусовского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Винники, Красноселье, Новосёловка, Александровка Вторая, Хмарино и Чечужино.

Бригадировская — с. Бригадировка,
В настоящее время Бригадировка (укр. Бригадирівка) — село, Оленовский сельский совет, Козельщинский район, Полтавская область.

Бродщинская — с. Бродщина,
В настоящее время Бродщина (укр. Бродщина) — село, Бродщинский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область. Является административным центром Бродщинского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Леваневское, Николаевка, Павловка и Самарщина.

Беликская — м. Белики,
В настоящее время Бе́лики (укр. Білики) — посёлок городского типа, Беликский поселковый совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Велико-Кобеликская — с. Столбина Долина, Давидовский хут.,
В настоящее время Столбина Долина (укр. Стовбина Долина) — село, Столбино-Долинский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Столбино-Долинского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Грекопавловка, Давыдовка и Кобы.

Волчеречская — хут. Волчереч, Великий Кобелячек, с., Волчереч, хут., Морковка (Граповка), с., Попово, с., Супротивная Балка, хут.
В настоящее время Великий Кобелячек (укр. Великий Кобелячок) — село, Великокобелячковский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Великокобелячковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Козубы, Сулимы и Шелкоплясы.
В настоящее время Супротивная Балка (укр. Супротивна Балка) — село, Супротивнобалковский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Супротивнобалковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Кальницкое и Пасечное.

Китай-Городская — м. Китай-Городок, Китайгород, м., Рудчанский хут.
В настоящее время Кита́йгород (укр. Китайгород) — село, Китайгородская сельская территориальная община, Царичанский район, Днепропетровская область. Является административным центром Китайгородской сельской территориальной общины, в которую входят также сёла Рудка, Кравцовка, Рыбалки и Щербиновка.

Кишенская — м. Кишенка, Куты, д., Переволочна, м.
В настоящее время Кише́ньки (укр. Кише́ньки) — село, Светлогорский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Клюсово-Зачепиловская — хут. Клюсовские, Зачепловские хут., Пологовские хут.
В настоящее время Клюсовка (укр. Клюсівка) — село, Клюсовский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область.

Кобелякская — г. Кобеляки, Волчья Речка, с., Горешние Млины, с., Заворсклянский хут., Таранушечевский хут.
С 1765 года Кобеляки входили в Екатерининскую провинцию Новороссийской губернии,
здесь дислоцировался штаб Днепровского пикинёрного полка и его 4-я рота.
В 1773—1783 годах — ротный город 4-й роты Днепровского пикинёрского полка,
с 1796 года — входили в Кременчугский уезд Малороссийской губернии.
В настоящее время Кобеляки (укр. Кобеляки) — город, административный центр Кобелякского района Полтавской области.

Куликовская — хут. Куликовские, Задовчанский хут., Михновка, с., Николаевка, д. (Мазуровка), Пащенков хут., Решетиловские хут.
Шатраевка, д.

Кустоловская — с. Кустолово, Великий Степ, хут., Дробиновка, слоб., Кустоловский хут., Солонцы, хут.,
В настоящее время Кустолово (укр. Кустолове) — село, Кустоловский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Кустоловского сельского совета, в который, кроме того, входит село Малые Солонцы.

Лашковская — с. Лашково,
В настоящее время Ля́шковка (укр. Ляшківка) — село, Ляшковский сельский совет, Царичанский район, Днепропетровская область. Является административным центром Ляшковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Назаренки, Орловка и Шаровка.

Маячская — м. Маячка, Андреевка, с., Канавы, хут., Ливенское, с., Михайловка, с., Шидеева, д.
В настоящее время Маячка (укр. Маячка) — село, Маячковский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Маячковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Губаревка и Рекуновка.

Ново-Сенжаровская — м. Ново-Сенжары, Забродки, хут., Лелюховка, с.,
В настоящее время Но́вые Санжа́ры (укр. Нові Санжари) — посёлок городского типа, Новосанжарский поселковый совет, Новосанжарский район, Полтавская область.
Лелюховка (укр. Лелюхівка) — село, Лелюховский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Лелюховского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Забродки.

Озерская — м. Озеры, Бригадировка, с., Комендантовка, д., Солошино, с.
В настоящее время Озера (укр. Озера) — село, Озерянский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область. Является административным центром Озерянского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Морозы, Поводы и Прощурады.

Орликская — м. Орлик, Заоченское, с.,Новый Орлик, м., Старый Орлик, м.
В настоящее время Орлик (укр. Орлик) — село, Орликский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Сокольская — м. Соколка, Дашковы хут., Дриждовы, хут., Лучки, с., Ханделеевка, с.
В настоящее время Левобережная Соколка (укр. Лівобережна Сокілка) — село, Ольховатский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Хорошковская — с. Хорошки, Буняковка, м., Голтва (с предместьем Горы), м., Замостье, с., Прилепка, д., Хорошковские хут., Юрки, с.
В настоящее время Хоришки́ (укр. Хорішки)— село, Хоришковский сельский совет, Козельщинский район Полтавская область. Является административным центром Хоришковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Вольное, Загребелье, Костовка, Пашеновка, Юрки и Юрочки.

Царичанская — м. Царичанка, Тарасовский хут.
Царича́нка (укр. Царичанка) — посёлок городского типа, Царичанский поселковый совет, Царичанский район, Днепропетровская область, Украина. Является административным центром Царичанского района и административным центром Царичанского поселкового совета, в который, кроме того, входят сёла Драговка, Дубовое, Калиновка, Лысковка, Пилиповка, Селяновка, Тарасовка и Турово.

Чорбовская — с. Чорбовка, Ивановка, с., Комаровка, с., Кустолова Чорбовка, с.
Чорбовка (укр. Чорбівка) — село в Кобелякском районе Полтавской области Украины. Является административным центром Чорбовского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Белоконовка, Комаровка и Червоное.

ПЕРЕВОЛОЧНА м-ко, Кобеляцький пов. (тепер не існує). Православної Церкви громада. Різдвяно-Богородицька церква.

Час спорудження церкви на честь Різдва Пресвятої Богородиці у м-ку Переволочна Полтавського полку (згодом м-ко Кобеляцького пов., с. Кишеньківського, Кобеляцького р-нів, 1962 затоплене водами Дніпродзержинського водосховища) невідомий. Найдавніша віднайдена письмова згадка про храм датується 1773. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковнослужителів.
У 1773 до церковної парафії входило 28 дворів і 12 бездвірних хат, 1776 – 32 двори та 12 бездвір-них хат.
Літ.: Джерела…, 2004. – С. 164.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко.

Источник

ПЕРЕВОЛОЧНА с., Кобеляцький пов. (тепер не існує). Православної Церкви громада. Миколаївська церква.

Час спорудження церкви в ім’я св. Миколая у м-ку Переволочна Полтавського полку (згодом м-ко Кобеляцького пов., с. Кишеньківського, Кобеляцького р-нів, 1962 затоплене водами Дніпродзер-жинського водосховища) невідомий. Найдавніша віднайдена письмова згадка про храм датується 1773. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На цей час мала одного священика та двох церковнослужителів.
У 1773 до церковної парафії входило 18 дворів і 5 бездвірних хат, 1776 – 24 двори.
Літ.: Джерела…, 2004. – С. 164.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко.

Источник

ПЕРЕГОНІВКА с., Кобеляцький р-н. Православної Церкви (з 1990-х – УПЦ МП) громада. Іллінська церква.

[ Изображение на стороннем сайте: 228695b22cb7.jpg ]

Будівництво церкви розпочалося наприкінці 19 ст. Будували храм російські солдати, які жили в селі на поселенні. До числа діючих вступила 1907. Дерев’яна (збудована без жодного цвяха), на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею. Будівля мала форму хреста, але зовнішній вигляд зараз дещо змінений. Куполи були дуже високі, набагато вищі, ніж теперішні. Дзвіниця знаходилася позаду, де зараз хрест. Всього було 7 дзвонів, усі вилиті з міді. Центральний важив 63 пуди 17 фунтів (бл. 1050 кг), усередині було вилито: «Джевела Пантелеймон». Гроші та землю під будівлю виділили заможні громадяни Аністрат та Федосій Каблучки. Обидва фундатори поховані біля храму, могили знаходяться з боку нового приміщення школи. Неподалік від парку знаходиться могила Юрія Павловича Дриждя, сина батюшки Павла Дриждя, що правив у 1920-х.
Восени 1934 І. ц. закрито. До дзвонів поставили стачки з дерева. Коли пустили центральний дзвін, дерево від тертя загорілося, а дзвін до половини загруз у землю. При зіткненні дзвона з землею пролунав гул, який нагадував людський стогін, і чути його було аж у сусідніх селах. Решту дзвонів теж побили. Ініціаторами руйнування були місцеві комсомольці, вони ж і організували потім у церкві клуб, а пізніше – колгоспну комору.
Церковна громада відновила діяльність під час німецької окупації 1942, служити почав протоієрей Олександр Виноградов. Відступаючи, німці хотіли спалити храм, наносили туди соломи, але лю-ди-односельці: Кіндрат Лукич Гриценко, Микита Лукич Гриценко, Іван Лукич Гриценко, Микола Іванович Гриценко, Григорій Гнатович Каблучка, Тарас Гнатович Каблучка, Іван Юхимович Москаленко, Іван Іванович Черевко, Онопрій Родіонович Черевко повиносили всю солому аж за село, таким чином зберігши церкву. 1945 будівлю відремонтували. У 2 пол. 1940-х релігійна громада І. ц. була зареєстрована органами радянської влади. У 1959 знята з державної реєстрації, після чого приміщення храму до 1979 використовувалося як комора місцевого колгоспу ім. Чкалова.
1990 силами односельців і жителів навколишніх сіл І. ц. було відремонтовано. Кошти на ремонт виділив колгосп «Радянська Армія» на чолі з гол. Олександром Федоровичем Яриною. У новітній час церковна громада зареєстрована 30.06.1992 за № 106. Богослужіння проводяться у культовій споруді.
Із священиків відомі: Волков (1907), ієрей Михаїл (1910), Павло Дриждь (1920-і), протоієрей Оле-ксандр Виноградов (1942), о. Григорій (до 1950), о. Іван (1950–1959), о. Володимир (1990–1992), о. Михайло (Михайло Іванович Куцик, 1992–2001 ?, 2007 – ?), о. Мирон (2001–2006), о. Володимир (2006–2007), ієрей Володимир Костенко (2008); із церковних старост: Микола Андрійович Годзь (2008).

Літ.: РГПО, 2008. – Арк. 35.
С. П. Москаленко.

Источник

ПИСАРІВКА с., Новосанжарський р-н. Православної Церкви громада. Воскресенська церква.

Час будівництва першої дерев’яної, на честь Воскресіння Господнього церкви в с. Писарівка Кос-тянтиноградського пов. (тепер Новосанжарського р-ну) не встановлено. Перша згадка про церкву в письмових джерелах відноситься до 10.10.1776, коли її було передано із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церков-но-служителів. Нова церква збудована 1797. У 1896 її поставили на мурований цоколь та прибуду-вали дерев’яну дзвіницю. За свідченням джерел кін. 19 ст., «церковь недостаточно вместительна. Иконостас с прекрасной академической живописью».
У 1776 до церковної парафії належало 40 дворів та 24 бездвірних хати.
У післявоєнний час на підмурках церкви споруджено місцеву середню школу.

Літ.: ПЕВ.ЧО. – 1891. – № 16. – С. 645; Джерела…, 2004. – С. 162.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко.

Источник

ПОВОДИ с., Кобеляцький р-н. Православної Церкви громада. Вознесенська церква.

Церква на честь Вознесіння Господнього в с. Дриждеві Хутори Кобеляцького пов. (тепер с. Поводи Кобеляцького р-ну) збудована 1869. Дерев’яна, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею, холодна.

В. О. Мокляк.

Источник

ПОЛУЗІР’Я с., Новосанжарський р-н. Православної Церкви (з 2000-х – УПЦ МП) громада. Михайлівська церква.

[ Изображение на стороннем сайте: 2458f31ed247.jpg ]

Дерев’яна, п’ятиверха, в ім’я св. архангела Господнього Михаїла церква була перенесена на Полу-зірські Хутори Полтавського пов. (тепер с. Полузір’я Новосанжарського р-ну) 1866 із с. Старі Санжари, де була споруджена 1701. У 1897 церкву поставлено на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю. Храм освячено 08.11.1897. У 1898 влаштований другий вівтар в ім’я свт. Миколая.
У 1902 володіла 1 дес. землі ружної садибної, 33 дес. ріллі. Мала церковну сторожку-землянку, 3 будинки для квартир причту. Діяли б-ка; у парафії – чоловіча і жіноча школа грамоти, церковно-парафіяльна школа, земське училище.
До парафії входили хутори: Гергелевий, Оборожний, П’ятаки, Скрилі, Сліпці, Бандури, Марусичеві, Білоконеві, Оріхівські.1902 парафіян – 1142 душі чоловічої, 1174 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 8, козаків – 2330, селян – 157.
У новітній час громада зареєстрована 27.06.2000 за № 273. Богослужіння проводяться у культовій споруді.
Із священиків відомі: Василь Миколайович Ващенко (1902, 1912, у сані з 1892, нагороджений на-бедреником 1897); із псаломщиків: Василь Григорович Волошин (1902, 1912; на посаді з 1890, стихар 1897), Іоанн Савин Кадурін (1902, на посаді з 1897); із церковних старост: козак Іоанн Кор-нелійович Гергель (1902), Пилип Григорович Дмитренко (1912), О. М. Білокінь (2008).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 18; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 235; РГПО, 2008. – Арк. 38.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

ПОПОВЕ с., Новосанжарський р-н. Православної Церкви громада. Покровська церква.

Церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці в с. Попове Кобеляцького пов. (тепер Новосан-жарського р-ну) збудована 1839 на кошти статського радника Якима Пригари та його дружини Катерини. Освячена 24.12.1839. Дерев’яна, в одному зв’язку з дзвіницею, на мурованому фун-даменті, холодна. Мала три вівтарі: головний – на честь Покрови Пресвятої Богородиці, бокові – в ім’я свв. Іоакима і Анни та св. вмц. Варвари.
У 1902 володіла 4 дес. 501 кв. саж. землі церковної, 39 дес. ружної, у т. ч. 1 дес. садибної. Мала церковну сторожку, 2 будинки для квартир причту. Діяли б-ка; у парафії – жіноча церковнопара-фіяльна школа (містилася у власному будинку), змішана школа грамоти, земське училище.
До парафії входили с.с. Барабашева, Бичева, хутори Розкопана Могила, Супротивна Балка. 1902 парафіян – 1332 душі чоловічої, 1331 душа жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 5, міщан – 31, козаків – 1530, селян – 1559.
Із священиків відомі: Микола Григорович Никифоров (1902, 1912, у сані з 1892, нагороджений набедреником 1896); із псаломщиків: диякон Петро Матвійович Богаєвський (1902, у сані з 1889), Іоанн Йосифович Григоренко (1902, на посаді з 1849, нагороджений золотою медаллю за 50 років служби 1900), Іоанн Іоаннович Орловський (1912), Олександр Стефанович Косяченко (1912), Іо-анн Йосифович Григоренко (позаштатний 1912); із церковних старост: козак Дмитро Мартинович Мостовий (1902), Захарій Стефанович Брижань (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 218; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 77.
В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Источник

ПРАВОБЕРЕЖНА СОКІЛКА с., Кобеляцький р-н. Православної церкви громада. Спаська церква.

Дерев’яна, хрещата в плані, з прибудованою дзвіницею, на честь Спаса Нерукотворного Образу церква в м-ку Сокілка Кобеляцького пов. (тепер с. Правобережна Сокілка Кобеляцького р-ну) збудована 1869–1870 коштом вдови колезького асесора Катерини Іванівни Леонтьєвої. Знаходилася на кладовищі. Приписна до церкви Іоанна Богослова. Дерев’яна, в одному зв’язку з дзвіницею, холодна.

Літ.: Справочная клировая книга…, 1912. – С. 79.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

ПРАВОБЕРЕЖНА СОКІЛКА с., Кобеляцький р-н. Православної церкви громада. Богоявленська церква.

Дерев’яна, на честь Святого Богоявлення церква в сотенному м-ку Сокілка Полтавського полку (тепер с. Правобережна Сокілка Кобеляцького р-ну) збудована 1772. Згадується 10.10.1776 у зв’язку із передачею з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. В той час мала одного священика, одного дяка та трьох церковнослужителів. 1884 перебудована.
Дерев’яна, в одному зв’язку з дзвіницею, холодна.
У 1773 до церковної парафії належало 46 дворів і 28 бездвірних хат; 1776 – 50 дворів і 98 бездвір-них хат. У 1902 володіла: 0,25 дес. церковної землі під погостом, 0,5 дес. садибної, 33 дес. 166 кв. саж. ружної землі. Мала 2 будинки для квартир священика та псаломщика. Діяли церковна б-ка, церковнопарафіяльна школа.
До парафії входили с.с. Василівка, Іванівка, Суриківка; хутори: Компанійцеві, Титаренкові, Про-скурені, Миколенкові, Клименкові, Лісні, Яринині, Лосеви.
1902 парафіян – 1979 душ чоловічої, 1881 душа жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих ста-нів – 20, міщан – 99, козаків– 2165, селян – 1533.
14.06.1922 органами радянської влади зареєстровано статут і списки релігійної громади.
Із священиків відомі: Павло Якович Ткаченко (23.09.1874–?), Федір Іоаннович Гамалій (1902, у сані священика з 1884, нагороджений набедреником 1901), Георгій Миколайович Якубовський (1902, 1912, у сані священика з 1901), Костянтин Михайлович Холявин (1912); із псаломщиків: Стефан Олексійович Чаловський (1902, 1912, на посаді з 1857, стихар 1862), Григорій Іоаннович Іваницький (1902, 1912, на посаді з 1857); із церковних старост: фельдфебель Никифор Арсенійо-вич Лісний (1902), козак Павло Даміанович Геращенко (1912).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-1503. – Оп. 2. – Спр. 106. – Арк. 7; Клировая книжка…, 1902. – С. 187; Пирский Н. Исторический очерк поселений Кобелякского уезда вообще и исторический и церковно-статистический очерк поселений Кобелякского уезда, расположенных по реке Ворскле в частности. – Кобеляки: Типогр. З. Иога и М. Золотаревского, 1908. – С. 169; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 78-79; Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

ПРАВОБЕРЕЖНА СОКІЛКА с., Кобеляцький р-н. Православної церкви громада. Іоанно-Богословська церква.

Перша відома дерев’яна, в ім’я св. Іоанна Богослова церква в сотенному м-ку Сокілка Полтавсько-го полку (тепер с. Правобережна Сокілка Кобеляцького р-ну) збудована 1730. Згадується 10.10.1776 у зв’язку з передачею з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. В той час мала одного священика та двох церковнослужителів. У 1870 до церкви прибудовано дерев’яну дзвіницю, 1884 храм поставили на мурований цоколь. Мала приписну Спаса Нерукотворного Образу церкву.
У 1773 до церковної парафії входило 34 двори і 9 бездвірних хат; 1776 – 22 двори. У 1902 володіла 10 дес. землі церковної, 33 дес. ружної. Мала будинок для квартири псаломщика, амбар. Діяли це-рковна б-ка, церковнопарафіяльна школа (у церковному будинку) школа грамоти.
До парафії входили хутори: Морозові, Довганевий, Вобловий, Гамаєвий; деревні Перегонівка, Су-хе.
1902 парафіян – 1000 душ чоловічої, 945 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 1, міщан – 43, козаків– 441, селян – 641.
Із священиків відомі: Яків Львович Прихожий (1902, у сані священика з 1884, нагороджений ску-фією у 1900), Андрій Якович Трипольський (1912); із псаломщиків: Андрій Якович Трипольський (1902, на посаді з 1894), Григорій Васильович Лось (1912); із церковних старост: ст. фейерверкер Іларіон Самсонович Воблий (1902), козак Іоанн Авраамович Репешко (1912); із позаштатних: Єв-сигній Симонович Гамагін (1902).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С.188; Справочная клировая книга…, 1912. – С.78-79; ДАПО. – Ф. Р-1503. – Оп. 2. – Спр. 106. – Арк. 7; Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

ПРАВОБЕРЕЖНА СОКІЛКА с., Кобеляцький р-н. Православної церкви громада. Миколаївська церква.

Дерев’яна, в ім’я св. Миколая церква в сотенному м-ку Сокілка Полтавського полку (тепер с. Пра-вобережна Сокілка Кобеляцького р-ну) збудована 1766. У 1776 клопотанням священика Якова Смирницького зведено бокові притвори. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. В той час мала двох священиків та трьох церковнослужителів. 1851 відремонтована, 1869 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю.
У 1773 до церковної парафії входило 48 дворів і 10 бездвірних хат; 1776 – 63 двори і 20 бездвірних хат. У 1902 володіла 1203 кв. саж. церковної лісної, 1 дес. 2222 кв. саж. садибної, 33 дес. ружної землі. Мала 2 будинки для квартир священика та псаломщика, дерев’яну комору. Діяли церковна б-ка; у парафії – жіноча церковнопарафіяльна школа та земське народне училище.
До парафії належали хутори: Кибиний, Трайновий, Деркачовий, Морозовий, Мозулякіний, Моро-ховський, Горбенковий, Темченковий, Ковалевий, Мальований, Немудровий, Шенгуровий, Іщен-ковий, Гуслистовий, Пурасовий, Варяниковий, Бутовий-Яр. 1902 парафіян – 1104 душі чоловічої, 1103 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 36, міщан – 46, козаків– 453, селян – 1282.
М. ц. загинула 1972 під час пожежі.
Із священиків відомі: Яків Смирницький (1776), Михайло Ананійович Трегубов (11.1863–1878), Терентій Черемхович (1894); із паламарів: Гаврило Гаврилович Кущинський (1800–1804), Терен-тій Черемхович (1902, у сані з 1888, нагороджений скуфією 1900), Іоанн Никифорович Гординсь-кий (1912); із псаломщиків: Антоній Львович Смирницький (1902, на посаді з 1869, стихар 1870), Олександр Іоаннович Пінчуков (1902, на посаді з 1893), Борис Федорович Гамалія (1912); із цер-ковних старост: козак Григорій Романович Алексенко (1902, 1912).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-1503. – Оп. 2. – Спр. 106. – 7 арк.; Клировая книжка…, 1902. – С.186; Пирский Н. Исторический очерк поселений Кобелякского уезда вообще и исторический и церковно-статистический очерк поселений Кобелякского уезда, расположенніх по реке Ворскле в частности. – Кобеляки: Типогр. З. Иога и М. Золотаревского, 1908. – С. С. 167, 168; Джерела…, 2004. – С. 163; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 78-79.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т.П. Пустовіт.

Источник

ПРАВОБЕРЕЖНА СОКІЛКА с., Кобеляцький р-н. Православної церкви громада. Покровська церква.

Дерев’яна, на честь Покрови Пресвятої Богородиці церква в сотенному м-ку Сокілка Полтавського полку (тепер с. Правобережна Сокілка Кобеляцького р-ну) збудована 1727. Згадується 10.10.1776 у зв’язку із передачею храму із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. В той час мала двох священиків та трьох церковнослужителів. У 1828 клопотанням священика Гната Сокологорського та його сина Григорія перебудована. 1875 перенесена на ін. місце і перебудована на п’ятиверху. 1889 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудовану дерев’яну дзвіницю.
У 1776 до церковної парафії входило 42 двори і 18 бездвірних хат. У 1902 володіла 0,5 дес. землі садибної, 33 дес. ружної. Мала сторожку, будинок для квартири священика. Діяли церковна б-ка, жіноча школа грамоти (містилася у церковному будинку разом із квартирою для псаломщика).
До парафії входили хутори: Таловіри, Гели, Капустяни, Кишки, Тройни, Ярини, Шабельники; деревня Перегонівка. 1902 парафіян – 931 душа чоловічої, 941 душа жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 14, козаків– 1036.
Із священиків відомі: Гнат Сокологорський (1828), Петро Васильович Воблий (1894, 1902, в сані священика з 1872, нагороджений наперсним хрестом у 1898), Павло Прокопович Дрижд (1912); із псаломщиків відомі: диякон Сергій Петрович Максимов (1902, в сані священика з 1895), Григорій Петрович Мохунь (1902, на посаді з 1901), Іоанн Данилович Гончаров (1912); із церковних старост відомі: козак Йосиф Карпович Захарченко (1902, 1912).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-1503. – Оп. 2. – Спр. 106. – Арк. 7; Клировая книжка…, 1902. – С.187; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 78-79; Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

ПРАВОБЕРЕЖНА СОКІЛКА с., Кобеляцький р-н. Православної церкви громада. Різдвяно-Богородицька церква.

Час будівництва дерев’яної, на честь Різдва Пресвятої Богородиці церкви в сотенному м-ку Сокіл-ка Полтавського полку (тепер с. Правобережна Сокілка Кобеляцького р-ну) невідомий. Згадується 10.10.1776 у зв’язку з передачею з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. В той час мала двох священиків та двох церковнослужителів.
У 1773 до церковної парафії входило 40 дворів і 9 бездвірних хат; 1776 – 32 двори та 11 бездвірних хат.

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-1503. – Оп. 2. – Спр. 106. – Арк. 7; Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко.

Источник

ОЗЕРА с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Хрестовоздвиженська церква.

Перша відома дерев’яна церква на честь Воздвиження Чесного Хреста Господнього в с. Озера Катеринославського намісництва (тепер Кобеляцького рну) була збудована 1788. У 1836 храм перебудували, 1846 відремонтували на кошти поміщика Василя Потоцького. Новий ремонт церкви відбувся 1858. У 1885 на кошти вдови камерюнкера Гавриленкова Олександри дерев’яну церкву поставлено на мурований цоколь, 1891 до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю.
У 1902 володіла 89 дес. 1116 кв. саж. ружної, 3 дес. садибної землі. Мала церковну сторожку. Діяли бка, церковнопарафіяльна школа (містилася у власному будинку).
До парафії входили с.с. Гординщина, Павлівка, Генералівка, Кринична, Просяниківка, Чайківщина, Драбинівка, хутори Порубаї, Колесники, Пелипенки, Козари, Шапки, Перепелициний. 1902 парафіян – 1607 душ чоловічої, 1505 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 63, міщан – 78, козаків – 844, селян – 2674.
Із священиків відомі: Афанасій Георгійович Затворницький (1902, у сані з 1886, нагороджений скуфією 1897), Яків Терентійович Горонович (1912); із псаломщиків: диякон Павло Стефанович Кирилов (1902, у сані з 1887), диякон Іоанн Васильович Корнєєв (1912), Трофим Андрійович Ярещенко (1902, на посаді з 1880, стихар 1893), Микола Митрофанович Авраменко (1912); із церковних старост: козак Андрій Якович Козар (1902), козак Павло Федорович Порубай (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 192; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 75.
В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Исмточник

ОРЛИК с., Кобеляцький рн. Православної церкви громада. Миколаївська церква.

Мурована, в ім’я св. Миколая церква у сотенному мку Орель Полтавського полку (тепер с. Орлик Кобеляцького рну) збудована 1770. Згадується 10.10.1776 у зв’язку із передачею з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковнослужителів. 1801 на кошти козака Тихона Гаркуші до церкви прибудували дерев’яну дзвіницю.
У 1776 до церковної парафії входило 34 двори та 11 бездвірних хат. У 1902 володіла 623 кв. саж. церковної, у т. ч. 23 кв. саж. під погостом, 33 дес. ружної землі. Мала квартиру псаломщика при церковнопарафіяльній школі. Діяли бка; у парафії – церковнопарафіяльна школа, школа грамоти (містилися у власних будинках), земське поч. народне училище, церковнопарафіяльне попечительство.
Мала приписну дерев’яну Троїцьку церкву, побудовану 1900.
До парафії входили хутори: Кабановий, Крамаревий. 1902 парафіян – 1522 душі чоловічої, 1452 душі жіночої статі; 1912 парафіян козаків – 44, селян – 1661.
Розібрана в 1962–1963.
Із священиків відомі: Василь Іоаннович Орлов (1902, у сані з 1882, нагороджений скуфією 1899), Григорій Васильович Капінос (1912), Андрій Андрійович Жерновий (позаштатний 1902); із псаломщиків: диякон Адріан Олександрович Матвієв (1902, у сані з 1894), Василь Афанасійович Ткач (1912); із церковних старост: поселянин Юліан Григорович Бойко (1902), селянин Павло Васильович Крут (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 202; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 75; Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Источник

ОРЛИК с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Михайлівська церква.

Час будівництва дерев’яної, в ім’я архангела Господнього Михаїла церкви в сотенному мку Орель Полтавського полку (тепер с. Орлик Кобеляцького рну) невідомий. Єдина письмова згадка про неї датується 10.10.1776, коли церкву було передано із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала двох священиків та одного церковнослужителя. До церковної парафії входили 41 двір і 10 бездвірних хат.

Літ.: Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк.

Источник

ОРЛИК с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Преображенська церква.

Час будівництва дерев’яної, на честь Преображення Господнього церкви в сотенному мку Орель Полтавського полку (тепер с. Орлик Кобеляцького рну) невідомий. Єдина письмова згадка про неї датується 10.10.1776, коли церкву було передано із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала лише одного церковно-служителя, священик відсутній. До церковної парафії входило 25 дворів і 9 бездвірних хат.

Літ.: Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк.

Источник

Кобелякский уезд

уезд по АТД в составе Полтавской губ., существовавший в 1781 — 1923 годы. Уездный город — Кобеляки