КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1702-1712)
==========================

Один з найстаріших, ще реєстрових козацьких полків Речі Посполитої, який мав охороняти переправи через Дніпро в районі Стайок, Трахтемирова, Іржищева та Канева.
Полковий центр - місто Канів над Дніпром. Нині це районне місто Черкаської області. За відомими реєстрами полків 30-х pp. XVII ст. ми знаємо про таких канівських полковників, як Кулага Іван (1630), Данило (1632-1634), Лагода Андрій (1637), Боярин Іван Іванович (1638), Сікиринський Амвросій (1638), Голуб Юрій (1644-1646).

Від початку 1648 р. полк став складовою армії Б. Хмельницького, а після Зборівської угоди 8 серпня 1649 року і адміністративною одиницею Війська Запорозького. Межі полку були дотичні до кордонів Київського, Білоцерківського, Корсунського, Черкаського, Кропивнянського та Переяславського полків на лівому і правому березі Дніпра.
А до 1648 р. - це була територія Київського воєводства, Переяславського, Черкаського та Канівського староств.

За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці].
А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
2. Волинця - Волинець Павло;
3. Кулаги - Кулага Яким;
4. Богданенка - Богданенко Фесько;
5. Гуняка - Гуляк Федір;
6. Рощенка - Рощенко Петро;
7. Климова - Малашенко Клим;
8. Юхимова - Рощенко Юхим;
9. Андрійова - Андрій;
10. Межиріцька (147 козаків) - Супрун Михайлович;
11. Трахтемирівська (167 козаків) - Цепковський;
12. Ржищівська (222 козаки) - Чугун;
13. Стаєцька (170 козаків) - Шеремет Тарас;
14. Михайлівська (98 козаків) - Данило Юхимович;
15. Маслівська (100 козаків) - Євлашенко Семен;
16. Канівська полкова - Іван Голота.
Полковим писарем у реєстрі значиться Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.

В цілому Канівський полк за кількістю особового складу і стратегічним значенням займав третє місце у Війську Запорозькому після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні - Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки.

У період Руїни полк зазнав нових значних змін, часто переходячи із рук одного гетьмана до іншого.
Підчас бувало по два, а то й по три полковники, мінявся сотенний склад. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. полк мав відійти до Речі Посполитої. Від 1668 р. він входив до вілаєта П. Дорошенка і з його здачею у 1676 році фактично припинив існування, за винятком вузенької придніпровської смуги із сотнями у Ржищеві, Трахтемирові та Каневі, які очолював полковник Давид Пушкаренко. Після Чигиринських походів 1677 і 1678 pp. за умовами Бахчисарайського миру 1681 р. полк було остаточно ліквідовано. Козаки перейшли на Лівобережжя і розселилися у Переяславському полку.

Відроджений у кінці 80-х pp. XVII ст. як зійськовий підрозділ правобережного козацтва С. Палієм. Центр полку розмістився у місті Богуславі (нині райцентр Київської області), тому його в цей період іменують Богуславським, а 1702 р. створюють окремий Канівський полк. Проте спроба приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини тоді не вдалася і Канівсько-Богуславський полк був остаточно ліквідований 1712 року за Прутським миром.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 52-53.

Село Ключники Каневского района- на период войны 1941-1945гг -Киевская область, а сейчас, похоже, Черкасская область.
1648-1678-Таганская сотня Каневского полка.
Семья Святун из этого села-двое погибли в 1942 и 1943гг, один перебрался в Донецк.
В каком архиве искать метрические и исповедные книги по этому селу?

Мой поклон, Уважаемые!
Моей Семье было известно, что Лезненко до революции жили в Амурской области и есть мнение, что были казачьего сословия. Сама фамилия очень редка и в источниках встречается не часто и вот в списках Каневского полка нахожу Лезненко Никифора, благодарю всех составивших сей реестр.
Подскажите, Любезные, первоисточник выложенного реестра в каком архиве находится и есть ли возможность найти реестр-оригинал в цифровом виде? И есть ли метод проследить пути дороги этого человека до и после 1647 года?

Доброго дня всем!

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК (ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ)
Мета цієї статті подати матеріали про деякі населенні пункти Канівського полку.

Metallist написал:

[q]
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці]. А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
[/q]

Полковники
...
Стародуб Іван (? – липень 1653 – січень 1654 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 21.

Перша (Литвинецька) сотня.
Сотники
Костенко Яків (1638 – ?), Стародуб Іван (? – 1649 – ?).

Стародуби
І
1. Іван – сотник Канівсьеого полку (1649). Полковник Канівський.
2. Ілля – козак сотні Івана Стародуба (1649).
ІІ
3. Лесько – козак сотні Івана Стародуба (1649).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 70 – 71.

Metallist написал:

[q]
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці]. А саме:
...
2. Волинця - Волинець Павло;
...
[/q]

Перша (Пекарська) сотня.
Сотники
Маркович Петро (1638 – ?), Волинець Павло (? – 1649 – ?).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 76.

dfkthbz98 Ищите в Мазепиной книге, ее можно найти в Инете.

Царенко Ілко, козак 154(185зв.)
Царенко Семенъ, селянин 212(253)
Царенко Тимош, селянин 133(159зв.)
Царенко Юрко, козак 201(236)

Вернёмся к заявленной теме.

Сотники Канівські
Боярин Іван Іванович (1638 – ?)
Шабельниченко Богдан (? – травень 1651)
Томиленко Осип (? – 1655 – ?)
Лизогуб Іван Кіндратович ( ? – квітень 1658 – ?)
Трушенко Стефан (? – грудень 1659 – ?)
Носенко (Носач) Степан (? – лютий 1663 – ?)
Ігнатович Андрій (? – 1664 – 1665 – ?).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 61.

Третя Канівська (Костянецька) сотня
Сотники

Дударенко Федір (1638 – ?)
Кулага Яким (? – 1649 – ?)
Шангирей Іван (? – 1650 – ?)
Мітченко Васько (? – 1658 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 83.

Шоста (Леплявська) сотня
Сотники

Рощенко Петро (? – 1649 – ?)
Лизогуб-Кобизевич Іван Кіндратович, не виключено, що сотником він був раніше 1659 р.4.
Ращенко Семен Юхимович (? – 1667 – червень 1672 р. – ?)
Петкало Іван (? – квітень 1672 – ?, у Дорошенка)
Гладченко (Козаченко) Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
Гусяченко Іван (? – лютий 1676 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 119.

Калебердинська сотня
Сотники

Богданенко Фесько (? – 1649 – ?)

У Каневі поминався рід Тараса з Каребердеїв, боярина канівського:
Тарас
Гаврило
Агій
Тимофій
Гаврило
Феодора
Радіон
Килина
Марія
Гликерія
Василь
Григорій1.
Вірогідно, від Каребердеїв походить назва населеного пункту Калеберда2.

1. ІР НБУ. – Ф. 28. – № 762. – Арк. 7.
2. Описи Київського намісництва 70 – 80 років XVIII ст. – К., 1989. – С. 108.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 88.

Общие вопросы