БРАЦЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1676; 1685-1712)
========================

Утворений 1648 року з центром у місті Брацлав (тепер селище міського типу Брацлав Немирівського району Вінницької області) на території основної частини Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Межував з Молдавським князівством, татарським степом, Річчю Посполитою, а також з Кальницьким та Уманським полками Війська Запорозького. Сотенні центри розташовувалися у містечках понад Кучманським шляхом, для перетину татарських вторгнень на Поділля, Галичину і Волинь, у межиріччі Південного Буга та Дністра. Нині це повністю або частково Бершадський, Тульчинський, Немирівський, Тиврівський, Крижопільський, Тростянецький, Томашпільський, Піщанський, Шаргородський, Могилів-Подільський, Чечельницький та Ямпільський райони Вінницької області, та частково територія Хмельницької області.

Сотенними містами в часи Хмельниччини були Брацлав, Браїлів, Буша, Красне, Тульчин, Клебань, Райгород, Вільшанка, Вербка, Гарячківка, Тимонівка, Олександрівка, Яланець, Ямпіль, Шаргород, Мурафа, Соколівка, Станіславчик, М'ястківка [Городківка], Лучинець, Багланівка, Чечельник, Комаргород, Чернавці.

Всього за Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Брацлавський полк мав 2655 козаків, 22 сотні та відповідних сотників. А саме:
1. Райгородська сотня - сотник Отаманенко Степан (189 козаків);
2. Тульчинська - Стороженко Михайло (99 козаків);
3. Клебанська - Мишута Матвій (70 козаків);
4. Краснянська - Лата Григорій (280 козаків);
5. Браїлівська - Шпаченко Роман (49 козаків);
6. Вільшанська - Мурза Дмитро (50 козаків);
7. Вербська - Стрілець Хома (40 козаків);
8. Гарячківська - Єремія (99 козаків);
9. Тимонівська - Махаринський Михайло (110 козаків);
10. Олександрівська - Гуминський Андрій (78 козаків);
11. Яланецька - Швайківський Захар (59 козаків);
12. Ямпільська - Олександренко Іван (98 козаків);
13. Шаргородська - Іван (60 козаків);
14. Мурахівська - Мшенко Павло (100 козаків);
15. Станіславська - Василь (80 козаків);
16. М'ястківська - Зеленський Михайло (258 козаків);
17. Лучинецька - Юхно (82 козаки).
18. Багланівська - Білоченко Степан (208 козаків);
19. Чечельницька - Дмитренко Андрій (146 козаків);
20. Комаргородська - Коровка Андрій (85 козаків);
21. Чернавецька - Новоміський Гаврило (196 козаків);
22. Брацлавська [полкова] - Дрозденко Василь (219 козаків).

До 1654 року кількість сотень Брацлавського полку скоротилася наполовину - до 12. Після Білоцерківської угоди 18 вересня 1651р. і втрати Військом Запорозьким західних територій на користь Речі Посполитої, були ліквідовані сотні в Браїлові, Гарячківці, Комаргороді, Лучинці, Мурафі, Райгороді, Станіславчику, Шаргороді, Яланці та Ямполі. Змінили центри сотенного правління Краснянська сотня (на Соколівку) та Чернавецька сотня (на Бушу).

В умовах Руїни, в часи гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері га П. Дорошенка, змінювалися чисельність, територія та сотенний склад полку. 1665 р. він частково увійшов до володінь П. Дорошенка, підпорядкованих з 1668 р. Османській імперії український вілаєт Очаківського ейялету).
За Андрусівським перемир'ям 1667 р. Брацлавський полк об'єднався із Вінницьким і разом з ним відійшов до Речі Посполитої, поступово занепавши та припинивши адміністративне існування у 1676 році.

Відновлений полковником Андрієм Абазином у 1685 р. як військовий та адміністративний підрозділ правобережного козацтва. Остаточно ліквідований наприпочатку 1712 р. за Прутським миром (1711 p.). Козаків переселено на Лівобережжя та Слобожанщину.
================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 44-45.

SVKM de L
Извините, я номера страниц, где упоминается Качковка, написал, а том упустил. Это 1 том.

mahala
тут фамилии полка в алфавитном порядке
https://forum.vgd.ru/post/299/25273/p1127635.htm#pp1127635

AppS
Спасибо, нашел! Интересно, почему казаки из села Качковка были приписаны к сотне местечка Мястковка, ведь географически ближе к Качковке сотенные села Вильшанка, Вербка, Яланец, местечко Ямполь? И ещё, почему села с меншим количеством казаков были сотенными, а Качковка с большим - не имела такого статуса?

mahala
Нет линейной зависимости. Могло повлиять множество факторов начиная от родственности поселений (скажем когда-то были заселенны людьми одного региона), авторитета сотника, особенностей прежних админ.устройств и земельных владений.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Брацлавский полк

Сотня полкова:
Бережанський Іван
Березовський Жадан
Бузевський Чорний Олександр
Векгера Яцько
Довгаль Стефан
Калиський Іван
Кваша Івн
Кваша Костя
Коберський Матвій
Корохольський Василь
Красносельський Солтан
Краснянський Федір
Краснянський Андрій
Кривецький Василь
Лиданський Іван
Липовський Панас
Лодиженський Андрій
Мачоський Ничипор
Москаль Ілляш
Нечай Данило
Нечай Матвій
Нечай Іван
Радивилівський Степан
Райгородський Гнат
Троцький Данило
Холод Олекса
Чорнота Андрій
Чорнота Василь
Яблонський Іван

29 представників 24 родин

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 274.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Брацлавский полк

Райгородська сотня:
Білоцерківський Юрко
Березовський Ярема
Бортницький Іван
Брозовський Мисько
Браїленко Іван
Браславець Михайло
Гладкий Максим
Городницький Гнат
Довгаль Василь
Лисогорський Лесько
Лопатинський Гавриш
Рогозянський Юсько
Сагайдачний Васько
Таратута Юрко
Таратута Тимко
Тур Костя
Турчина Педар
Турчина Захар

18 представників 16 родин

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 274.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Брацлавский полк

Тульчинська сотня:
Білоус Федір
Білоусівський Семен
Білоусівський Ярема
Білоусівський Демко
Войтенко Матій
Журавлевський Микита
Капля Федір
Кобелювський Онушко
Крищинський Ман
Крищинський Григорець
Крищинський Пархом
Линський Федір
Лисиця Мусій
Мотовило Зень
Стороженко Михайло
Турчин Омелян
Чорний Роман.

17 представників 16 родів

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 274.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Брацлавский полк

Клебанська сотня:
Браславець Максим
Гродзенко Мирон
Грузський Іван
Маноільський Іван
Мисковський Мис
Момотенко Андрус
Момот старий
Наливайко Влас
Орловський Яцик
Тур Василь
Турчин Семен
Холод Федір
Чечеленко Матвій
Шимка Андрій

14 представників 13 родин

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 275.

AppS написал:

[q]
Алфьоров О., Горобець С., Монькін О. Присяга Кальницького полку 1654 р.
[/q]

Кальницкий (Винницкий) полк — административно-территориальная и военная единица Правобережной Украины в XVII веке. Полковой центр — город Кальник (ныне село Ильинецкого района Винницкой области).

В 1649 году полк насчитывал 2 050 казаков и состоял из 19 сотен: Бабинской, Балабановской, Борщаговской, Винницкой, Вороновицкои, Дашевской, Животовской, Жорницкой, Ильинецкой, Кальницкой, Кунянской, Липовецкой, Немировской, Ометинскои, Погребищенской, Прилуцкой, Рахнивской, Теплицкой и Тетиевской. В 1654 году на территории Кальницкого (Винницкого) полка насчитывалось 62 населённых пункта.

Полк был создан в 1648 году под названием Кальницкий полк. В том же году в его состав был включён Животовский полк. Полк существовал с 1648 по 1678 и с 1704 по 1708 годы. С центрами в Кальнике в 1648—1653, 1667—1678 годах и Виннице 1653—1667 годах. После переноса центра полк стал называться Винницким.

Пограничное положения обусловило частое участие казаков Кальницкого полка в боях с польскими войсками в 1648—1654 гг.
После передачи в 1667 году Правобережной Украины Речи Посполитой, согласно Андрусовского перемирия, полк пришёл в упадок и был объединён с Брацлавским полком.

Несколько неудачных попыток восстановления Кальницкого полка были предприняты гетманами Иваном Мазепой и Иваном Скоропадским.

Полковники
Остап (Евстафий) Усваницкий (1648—1649)
Иван Федоренко (1649—1650, 1654)
Остап Гоголь (1649,1674)
Иван Богун (1650, 1651, 1653—1657)
Пётр Стягайло (1652)
Иван Серко (1658—1659)
Иван Вертелецкий (1659—1660)
Урбанович Александр — наказной
Василий Богун — наказной
А. Винницкий
Василий Лобойко
В. Вереница
С. Коваленко
Т. Хмура
Мельник
К. Михалевский,
М. Патович
Реврик
Гавриил Ковалевский
Г. Негревецкий
О. Волошин (1704—1708)

https://www.umoloda.kiev.ua/number/843/286/30708

valcha написал:

[q]
Кальницкий (Винницкий) полк — административно-территориальная и военная единица Правобережной Украины в XVII веке. Полковой центр — город Кальник (ныне село Ильинецкого района Винницкой области).

В 1649 году полк насчитывал 2 050 казаков и состоял из 19 сотен: Бабинской, Балабановской, Борщаговской, Винницкой, Вороновицкои, Дашевской, Животовской, Жорницкой, Ильинецкой, Кальницкой, Кунянской, Липовецкой, Немировской, Ометинскои, Погребищенской, Прилуцкой, Рахнивской, Теплицкой и Тетиевской. В 1654 году на территории Кальницкого (Винницкого) полка насчитывалось 62 населённых пункта.

Полк был создан в 1648 году под названием Кальницкий полк. В том же году в его состав был включён Животовский полк. Полк существовал с 1648 по 1678 и с 1704 по 1708 годы. С центрами в Кальнике в 1648—1653, 1667—1678 годах и Виннице 1653—1667 годах. После переноса центра полк стал называться Винницким.

Пограничное положения обусловило частое участие казаков Кальницкого полка в боях с польскими войсками в 1648—1654 гг.
После передачи в 1667 году Правобережной Украины Речи Посполитой, согласно Андрусовского перемирия, полк пришёл в упадок и был объединён с Брацлавским полком.
[/q]

Кальницький полк
Полкова сотня:
Барський Лесько
Бут Семен
Бут Ярема
Гладкий Іван
Криштоповський Степан
Мехеденко Омелян
Мехеденко Федір
Некраш Прокіп
Немира Філон
Покотиленко Олексій
Синенко Гринь
Зінець Петро
Сокальський Тишко
Урядинський Данило
Шпаченко Андрій
Яцьківський-Куницький Іван Федорович

17 представників 14 родин

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 279.

Общие вопросы