Мега интересная статья, с массой документов.
Настоятельно рекомендую к прочтению.
Есть упоминания пленных чухонцев и "людей русской породы", которых везли продавать.
Станіславський, В.В.
Гетьманщина та Туреччина в період Великої Північної війни: торгівля полоненими з Прибалтики.
Мова: українська
Shìdnij svìt 2016, (4):91-103
http://oriental-world.org.ua/uk/Archive/2016/4/12Виконуючи це розпорядження, воєвода звітував про розкриття таких випадків.
1. 10 червня 1702 р. через Переяслав їхав грецький караван з товарами в Царгород. Грек Юрій Кирилов з цього каравану таємно віз у підводі, заклавши товарами, “дівку чухонку Євьгу”. За доносом солдата Обрама Микифорова М. Собакін відправив від себе людей, які дістали ту дівчину з воза біля Терехтемирівського перевозу і привезли до Переяслава, де її мали тримати до царського указу. Перед продовженням своєї подорожі до Царгорода грек розповів, що купив дівчину в Миргороді у сотника за 40 талерів, однак не взяв документа від сотника про цю купівлю.
2. 11 червня 1702 р. із Корсуня приїхав міщанин Василь Жданов у торгових справах на ярмарок і подав письмовий донос, у якому мовилося, що греки везли за Дніпром до Царгорода “того ж вищеписанного полону” сім осіб. Ці греки розповіли міщанину, що чотирьох полонених вони купили, а трьох “підговорили з собою на Україні”.
3. Того ж числа грек Ніколай Аркудахесті та болгарин Марко Іванов повідомили М. Собакіну, що якийсь вірменин з Молдови переправив вночі “мимо перевозу” через Дніпро човном (“липою”) ще одну дівчину “чухонку”. Причому діяв він з відома сотника Переяславського полку.
4. 12 червня 1702 р. відправлені М. Собакіним люди знайшли “селянського сина” “російської породи” Псковського Печерського монастиря, якого привіз з-під Пскова компанійський сотник Іван Черноус. Цього “малого” сотник забрав у його матері в селі (“дєрєвнє”) Лиса Гора і привіз до Переяслава. Хлопчик поки що, до царського указу, був відданий сотнику з розпискою.
Загалом, завершував М. Собакін, “багато, государю, нині греки, і вірмени, і волохи, і жиди проїжджають караванами як із Царя-города на Україну, так, государю, і в Цар-город на Переяслав, мимо Києва, і таємно все провозять”.
