БРАЦЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1676; 1685-1712)
========================

Утворений 1648 року з центром у місті Брацлав (тепер селище міського типу Брацлав Немирівського району Вінницької області) на території основної частини Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Межував з Молдавським князівством, татарським степом, Річчю Посполитою, а також з Кальницьким та Уманським полками Війська Запорозького. Сотенні центри розташовувалися у містечках понад Кучманським шляхом, для перетину татарських вторгнень на Поділля, Галичину і Волинь, у межиріччі Південного Буга та Дністра. Нині це повністю або частково Бершадський, Тульчинський, Немирівський, Тиврівський, Крижопільський, Тростянецький, Томашпільський, Піщанський, Шаргородський, Могилів-Подільський, Чечельницький та Ямпільський райони Вінницької області, та частково територія Хмельницької області.

Сотенними містами в часи Хмельниччини були Брацлав, Браїлів, Буша, Красне, Тульчин, Клебань, Райгород, Вільшанка, Вербка, Гарячківка, Тимонівка, Олександрівка, Яланець, Ямпіль, Шаргород, Мурафа, Соколівка, Станіславчик, М'ястківка [Городківка], Лучинець, Багланівка, Чечельник, Комаргород, Чернавці.

Всього за Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Брацлавський полк мав 2655 козаків, 22 сотні та відповідних сотників. А саме:
1. Райгородська сотня - сотник Отаманенко Степан (189 козаків);
2. Тульчинська - Стороженко Михайло (99 козаків);
3. Клебанська - Мишута Матвій (70 козаків);
4. Краснянська - Лата Григорій (280 козаків);
5. Браїлівська - Шпаченко Роман (49 козаків);
6. Вільшанська - Мурза Дмитро (50 козаків);
7. Вербська - Стрілець Хома (40 козаків);
8. Гарячківська - Єремія (99 козаків);
9. Тимонівська - Махаринський Михайло (110 козаків);
10. Олександрівська - Гуминський Андрій (78 козаків);
11. Яланецька - Швайківський Захар (59 козаків);
12. Ямпільська - Олександренко Іван (98 козаків);
13. Шаргородська - Іван (60 козаків);
14. Мурахівська - Мшенко Павло (100 козаків);
15. Станіславська - Василь (80 козаків);
16. М'ястківська - Зеленський Михайло (258 козаків);
17. Лучинецька - Юхно (82 козаки).
18. Багланівська - Білоченко Степан (208 козаків);
19. Чечельницька - Дмитренко Андрій (146 козаків);
20. Комаргородська - Коровка Андрій (85 козаків);
21. Чернавецька - Новоміський Гаврило (196 козаків);
22. Брацлавська [полкова] - Дрозденко Василь (219 козаків).

До 1654 року кількість сотень Брацлавського полку скоротилася наполовину - до 12. Після Білоцерківської угоди 18 вересня 1651р. і втрати Військом Запорозьким західних територій на користь Речі Посполитої, були ліквідовані сотні в Браїлові, Гарячківці, Комаргороді, Лучинці, Мурафі, Райгороді, Станіславчику, Шаргороді, Яланці та Ямполі. Змінили центри сотенного правління Краснянська сотня (на Соколівку) та Чернавецька сотня (на Бушу).

В умовах Руїни, в часи гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері га П. Дорошенка, змінювалися чисельність, територія та сотенний склад полку. 1665 р. він частково увійшов до володінь П. Дорошенка, підпорядкованих з 1668 р. Османській імперії український вілаєт Очаківського ейялету).
За Андрусівським перемир'ям 1667 р. Брацлавський полк об'єднався із Вінницьким і разом з ним відійшов до Речі Посполитої, поступово занепавши та припинивши адміністративне існування у 1676 році.

Відновлений полковником Андрієм Абазином у 1685 р. як військовий та адміністративний підрозділ правобережного козацтва. Остаточно ліквідований наприпочатку 1712 р. за Прутським миром (1711 p.). Козаків переселено на Лівобережжя та Слобожанщину.
================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 44-45.

ПОСОТЕННІ СПИСКИ ПОКОЗАЧЕНОЇ ШЛЯХТИ
========================================
БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК

Сотня полкова: Бережанський Іван, Березовський Жадан, Бузевський Чорний Олександр, Векгера Яцько, Довгаль Стефан, Калиський Іван, Кваша Іван, Костя, Коберський Матвій, Корохольський Василь, Красносельський Солтан, Краснянські Федір, Андрій, Кривенький Василь, Лиданський Іван, Липовський Панас, Лодиженський Андрій, Мачоський Ничипір, Москаль Ілляш, Нечаї Данило, Матвій, Іван, Радивилівський Степан, Райгородський Гнат, Троцький Данило, Холод Олекса, Чорноти Андрій, Василь, Яблонський Іван.
29 представників 24 родин.

Райгородська сотня: Білоцерківський Юрко, Березовський Ярема, Бортницький Іван, Брозовський Мисько, Браїленко Іван, Браславець Михайло, Гладкий Максим, Городницький Гнат, Довгаль Василь, Лисогорський Лесько, Лопатинський Гавриш, Рогозянський Юсько, Сагайдачний Васько, Таратути Юрко, Тимко, Тур Костя, Турчини Педор, Захар.
18 представників 16 родів.

Тульчинська сотня: Білоус Федір, Білоусівські Семен, Ярема, Демко, Войтенко Матій, Журавлевський Микита, Капля Федір, Кобелювський Онушко, Крищинські Ман, Григорець, Пархом, Линський Федір, Лисиця Мусій, Мотовило Зень, Стороженко Михайло, Турчин Омелян, Чорний Роман.
17 представників 12 родів.

Клебанська сотня: Браславець Максим, Гродзенко Мирон, Грузський Іван, Маноільський Іван, Мисковський Мис, Момотенко Андрус, Момот старий, Наливайко Влас, Орловський Яцик, Тур Василь, Турчин Семен, Холод Федір, Чечеленко Матвій, Шимка Андрій.
14 представників 13 родин.

Краснянська сотня: Браїлко Прокіп, Гладкі Андрій, Степан, Глинський Семен, Дубовик Костя, Заходянський Процик, Кизименко Марко, Кирницький Андрус, Кобзар Василь, Краснянські Мис, Курило, Гнат, Кулявський Карпо, Куриниковський Охрім, Лебединський Юрко, Лопатинський Григор, Наливайко Михайло, Ращенко Андрій, Скоробагач Яцько, Станіславський Федір, Стороженки Петро, Васько, Трушенко Штепа, Турчин Яків.
24 представники 20 родин.

Браїлівська сотня: Верещака Іван, Ковальський Лаврін, Красовський Іван, Куркавецький Мартин, Махновський Марко, Метлинський Іван, Мороз Іван, Поточальський Іван, Сидавський Гриць, Яворовський Іван.
10 представників 10 родин.

Волшанська сотня: Гладкий Гнат, Звонецький Василь, Чепелевський Трифон, Юрковський Юрченко.
4 представники 4 родин.

Вербська сотня: Березавський Трифон, Величко Олекса, Злоба Гринець, Чернавські Кирило, Ромашко, Яруський Клим, Ямпольські Ярема, Роля, Лаврентій, Ника.
10 представників 6 родин.

Горячкоцька сотня: Балановські Федір, Касіян, Барський Хома, Бобоцький Гаврило, Вовк Федір, Гордієвський Павло, Зюловський Захарко, Ілляшевський Калин, Козак Гринець, Корсунський Івашко, Куцький Іван, Москаль Федір, Мураховський Марко, Новобарський Андрій, Торкановський Сема, Тимоновський Жадан, Томашпольський Гордій, Шандаровський Хар.
18 представників 17 родин.

Тимонівська сотня: Барський Данило, Белицький Степан, Білоусівський Левко, Бортницький Микита, Дашковський Гаврило, Капустянський Іван, Кисіль Василь, Красилівський Бахно, Купинський Штепа, Липовський Мануйло, Марковський Мис, Мирон, Махоринський Михайло, Медведський Іван, Митьковський Корнило, Муроховські Антон, Матяш, Парієвський Іван, Савинський Прокіп, Скалянський Грицько, Соколецький Роман, Тиврівський Іван, Четвертенський Степан, Чорний Гордій, Шаргородський Василь.
25 представників 23 родин.

Олександрівська сотня: Барський Марко, Богуславський Олексій, Браславець Іван, Голузинські Василь, Іван, Василь, Гуминський Андрій, Зеленський Гаврило, Кобилецький Михайло, Козинський Климко, Куцький Андрушко, Лобода Дем'ян, Макаровський Василь, Малцовський Панас, Матновський Федько, Махновський Федько, Михайловський Костюк, Мормуленко Северин, Наливайко Іван, Скрипка Іван, Скупський Дашко, Уманський Іван, Четвертенський Іван.
23 представника 21 родини.

Яланецька сотня: Березовський Гринець, Білявський Думет, Верхонський Тимко, Євтушковський Гринець, Ілляшовський Захар, Капустянський Андрушко, Мальцовський Матей, Мураховський Гавриш, Скоробагач Савка, Стороженко Яцько, Тимоновський Аврам, Черновський Федір, Шаргородські Семен, Федір, Швайковський Захар, Ярмацький Марко.
16 представників 15 родин.

Ямпільська сотня: Бережинський Панас, Величко-Дунаєвський Петро, Мигалевський Іван, Мураховські Антон, Матяш, Олександренко Іван, Попович-Побойнянський Федір, Стенський Микита, Шаргородський Василь.
9 представників 8 родин.

Шаргородська сотня: Величко Грицько, Ковпецький Куць, Кременецький Дмитро, Низборенські Василь, Ілько.
5 представників 4 родин.

Мураховська сотня: Криштопенко Ярема, Матяшевський Олексій, Поповський Михайло, Рознятицький Стецько.
4 представники 4 родин.

Станіславська сотня: Балвер Степан, Богушенко Грицько, Водицький Стас, Мовчан Григор, Мураховський Олекса, Новобаський Михай, Попович Федір, Сельський Герасим, Сененко Іван, Турчин Мись, Харовський Андрус, Шаргородські Сидір, Калиман, Шереховські Семен, Олексій, Омелян.
16 представників 13 родин.

М'ястківська сотня: Браславець Гринець, Бушинський Яків, Голубецький Василь, Мороз, Андрій, Петро, Юрко, Гордієвський Михайло, Гуменський Ілляш, Залевський Гринець, Зеленський Михайло, Качмаєвський Іван, Кирносівський Лесько, Китайгородський Галь, Биль, Копієвський Яків, Кошаринський Гавриш, Нестор, Павло, Кривоносенко Лук'ян, Кудринський Матій, Кудювський Балка, Марко, Ласковський Гнат, Масло Гнат, Матковський Влас, Мистковський Малик, Мороз Андрій, Обцуцький Василь, Политанський Супрун, Рахновський Пилип, Савицький Семен, Следівський Гавриш, Служка Якуб, Цивський Павло, Чернявський Дахно, Шинкгирей Василь.
37 представників 29 родин.

Багланівська сотня: Барський Іван, Бартницький Лазар, Бережанський Андрушко, Берли Василь, Василь, Браїловський Федір, Брацлавці Васютка, Михайло, Бродський Василь, Вовк Іван, Глинський Юрко, Городецький Гаврило, Грохольський Максим, Деркач Іван, Дроздовський Петро, Кирнеловський Семко, Коблицький Йосип, Козак Федір, Ладиженський Іван, Москаль Олексій, Мураховський Матяш, Ометинський Онисько, Раджепинський Василь, Риболовський Трохим, Соколецький Іван, Стороженко Юсько, Фоірварський Азарій, Шиїнський Малиш, Якубонський Кирик.
28 представників 27 родин.

Чечельницька сотня: Балабан Іван, Бозченко Михайло, Величко Васюта, Гладкий Семен, Гродзенко Ілля, Залуський Мартин, Каташинський Данько, Каташинський-Чопенко, Клебановські Гаврило і Процик, Кубличенко Остап, Ярема, Мітла Гаврило, Стратієвський Федір, Григорій, Стратієвський-Чопенко, Шульга Степан.
17 представників 12 родин.

Комаргородська сотня: Богданський Гнат, Голковський Войтко, Кирносівський Ярема, Конон, Копієвський Панас, Куриловський Онуфрій, Носівський Мацкир, Синенко Василь, Тульчинський Микита, Христинський Семен, Чорнота.
11 представників 10 родин.

Чернавецька сотня: Барабаш Лесь, Барський Іван, Березовський Грицько, Володовські Процик, Степан, Левко, Хомиця, Ярема, Горбецький Демко, Заліський Мисько, Кобилецький Денис, Костовський Іван, Кочурівський Василь, Наливайко Мартин, Скибенко Данило, Следювські Михайло, Панас, Павло.
18 представників 12 родин.

Лучицька сотня: Гориздра Степан і Григор, Клепановський Павло, Тульчинський Костянтин, Хреновський Демко.
5 представників 4 родин.
==============================

Дан О.Ю. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648-1676 рр.). – К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. – С. 274-279.

У 1648р Погребище стає сотенним містечком Вінницького (Кальницького), а в 1667-1712рр - Брацлавського полку Запорізького Війська. Мешканці Погребища підтримували повстання під проводом Семена Палія у 1704р, гайдамацькі загони, Коліївщину.

Чомусь з перерахованих містечок Погребище не згадується..може хот в курсі в чому проблема?

список Погребищенской сотни на начало XVII в. http://forum.molgen.org/index.php/topic,34.960.html

kbg_dnepr
Mich Glitch исказил информацию, которую вхял из сообщения Yulita https://forum.vgd.ru/post/21/3374/p404300.htm#pp404300
это не начало 17 века, а его середина - 1649 год.

ну и в алфавитном порядке это уже все набрано Tasha56
https://forum.vgd.ru/post/299/25273/p535968.htm#pp535968

На базе карт из книги Зарубы сваял примитивную общую карту из 3+1 полков на 1649-1654г
items.1316213617.b.jpg

AppS Metallist

Подскажите, пожалуйста, ориентируясь по Вашей карте, установила, что мои н.п. относились к Брацлавскому полку, а к какой сотне территориально приписывались н.п. Париевка (ок. 10 км к ю-в от н.п. Иллинцы) и Дибровка (ок. 8 км к с-в от н.п. Терлица). После 1712 года в каком составе искать их?

IrinaGiv
Карта не моя, я компилировал с нескольких карт Зарубы. Т.е точность приблизительная.
Иллинцы, Терпица и округа - это Кальницкий(Винницкий) полк.
https://forum.vgd.ru/post/299/25273/p535968.htm#pp535968

[q]
После 1712 года в каком составе искать их?
[/q]

Если речь о с.Париевка и с.Дибровка, то вероятно в составе Брацлавского воеводства Речи Посполитой, Там же они находились до периода козаччины. Некоторая информация о воеводстве есть тут https://forum.vgd.ru/21/31211/0.htm

AppS

СПАСИБО Вам огромное!!!
Вы мне очень помогли!

Ветку по Брацлавскому воеводству давно проштудировала.
Нашел ли кто местонахождение переписей по этому воеводству?

Общие вопросы