Портреты офицеров Российской Императорской армии

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Хабалов Сергей Семенович
род. 21 апреля (3 мая) 1858 г.

Уроженец Владикавказского округа Терской области.
Из осетин.
Православный.
Образование получил во 2-й С-Петербургской военной гимназии.
В службу вступил 12 августа 1875 г.
Окончил Михайловское артиллерийское училище в 1878 г.
Выпущен сотником (ст. 16 апреля 1878 г.) в Терскую конно-арт. №1 батарею.

Источник:
Марзоев И.Т., Казаков А.В., Казаков К.А. Первая мировая и Гражданская войны в судьбах представителей народов Северного Кавказа: участники и воинские формирования (к 100-летию начала Гражданской войны в России). Владикавказ: СОИГСИ ВНЦ РАН, 2018. С. 359 – 360.

Черджиев Иналук Габиевич

Уроженец Владикавказского округа Терской области.
Из осетин.
Куртатинский таубий.
Прапорщик.
Житель слободы Нальчик, владелец фотосалона.
Участник
Первой мировой войны 1914 – 1918 гг.
Всадник-доброволец Кабардинского конного полка 1-й бригады Кавказской конной дивизии.
Награжден Георгиевским крестом 4-й ст. под №968501 (14 марта 1917 г.) и медалью "За храбрость" 4-й ст.
Произведен в офицерский чин прапорщика в 1917 г.
Участник антифашистского подполья во время оккупации Пятигорска.
Убит в 1942 г.

Источник:
Марзоев И.Т., Казаков А.В., Казаков К.А. Первая мировая и Гражданская войны в судьбах представителей народов Северного Кавказа: участники и воинские формирования (к 100-летию начала Гражданской войны в России). Владикавказ: СОИГСИ ВНЦ РАН, 2018. С. 386.

Шанаев Эльбуздуко Иналукович
род. в 1866 г.

Уроженец Владикавказского округа Терской области.
Из осетин.
Полковник.
Окончил Ставропольскую гимназию, затем Тифлисское юнкерское училище.
Служил в Польше во 2-м Варшавском Крепостном Пехотном полку Крепостной Пехотной Бригады.
В чине капитана – в 263-м пехотном Новобаязетском Полку (г. Елисаветполь).
Участник Первой мировой войны 1914 – 1918 гг.
Был женат на Софии Карловне N.

Источник:
Марзоев И.Т., Казаков А.В., Казаков К.А. Первая мировая и Гражданская войны в судьбах представителей народов Северного Кавказа: участники и воинские формирования (к 100-летию начала Гражданской войны в России). Владикавказ: СОИГСИ ВНЦ РАН, 2018. С. 387.

ГАНЕЦ Мартин Михелович (1870-1943) окончил Рижское военное училище. Не могли бы помочь определить, в каком полку служил. На погонах написано "3У" (три У). Служил в Екатеринославе.

Tomshina-NK написал:

[q]
Не могли бы помочь определить, в каком полку служил. На погонах написано "3У" (три У). Служил в Екатеринославе.
[/q]

3-й уланский Смоленский Императора Александра III полк

Tomshina-NK написал:

[q]
Не могли бы помочь определить, в каком полку служил. На погонах написано "3У" (три У). Служил в Екатеринославе.
[/q]

Знаки различия званий Русской Армии. XVIII-XX века.
Погоны XIX-XX века
(1855-1917гг.)
6. 3-й уланский полк.

https://army.armor.photos/forma/rusarm-pogon-XIX-3.php
.

Багговут Карл Федорович
(Карл Густав фон Баггехуфвудт; 1761 – 1812)
Герой французько-російської війни 1812, генерал-лейтенант Російської імператорської армії. Походив зі старовинного норвезького дворянського роду. 1779 розпочав військову службу. У складі Дніпровського полку брав участь у придушенні рухів кримських татар, взятті фортеці Бендери (1789). 1800 вийшов у відставку, але 1801 призначений шефом 4-го Єгерського полку. У другій війні з Наполеоном (1806 – 1809) відзначився у битвах під Пултуськом, Прейсіш-Ейлау, Гельсберзі та Фрідландом. У фінську кампанію 1808 командував військами на березі Ботнічної затоки. 1812 командував 2-м піхотним корпусом армії Барклая де Толлі. За Бородинську битву нагороджений орденом Святого Олександра Невського. 18 жовтня 1812 загинув у битві під Тарутіним (Калузька губернія).

Дата: 1844 – 1845.
Гравер: Доллє Віктор Жан Франсуа
...

Джерело:
Юхимець Г. Європейський гравірований портрет XVI – XIX cт. з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: дослідження; ілюстрований каталог: у 2 кн. Кн. 1 / Гліб Юхимець та ін.; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – Київ: Академперіодика, 2022. С. 152.

Барклай де Толлі Михайло Богданович
(Barclay de Tolly, Michael Andreas; 1761 – 1818)
Видатний російський полководець, військовий міністр і член Державної ради (1810 – 1812), князь (з 1815), генерал-фельдмаршал (від 1814), герой французько-російської війни 1812, повний кавалер ордена Святого Георгія. 1813 – 1814 командував об’єднаною російсько-прусською армією, що входила до Богемської армії австрійського фельдмаршала князя Шварценберга. Походив зі старовинного шотландського роду; предки в XVII ст. оселилися в Ризі. Військову службу розпочав 1776; під час російсько-турецької війни (1787 – 1791) відзначився під Очаковим; брав участь у російсько-шведській війні (1788 – 1790), Польській кампанії (1792 – 1794). У французько-російській війні 1812 – головнокомандувач 1-ї Західної армії. Успішно здійснив відхід російської армії до Смоленська, де з’єднався з 2-ю Західною армією Багратіона. Останні роки життя займався бойовою підготовкою ввірених йому армійських підрозділів.

Дата: після 1816.
Гравер: Зенф Карл Август
...

Джерело:
Юхимець Г. Європейський гравірований портрет XVI – XIX cт. з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: дослідження; ілюстрований каталог: у 2 кн. Кн. 1 / Гліб Юхимець та ін.; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – Київ: Академперіодика, 2022. С. 167.

Барятинський Олександр Іванович
(1815 – 1879)
Князь, російський військовий та державний діяч, учасник Кримської війни.
Військову освіту здобув у Школі гвардійських підпрапорщиків та кавалерійських юнкерів (1831 – 1833).
Командувач козацькою сотнею на Кавказі (1835).
Ад’ютант спадкоємця престолу (1839).
Командувач батальйону Даргинської експедиції (1845),
Кабардинського єгерського полку (1847).
Генерал-майор (з 1848),
генерал-лейтенант, начальник Головного штабу Кавказького корпусу (від 1853),
генерал-ад’ютант (з 1853),
намісник Олександра ІІ на Кавказі (з 1857),
генерал-фельдмаршал (від 1859).
Член Державної ради з 1860.

Дата: бл. 1860.
Гравер: Лукоїн
...

Джерело:
Юхимець Г. Європейський гравірований портрет XVI – XIX cт. з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: дослідження; ілюстрований каталог: у 2 кн. Кн. 1 / Гліб Юхимець та ін.; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – Київ: Академперіодика, 2022. С. 169.

Безак Олександр Павлович
(1801 – 1869)
Російський державний діяч, генерал-ад’ютант (з 1849),
генерал-губернатор Оренбурзької і Самарської губерній (1860 – 1865),
член Державної ради (1863).
Походив з німецького дворянського роду.
Освіту здобув у пансіоні для малолітніх при Імператорському московському університеті, в Царськосельському ліцеї.
1819 розпочав військову службу.
Відзначився у російсько-турецькій війні (1828 – 1829).
З 1831 – полковник, начальник штабу артилерії Російської імператорської армії.
1841 у чині генерал-майора тимчасово виконував обов’язки начальника штабу.
1843 супроводжував імператора Миколу I під час поїздки в Берлін на зустріч з королем Пруссії Фрідріхом Вільгельмом IV.
З 1848 – начальник штабу командувача артилерії великого князя Михайла Павловича.
Від 1849 – начальник штабу інспектора всієї Імператорської Російської артилерії.
1856 під час Кримської війни командував 3-м армійським корпусом, а згодом – 5-м армійським корпусом.
Як державний діяч проводив політику русифікації на польських землях.

Дата: бл. 1857.
Гравер: Шульц Едуард Вільгельм
...

Джерело:
Юхимець Г. Європейський гравірований портрет XVI – XIX cт. з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: дослідження; ілюстрований каталог: у 2 кн. Кн. 1 / Гліб Юхимець та ін.; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – Київ: Академперіодика, 2022. С. 174.