КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782) (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Казацкие полки Гетманщины и Слободской Украины. Обсуждение общих вопросов по казацким реестровым полкам.

См. подробнее здесь: Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины
Полки Гетманщины (Войско Запорожское)
Присяжные книги 1654 г.
Белоцерковский и Нежинский полки
Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів............

Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины — военная и административно-территориальная структура, сложившаяся на территории так называемой Гетманщины (официально именуемой Войском Запорожским) и Слободской Украины в XVII—XVIII веках, основу которой первоначально составляли реестровые казацкие полки, позднее − казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному (со времени учреждения постоянных армий милицией стали называть особый тип армии, которая формируется только на время войны) принципу.

В Гетманщине (Войске Запорожском) существовали также различные военные формирования, которые не были административно-территориальными единицами, но также носили название полков — охочекомонных (компанейских), сердюцких и других.

Полковому устройству Войска Запорожского положило начало заключение Куруковского соглашения которое было заключено 27 октября 1625 года коронным гетманом С. Конецпольским и казацкой делегацией во главе с кошевым атаманом Запорожской Сечи Михаилом Дорошенко во время восстания Марка Жмайло.

По Куруковскому соглашению казацкое реестровое войско было разделено на 6 полков: Белоцерковский, Каневский, Киевский, Корсунский Переяславский, Черкасский.
[center]Во время восстания 1648—1657 гг. (Богдан Хмельницкий) по образцу реестровых полков были сформированы казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному принципу, которые таким образом сформировали военную и административно-территориальную структуру созданного в ходе восстания государства, полуофициально именуемого «Гетма́нщиной», а официально, в документах — «Войско Запорожское». Число полков, как административно-территориальных единиц, периодически колебалось.
Руководство полками осуществляла администрация, именуемая «полковой старши́ной» во главе с полковником, которую избирали на полковом совете (раде). Полковая власть распространялась не только на казачество, но и на все население территории, с которой осуществлялся набор личного состава в полки.
Полки делились на сотни, которых в каждом полку было различное количество (обычно, от 7 до 20), в зависимости от численности проживающего на полковой территории населения.

Если Вас не затруднит,можете посмотреть,присутствуют ли они в списках молдавского гусарского полка?

Отрывок из украинской Вики о появлении и исчезновении Козловского , Донского войска пиканерского и других военных поселений в р-не р . Орчик и крепости Федоровская ( теперь Русский Орчик)

Орель (Оріль) - ріка, ліва притока Дніпра. Вперше згадується в російських літописах 1152 р. під назвою Оугль, а в 1183 р. під назвою Ерель («угол», «кут»). Це вказує на те, що саме слово тюркського походження. Але розуміти назву Орель прийнято не як «закрут ріки», як «окраїна російської землі, що вдається клином в степи кочівників», отже назву могли дати тільки росіяни».

А ще його називали Руський Орчик, тому що мешканці - переселенці з Курської та Воронезької губерній.

Чому відбувалося переселення цілих сіл з Росії в Україну? Боротьба проти татарських набігів на Південь країни відбувалася до другої половини XVIII ст. небезпека нападу кримських татар була така велика, що довелося будувати «Українську лінію», яка тягнулася від річки Дніпро до Сіверського Дінця. Встановлено, що в червні 1731 року було видано указ про будівництво «Української лінії». На цю роботу були мобілізовані двадцять тисяч козаків та десять тисяч селян. Споруда «Українська лінія» являла собою глибокий рів з насипаним високим валом. Крім «Лінії...», було використано зручні для оборони природні умови: річки, болота, узвишшя, ліси. На побудованій Українській лінії для охорони фортець був створений Козловський полк. Такий полк був у місті Костянтинограді (Красноград).

В проміжках між фортецями Української оборонної лінії були поселені сторожові пости зі своїми сім’ями. Одним з таких сторожових постів і було село Руський Орчик. Жителі Руського Орчика охороняли і ремонтували закріпленні за ними участки Української оборонної лінії. Жителі посту брали участь у походах російської армії, періодично проходили військові навчання. За службу вони звільнялися від повинностей, одержували землю, а у вільні години займалися рільництвом.

У 1764 році замість ландміліцького полку на Українській лінії був створений Донський пікінерський полк, куди ввійшли військовозoбов’язані села Руський Орчик. В 1783 році охорона Української лінії припинилася. З 1787 – 1791 рік жителі населених пунктів по Українській лінії, в тому числі жителі села Руський Орчик були зачисленні до складу Донського козацького війська, а з 1798 року вони стали називатися військовими поселеннями з відбуванням військової повинності.

Після закінчення російсько-турецької війни 1735-1739 років спостерігається посилене заселення Української лінії та розвиток рільництва. Зменшення небезпеки татарських нападів привело до припливу добровільних поселенців, які заселяли вільні землі. Вони не вливалися до складу ландміліцьких полків і займалися виключно землеробством. В середині XVIII століття на південь від Української лінії почали з’являтися українські поселення, засновані здебільшого лівобережними поселенцями та переселенцями з Росії. За рахунок таких переселенців і поповнилось село Руський Орчик. Першими переселенцями було 10 сімей з Курської губернії Бєлгородського повіту за прізвищами Овсяникови, Лапіни, Прокудіни, Власови, Лебедєви.

Село Руський Орчик в своєму розвитку не схоже на сусідні села, такі як Руновщина, Чернещина. Жителі села Руський Орчик не були кріпаками, це були вільні люди.

Осмелюсь напомнить о своей просьбе. Встречалась ли кому ни будь фамилия НАГОРСКИЙ до 1767-1787 года? По семейной легенде переселилиь в слободу на реке Оскол после того как Екатерина разогнала Запорожскую Сечь. Мне в реестрах и переписях встречались фамилии Нагорный, Нагоренко, Нагорненко и Нагоренский, но не Нагорский, можно объяснить связь? Откуда окончание «-ский»? ( схема НОС-НОСИХА-НОСЕНКО мне знакома из форума) С уважением и надеждой.

Zadonec13 написал:

[q]
Встречалась ли кому ни будь фамилия НАГОРСКИЙ до 1767-1787 года?
[/q]

Встретились в Черниговской, 1901, может Ваши.
А по поводу окончания -ский, так это распрострнённое явление в Речи Посполитой, Вы бы обратились с этим вопросом в тему "Украинские фамилии", там Вам знатоки подскажут.

Большое спасибо за ответ, но, вероятно, это не мои (1901), а если и родня, то очень далекая. Мои проживали в сл. Старо-Ивановка Бирюченского уе. Воронежской губернии (наместничества) с 1767?-1797? по 1930. Но, как вариант поиска, пойдет. Если не трудно подскажите н.п. в Черниговской? С уважением.

Zadonec13 написал:

[q]
Если не трудно подскажите н.п. в Черниговской?
[/q]

Так как много имён, Вы бы сами посмотрели бы здесь:
Памятная книжка Киевского учебного округа на 1901 год. Часть IV. Черниговская губерния. ссылка
и здесь тоже было бы неплохо:
Памятная книжка Киевского Учебного округа на 1894 год. Часть 4. Черниговская губерния. ссылка

Вива
Спасибо, очень интересная информация. Почему то все "служители культа"!
С уважением.

Если кого интересует Книга "Генеральнiй опис Левобережной Украины 1765-1769 гг.-Покажчик населенных пунктов (Киев,1959)", для поиска номеров дел и страниц в Румянцевской описи,ее можно скачать здесь .

Уважаемые форумчане! Не встречалась ли вам фамилия Сагач!?

Nestorъ написал:

[q]
[/q]

К сожалению не скачивается, идет просто пустая страница.

КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)

✔️ Диалоговая тема, для тех, кто НЕ ЗНАЕТ ТОЧНУЮ полковую или сотенную принадлежность казацкой службы своего предка в реестровых полках Гетманщины 17-18 вв.