Недригайловский район

І "Кобзар" не допоміг...
16.09.2008
Усе далі й далі віддаляємося ми від подій 75-річної давнини. Та в пам'яті свідків жахливої трагедії Голодомору 1932-1933 років час від часу оживають гіркі спогади. Аби не пішли в забуття сторінки нашої історії, частина нашої спільної долі, сьогодні про них нащадкам розповідають тисячі українців. Серед них - і 84-річний житель села Іваниця Недригайлівського району, учитель-пенсіонер, учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран праці Іван Антонович Гребеник. Ось такого листа надіслав він до редакції:
- 1933 року від Тернівської машинно-тракторної станції механізаторів тракторної бригади села Деркачівка було послано на оранку в Біликівку колишнього Улянівського району. Шукаючи для ночівлі квартири, в одній із чергових хат побачили мертвого хлопця. Причиною смерті, за всіма ознаками, була виснаженість організму, тобто людина померла від голоду. Не гаючи часу, при дворі у садочку викопали яму і без будь-яких почестей поховали. А з "Кобзаря" Т.Г.Шевченка, що лежав на столі, виглядав надірваний аркуш паперу з тогочасного учнівського зошита. На ньому досить розбірливо олівцем було написано: "Колю! Ти колись у мене просив, щоб продав "Кобзар". Тоді не продав, а тепер віддам. Тільки принеси мені або патоки чи галетів, або нарви колосків. Багато нарви і принеси. Сім'я померла, я лежу пухлий. Руки пухлі, ноги. Скоро приходь"...
Дізналися від його односельців, що хлопець ходив до сьомого класу, був розумним, любив читати. Про кількість померлих членів сім'ї особисто забув, але за листом можна стверджувати, що, крім хлопця, було ще не менше трьох людей.
Книжку і при ній останнього хлопчикового листа трактористи читали у години перепочинку...
По закінченні польових робіт наші родини часто збиралися для колективного читання і обговорення пережитого. Запам’яталися мені ті зібрання й сльози мами, яка готувала у печі страви й слухала слова "Катерини" з "Кобзаря"...

Вот этот Иван Антонович, везде успевает

это фото из районного музея-бюст Капельгородского и его книги

forza3 написал :

[q]

Что за Хрущов? Никита Сергеич, что-ли?

[/q]

На самом деле, это видимо - Хрущов Михаил Семенович (?-1746) - русский генерал-лейтенант, в 1732 г. произвел перепись Слободских полков.

Є письмові свідчення про те, що путивльський воєвода Ф.Хрущов у 1678 р. повідомляв, що у Недригайлівському повіті в селах Олешенка і Деркачівка знаходиться більше 1000 дворів, власники яких українці. Вони не сплачують податок, ще й торгують «безоброчно» вином.

А бюст из Недригайловского музея

В музей Капельгородского я никак не попаду там всегда амбарный замок висит, а ключника не сыскать