Недригайловский район (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

kukin
Это в Деркачёвке?

forza3 написал :

[q]
Что за Хрущов? Никита Сергеич, что-ли?
[/q]

На самом деле, это видимо - Хрущов Михаил Семенович (?-1746) - русский генерал-лейтенант, в 1732 г. произвел перепись Слободских полков.

Сенкевич

Спасибо, буду знать!)

Є письмові свідчення про те, що путивльський воєвода Ф.Хрущов у 1678 р. повідомляв, що у Недригайлівському повіті в селах Олешенка і Деркачівка знаходиться більше 1000 дворів, власники яких українці. Вони не сплачують податок, ще й торгують «безоброчно» вином.

А бюст из Недригайловского музея

Вот этот путивльски воевода - стукачек. На Деркачёвку и Ольшанку зуб точит. То за подводы бучу поднял, теперь за вино...

В музей Капельгородского я никак не попаду там всегда амбарный замок висит, а ключника не сыскать

А музей в Деркачевке организовала (ныне покойная) Мария Угник

Вот, дедушка нашел в своих архивах такую вырезку из газеты:

[ Изображение на стороннем сайте: cc22eb82a08ct.jpg ]

А с развалом СССР вся перспектива и накрылась.

Наконец-то мне привезли Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко.

Начинаю выкладывать инфу по Деркачёвке из этой книги. Вся последующая инфа будет добавлятся в это же сообщение

Из списка сотен:
Деркачівська сотня — сл. Деркачівка (тепер село Недригайлівського р-ну). Станом на 1747 р. слобода вже була «селом приписним Деркачовкою», відійшовши до Недригайлівської сотні

... Сотенна структура Сумського полку не була сталою... Одна з перших сотень — Деркачівська, в сер XVIII ст. відійшла до Недригайлівської сотні...

На Лівобережній Україні кількість козаків у низці великих сотень сягала майже тисячі. Від деяких із них у похід вирушало набагато більше, ніж сто козаків. Проте у Слобідській Україні в офіційних компутах більшості виборних козаків було менше від декларованої назвою підрозділу їх кількості. Так, до складу Недригайлівської сотні в 1755 р. були приписані сотник, хорунжий, городовий отаман, два осавули та 44 козаки, а до Деркачівської сотні ще менше — 20 козаків [151, с. 187]. Це було зумовлено обмеженим полковим компу-том — в 1700 р. урядом наказано мати в Сумському полку 1230 козаків, в 1733 р. — 800, в 1743 р. — 1000 козаків. У 1755 р. полк налічував 1354 особи.

«Опис Терновської волості Путивльського повіту» свідчить, що українці часто оселялися на землях, що формально належали путивльським поміщикам: «а ньше у них в Терновской слободе дворов больше 760 да в Недригайловском уезде в селе Ольшанке да в селе Деркачевка на путивльских землях поселеньї многие черкасьі с 1000 дворов и больше». Тернівський козацький курінь очолював отаман Іван Хомайко, а Деркачівський (258 козаків) — Ісай Васильєв.

У майбутніх сотенних містечках Деркачівці та Вільшані у 1676 р. 1 все населення становили 649 козаків, які прийшли з різних місцево-стей України [296].

Територією нинішньої Сумщини узгоджений кордон проходив по р. Сухий Ромен до Деханівського та Недригайлівського городищ, по р. Терн до р. Бобрик, потім перетинав р. Бобрик і р. Сулу та тягнувся до Городницького городища, що відходило до Москви, до р. Псел, униз по Пслу до Кам'яного, що відходило Речі Посполитій, перетнувши Псел по його протоці Олешниці, ішов до р. Ворскли, а далі по Ворсклі — до Скельського городища, що відходило до Московського царства. Далі кордон ішов до Більського городища, до річок Мерла та Коломак; через Коломак — до р. Орчик, угору по цій річці — до Му-равського шляху. Остаточне розмежування було здійснено в 1647 р. Польську сторону представляв сенатор Адам Кисіль, а московську — воєвода стольник Зам'ятая Леонов (Леонтьєв). Спільна комісія провела детальне вивчення місцевості, і в кінцевому документі розмежування було остаточно розписано до найменшого пагорба та балки [39, с. 285]. Так, після передачі московській стороні Вільшани та Недригайлова східна межа польської Роменської волості пройшла по правій притоці Сули — р. Малій Хусі (нині Хусь).

Недригайловский район

(бывш. Харьковская губерния, Лебединский уезд)