БРАЦЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1676; 1685-1712)
========================

Утворений 1648 року з центром у місті Брацлав (тепер селище міського типу Брацлав Немирівського району Вінницької області) на території основної частини Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Межував з Молдавським князівством, татарським степом, Річчю Посполитою, а також з Кальницьким та Уманським полками Війська Запорозького. Сотенні центри розташовувалися у містечках понад Кучманським шляхом, для перетину татарських вторгнень на Поділля, Галичину і Волинь, у межиріччі Південного Буга та Дністра. Нині це повністю або частково Бершадський, Тульчинський, Немирівський, Тиврівський, Крижопільський, Тростянецький, Томашпільський, Піщанський, Шаргородський, Могилів-Подільський, Чечельницький та Ямпільський райони Вінницької області, та частково територія Хмельницької області.

Сотенними містами в часи Хмельниччини були Брацлав, Браїлів, Буша, Красне, Тульчин, Клебань, Райгород, Вільшанка, Вербка, Гарячківка, Тимонівка, Олександрівка, Яланець, Ямпіль, Шаргород, Мурафа, Соколівка, Станіславчик, М'ястківка [Городківка], Лучинець, Багланівка, Чечельник, Комаргород, Чернавці.

Всього за Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Брацлавський полк мав 2655 козаків, 22 сотні та відповідних сотників. А саме:
1. Райгородська сотня - сотник Отаманенко Степан (189 козаків);
2. Тульчинська - Стороженко Михайло (99 козаків);
3. Клебанська - Мишута Матвій (70 козаків);
4. Краснянська - Лата Григорій (280 козаків);
5. Браїлівська - Шпаченко Роман (49 козаків);
6. Вільшанська - Мурза Дмитро (50 козаків);
7. Вербська - Стрілець Хома (40 козаків);
8. Гарячківська - Єремія (99 козаків);
9. Тимонівська - Махаринський Михайло (110 козаків);
10. Олександрівська - Гуминський Андрій (78 козаків);
11. Яланецька - Швайківський Захар (59 козаків);
12. Ямпільська - Олександренко Іван (98 козаків);
13. Шаргородська - Іван (60 козаків);
14. Мурахівська - Мшенко Павло (100 козаків);
15. Станіславська - Василь (80 козаків);
16. М'ястківська - Зеленський Михайло (258 козаків);
17. Лучинецька - Юхно (82 козаки).
18. Багланівська - Білоченко Степан (208 козаків);
19. Чечельницька - Дмитренко Андрій (146 козаків);
20. Комаргородська - Коровка Андрій (85 козаків);
21. Чернавецька - Новоміський Гаврило (196 козаків);
22. Брацлавська [полкова] - Дрозденко Василь (219 козаків).

До 1654 року кількість сотень Брацлавського полку скоротилася наполовину - до 12. Після Білоцерківської угоди 18 вересня 1651р. і втрати Військом Запорозьким західних територій на користь Речі Посполитої, були ліквідовані сотні в Браїлові, Гарячківці, Комаргороді, Лучинці, Мурафі, Райгороді, Станіславчику, Шаргороді, Яланці та Ямполі. Змінили центри сотенного правління Краснянська сотня (на Соколівку) та Чернавецька сотня (на Бушу).

В умовах Руїни, в часи гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері га П. Дорошенка, змінювалися чисельність, територія та сотенний склад полку. 1665 р. він частково увійшов до володінь П. Дорошенка, підпорядкованих з 1668 р. Османській імперії український вілаєт Очаківського ейялету).
За Андрусівським перемир'ям 1667 р. Брацлавський полк об'єднався із Вінницьким і разом з ним відійшов до Речі Посполитої, поступово занепавши та припинивши адміністративне існування у 1676 році.

Відновлений полковником Андрієм Абазином у 1685 р. як військовий та адміністративний підрозділ правобережного козацтва. Остаточно ліквідований наприпочатку 1712 р. за Прутським миром (1711 p.). Козаків переселено на Лівобережжя та Слобожанщину.
================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 44-45.