с. Подище

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПОДИЩЕ - село Прилуцького р-ну Ладанської селищної ради. Розташ. на р. Удаї, за 18 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 360 дворів, 776 ж. (2000). Вперше згадується 1615. Входило до Полкової, з 1757 - до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (з 1932). 1666 - 36 госп. селян, з них14госп. «орали на 4-х волах» та 22 госп. - «на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». За гетьмануванняІ.Самойловича (1672-87) прилуц. полковник Лазар Горленко побудував тут водяний млин, на який 1682 отримав універсал. 1689 в П. було вже декілька водяних млинів прилуц. полковника Дмитра Горленка; пізніше млини тут мали Як. Ів. (1712) іАндр. Дм. (1744) Горленки. П. 1731 залишалося вільним селом, але незабаром стало ранговою маєтністю генерал. підскарбія полковника Макініна. При ньому (1737) в П. - 28 госп. селян, 87 госп. козаків (36 виборних, 51 підпомічників) та 8 госп. козачих підсусідків. 1752 гетьман К. Розумовський віддав село генер. хорунжому Миколі Ханенку в спадкове володіння. 1780 - 9 дворів (9 хат) селян, 20 дворів (29 хат) та 8 бдв. хат підсусідків, 73 двори (148 хат) козаків. 1782 - 8 душ чол. та 6 душ жін. статі селян належали П. Я. Горленку. 1797 наліч. 578 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. Михайлівська ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666). У19ст. власниками селян були поміщики Лукомські: Нил Лукомський 1830 купив маєток і 9 душ селян у священикаІ.Ковинського; його син М. Н. Лукомський мав у селі 15 душ чол. статі селян та 107 дес. землі (1844). 1859 - 156 дворів, 1033 ж., дерев. ц-ва (перестроена 1855). В 1861-66 казаки казенные крестьяне подчинены Переволочнянському волостном правлении ведомства Палаты государственного имущества, а крестьяне - Переволочнянському волостном правлении временнообязанных крестьян. После реорганизации волостей П. вошли в Переволочнянськои вол. 2-го состояния. 1886-29дворив крестьян-собственников, которые входили в2-й Лукомский сельс. общины, 3 двора крестьян казенных, 237 дворов казаков, 7 дворов мещан и др.., 301 дом, 1499 ж.; действовали: деревьев. ц-ва, земское начальное одноклассное училище (1879), кабак, 13 мельниц, 5 маслобоен. 1910-316 госп., з них козаків - 275, селян 26, євреїв - 1, ін. непривілейованих - 6, привілейованих - 8, наліч. 1810 ж., у т.ч. 5 теслярів, 8 кравців, 1 швець, 2 столяри, 1 коваль, 111 ткачів, 34 поденники, 8 займалися інтелігентними та 149 неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 2165 дес. придатної землі. Діяли: дерев. Михайлівська ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище, в якому навчалося 61 хлопч. і 33 дівчини (1912). Землевласниками булипоміщики М. М. Лукомський і Я. I. Янкевич. У 1923-25 П. підпорядковане Ладанській сільраді, пізніше ( 1930) - центр сільради. 1925 - 378 дворів, 1379 ж.; 1930-375 дворів, 1938 ж. 1930 в П. організовано с.-г. артілі «Більшовик» та «Комуністична праця». 1944 - 368 дворів, 1148 ж. Колгосп «Комуністична праця» мав кузню, вітряк. 1951 в колгоспі «Більшовик» наліч. 174 двори (152 чол. працездатних), 1598,4 га землі (674,4 га орної), в.р.х. - 166, коней - 84; у колгоспі «Комуністична праця» наліч. 158 дворів (249 чол. працездатних), 1590, 2 га землі (756,2 га орної), в.р.х. - 177, коней -68. У тому ж році обидва господарства об'єднані в один колгосп «Більшовик», після чого стало 332 двори (401 чол. працездатних), 3188,6 га землі (1431 га орної), в.р.х. - 343, коней - 152.1961 в школі-восьмирічці навчалося 211 учнів (19 працівників). 1970 колгосп мав 6 автомашин, 10 тракторів, 4 комбайни, а також в.р.х. - 1328, свиней - 606, овець - 213. 1971 - 408 дворів, 1267 ж. 1975 колгоспи «Більшовик» (с. Подище) та ім.Димитрова (с. Красляни) об'єднані в одне господарство під назвою «Зоря», з центральною садибою в с. Краслянах, реорганізоване 1977 в радгосп «Зоря». У 1980-х pp. господарство с. Подище відокремлене від радгоспу «Зоря» в окремий радгосп «Подищанський». 1996 в П. містилася садиба р

Документы в ГАЧО

Фонд 1486 Д. 421 Статистические сведения об учете межевания надельных земель в период столыпинской реформы, принадлежащие крестьянскому обществу с, Подыще, выкупленных у помещиков Костенко и Баранова 1910-1911

Фонд 1486 Д. 422 Статистические сведения об учете межевания надельных земель в период столыпинской реформы, принадлежащие крестьянскому обществу с, Подыще, выкупленных у помещика Лукомского Николая

Фонд 1486 Д. 850 Именные списки жителей с. Подыще 1916 год 5 листов

https://cn.archives.gov.ua/Opis/1486_1_2_3.pdf

Государственный архив Черниговской области

ф.1530, оп. 2, д.847 - брачные обыски 1838-1860 годов

https://www.familysearch.org/r...eView=true
или
https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3Q9M-CSMP-92WX

Номер группы снимков (DGS)
007779700 (Группа 5 из 8)
На общей пленке Подище начинается на 381 снимке, в группе одно село.

Полку Прилуцкого сотни полковой Прилуцкой о посполитых ревизия, 1729 г. учиненная. с.Поддубновка. Институт рукописи Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского, ф. №1. с. 27.

Фонд 1 Комплексный фонд «Литературные документы»
Фонд 1 Инвентарная книга №21
54340 Полку Прилуцкого сотни полковой Прилуцкой о посполитых ревизия 1729 г. учиненная. 135 л.

ЦГІАК. Ревізьки сказки Прилуцького полка за 1832 рік, фонд 51, опись 3, дело № 19325,

У ГЛИБ ВІКІВ
Ігор Коновченко
.
СЛІДАМИ ВЕНЕДІВ

https://www.academia.edu/32888650

Поселення Подище-Поділ знаходиться за 3,3 км на північ від північної окраїни с.Подище біля витоків безіменного струмка. Він починається з яру, який прорізає корінну правобережну терасу Удаю. Біля її підніжжя розміщується поселення розмірами 600 на 200 метрів. Воно витягнуте вздовж струмка – правої притоки Удаю, русло якого вже давно розоране. Південна частина поселення також розорюється, північна перебуває під лісовими насадженнями. Потужність культурного шару, насиченого переважно керамікою київської культури (проте трапляється і пізньоскіфська), поза межами об’єктів становить 0,8 м і в межах закладеного шурфу стратиграфічно не розчленовується. Керамічний матеріал складається з уламків кухонних горщиків жовтокоричневого кольору з шамотом у тісті, уламків двох дисків з невисоким бортиком (один з них орнаментований пальцевими защипами по краю), уламка товстостінної підлощеної ребристої миски (рис. 3:18). У нижній частині культурного шару також знайдено залізний ніж непоганої збереженості, що належить до другої групи за Р. С.
Мінасяном. З під’ємного матеріалу поселення походить ніжка Т-подібної бронзової фібули, фрагмент бронзової умбоноподібної бляшки, можливо місцеве наслідування провінційно-римським фібулам типу Tutulus, залізні шило та фрагмент серпа з гачковим кріпленням до руків’я. Є свідчення про знахідку двошипного наконечника дротика в лісі на схилі тераси над поселенням.

Багатошарове поселення Подище-Кар’єр, відкрите автором у 1999 р., знаходиться за 250 м на захід від села Подище. Тут течія Удаю розгалужується, один з рукавів петлею різко завертає на північ і, впритул підійшовши до крутої та високої корінної тераси, повертає на захід. Ділянка, де зустрічається кераміка, що має ознаки пізньозарубинецької та київської культур, тягнеться по досить високій (близько 10 метрів) надзаплавній терасі правого берега р. Удай від підніжжя правобережної корінної тераси, де пролягла дорога Ладан-Подище на південь на 500 метрів. Площу має чи не найбільшу – близько
15 га. Західна і північно-західна частини його знищені старим кар’єром, інша – розорюється та частково перебуває під насадженнями. Серед керамічного матеріалу, що можна віднести до вказаного періоду, – уламки вінець горщиків, вертикальні та відхилені назовні, іноді досить сильно, подекуди орнаментовані защипами, уламки сковорідки з низьким бортиком, підлощеної миски пізньозарубинецького зразка. Денця горщиків переважно мають закраїни. Присутні тут і уламки вінець так званих кумпфів, характерних для вельбарської керамічної традиції (рис. 3;1). Індивідуальні
знахідки представлені уламками залощеного високого біконічного прясла з глини та точильного каменю з пісковику

Фонд 1 Комплексный фонд «Литературные документы»
Фонд 1 Инвентарная книга №21
54340 Полку Прилуцкого сотни полковой Прилуцкой о посполитых ревизия 1729 г. учиненная. 135 л.
54341-54343 Ревизская книга Прилуцкого полка 1731 г. Перечневые табели, реестры, ревизии, ведомости о жителях Прилуцкого полка. 269 л.
54344-54345 Ревизская книга Прилуцкого полка 1740г. Перечневые табели, реестры, ревизии, ведомости о жителях Прилуцкого полка. 387 л.

с. Подище (Подыщи, Падище, Подыща) Полтавской губернии (Прилукский район Черниговской области)