КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782) (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Казацкие полки Гетманщины и Слободской Украины. Обсуждение общих вопросов по казацким реестровым полкам.

См. подробнее здесь: Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины
Полки Гетманщины (Войско Запорожское)
Присяжные книги 1654 г.
Белоцерковский и Нежинский полки
Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів............

Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины — военная и административно-территориальная структура, сложившаяся на территории так называемой Гетманщины (официально именуемой Войском Запорожским) и Слободской Украины в XVII—XVIII веках, основу которой первоначально составляли реестровые казацкие полки, позднее − казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному (со времени учреждения постоянных армий милицией стали называть особый тип армии, которая формируется только на время войны) принципу.

В Гетманщине (Войске Запорожском) существовали также различные военные формирования, которые не были административно-территориальными единицами, но также носили название полков — охочекомонных (компанейских), сердюцких и других.

Полковому устройству Войска Запорожского положило начало заключение Куруковского соглашения которое было заключено 27 октября 1625 года коронным гетманом С. Конецпольским и казацкой делегацией во главе с кошевым атаманом Запорожской Сечи Михаилом Дорошенко во время восстания Марка Жмайло.

По Куруковскому соглашению казацкое реестровое войско было разделено на 6 полков: Белоцерковский, Каневский, Киевский, Корсунский Переяславский, Черкасский.
[center]Во время восстания 1648—1657 гг. (Богдан Хмельницкий) по образцу реестровых полков были сформированы казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному принципу, которые таким образом сформировали военную и административно-территориальную структуру созданного в ходе восстания государства, полуофициально именуемого «Гетма́нщиной», а официально, в документах — «Войско Запорожское». Число полков, как административно-территориальных единиц, периодически колебалось.
Руководство полками осуществляла администрация, именуемая «полковой старши́ной» во главе с полковником, которую избирали на полковом совете (раде). Полковая власть распространялась не только на казачество, но и на все население территории, с которой осуществлялся набор личного состава в полки.
Полки делились на сотни, которых в каждом полку было различное количество (обычно, от 7 до 20), в зависимости от численности проживающего на полковой территории населения.

Nick02
А моих Бабченко и Телиженко нигде нет? Никак не могу найти откуда они на Звенигородщину прибыли..
Может кто-нибудь встречал в списках...

victory
Встречались и Бабченко и Телиженко. Попробую сегодня подготовить ответ по Круполю и там коснусь Ваших фамилий.

Nick02

Спасибо, разрыв в годах правда громадный, но ничего!
Это как раз то возможное упоминание, что мне еще не удалось найти.
На сайте http://forum.fstanitsa.ru/ были упоминания о сотне Андросова, но списка-то Миргородского полка нет.

Есть ли возможность восстановить, где географически могла размещаться сотня Андросова?

Выдержка из книги Владимира Кривошея "ГЕНЕАЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА Нариси історії козацьких полків"

...
3. ДЖЕРЕЛА
Джерела «говорять лише тоді, коли вмієш їх запитувати... Як тільки ми відмовимося просто протоколювати слова наших свідків, як тільки наміряємося самі примусити їх говорити, необхідно скласти список питань».
Серед джерел з історії козацтва, а відповідно, і козацької старшини, дослідники відзначають тринадцять груп джерел:
1. Козацький дипломатарій - це публічно-правові та приватно-правові акти. Для встановлення часу перебування на урядах, особливо в XVII ст., неабияку вагу мають судові документи, купчі, підписи на тестаментах (заповітах). Вони в основному зосереджені в міських актових книгах168. Частина з таких книг опублікована.
2. Універсали гетьманів та полковників. Універсали різних гетьманів (Б. Хмельницького, Виговського, Ю. Хмельницького, Брюховецького, Самойловича, Ігнатовича, Мазепи, Скоропадського, Апостола, Розумовського) частково опубліковані, а частково зберігаються в архівосховищах.
3. Окрему групу джерел становлять прокламації й заклики ватажків козацьких рухів.
4. Козацькі конфесати, яких особливо багато опублікував відомий джерелознавець Ю. Мицик.
5. Найбільш цінним джерелом для дослідження персонального складу козацтва і його проводирів є, звичайно, реєстри, чи компути, починаючи від першого реєстру одного з охочих козацьких полків (1581), продовжуючи реєстром старшини 1638 р. і, безсумнівно, нещодавно опублікованим із сучасними коментарями реєстром Війська Запорозького 1649 р. Опубліковані присяжні списки 1654 р. Білоцерківського, піхотного Чигиринського та Ніжинського полків, списки старшин при обранні гетьманів. Компути козацьких полків завжди привертали увагу дослідників.

Автору вдалося виявити і використати такі козацькі реєстри XVIII ст.

Реєстри козацьких полків XVIII ст.

	Гадяцький	Київський	Лубенський	Миргородський	Ніжинський	Переяславський	Полтавський	Прилуцький	Стародубський	Чернігівський
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1721	-	-	+	-	-	-	+	-	-	-
1723	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-
1726	-	-	+	-	-	+	-	-	-	-
1729	-	-	-	+	-	+	-	+	-	-
1731	+	-	-	-	-	+	-	+	-	-
1732	-	-	-	-	+	+	-	+	-	+
1734	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-
1735	-	-	+	-	-	-	+	-	-	-
1736	+	-	-	-	-	+	-	-	-	-
1737	-	+	-	+	+	+	+	+	-	+
1738	+	-	-	+	+	+	-	-	-	+
1739	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1740	+	-	+	+	-	+	+	+	-	+
1741	+	-	-	+	-	+	-	-	-	+
1742	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1743	-	-	-	-	-	+	-	-	-	+
1744	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1745	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1746	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1747	+	-	+	-	+	+	-	-	-	+
1748	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-
1749	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1750	-	-	-	-	-	-	+	-	-	+
1752	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-
1755	-	-	-	-	-	-	+	-	-	+
1759	-	-	-	-	-	-	+	+	-	-
1764	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-

Таким чином, нам вдалося виявити 63 полкових реєстрів 1718-1764 рр. Нагальним завданням українських істориків є публікація «Книги клятвоприводной» служителів Києво-Печерської лаври на чолі з Інокентієм Гізелем, гетьмана І. Самойловича «и всей малороссийской старшиньї и запо-рожского войска после кончиньї царя Алексея Михайловича » в 1676 р. (477 аркушів) та «Книги клятвенним обещаниям» 1682 р. (728 аркушів), які практично є козацькими реєстрами 1676 і 1682 рр. їхні дані дозволять зробити багато генеалогічних ув'язок середини XVII ст. з матеріалами XVIII ст. Цінною є публікація В. Сергійчуком реєстру Сосницької сотні 1724 р.ш, а також Волинської сотні 1724 р. Чернігівського полку. Особливо цінна інформація міститься в компутах бунчукових і значкових товаришів, щорічних «Ведомостях» про старшину по кожному полку, а також у зведених реєстрах старшини Гетьманщини (у першу чергу 1725,1744,1746,1750 рр.)

6. Комплексні джерела, що виникли у процесі функціонування органів козацької адміністрації (ГВК, похідної ГВК, ГВС, канцелярії гетьмана К.Г. Розумовського, полкових та сотенних канцелярій), складають невичерпну інформацію ба¬ гатьох фондів, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України в м. Києві. Джерела цієї ж групи зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України їм. В. Вернадського. Так, у колекції Київського уні¬ верситету в систематизованому вигляді зібрані укази ГВК за другу половину 1722-1724 рр., 1726-1727 рр.
7. Документи російських органів влади в Україні. Фонди першої та другої Малоросійських колегій, канцелярії Міністерського правління багаті формулярними, послужними списками, списками козацької старшини. До цієї ж групи слід віднести матеріали Київської губернської канцелярії, канце¬ лярії Малоросійського генерал-губернатора, Новгород- Сіверського, Чернігівського, Київського та Катеринославського намісництв.
8. Серед епістолярії інтерес становлять листи представників козацького табору, так і їхніх супротивник.
9. Сеймові конституції, королівські привілеї залишаються головним джерелом, за яким можна виявити ставлення польської влади до конкретних козацьких старшин.
10. Документи органів російського самодержавства: царські та імператорські грамоти, матеріали Сенату, приказів Московської держави, воєводські «відписки», а також листування зберегли багато згадок про козацькі делегації та гетьманських гінців.
11. Люстрації та ревізії воєводств і повітів, описи міст. Так, нещодавно під керівництвом О. Коваленка були опубліко¬ вані переписна книга Чернігова 1666 р. та опис Чернігова 60-х рр. XVIII ст., які доповнюють видання, здійснені раніше.
12. «Статті» українських гетьманів з урядами Російської держави дозволяють простежити еволюцію поглядів старшини.
13. До цих груп джерел слід додати джерела церковного походження:
Синодики, суботники чи пом'янники монастирів і церков є контрольно-довідковим джерелом. Вдалося проаналізувати поминальники Києво-Межигірського, Києво-Микільського Пустинного, Києво-Сергієвого, Києво-Видубицького та Золотоніського дівочого монастирів, Канівської, Глухівської й Луцької церков, а також Козелецький (очевидно, монастирський). Автором опубліковані витяги з названих джерел щодо козацької старшини, крім того, вироблена й опублікована методика читання поминальних записів. Серед опублікованих синодиків варто зазначити опублікований І. Ситим синодик Крупицько-Батуринського монастиря.
Списки ченців монастирів і священиків також дають змогу заповнити прогалини в родоводах.
Майнові документи монастирів, в яких є багатий матеріал про пожертви козацької старшини, а також про суперечки за майнові володіння.
У метричних книгах та сповідальних записах знаходимо як інформацію про персональний склад старшини, так і генеалогічні матеріали. Метричні книги складалися з трьох частин, в яких реєструвалися дані про народження, одружен¬ня та смерть парафіян. Сповідальні записи фіксували всіх членів сімей парафії на час сповіді. Зазначимо, що метричні книги містять абсолютно точні дані щодо народження та одруження, а щодо смерті - достовірну інформацію про день смерті, але досить приблизну - про вік померлого.
Особливе значення для історико-генеалогічних досліджень старшини мають метричні книги 1721 р. для Ніжинського полку - протопопій Борзнянської (1723,1782), Конотопської (1739), Глухівської (1722, 1723, 1743, 1784), Конотопа (1737); Гадяцького - Гадяцкої (1723,1741,1782), Зіньківської (1723, 1782), Зінькова (1739); Прилуцького - Прилуцької (1781, 1783), Ічнянської (1736); Полтавського - Кобеляцької (1722, 1723, 1739); Лубенського - Лохвицької (1723, 1780, 1782), Лубенської (1723), Пирятинської (1738-1740, 1782, 1783); Миргородського - Миргородської й Гадяцької (1788), Миргородської (1724,1733,1782), Опішнянської (1724-1739), Сорочинської (1780), Хорольської (1780, 1788); Переяславського - Переяславського повіту (1789),'Золотоніського повіту (1789); Київського полку - Преображенської церкви м. Козельця (1731-1739).
Окремою групою джерел слід вважати документи Рум'янцевської ревізії, Особливо цінний матеріал зберігся щодо Стародубського й Ніжинського полків; Чернігова, Бі-лоусівки, Виблів, Слабина, Роїща, Городні, Седнева, Березни, Стольного, Мени, Синявки, Киселівки, Сосниці та Волинки -Чернігівського полку; Корибутівської сотні Прилуцького полку; Переяслава, Піщаної та Золотоноші - Переяславського полку; Шишаків, Устивиці, Ковалівки, Омельника й Потоку - Миргородського полку; Козельця, Носівки, Морова, Мрина, Олишівки, Борисполя (з 1752 р. перейшов із Переяславського до Київського полку), Бобровиці, Гоголева, Кобижчі й Остра - Київського полку; Сміли, Чигрин-Дубрави, Глинська, Городища, Горошина, Жовнина, Костянтинова, Куриньки, Лохвиці, Лукомля, Пирятина, Ромен, Сенчі, Хмелева, Чорнух та Яблунева - Лубенського полку; Решетилівки - Полтавського полку. На жаль, не збереглися матеріали Гадяцького полку, що ускладнює дослідження його історії.
Ще однією великою групою джерел є матеріали дворянського походження: а) дворянські родовідні книги; б) матеріали намісницьких, губернських і повітових дворянських зібрань.
Для генеалогічних розвідок першочергове значення мають матеріали кінця XVIII ст., пов'язані із входженням козацької старшини до дворянства. Ці документи заносилися в особові справи, які потім узагальнювалися в родовідних книгах спочатку в намісництвах, а згодом були передані до губернських дворянських зібрань. Невичерпний генеалогічний матеріал міститься в такій книзі Новгород-Сіверського намісництва, де, на відміну від книг Чернігівського (що теж збереглися), фіксувалася інформація не лише про старшин на час запису (1787, 1789), а й вносилася вся інформація стосовно їхнього родоводу. На жаль, залишається невідомим місцезнаходження родовідної книги дворянства Київського намісництва, якою ще в 30-х рр. XX ст. користувалися дослідники.
Встановлюючи родоводи, автор вимушений пропонувати гіпотези, можливо, не завжди достатньо обґрунтовані. У зв'язку з цим, згадаємо слова Януша Качмарчика: «Відповідям на ці запитання мусить передувати слово, якого не люблять історики: ймовірно». Вимушеність такої ситуації зумовлена як специфікою генеалогічного дослідження (цей прийом використовується всіма генеалогами), так і специфікою української республіканської генеалогії, коли відсутні значні генеалогічні масиви державного походження (як, наприклад, архів Герольдії в Росії тощо) і доводиться реставрувати родовід буквально з малесеньких частинок, що, як видається на перший погляд, нічого спільного між собою не мають. Лише таким шляхом (не виключаючи й можливих помилок) можна розбудити від майже вікової сплячки українську генеалогію.
...

Nora
Наконец- то мне удалось найти Вашу фамилию среди запорожских казаков.
ЧЕЛОВЯН Матвий, козак запорожский Дядкивського куреня, 1756 год.

KosGov
Предлагаю Вашему вниманию вот такую информацию:
В 1771 году в слободе Домотканская Елисаветградского уезда проживали с семьями военные ( казаки -пикинеры):
ГОВТВИН Павел, 68 лет, вдов
ГОВТВИН Онофрий, 30 лет
При Вашем желании составы их семей узнать можно, но на это потребуется время.
Кстати, корни фамилии, по всей вероятности, идут от названия первоначального места проживания Ваших предков. Этим местом было сотенное местечко ГОЛТВА или другое название ГОВТВА ( укр.)

Nick02

Спасибо за подтверждения моей собственной мысли касательно корней фамилии.
Я пытаюсь прийти к этому через исследование географического перемещения предков.

[q]
Этим местом было сотенное местечко ГОЛТВА или другое название ГОВТВА ( укр.)
[/q]

А что Голтва - это русское название?
Случайно не от слова:
ГОЛУТЬВА- в старину пренебрежительное обозначение на Дону бесхозяйственных казаков, не спешивших возвратиться на родную реку и остававшихся на русских окраинах до времени упразднения городовой и станичной службы вдоль старой московской границы.

У меня большое желание проверить состав их семей, поскольку ГОВТВИН это частая интерпретация (или ошибка, если хотите) фамилии ГОВТВЯН.

KosGov
Посмотрел я оригинал документа. Фамилия там записана как ГОВТВЯН.
Их семьи:
ГОВТВЯН Павел, 68 лет, вдов
Дети его:
-Дария, 15 лет
-Иоаким, 9 лет
-Мария, 7 лет
ГОВТВЯН Онофрий, 30 лет
Жена его Анна, 24 года
Дети их:
-Спиридон, 8 лет
-Трофим, 5 лет

Nick02

[q]
ГОВТВЯН Онофрий, 30 лет
Жена его Анна, 24 года
Дети их:
-Даниил, 19 лет
-Зиновия, 14 лет
[/q]

По-моему где-то здесь закралась ошибка.
Возраст детей великоват!

[q]
РЕЕСТР ВОЙСКА ЗАПОРОЖСКАГО 1649 ГОДА
[/q]

Dmitry Kudinov

Кудєнъко Панас
Кудин Лазар
Кудиненко Васко
Кудиненко Васил
Кудиненко Яско
Кудиненко Назар
Кудиненъко Иван
Кудинецъ Ярєма
Кудинєнко Демянъ
Кудинєнко Тимко
Кудинєнко Игнат
Кудинєнко Клим
Кудинєнко Дєнис
Кудинович Киріи
Кудиновіш Гришъко
Кудинъ Конъдрат
Кудинъ Прокопъ
Кудинъ Курило

victory

Бабенко Миско
Бабенко Марко
Бабенко Иван
Бабенко Миско
Бабенко Иванъ
Бабенко Васил
Бабенко Гарасим
Бабенко Романъ
Бабенко Анъдрушъко
Бабенко Грыцъко
Бабенко Анъдріи
Бабенченъко Анътон
Бабенъко Пєтро
Бабенъко Калиманъ
Бабенъко Мартин
Бабенъко Гаврышъ
Бабєнковъ Гришъ
Бабєнскии Кирикъ
Бабий Гринь
Бабий Ярєма
Бабин Омелко
Бабинєц Матюша
Бабинскии Маско
Бабинскии Олєско
Бабинскии Иванъ
Бабинскии Лукянъ
Бабинскии Лазар
Бабисєнко Корнеи
Бабич Павєл
Бабич Фєдор
Бабиченко Романъ
Бабиченко Сенко
Бабиченко Ярєма
Бабичєнко Ярема
Бабичєнко Климко
Бабичєнко Иванъ
Бабичєнко Мартинъ
Бабичєнко Максим
Бабичєнко Оксим
Бабичєнко Яцко
Бабичєнко Прокопец
Бабичєнъко Иван
Бабичов Левко
Бабичъ Сенко
Бабичъ Данило
Бабичъ Лукянъ
Бабичъ Иванъ
Бабичъ Дємко

KosGov

Мороз Отрушъко
Мороз Васко
Мороз Павло
Мороз Отрошко
Мороз Иван
Мороз Михаило
Мороз Иванъ
Мороз Фєско
Мороз Васко
Мороз Яцко

zng_1

Заиченеко Иванъ
Заиченко Микита
Заиченко Дємко
Заиченко Максим
Заиченко Тышъко
Заиченко Стєпан
Заиченко Павло
Заиченко Матяшъ
Заиченъко леско
Заиченъко Тышъ
Заиченъко Анъдрус
Заиченъко Процикъ
Заичєнъко Васил
Заичєнъко Самъко
Заичка Стецко
Заичка Ярєма
ЗаиЪченко Юско
Заиъченъко Есифъ
Заиъчєнъко Семенъ
Заиъчєнъко Миско

Ochkas

Очъкас Лєвъко

Zabellisa

Забіло Костя
Забілъщенко Конъдрат
Забілыи Пєтро
Забілыи Василий

Katherin

Сокол Яцъко
Сокол Богданъ
Сокол Васил
Соколенъко Клим
Соколєнко Андрєи
Соколєнко Иванъ
Соколєнко Зінєцъ
Соколєнко Тєрєшъко
Соколєнко Пилипъ
Соколєнко Тишко
Соколєнко Грицъко
Соколєнъко Фєдор
Соколєнъко Супрунъ
Соколєнъко Миско
Соколєцкин Романъ
Соколєцъкии Иванъ
Соколик Дмитро
Соколикъ Грицко
Соколовсчєнко Иван
Соколовъ Михъно
Соколовъскии Павелъ
Соколовъскии Анъдрєй
Соколовъскии Солтанъ
Соколовъскии Грицко
Соколоескии Роман

Nata K

Плєшъканенко Пилипъ
Плєшъканенко Курило
Плєшъканєнъко Гаврило
Плєшъканєнъко Сємєн
Плєшъканьнко Прокопъ

poiskovik

Сирикъ Хвеско
Сирикъ Тимошъ

Pererva

Переръва Федоръ

SerP

Паліи Яцко
Палій Маръко
Палій Анъдрій

MariaG

Борзакъ Кондрат
Борзякъ Анъдрушко

Allex

Замулєнко Лукян
Замулєнко Иванъ
Замулєнко Куц
Замулєнко Демъко
Замулєнко Романъ
Замулченъко Савуско
Замуля Хвєдор

Regulus

Линяченко Анъдрушъко

Vadim Tkachenko

Шумєико Максим
Шумєиченко Дмитро
Шумєиченко Трохим
Шумєичєнко Яковъ
Шумєичєнъко Дєнис
Шумєйко Прокопъ
Шумєйко Иванъ
Шумєйко Васил
Шумченко Олєксъй

vermenko

Вєрємеенко Фєско
Вєрємеенко Конъдрат
Вєрємеенъко Улас
Вєрємеенъко Овъдій

gnom

Руденко Иванъ
Руденко Малєцъ
Руденко Грицъко
Руденко Юрко
Руденко Ничипоръ
Руденко Мартинъ
Руденко Савъка
Руденко Фєско
Руденко Тышъко
Руденко Анътонъ
Руденко Климъ
Руденко Романъ
Руденко Анъдрій
Руденъко Максимъ
Руденъко Евътухъ
Руденъко Исай
Руденъко Ониско
Руденъко Остапъ
Руденъко Хведоръ
Руденъко Трохим
Руденъко Иля
Руденъко Гринь
Руденъко Иванъ
Руденъко Никонъ
Руденъко Фенко
Руденъко Гарасим
Руденъко Данило

Petrovich

Высоцкии Сємєн
Высоцкии Павєл
Высоцкии Кирило

Trish

Таран Супрон
Таран Тишко
Тараненко Богданъ
Тараненко Павелъ
Тараненъко Грышъко
Тараненъко Олексий
Тараненъко Опанъ
Тараненъко Клим
Тараненъко Корній
Таранєнъко Прокопъ
Таранко Иван
Таранченко Стєпан
Таранченко Романъ
Таранъ Дємъко
Таранъ Васко
Таранъ Максимъ
Таранъ Савка

Nick02

Ковътуненко Анъдръй
Ковътуненко Анъдрей
Ковътуненко Иванъ
Ковътуненко Сахъно
Ковътуненко Миско
Ковътуненко Иванъ
Ковътуненъко Васко
Ковътуненъко Пєтро
Ковътуненъко Гринецъ
Ковътуненъко Хома
Ковътунєнко Максим
Ковътунєнъко Иванъ
Ковътунъ Паръхомъ
Ковътунъ Тышъко
Ковътунъ Романъ
Ковътунъ Иванъ
Ковътунєнъко Гаврыло

[q]
Спасибо за внимание
[/q]

КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)

✔️ Диалоговая тема, для тех, кто НЕ ЗНАЕТ ТОЧНУЮ полковую или сотенную принадлежность казацкой службы своего предка в реестровых полках Гетманщины 17-18 вв.