КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782) (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Казацкие полки Гетманщины и Слободской Украины. Обсуждение общих вопросов по казацким реестровым полкам.

См. подробнее здесь: Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины
Полки Гетманщины (Войско Запорожское)
Присяжные книги 1654 г.
Белоцерковский и Нежинский полки
Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів............

Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины — военная и административно-территориальная структура, сложившаяся на территории так называемой Гетманщины (официально именуемой Войском Запорожским) и Слободской Украины в XVII—XVIII веках, основу которой первоначально составляли реестровые казацкие полки, позднее − казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному (со времени учреждения постоянных армий милицией стали называть особый тип армии, которая формируется только на время войны) принципу.

В Гетманщине (Войске Запорожском) существовали также различные военные формирования, которые не были административно-территориальными единицами, но также носили название полков — охочекомонных (компанейских), сердюцких и других.

Полковому устройству Войска Запорожского положило начало заключение Куруковского соглашения которое было заключено 27 октября 1625 года коронным гетманом С. Конецпольским и казацкой делегацией во главе с кошевым атаманом Запорожской Сечи Михаилом Дорошенко во время восстания Марка Жмайло.

По Куруковскому соглашению казацкое реестровое войско было разделено на 6 полков: Белоцерковский, Каневский, Киевский, Корсунский Переяславский, Черкасский.
[center]Во время восстания 1648—1657 гг. (Богдан Хмельницкий) по образцу реестровых полков были сформированы казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному принципу, которые таким образом сформировали военную и административно-территориальную структуру созданного в ходе восстания государства, полуофициально именуемого «Гетма́нщиной», а официально, в документах — «Войско Запорожское». Число полков, как административно-территориальных единиц, периодически колебалось.
Руководство полками осуществляла администрация, именуемая «полковой старши́ной» во главе с полковником, которую избирали на полковом совете (раде). Полковая власть распространялась не только на казачество, но и на все население территории, с которой осуществлялся набор личного состава в полки.
Полки делились на сотни, которых в каждом полку было различное количество (обычно, от 7 до 20), в зависимости от численности проживающего на полковой территории населения.

Добрый вечер, уважаемые знатоки) Благодаря трудам Кривошеи В.В. выяснил, что зем’янин і "товариш низовых Козаков" Омелян Іванович уже упоминавшийся ранее в этой теме https://forum.vgd.ru/post/299/3376/p187960.htm#pp187960 судя по всему мой предок.
Владимир Владимирович написал так:

[q]
Уже згаданий «Літопис Самовидця» свідчить: «Чего не звикла была Україна терпіти, вимисли великіе были от старостов и от намісников, и жидов». Брали участь у конфліктах і підстарости. 4 жовтня 1571 р. Омелян Іванович отримав данину на землю Сівер за Черкасами в 20 милях від Шанчаровського перевозу на р. Ворсклі
на шляху татарському на низ цією рікою до устя річки Полузору, яка з поля з московського боку з правої руки приходить і у Ворсклу впадає, а звідти – Ворсклою до річки Кустова, яка теж з поля від орди зліва теж там впадає, і по Ворсклі аж до рубежа Степана Житковича Артемкових Пісків по обидві сторони тієї річки Ворскли з усіма грунтами [68, с. 231 – 232]. 15 квітня 1574 р. отримав підтвердження на ці ж землі, в якому іменується Омелян — козак [68, с. 231 – 232, 257].
[/q]

В сети есть такое:

[q]
Жалуваною грамотою короля Сигізмунда II Августа від 4 жовтня 1571 р. зем’янину і "товаришу низовых Козаков" Омеляну Івановичу за охорону південного прикордоння від татар надавалася земля на р. Ворсклі. В документі, зокрема, зазначалося, що він "сам, его жона, так же дети и потомки его власные тым правом и порядком оную землю Сиверу по обудвую сторонах Ворсклы, яко ея вышей поменило, почавши от шляху Санчаровского на низ рекою Ворсклою аж до рубежа Жарковича Артемовых песков, зо всими землями, грунты, з боры, з лесы, з деревом бортным, з реками, а меновите, з речками Полузорою и Кустовью, з озеры, з ловы звериными, пташими, рыбными, з бобровыми гонами и зо всими доходами, пожитками и их нелепеностями, так долго и широко, яко ся тая земля Сивера сама в собе в границах, пожитках и обиходех своих здавна и на сей час мает, держати и уживати, прибавляти, розширяти и всякие пожитки собе там розмножати"
[/q]

А еще такое:

[q]
1571 року черкаський староста з дозволу польського короля Сигізмунда Августа віддав земельні угіддя по Ворсклі (від Санжарівського перевозу до гирла річки) “Низовому козакові і землянину” Омеляну Івановичу. На початку XVII століття більша частина цієї території стала власністю шляхтича С.Гурського. У 1643 році землі від Гурських перейшли до Немиричів.
[/q]

Вопрос 1: Хотелось бы понять(если это возможно, конечно), как и почему большая часть этой территории стала собственностью другого шляхтича, в частности С.Гурського? В 1616 году на момент люстрации по этим землям с таким же описанием "входных земель Сивера-Ворскла" значится судя по всему сын Омеляна Ивановича Василий Меленин. Может быть участвовал в национально-освободительном движении?
В реестре 1649 года Полтавского полка есть Милашенко Гринец (Григорий) (Петрашова полковая), Мелещенъко Федор (Петрашова полковая). В эту вторую полковую сотню входили н.п. на юг от Полтавы. У Кривошеи В.В. есть такой в "Неурядовой старшине Гетманщины":
Мелещенко Яків (? – 1651 – 1723 – ?) – покозачений шляхтич. Сотник новосанжарський. Мав млин в одне коло мучне і друге ступне на р. Ворсклі, солодовню. 27 вересня 1687 р. отримав гетьманський універсал на звільнення його млина від оподаткування. 13 червня 1706 р. отримав гетьманський універсал на військову частину у власному млині на Ворсклі. Козак новосанжарський (? – 1718 – 1721 –?), значковий товариш Полтавського полку (? –1723 – ?). Д.: Яришка NN (Яришка Яциниха), її мати Христина Мартиниха.
Вопрос 2: Понятно, что Василий Меленин из 1616 г. сын Омеляна Ивановича козака из 1571-1574 г. (описания местности совпадают, а также даты получения и подтверждения совпадают). Но в каком родстве были вышенаписанные Милашенко Гринец (Григорий) (Петрашова полковая), Мелещенъко Федор (Петрашова полковая), Мелещенко Яков (Новые Санжары) из 1649 г. и Василий Меленин из 1616 г. непонятно - дети, внуки, потомки? Может кто-то подскажет, что можно посмотреть чтобы понять лучше степень родства потомков Омеляна/Емельяна/Мелеха друг другу между 1616 г. и 1649 г.? Знаю про реестр 1638 г. казацкой старшины по ординации Войска Запорожского, но найти не смог, чтобы проверить моих Меленина и Мелещенко. В люстрации Киевского воеводства в 1622 г. Поворсклье не описано.
Вопрос 3: В реестре 1581 есть один Омелян с записью "Омелян с Могильова". Между 1581 и 1571-74 годами казак Омелян Иванович мог закончить свой жизненный путь, да и может это другой Омелян?
Вопрос 4: Что может означать выражение "товаришу низовых Козаков"/"Низовому козакові"? Понимаю и знаю, что Войско Запорожское Низовое было не реестровым, поэтому никаких документов нет, территория Дикого Поля ( и полнейшего хаоса

), но как можно понять, что это за должность такая? Может как-то можно про этого Омеляна Ивановича-казака узнать еще что-то? Реквизиты дел в РГАДА о пожаловании и подтверждении права властности Літописи Самовидця я выписал, но вряд ли можно узнать больше чем выше написано? В сети нашел все возможное, наверное)

Всех заранее благодарю за помощь и за ответы! Особенно Klim2018 за неоднократную помощь)

MashaSanzhary написал:

[q]
Добрый день,
подскажите пожалуйста есть ли в списках козаков малороссийских полков
фамилия Киян или Гороховатский/Гороховский/Горофецкий
Буду признательна за информацию
[/q]

Здравствуйте!

[1718 р.] – Реєстр козаків, міщан та посполитих Опішнянської сотні, які присягнули на місцях.
...
Села Поповки козаки
...
106 зв.
...
Кондрат Кіанъ
...
Джерело:
Присяга Гадяцького полку 1718 року / Упорядкування, передмова та коментарі Івана Синяка. – Київ, 2021. С. 133

Список Малороссийского Гадяцкого полку о казаках действительно в военной службе состоящих и в домах их хозяевами почитающихся и семейство своё имеющих, сочыненный 1784 году, декабря "13" дня.
...
Лист 7 об.
...
Сотне второй Опошанской
...
Мойсей Киян
...

Источник:
Именные списки казаков украинских полков, проходящих войсковую службу в 1784 – 1785 г.г. – Х. Харківський приватний музей міської садиби, 2012. С. 14, 144.

Именной список о козаках полку Переяславского шесты эскадронов, действително служащих и почитающихся в домах их хозяевамы. 1784 году, декабра 26 дня.
...
Лист 134.
Шестого эскадрона
...
Мойсей Киян
...

Источник:
Именные списки казаков украинских полков, проходящих войсковую службу в 1784 – 1785 г.г. – Х. Харківський приватний музей міської садиби, 2012. С. 144.

Видение Города Нашего Кишенки сколко дворовъ людей посполитихъ цехових тяглих и пѣших ...
...
Арк. 150 зв.
Двор Процика Кияна
...
Джерело:
Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII – XVIII ст. / упоряд., вступ. стаття Мокляк В.О. – Полтава: ТОВ "АСМІ", 2010. – Т. IІ: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1721 р. С. 201.

Ведомость Полтавского полку, сотнѣ Нехворощанской, сколко в той сотнѣ нинѣ налицѣ козаковъ конних оруженних, пѣшихъ и безоружейних, также сколко отправленно в расход и куда їменно, конних оружейни, пѣших безоружейних, о том явствуетъ нижей сего 1733 году їюля 29 дня.
...
Арк. 74.
...
Село Шедѣевъ до сотнѣ Нехворощанской прислучаючое ... Козаки коннїе безоружнїе
....
Хведор Кіянъ
...
Джерело:
Джерела з історії Полтавського полку (середина XVII – XVIII ст.) // упоряд., вступ. стаття – Мокляк В.О. – Полтава: ТОВ "АСМІ", 2013. – Т. V: "Веденіе полку Полтавского о козаках конних и пешихъ" 1733 р. (Ревізія 1733 р.) С. 115

Арк. 84.
Видѣние Полку Полтавского Сотнѣ Кишѣнской коликое число оной же сотнѣ на заплату полковихъ чиновникамъ и прочимъ служителямъ також и на канцелярийские в полку и сотнях расходи с посполитих можних средних и крайне убогихъ смотря по пожитках людских собрано денегъ о томъ слѣдуетъ ниже сего, 1733 году декабря.

Города Кишинки
Посполитіе можніе
....
Данило Гороховский сорокъ копѣекъ далъ.
...
Посполитіе крайне убогїе
....
Арк. 87 зв.
...
Процикъ Киян двѣ копѣйки далъ.
...
Джерело:
Джерела з історії Полтавського полку (середина XVII – XVIII ст.) // упоряд., вступ. стаття – Мокляк В.О. – Полтава: ТОВ "АСМІ", 2017. – Т. VІ: Компути та ревізії Полтавського полку. Відомості полку Полтавського 1734 р. С. 345, 350.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.
Можно Вас просить помочь и опубликовать еще информацию. Нужна информация по Нежинскому, Черниговскому, Переяславскому, Каневскому, Миргородскому полку по фамилиям Козачек/Козачок/Козаченко/Козачкой/Козачковский/Козачков, а также Гладкий/Гладченко/Гладковский.
[/q]

Козаченко Григорій
(1721 – 1783 – ?)
син священика,
служив у ГВК (1764),
бунчуковий товариш Ніжинського полку (1783).
Д.: Марія NN, в Івангороді володіла 36 душами (1783).

Козачинський Семен Григорович
(1745 – ?)
бунчуковий товариш Ніжинського полку (1782 – 1790).
Мав 57 підданих у 1 селі в Борзнянському повіті.
Внесений до ІІ частини родовідної книги дворян Чернігівського намісництва.
Д.: Марія Василівна Кулаковська, донька полкового судді.

Козачковський Федір
службу розпочав у 1737 р. військовим канцеляристом ГВК,
у 1737 р. був закріплений за генералом князем Борятинським у Переволочній, а також при об'їзді української лінії.
У 1738 р. при генералі Румянцеві у Переволочній і Омельничкі, а пілля повернення – у Переяславі і на форпостах (у 1739).
За рекомендацією і проханням полковника Капніста призначений генералом Кейтом призначений писарем полковим миргородським (1741 – 1752 – ?).
Мав приїжджий двір і 47 підданих у с. Федорках Цибулівської сотні, а також у с. Степовці цієї ж сотні 47 підданих (1752).
Суддя полковий миргородський (? – 1773).
Бунчуковий товариш Миргородського полку (з 1773.17.05).
10 червня 1779 р. призначений комісаром у справі розподілу землі між уцтавицьким сотником Гришковим і священиком уцтавицьким Сокальським.
Колезький асесор.

Джерело:
Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 1. Значкове військове товариство. Бунчукове товариство – К.: "Стилос", 2008. С. 98.

Гладкий-Гладковицький Гнат Матвійович
(? – 1650 – ран. 1676)
військовий товариш і обиватель канівський
отримав універсал гетьмана Івана Брюховецького від 8 січня 1668 р. на побудовані ним самим млини на р. Циблі в Липлявах і Калеберді.
У 1673 – 1675 рр. сотник леплявський.
Д.: Пелагея Іванівна Лизогуб (? – 1655 – 1698 – ?),
у 1691 р. Мазепа на прохання чернігівського полковника Якова Лизогуба ствердив універсалом право володіння млином на р. Циблі вдові і дітям сотника Гната Гладкого (кревного Якова Лизогуба).

Гладкий-Козаченко Гнат Матвійович
(? – 1650 – ран. 1676)
військовий товариш і обиватель канівський
отримав універсал гетьмана Івана Брюховецького від 8 січня 1668 р. на побудовані ним самим млини на р. Циблі в Липлявах і Калеберді.
У 1673 – 1675 рр. сотник леплявський.
Д.: Пелагея Іванівна Лизогуб (? – 1655 – 1698 – ?),
у 1691 р. Мазепа на прохання чернігівського полковника Якова Лизогуба ствердив універсалом право володіння млином на р. Циблі вдові і дітям сотника Гната Гладкого (кревного Якова Лизогуба).

Козачкін Іван
(1731 – 1769 – ?)
служив з 5 лютого 1763 р. військовим канцеляристом за призначенням ГВК.
З 20 грудня 1765 р. військовий товариш за патентом МК.
Направлений у військовий похід (1769)

Козачок Андрій
військовий товариш Ніжинського полку.
Мав маєтність у с. Сліпорді.
Його син був наказним сотником,
правнуки мешкали у с. Сліпороді.

Козачок Мойсей Васильович
військовий товариш (1787).
Разом з братами мав 41 підданого у с. Сліпорд.
Д.: Дарія NN, донька сотенного отамана.
Мали доньку Уляну.

Джерело:
Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 2. Військове товариство. – К.: "Стилос", 2008. С. 23, 48.

Гладкий-Гладковицький Андрій Гнатович
син військового товариша Канівського полку,
значковий товариш Чернігівського полку.

Гладкий-Гладковицький Василь Гнатович
син військового товариша Канівського полку, який у 1676 р. отримав універсал наказного полковника Переяславського Івана Берла на володіння в сотнях Бубнівській і Леплявській як "власному посессору и наследнику добр дедовских".
Ці володіння документ називає також Лизогубівськими.
Отримав у 1713, 1715, 1718, 1729 рр. підтвердження на ці ж володіння від різних урядовців, якого у 1713 – 1715 рр. бачимо товаришем Чернігівського полку, а 1729 – священиком пречистенським седнівським.
Йому належала половина млина бунчукового товариша Василя Лизогуба на р. Снові біля с. Дирчин.
Всі предківські володіння в сотні у 1753 р. були продані його синами священиками Прокопом і Гнатом Гладкими бунчуковому товаришу Якову Івановичу Лизогубу за 1000 карбованців.

Козаченко Іван
(? – раніше 1747)
писар сотенний івангородський (1732),
значковий товариш Ніжинського полку (? – 1735 – 1738 – ?).
У 1735 р. був у поході на Орелі на лінії,
1736 р. – у царичанському поході за писаря,
1737 р. – в очаківському поході.
1738 р. був у команді при Переволочній.
Жив у м. Івангородка, мав там двір і посполитих.
Його вдова Євдокія мала двір у Івангородці.

Джерело:
Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 3. Значкове товариство. – К.: "Стилос", 2008. С. 27 – 28, 63.

КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)

✔️ Диалоговая тема, для тех, кто НЕ ЗНАЕТ ТОЧНУЮ полковую или сотенную принадлежность казацкой службы своего предка в реестровых полках Гетманщины 17-18 вв.