КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782) (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Казацкие полки Гетманщины и Слободской Украины. Обсуждение общих вопросов по казацким реестровым полкам.

См. подробнее здесь: Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины
Полки Гетманщины (Войско Запорожское)
Присяжные книги 1654 г.
Белоцерковский и Нежинский полки
Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів............

Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины — военная и административно-территориальная структура, сложившаяся на территории так называемой Гетманщины (официально именуемой Войском Запорожским) и Слободской Украины в XVII—XVIII веках, основу которой первоначально составляли реестровые казацкие полки, позднее − казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному (со времени учреждения постоянных армий милицией стали называть особый тип армии, которая формируется только на время войны) принципу.

В Гетманщине (Войске Запорожском) существовали также различные военные формирования, которые не были административно-территориальными единицами, но также носили название полков — охочекомонных (компанейских), сердюцких и других.

Полковому устройству Войска Запорожского положило начало заключение Куруковского соглашения которое было заключено 27 октября 1625 года коронным гетманом С. Конецпольским и казацкой делегацией во главе с кошевым атаманом Запорожской Сечи Михаилом Дорошенко во время восстания Марка Жмайло.

По Куруковскому соглашению казацкое реестровое войско было разделено на 6 полков: Белоцерковский, Каневский, Киевский, Корсунский Переяславский, Черкасский.
[center]Во время восстания 1648—1657 гг. (Богдан Хмельницкий) по образцу реестровых полков были сформированы казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному принципу, которые таким образом сформировали военную и административно-территориальную структуру созданного в ходе восстания государства, полуофициально именуемого «Гетма́нщиной», а официально, в документах — «Войско Запорожское». Число полков, как административно-территориальных единиц, периодически колебалось.
Руководство полками осуществляла администрация, именуемая «полковой старши́ной» во главе с полковником, которую избирали на полковом совете (раде). Полковая власть распространялась не только на казачество, но и на все население территории, с которой осуществлялся набор личного состава в полки.
Полки делились на сотни, которых в каждом полку было различное количество (обычно, от 7 до 20), в зависимости от численности проживающего на полковой территории населения.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.

Спасибо за столь подробную информацию по Полтавскому полку. Есть, над чем подумать. Возник вопрос. Так как после 1732 г. наши Козаченки и Козачки четко фиксируются в Нежинском полку, а есть еще намеки на Черниговский полк, а еще Гладкие-Козаченки были в Переяславском, Каневском и Миргородском полку, то можно ли Вас просить посмотреть все имеющиеся у Вас источники по Нежинскому, Черниговскому, Переяславскому, Каневскому, Миргородскому полку по фамилиям Козачек/Козачок/Козаченко/Козачкой/Козачковский/Козачков, а также Гладкий/Гладченко/Гладковский. Так как я не знаю, какие из этих источников у Вас есть, также как и не предполагал наличие у Вас такого количества источников по Полтавскому полку, то предполагаю, что у Вас таковых источников много, и поэтому обращаюсь к Вам с просьбой.

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Канівський полк
...
Керівний склад полку
...
Козаченко Матвій – сотник стайківський
...
...
...
Стайківська сотня
Сотники
...
Козаченко Матвій (1638 – ?)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 6, 169.

Дальше опубликую фотокопию, т.к. материала много.

Ніжинський полк

Гладкий Іван Іванович
(1742 – ?)
служив із 26.03.1759 р. значковим товаришем.
Корнет у відставці (1788),
мав 8 підданих у м. Воронежі.
Д.: Тетяна NN, донька грека.

Гладущенко Борис Васильович
значковий товариш Ніжинського полку.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 225.

Чернігівський полк

Гладкий Андрій Гнатович
значковий товариш Чернігівського полку.

Гладкий Василь Гнатович
син військового товариша Канівського полку, який у 1676 р. отримав універсал наказного полковника переяславського Івана Берла на володіння в сотнях Бубнівській і Леплявській як "власному посессору и наследнику добр дедовских".
Товариш Чернігівського полку (1713 – 1715),
священик пречистенський седнівський (1729).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 620.

// 155 зв.
...
Глава 32.
Село Халявина, а в нем дворовъ.
В. Крестьянин войтъ Микула Гладкой. Пашню пашет двемя волами.
Положено на него денежного оброку восьмъ алтынъ две денги, а по малороссійски полкопы, хлѣба ржи і овса две осмачки.

Джерело:
Чернігівська переписна книга 1666 року / Упор. та вступ Ігор Ситий, Сергій Горобець. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2013. С. 107.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.

Спасибо за частичную публикацию. Можно надеется на продолжение? Это важно с учетом того, что у Вас накоплено значительное количество литературы по козачким полкам, чего не найдешь зачастую ни в Интернете, ни у других историков и краеведов. Нужна информация по Нежинскому, Черниговскому, Переяславскому, Каневскому, Миргородскому полку по фамилиям Козачек/Козачок/Козаченко/Козачкой/Козачковский/Козачков, а также Гладкий/Гладченко/Гладковский.
[/q]

Миргородський полк

Гладкий Пархом
товариш сотні Остапівської (1666)

Козацький Олександр
(1761 – 1783 – ?)
служив із 1778 р.,
військовий товариш (1783)

Козачинський Федір
служив із 1737 р. в.к. ГВК,
у 1737 – 1739 рр. був на українській лініхта на форпостах.
Писар полковий миргородський (1741 – 1753(.
Власник с. Писарівки на урочищі Цибульнику, у якій було 22 двори (1748).
Мав приїжджий двір і 47 підданих у с. Федорках Цибулівської сотні, а також у Степовці цієї ж сотні 47 підданих (1752).
Суддя полковий Миргородський (11.1753 – 1773).
бунчуковий товариш (із 05.1773 – 1779 – ?).
Колезький асесор.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 179, 187.

Ніжинський полк

Козаченко Григорій
(1721 – 1783 – ?)
син священика,
служив у ГВК (1764),
бунчуковий товариш Ніжинського полку (1783).
Д.: Марія NN, в Івангороді володіла 36 душами (1783).

Козаченко Іван
(? – ран. 1747)
писар сотенний івангородський (1732),
значковий товариш Ніжинського полку (? – 1735 – 1741 – ?).
У 1735 р. був у поході на Орелі на лінії,
1737 р. – у Царичанському поході за писаря,
1737 р. – в Очаківському поході.
1738 р. був у команді при Переволочній.
Жив у м. Івангородка, мав там двір і посполитих.
У 1740 р. не міг продовжувати службу через зубожіння.
Його вдова Євдокія мала двір в Івангородці.

Козаченко Семен
товариш сотні Борзнянської (1682),
наказний сотник борзнянський Ніжинського полку (09.1705),
значний військовий товариш.
Мав синів Василя й Григорія.
Онук, Давид Григорович, був писарем сотенним конотопським.

Козачинський Матвій
Шляхтич гербу "Вонж",
значковий військовий товариш.

Козачинський Семен Григорович
(1745 – ?)
бунчуковий товариш Ніжинського полку (1782 – 1790).
Мав 57 підданих у Борзнянському повіті.
Внесений до ІІ частини родовідної книги дворян Чернігівського намісництва.
Д.: Марія Василівна Кулаковська, донька полкового судді.

Козачок Андрій
військовий товариш Ніжинського полку.
Мав маєтність у с. Сліпороді.
Його син був наказним сотником,
правнуки мешкали в с. Сліпороді.

Козачок Мойсей Васильович
військовий товариш Н(1787).
Разом із братом мав 41 підданого в с. Сліпород.
Д.: Дарія NN, донька сотенного отамана.
Мали доньку Уляну.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 250 – 251.

Переяславський полк

Козиченко Яків
значковий товариш (1750),
мав двір житловий у с. Ковтунові Золотоніської сотні в 1750 р.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 341.

Канівський полк

Гладкі (Гладченки, Козаченки)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 121 – 125.

Добрый вечер, уважаемые знатоки) Благодаря трудам Кривошеи В.В. выяснил, что зем’янин і "товариш низовых Козаков" Омелян Іванович уже упоминавшийся ранее в этой теме https://forum.vgd.ru/post/299/3376/p187960.htm#pp187960 судя по всему мой предок.
Владимир Владимирович написал так:

[q]
Уже згаданий «Літопис Самовидця» свідчить: «Чего не звикла была Україна терпіти, вимисли великіе были от старостов и от намісников, и жидов». Брали участь у конфліктах і підстарости. 4 жовтня 1571 р. Омелян Іванович отримав данину на землю Сівер за Черкасами в 20 милях від Шанчаровського перевозу на р. Ворсклі
на шляху татарському на низ цією рікою до устя річки Полузору, яка з поля з московського боку з правої руки приходить і у Ворсклу впадає, а звідти – Ворсклою до річки Кустова, яка теж з поля від орди зліва теж там впадає, і по Ворсклі аж до рубежа Степана Житковича Артемкових Пісків по обидві сторони тієї річки Ворскли з усіма грунтами [68, с. 231 – 232]. 15 квітня 1574 р. отримав підтвердження на ці ж землі, в якому іменується Омелян — козак [68, с. 231 – 232, 257].
[/q]

В сети есть такое:

[q]
Жалуваною грамотою короля Сигізмунда II Августа від 4 жовтня 1571 р. зем’янину і "товаришу низовых Козаков" Омеляну Івановичу за охорону південного прикордоння від татар надавалася земля на р. Ворсклі. В документі, зокрема, зазначалося, що він "сам, его жона, так же дети и потомки его власные тым правом и порядком оную землю Сиверу по обудвую сторонах Ворсклы, яко ея вышей поменило, почавши от шляху Санчаровского на низ рекою Ворсклою аж до рубежа Жарковича Артемовых песков, зо всими землями, грунты, з боры, з лесы, з деревом бортным, з реками, а меновите, з речками Полузорою и Кустовью, з озеры, з ловы звериными, пташими, рыбными, з бобровыми гонами и зо всими доходами, пожитками и их нелепеностями, так долго и широко, яко ся тая земля Сивера сама в собе в границах, пожитках и обиходех своих здавна и на сей час мает, держати и уживати, прибавляти, розширяти и всякие пожитки собе там розмножати"
[/q]

А еще такое:

[q]
1571 року черкаський староста з дозволу польського короля Сигізмунда Августа віддав земельні угіддя по Ворсклі (від Санжарівського перевозу до гирла річки) “Низовому козакові і землянину” Омеляну Івановичу. На початку XVII століття більша частина цієї території стала власністю шляхтича С.Гурського. У 1643 році землі від Гурських перейшли до Немиричів.
[/q]

Вопрос 1: Хотелось бы понять(если это возможно, конечно), как и почему большая часть этой территории стала собственностью другого шляхтича, в частности С.Гурського? В 1616 году на момент люстрации по этим землям с таким же описанием "входных земель Сивера-Ворскла" значится судя по всему сын Омеляна Ивановича Василий Меленин. Может быть участвовал в национально-освободительном движении?
В реестре 1649 года Полтавского полка есть Милашенко Гринец (Григорий) (Петрашова полковая), Мелещенъко Федор (Петрашова полковая). В эту вторую полковую сотню входили н.п. на юг от Полтавы. У Кривошеи В.В. есть такой в "Неурядовой старшине Гетманщины":
Мелещенко Яків (? – 1651 – 1723 – ?) – покозачений шляхтич. Сотник новосанжарський. Мав млин в одне коло мучне і друге ступне на р. Ворсклі, солодовню. 27 вересня 1687 р. отримав гетьманський універсал на звільнення його млина від оподаткування. 13 червня 1706 р. отримав гетьманський універсал на військову частину у власному млині на Ворсклі. Козак новосанжарський (? – 1718 – 1721 –?), значковий товариш Полтавського полку (? –1723 – ?). Д.: Яришка NN (Яришка Яциниха), її мати Христина Мартиниха.
Вопрос 2: Понятно, что Василий Меленин из 1616 г. сын Омеляна Ивановича козака из 1571-1574 г. (описания местности совпадают, а также даты получения и подтверждения совпадают). Но в каком родстве были вышенаписанные Милашенко Гринец (Григорий) (Петрашова полковая), Мелещенъко Федор (Петрашова полковая), Мелещенко Яков (Новые Санжары) из 1649 г. и Василий Меленин из 1616 г. непонятно - дети, внуки, потомки? Может кто-то подскажет, что можно посмотреть чтобы понять лучше степень родства потомков Омеляна/Емельяна/Мелеха друг другу между 1616 г. и 1649 г.? Знаю про реестр 1638 г. казацкой старшины по ординации Войска Запорожского, но найти не смог, чтобы проверить моих Меленина и Мелещенко. В люстрации Киевского воеводства в 1622 г. Поворсклье не описано.
Вопрос 3: В реестре 1581 есть один Омелян с записью "Омелян с Могильова". Между 1581 и 1571-74 годами казак Омелян Иванович мог закончить свой жизненный путь, да и может это другой Омелян?
Вопрос 4: Что может означать выражение "товаришу низовых Козаков"/"Низовому козакові"? Понимаю и знаю, что Войско Запорожское Низовое было не реестровым, поэтому никаких документов нет, территория Дикого Поля ( и полнейшего хаоса

), но как можно понять, что это за должность такая? Может как-то можно про этого Омеляна Ивановича-казака узнать еще что-то? Реквизиты дел в РГАДА о пожаловании и подтверждении права властности Літописи Самовидця я выписал, но вряд ли можно узнать больше чем выше написано? В сети нашел все возможное, наверное)

Всех заранее благодарю за помощь и за ответы! Особенно Klim2018 за неоднократную помощь)

MashaSanzhary написал:

[q]
Добрый день,
подскажите пожалуйста есть ли в списках козаков малороссийских полков
фамилия Киян или Гороховатский/Гороховский/Горофецкий
Буду признательна за информацию
[/q]

Здравствуйте!

[1718 р.] – Реєстр козаків, міщан та посполитих Опішнянської сотні, які присягнули на місцях.
...
Села Поповки козаки
...
106 зв.
...
Кондрат Кіанъ
...
Джерело:
Присяга Гадяцького полку 1718 року / Упорядкування, передмова та коментарі Івана Синяка. – Київ, 2021. С. 133

КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)

✔️ Диалоговая тема, для тех, кто НЕ ЗНАЕТ ТОЧНУЮ полковую или сотенную принадлежность казацкой службы своего предка в реестровых полках Гетманщины 17-18 вв.