КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1702-1712)
==========================

Один з найстаріших, ще реєстрових козацьких полків Речі Посполитої, який мав охороняти переправи через Дніпро в районі Стайок, Трахтемирова, Іржищева та Канева.
Полковий центр - місто Канів над Дніпром. Нині це районне місто Черкаської області. За відомими реєстрами полків 30-х pp. XVII ст. ми знаємо про таких канівських полковників, як Кулага Іван (1630), Данило (1632-1634), Лагода Андрій (1637), Боярин Іван Іванович (1638), Сікиринський Амвросій (1638), Голуб Юрій (1644-1646).

Від початку 1648 р. полк став складовою армії Б. Хмельницького, а після Зборівської угоди 8 серпня 1649 року і адміністративною одиницею Війська Запорозького. Межі полку були дотичні до кордонів Київського, Білоцерківського, Корсунського, Черкаського, Кропивнянського та Переяславського полків на лівому і правому березі Дніпра.
А до 1648 р. - це була територія Київського воєводства, Переяславського, Черкаського та Канівського староств.

За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці].
А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
2. Волинця - Волинець Павло;
3. Кулаги - Кулага Яким;
4. Богданенка - Богданенко Фесько;
5. Гуняка - Гуляк Федір;
6. Рощенка - Рощенко Петро;
7. Климова - Малашенко Клим;
8. Юхимова - Рощенко Юхим;
9. Андрійова - Андрій;
10. Межиріцька (147 козаків) - Супрун Михайлович;
11. Трахтемирівська (167 козаків) - Цепковський;
12. Ржищівська (222 козаки) - Чугун;
13. Стаєцька (170 козаків) - Шеремет Тарас;
14. Михайлівська (98 козаків) - Данило Юхимович;
15. Маслівська (100 козаків) - Євлашенко Семен;
16. Канівська полкова - Іван Голота.
Полковим писарем у реєстрі значиться Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.

В цілому Канівський полк за кількістю особового складу і стратегічним значенням займав третє місце у Війську Запорозькому після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні - Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки.

У період Руїни полк зазнав нових значних змін, часто переходячи із рук одного гетьмана до іншого.
Підчас бувало по два, а то й по три полковники, мінявся сотенний склад. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. полк мав відійти до Речі Посполитої. Від 1668 р. він входив до вілаєта П. Дорошенка і з його здачею у 1676 році фактично припинив існування, за винятком вузенької придніпровської смуги із сотнями у Ржищеві, Трахтемирові та Каневі, які очолював полковник Давид Пушкаренко. Після Чигиринських походів 1677 і 1678 pp. за умовами Бахчисарайського миру 1681 р. полк було остаточно ліквідовано. Козаки перейшли на Лівобережжя і розселилися у Переяславському полку.

Відроджений у кінці 80-х pp. XVII ст. як зійськовий підрозділ правобережного козацтва С. Палієм. Центр полку розмістився у місті Богуславі (нині райцентр Київської області), тому його в цей період іменують Богуславським, а 1702 р. створюють окремий Канівський полк. Проте спроба приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини тоді не вдалася і Канівсько-Богуславський полк був остаточно ліквідований 1712 року за Прутським миром.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 52-53.

чи є шановні в кого яка інформація про село Яблунів на канівщині, зокрема про такі прізвища як Веризуб, Ярмош, Підгайний, Положний.

Красно дякую, kolovrattt . . .

kolovrattt
за період козаччини, окрім списків в сусідній темі, мабудь нічого на форумі і не знайдете. Тема, як то кажуть, чекає на свого невтомного і наполегливого дослідника.

kolovrattt

kolovrattt написал:

[q]
в кого яка інформація ...про такі прізвища як Веризуб, Ярмош, Підгайний, Положний.
[/q]

Каневский уезд, село Яблунов
1796 год
-Посполитие и их домашние-
Подгайний Семеон Андреевич, 92 года с многочисленным семейством
Ярмош Сидор Евстафиев, 31 год с семейством
Ярмош Николай Евстафиев, 56 лет с семейством
Ярмош Яков Евстафиев, 39 лет с семейством

Elena80 написал:

[q]
Разыскиваю своих предков по фамилии Балацкие. Известно, что моя прабабка – Балацкая Екатерина Ювменовна, родилась примерно 1903-1905, умерла в возрасте 24 года в 1927 году. Жили, по моим данным, в Корсунь-Шевченковском (с. Квитки или г. Корсунь Каневского уезда ). Меня интересует метрические записи или любая информация, за сведенья буду очень благодарна
[/q]

Ваш вопрос не в Тему. Сведений за 1903-1927 г. здесь Вы не найдете. Это тема:
Украина козацкая - полки » Полки » Каневский полк » КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)
Вглядитесь в даты!! Каневский полк - не есть Каневский уезд

Квитки

— село Киевской губернии, Каневского уезда. В 1765 г. при люстрации Корсунского старотства именовалось местечком, в 1789 г. называлось уже селом. Около села, в небольшой лощине, по преданию, был монастырь. Дворов 611, жителей 3125, школа, 5 лавок, 5 водяных мельниц.

Вам СЮДА

Фонды государственного архива Черкасской области
Ф. 253. Николаевская церковь, с. Квитки Каневского уезда Киевской губернии (1798–1914) [1/43]
Ф. 59. Квитковское сельское управление, с. Квитки Каневского уезда Киевской губернии (1913–1918) [1/2]
Ф. 247. Ильинская церковь, м-ко Корсунь Каневского уезда Киевской губернии (1737–1914) [1/50]
Ф. 262. Спасская церковь, м-ко Корсунь Каневского уезда Киевской губернии (1834–1910) [1/13]
https://forum.vgd.ru/1464/49707/

Это, правда, не Каневский у. но... фамилия довольно приметная, может еще пригодится Вам в поиске.

Церковные Ведомости с прибавлениями за 1897 г. -2
По Киевской Духовной консистории симъ объявляется, что в оную 20 сентября 1897 г. вступило прошение крестьянки с. Поддубновки Прилуцкого уезда Полтавской губернии Мелании Павловой Балацкой, жительствующей в г. Киеве о расторжении брака ея со Стефаном Давидовом Балацким, векнчанного причтом Всехсвятской церкви с. Туровки Прилукского уезда Полтавской губ. 8 ноября 1887 г. По заявлению просительницы Мелании Балацкой, безвес тное отсутстсвие ея супруга крестьянина Стефана Балацкого началось изъ с. Поддубновки въ 1888 г. Силою сего объявления все лица могущие иметь сведения о пребывании безвестноотсутствующего крестьянина Стефана Давидова Балацкаго,
обязываются немедленно доставить оныя вгь Кіевскую духоввую консисторію.

Elena80
Только что встретила Вашу фамилию 2 раза - Иван Балацкий в Теме:
Лубенский полк.

https://forum.vgd.ru/289/24921/#last

Село Ключники Каневского района- на период войны 1941-1945гг -Киевская область, а сейчас, похоже, Черкасская область.
1648-1678-Таганская сотня Каневского полка.
Семья Святун из этого села-двое погибли в 1942 и 1943гг, один перебрался в Донецк.
В каком архиве искать метрические и исповедные книги по этому селу?

Мой поклон, Уважаемые!
Моей Семье было известно, что Лезненко до революции жили в Амурской области и есть мнение, что были казачьего сословия. Сама фамилия очень редка и в источниках встречается не часто и вот в списках Каневского полка нахожу Лезненко Никифора, благодарю всех составивших сей реестр.
Подскажите, Любезные, первоисточник выложенного реестра в каком архиве находится и есть ли возможность найти реестр-оригинал в цифровом виде? И есть ли метод проследить пути дороги этого человека до и после 1647 года?

Доброго дня всем!

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК (ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ)
Мета цієї статті подати матеріали про деякі населенні пункти Канівського полку.

Metallist написал:

[q]
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці]. А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
[/q]

Полковники
...
Стародуб Іван (? – липень 1653 – січень 1654 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 21.

Перша (Литвинецька) сотня.
Сотники
Костенко Яків (1638 – ?), Стародуб Іван (? – 1649 – ?).

Стародуби
І
1. Іван – сотник Канівсьеого полку (1649). Полковник Канівський.
2. Ілля – козак сотні Івана Стародуба (1649).
ІІ
3. Лесько – козак сотні Івана Стародуба (1649).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 70 – 71.

Metallist написал:

[q]
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці]. А саме:
...
2. Волинця - Волинець Павло;
...
[/q]

Перша (Пекарська) сотня.
Сотники
Маркович Петро (1638 – ?), Волинець Павло (? – 1649 – ?).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 76.

Общие вопросы