Киево-Подольский патрициат

Усовичі
Купцю та райці магістрату (у 1791 р.) Кузьмі У., нащадку(?) зем’янсько-боярської родини Київського воєводства середини XVI ст., у кінці XVIII ст. належали два будинки і дві крамниці. У 1784 р., за свідченням «Відомості обліку дворів....», один з цих будинків (№ 1467) був розташований поблизу «будинку Петра І». Другий (відомий як «будинок Мазепи»), рік спорудження якого невідомий, у 1808 р., після смерті удови Кузьми У., перейшов до купців Покровських. Не виключено, що саме Кузьма У. спорудив його, бо, відповідно до «Відомості обліку дворів...», у 1784 р. йому належав лише один будинок - у Притискій парафії. Отже, другий був споруджений (або придбаний) вже після 1784 р. Спадкоємці Кузьми У. — три дочки (одна - дружина дворянина Й.Новицького) та син, студент Петербурзької медико-хірургічної академії146, втратили частину родинного майна, проданого за борги.

Ходики
Уперше прізвище Василя Федоровича Ходики Кобизевича (7-1616 рр.) та його двоюрідного брата, райці Устима Фіца Кобизевича (7-1578 рр.), що походили з вихрещених татар Мозиря, зазначав «Опис київського
227 замку» 1552 р. Пізніше на Поділ переїхали брати Василя X. — Федір та Йов, а їхня сестра вийшла заміж за київського райцю М.Жолнеровича. За участь у Лівонській війні (1579-1581 рр.) брати одержали спадкове шляхетство, а після придбання у 1586 р. Василем X. с. Креничі під Києвом їх нащадки називалися Ходиками-Креницькими. Від дружини Єфросинії Василь X. успадкував три будинки Митковичів. У кінці XVI ст. він виїхав до маєтків у Басані та Переяславі, передавши справи брату Федору X., одруженому з онукою київського війта В.Черевчея, Богданою Кошколдовичівною. Федір X. та його сини Йосип і Андрій були київськими війтами
(у 1613—1618, 1621, 1637 та 1644—1649 рр.), а син Іван — райцею153. За війтівства Федора X. городяни в 1613 р. відбудували церкву Успіння та у 1616 р. спланували гору Уздихальницю, що до того підвищувалася над київським замком (у ньому війту належала «кліть» для зберігання родинного майна і архіву, що згоріла у 1605 р.154). У 1624 р. козаки втопили Федора X. у Дніпрі за підтримку уніатського духовенства. Сину Василя X., Федору (? - після 1640 р.) належали три земельні ділянки Митковичів, успадковані від матері, серед них - «Креницьківський плац» на Набережномикільській вулиці, який Олена Креницька у 1640 р. подарувала Братському монастирю. Один з «плаців» Федора X., після його смерті придбаний воєводою А.Киселем, розташовувався поблизу Братського монастиря, другий — поряд Успінського собору155. Загалом родині X. у першій половині XVII ст. належали кілька житлових садиб і десять «куничних» дворів на Подолі, шість заміських сіножатей та кілька садів на Кудрявці. Під час Національно-визвольної війни Ходики виїхали з міста і до Києва не поверталися.

Хотяновські породнились с Григорович-Барскими
1799 роком датований заповіт Григорія Івановича X., похованого на цвинтарі Успінської церкви, цехмістра цирульників і багатого купця. Його садибу (на плані 1803 р. - № 2176) в Успінській парафії (поряд двору
кушнірського цеху) успадкував старший син Григорія X., Іван. Поряд неї були розташовані садиби Якима і Григорія Барських (перша на плані 1803 р. - № 2168) - свідків, шо у 1799 р. поставили підписи на заповіті.
229 Онукові Олексію Григорій X. заповів «постоялий двір» у Притиско-Микільській парафії на березі Глибочиці, дружині Ганні — садибу (№ 2175 на плані 1803 р.), придбану у Барських158. В останній перебувала «кам’яниця» XVIII ст. (зображена на плані 1821 р.159), споруджена за проектом І.Григоровича-Барського. Після смерті Ганни X. ця садиба також перейшла до Олексія X. - власника одного з київських цегельних заводів.
Невістці Григорія X., Марії, належала садиба, придбана у Г.Гордєєвої (№ 2776 на плані 1803 р.), яка з 1799 р., на час контрактових ярмарків, здавалася в оренду за 600 руб. У 1808 р. будинок цієї садиби був дерев’яним на
«стоянах» (сваях), з невеликими цегляними льохами160. Усього на 1803 р. у власності родини X. перебували п’ять дворів (на плані 1803 р.: № 2175-2178 та 1801 — «постоялий двір»).

У Попельницкой ошибка - Алексей - сын Григория и брат Ивана, а не внук Григория.
Хотяновский, Алексей Григорьевич (1774-1815) - муж А.И. Барской. https://www.familysearch.org/tree/person/details/GZBL-VX1
https://www.familysearch.org/tree/person/details/GZBL-JSV
Дети: Николай (1794-1797), Георгий (1797). Мария Алексеевна Хотяновская 1800 G821-RPR​​ Татьяна Алексеевна Хотяновская 1801 G821-P2W​​ Анна Алексеевна Хотяновская 1802 G821-T8C​​
Марфа Алексеевна Хотяновская 1807 1809 Успенский собор.
Родители: мещанин собрания цирюльницкого Григорий Иванов Хотяновский (1722), Наталья Александрова (1737). Брат Иван (1767). Сестра Ирина (1776).
ДАКО. Ревизская сказка 1782 г. № 2. 295-1-65. Л. 160.

Ширипи
Прізвище Яцька Ширипина згадує «Опис київського замку» 1552 р. У 1634 р. на Борисоглібській вулиці була 230 ж розташована садиба його нащадка, Артема Ш., яка ще у 1770 р. належала Гаврилу ПІ., священику церкви Миколи Доброго. Першим з родини настоятелем Добромикільського храму став у 1707 р. Семен ПІ., колишній канцелярист магістрату, що прийняв духовний сан. Після пожежі 1718 р. він очолив відбудову храму і спорудження дзвіниці (яка існує і досі) з церквою св. Семена Стовпника. У НМІУ зберігається таріль роботи ювеліра І.Равича - «вклад» священика Семена ПІ. до храмової ризниці. Його син Михайло та онук Гаврило також були священиками цієї церкви. Будинок Михайла ПІ. розташовувався на церковних «плацах» «Новецькому», «Апостольському» та «Кірстиному». Після смерті Гаврила Ш. родинні маєтності успадкував його зять, священик
Добромикільської церкви М.Клевінський, дві садиби якого у Добромикільській та Духівській парафіях (№ 926 та 1076) зазначені у «Відомості обліку дворів...» 1784 р. Останньою, розташованою на Борисоглібській
вулиці, ПІ. володіли з 1630-х рр. У анотаціях до плану 1803 р. прізвище М.Клевінського відсутнє163. Подальша доля родинної нерухомості ПІ. невідома.

Шырыпа, Михаил Семенович (1690) - Доброникольская, 1737.
https://www.familysearch.org/a...at=1807361
Евдокия Михайлова Ширипа - крестная Якова и Федора Иосиф. Гудимов.
Ширипа, Гавриил Михайлович (1719) - Доброникольская, 1786. Духовник. https://www.familysearch.org/tree/person/details/GPSQ-BY1
ИВ 1786 https://www.familysearch.org/a...at=1807361
1751,52 дочери Марина, Екатерина https://www.familysearch.org/a...ction=view