Киево-Подольский патрициат
патриціат - багаті купці, що утворювали замкнену групу з родинних «кланів» та відігравали вирішальну роль в управлінні та економіці міста. їх представники протягом кількох поколінь обіймали керівні посади у міському уряді та накопичували родинну нерухоміс
PlatoМодератор раздела  Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:28 Тадрини
Перша згадка перебування на Подолі представників цієї родини стосується Федора Т., київського війта (у 1620 р.)132. Війтами були і його нащадки: Федір-Ждан Т. (у 1667—1677 рр.) та Ждан (Іван) Федорович Т. (у 1677—1687 рр.)'33, який у 1677 р. відбудував дерев’яну церкву Миколи Набережного134. Останній, за словами киян, що скаржились на нього царю, «...чоловік злий та лукавий», жорстоко розправлявся з непокірними міщанами, а його жінка через ревнощі наказала забити до смерті кількох дружин бургомістрів. Через це уряд усу222 нув Ждана Т. з посади війта, а п ’ятдесят війтівських дворів і садиб на Подолі одержав його брат, Герасим Т.'35
Однією з цих садиб, «землею Тадринівською» (на плані 1803 р. - № 2188) поблизу Флорівського монастиря, на вулиці Чорна грязь, з 1739 р. володів Видубецький монастир. У 1725 р. в Добромикільській парафії була
розташована садиба Анастасії Т., дружини одного з представників родини Т. ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:32 ТорновіотиГрецький купець Микола Т. переселився до Києва з м. Бендери. У 1686 р. він мешкав з дружиною, сином 224 та братом Семеном у садибі поряд церкви Миколи Доброго'39. Разом із сусідом, греком М.Малбастом, Микола Т. займався закордонною торгівлею. Зокрема, у 1684 р. вони привезли «венеційські» окуляри та скляне намисто, тканини, ножі, харчові приправи, чотки, географічні карти, бритви, ікони, «вроцлавські» чубуки для люльок, віденську каву, європейські рушниці та панцирі140. У 1685 р. коштом Миколи Т. на фундаментах вірменської церкви Діви Марії, знищеної пожежею 1651 р., збудовано «придворну» (домову, родинну) дерев’яну церкву Покрови141. На початку XVIII ст. удова Миколи Т. передала її місту, після чого храм став прихідським. У 1725 р. у колишній садибі Миколи Т. (обраній для цього майстром Мануфактурколегії Й.Фігнером) засновано державний «шовковий двір» з дерев’яними приміщеннями для переробки шовку-сирцю. У 1735 р. його об’єднано з приватним шовковичним садом греків Степана Михайлова та Івана Дирея, утвореним у 1729 р. Однак цей «шовковий завод» через збитковість після смерті І.Дирея у 1743 р. був ліквідований142. У колишній садибі Миколи Т. в 1797-1799 рр. був споруджений «старий» Контрактовий будинок143. Нащадкам Миколи Т., Семену, Івану та Степану Івановичу, на Подолі належали три двори. «Бунчуковий товариш» Іван Т. (? — до 1747 р.) був одружений з Меланіею Дмитрівною, дід якої — грек Афанасій Григорович, у 1650-х рр. приїхав до Києва з Македонії144. У 1784 р., за «Відомостю обліку дворів...», ювеліру Степану Т. (?—1795 рр.) - колишньому канцеляристу Генеральної військової канцелярії, належали садиби №. 852 та 992. Перша - через вулицю від колишньої садиби Миколи Т., друга - біля двору ПЛакерди ■(№ 2185 на плані 1803 р.). Родіону Т. в 1784 р. належала садиба в Успінській парафії (на плані 1803 р. — № 296). Тернавиот Иоанн (1685) 52 л. бунчуковый товарищ в отставке 1737 https://www.familysearch.org/a...at=1807361Тернавиот Стефан, Даниил, Наталья, Феодосия 1786 Николы Доброго https://www.familysearch.org/a...at=1807361 ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:34 Туптали
Сава Т. (1599-1703 рр.) походив з міщан м. Макарова на Київщині. У 1650-х рр. він вступив до Макарівської козацької сотні і незабаром став сотником. У 1666 р. його родина переїхала на Поділ і оселилася у колишній садибі Солтановичів, поряд церкви Миколи Притиска. У 1671 р., під час військового походу, Сава Т. під м. Бишевом потрапив у польський полон, з якого його, з поваги до похилого віку, у 1674 р. звільнив гетьман Я.Собеський. Саву Т., київського сотника (з 1686 р.), разом з дружиною поховано у Троїцькій (Кирилівській) церкві. У 1703-1760 рр. над могилою сотника був його портрет, копія якого зараз перебуває у НХМУ.
Три дочки сотника — Памфілія, Февронія та Параскева, стали черницями та ігуменею Йорданського монастиря на Плоскому. Син Данило (у чернецтві Дмитро), вихованець Київської академії - чернець (а згодом
ігумен) Кирилівського монастиря, пізніше - митрополит Ростовський, канонізований як св. Дмитро Ростовський. У своїх записах Данило Н згадував родинну «кам:'яницю» поряд Притискої церкви. Цю одноповерхову споруду, подаровану храму у 1710 р. ігуменею Йорданського монастиря Параскевією Т. під парафіяльну школу, у 1840-х рр. розібрав власник садиби, у якій вона на той час перебувала145 ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:35 Усовичі
Купцю та райці магістрату (у 1791 р.) Кузьмі У., нащадку(?) зем’янсько-боярської родини Київського воєводства середини XVI ст., у кінці XVIII ст. належали два будинки і дві крамниці. У 1784 р., за свідченням «Відомості обліку дворів....», один з цих будинків (№ 1467) був розташований поблизу «будинку Петра І». Другий (відомий як «будинок Мазепи»), рік спорудження якого невідомий, у 1808 р., після смерті удови Кузьми У., перейшов до купців Покровських. Не виключено, що саме Кузьма У. спорудив його, бо, відповідно до «Відомості обліку дворів...», у 1784 р. йому належав лише один будинок - у Притискій парафії. Отже, другий був споруджений (або придбаний) вже після 1784 р. Спадкоємці Кузьми У. — три дочки (одна - дружина дворянина Й.Новицького) та син, студент Петербурзької медико-хірургічної академії146, втратили частину родинного майна, проданого за борги.
---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:36 Хмельовичі
Перша згадка існування на Подолі садиби Богдана X. міститься у замковому «Описі» 1552 р. Його син, Петро, користувався шляхетським гербом «Rozmiaru»147. У 1612 р. купець Стефан X. у складі королівського
війська брав участь у поході на Москву148. У 1623 р. будинок покійного Богдана X. розташовувався на Воскресенській вулиці149. Представникам родини належали й інші земельні ділянки: не дарма одна з вулиць біля Братського монастиря, де у першій половині XVII ст. були розташовані кілька їхніх «плаців», називалася Хмельовською. У першій половині XVII ст. два «плаци» на Духівській вулиці належали купцю Ничипору X.151’, якого
дослідник І.Каманін вважав дядьком(?) гетьмана Б.Хмельницького151. Дружині Пахома X. (двір якого перебував у Воскресенській парафії) - дочці фастівського війта Катерині Рончкевичівні, належав великий «плац» біля Успінського собору, в 1657 р. проданий нею кушнірському цеху1 ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:38 Ходики
Уперше прізвище Василя Федоровича Ходики Кобизевича (7-1616 рр.) та його двоюрідного брата, райці Устима Фіца Кобизевича (7-1578 рр.), що походили з вихрещених татар Мозиря, зазначав «Опис київського
227 замку» 1552 р. Пізніше на Поділ переїхали брати Василя X. — Федір та Йов, а їхня сестра вийшла заміж за київського райцю М.Жолнеровича. За участь у Лівонській війні (1579-1581 рр.) брати одержали спадкове шляхетство, а після придбання у 1586 р. Василем X. с. Креничі під Києвом їх нащадки називалися Ходиками-Креницькими. Від дружини Єфросинії Василь X. успадкував три будинки Митковичів. У кінці XVI ст. він виїхав до маєтків у Басані та Переяславі, передавши справи брату Федору X., одруженому з онукою київського війта В.Черевчея, Богданою Кошколдовичівною. Федір X. та його сини Йосип і Андрій були київськими війтами
(у 1613—1618, 1621, 1637 та 1644—1649 рр.), а син Іван — райцею153. За війтівства Федора X. городяни в 1613 р. відбудували церкву Успіння та у 1616 р. спланували гору Уздихальницю, що до того підвищувалася над київським замком (у ньому війту належала «кліть» для зберігання родинного майна і архіву, що згоріла у 1605 р.154). У 1624 р. козаки втопили Федора X. у Дніпрі за підтримку уніатського духовенства. Сину Василя X., Федору (? - після 1640 р.) належали три земельні ділянки Митковичів, успадковані від матері, серед них - «Креницьківський плац» на Набережномикільській вулиці, який Олена Креницька у 1640 р. подарувала Братському монастирю. Один з «плаців» Федора X., після його смерті придбаний воєводою А.Киселем, розташовувався поблизу Братського монастиря, другий — поряд Успінського собору155. Загалом родині X. у першій половині XVII ст. належали кілька житлових садиб і десять «куничних» дворів на Подолі, шість заміських сіножатей та кілька садів на Кудрявці. Під час Національно-визвольної війни Ходики виїхали з міста і до Києва не поверталися. ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:39 Холявки
Двір Федора X. неподалік ринку (перша згадка якого датована 1695 р.156) успадкував його син, бургомістр Герасим X. (7—1749 рр.). Останній, разом з дружиною Єфимією - дочкою купця Лук’яна Величка, збудував там
«мурований» льох, лазню та комори і заповів це старшому сину Івану. Другий син Григорій одержав «Лавринівський» двір поряд Воскресенської церкви. Дочка Агафія - дружина грецького купця А.Кармалея, успадкувала від матері «Лук ’янівський» двір Л.Величка та комору на ринку, у «Бакалійному ряду». Другій дружині, Євдокії Михайлівні, Герасим X. заповів двір покійного Семена Кривецького, придбаний в 1733 р. у ігумені Флорівського монастиря Марії-Магдалини. У цьому дворі (розташованому поряд садиби X.), Герасим X. до старого будинку прибудував нову «світлицю» з «кімнатою», комори і клуню. Герасим X. заповів поховати себе на цвинтарі
Успінського собору157. У 1784 р. його онуку Максиму, за «Відомостю обліку дворів...», належали два двори (М 7072 та 1013, на плані 1803 р. - № 316 та 317) на ринку - колишні садиби Федора X. та С.Кривецького, що існували щонайменше з 1695 р. На початку XIX ст. ці двори вже перебували у власності купців І. Котляревського та Г.Рибальського.
---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:43 Хотяновські породнились с Григорович-Барскими 1799 роком датований заповіт Григорія Івановича X., похованого на цвинтарі Успінської церкви, цехмістра цирульників і багатого купця. Його садибу (на плані 1803 р. - № 2176) в Успінській парафії (поряд двору кушнірського цеху) успадкував старший син Григорія X., Іван. Поряд неї були розташовані садиби Якима і Григорія Барських (перша на плані 1803 р. - № 2168) - свідків, шо у 1799 р. поставили підписи на заповіті. 229 Онукові Олексію Григорій X. заповів «постоялий двір» у Притиско-Микільській парафії на березі Глибочиці, дружині Ганні — садибу (№ 2175 на плані 1803 р.), придбану у Барських158. В останній перебувала «кам’яниця» XVIII ст. (зображена на плані 1821 р.159), споруджена за проектом І.Григоровича-Барського. Після смерті Ганни X. ця садиба також перейшла до Олексія X. - власника одного з київських цегельних заводів. Невістці Григорія X., Марії, належала садиба, придбана у Г.Гордєєвої (№ 2776 на плані 1803 р.), яка з 1799 р., на час контрактових ярмарків, здавалася в оренду за 600 руб. У 1808 р. будинок цієї садиби був дерев’яним на «стоянах» (сваях), з невеликими цегляними льохами160. Усього на 1803 р. у власності родини X. перебували п’ять дворів (на плані 1803 р.: № 2175-2178 та 1801 — «постоялий двір»). У Попельницкой ошибка - Алексей - сын Григория и брат Ивана, а не внук Григория. Хотяновский, Алексей Григорьевич (1774-1815) - муж А.И. Барской. https://www.familysearch.org/tree/person/details/GZBL-VX1https://www.familysearch.org/tree/person/details/GZBL-JSVДети: Николай (1794-1797), Георгий (1797). Мария Алексеевна Хотяновская 1800 G821-RPR Татьяна Алексеевна Хотяновская 1801 G821-P2W Анна Алексеевна Хотяновская 1802 G821-T8C Марфа Алексеевна Хотяновская 1807 1809 Успенский собор. Родители: мещанин собрания цирюльницкого Григорий Иванов Хотяновский (1722), Наталья Александрова (1737). Брат Иван (1767). Сестра Ирина (1776). ДАКО. Ревизская сказка 1782 г. № 2. 295-1-65. Л. 160. ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:44 Черевчеї
«Опис київського замку» 1552 р. згадує прізвища синів Івана Ч., Єська (Іоасафа), Федька та Васька (Василя) - війта у 1550-х рр. З онукою останнього, Богданою, був одружений В.Ходика. У Михайлівському Золотоверхому монастирі в 1553 та 1602 рр. були поховані чоловік дочки Василя Ч., Агафії — урядовець київського замку Іван Викгура (власник с. Вигурівщина на київському Лівобережжі) і син Іоасафа Ч., Василь. Останній заповів монастирю Введенську ниву, успадковану від діда, Івана Ч. «Плац» Михайла Ч. у 1634 р. був розташований на Духівській вулиці, поряд будинку А.Ширипи161. Двір ще одного представника цієї родини, Стефана РадковичаЧеревчея, у 1641 р. придбали кравці під цехову садибу162 (на плані 1803 р. - № 315) ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
PlatoМодератор раздела Миккели, Финляндия Сообщений: 4264 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 942 | Наверх ##
22 июня 2024 7:46 22 июня 2024 7:55 ШирипиПрізвище Яцька Ширипина згадує «Опис київського замку» 1552 р. У 1634 р. на Борисоглібській вулиці була 230 ж розташована садиба його нащадка, Артема Ш., яка ще у 1770 р. належала Гаврилу ПІ., священику церкви Миколи Доброго. Першим з родини настоятелем Добромикільського храму став у 1707 р. Семен ПІ., колишній канцелярист магістрату, що прийняв духовний сан. Після пожежі 1718 р. він очолив відбудову храму і спорудження дзвіниці (яка існує і досі) з церквою св. Семена Стовпника. У НМІУ зберігається таріль роботи ювеліра І.Равича - «вклад» священика Семена ПІ. до храмової ризниці. Його син Михайло та онук Гаврило також були священиками цієї церкви. Будинок Михайла ПІ. розташовувався на церковних «плацах» «Новецькому», «Апостольському» та «Кірстиному». Після смерті Гаврила Ш. родинні маєтності успадкував його зять, священик Добромикільської церкви М.Клевінський, дві садиби якого у Добромикільській та Духівській парафіях (№ 926 та 1076) зазначені у «Відомості обліку дворів...» 1784 р. Останньою, розташованою на Борисоглібській вулиці, ПІ. володіли з 1630-х рр. У анотаціях до плану 1803 р. прізвище М.Клевінського відсутнє163. Подальша доля родинної нерухомості ПІ. невідома. Шырыпа, Михаил Семенович (1690) - Доброникольская, 1737. https://www.familysearch.org/a...at=1807361Евдокия Михайлова Ширипа - крестная Якова и Федора Иосиф. Гудимов. Ширипа, Гавриил Михайлович (1719) - Доброникольская, 1786. Духовник. https://www.familysearch.org/tree/person/details/GPSQ-BY1ИВ 1786 https://www.familysearch.org/a...at=18073611751,52 дочери Марина, Екатерина https://www.familysearch.org/a...ction=view ---
Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
|
