ЯГОТИНСКАЯ сотня - Генеалогический форум ВГД. Тема №25240

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ЯГОТИНСЬКА СОТНЯ
(1648-1782 рр.)
======================

Одна з найстаріших сотень козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х pp. XVII ст. За реєстром старшини 1638 р. Яготинську сотню Переяславського козацького полку Речі Посполитої очолювали сотник Захар Ялтинський та отаман Льонецький. Тобто у складі армії Б. Хмельницького Яготинська сотня, поза сумнівами, з'явилася наприпочатку 1648 р.

Юридично закріплена у складі козацької автономії як адміністративна одиниця і військовий підрозділ Переяславського полку у кількості 152 козаків Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року. Весь час існування незмінно входила до Переяславського полку аж до ліквідації полково-сотенної адміністрації Лівобережної України у 1782 р. Відтак її населені пункти розподілено поміж Переяславським, Пирятинським та Золотоніським повітами Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Яготин, нині - районне місто Київської області.

Сотники: Оброженко Станіслав (1649). Челюскин Петро Іванович (1661). Захар'ященко Опанас (1661). Скоченко Лаврін (1672). Литовченко Іван (1682). Савоненко Роман (1685-1687). Момот Григорій Іванович (1690-1691). Рокитний Логвин (1695-1705). Павлович Йосип (1706-1733). Рокитний Іван Логвинович (1710-1713, н.). Бережний Лук'ян (1723, н.). Феодосеєв Дмитро (1729, н.). Карпович Петро (1731; 1733, н.). Купчинський Пилип Григорович (1733-1751). Крихно Федір (1736; 1739, н.). Калита Федір (1737; 1740, н.). Сезченко Дорош (1738, н.). Лукомський Степан (1752-1757). Канаровський-Соха Олексій Григорович (1757-1760). Ісаєвич Михайло (1759; 1760, н.). Славатинський Федір Степанович (1761-1770). Козловський Андрій Дмитрович (1761, н.). Юзефович Михайло Іванович (1770-1782).

Писарі: Загоровський Яків (1718-1723). Моісеєнко Матвій (1729). Кордовський Степан (1732-1733). Чаяловський Михайло (1734-1737). Полієшко Яким (1734, н.). Скибинський Прокіп (1738-1746). Козярин Григорій (1747, н.). Боровицький Тимофій (1749-1750). Даценко Артем (1752-1757). Павловський Іван (1755). Дацей Юхим (1758). Бохановський Петро (1759-1767). Лень Іван (1769-1779). Анатієнко Йосип (1779-1782).

Осавули: Калита Іван (1732). Ганжа Влас (1736). Розум Григорій (1737). Мичка Матвій (1738, н.). Саранча Іван (1738-1751). Коркач Іван (1758-1773). Полонський Федір (1775-1782).

Хорунжі: Близнюченко Охрім (1723). Калита Іван (1732-1746). Козярин Григорій (1746-1758). Плакса Семен (1759). Полонський Федір (1761-1774). Перетятько Василь (1775-1782).

Городові отамани: Карпович Гавриш (1691). Ройко Захар (1710; 1718). Дикий Степан (1713-1718; 1728). Кущенко Дмитро (1723). Крихно Федір (1725-1730). Андрій (1729). Розум Григорій (1730-1735; 1738-1740; 1748). Куєвда Федір (1736). Непийвода Гордій (1737; 1740-1741). Дикий Дмитро (1742-1747; 1752-1753). Колчевський Іван (1750). Колежний Григорій (1751). Ошкал Андрій (1753-1757). Турчиновський Олексій (1759). Колодій Дмитро (1760). Батрак-Згурський Тимофій Леонтійович (1762-1764). Плакса Семен (1764-1767). Лукашевич Данило (1772-1779).

Населені пункти: Безуглівка, село; Березанка, село; Богданівка, село; Войтівці, село; Гаврилівка, слобода; Георгіївка, село; Годонівка, село; Городище, село; Демки, хутір; Дениси, село; Журавка, село; Кантакузівка, село; Капустищі, село; Ковалівка, село; Коломийці, село; Лісняки, село; Лозовий Яр, село; Ничипорівка, село; Оржиця, хутір; Панфили, село; Пирлівка, село; Плужники, село; Погреби, село; Положки, село; Пречиська слобода; Семенівка, село; Слобода біля с. Вирлівки; Соснове, село; Старий Полуботківський хутір; Твердоглібівський хутір; Томарівка, село; Фарбоване, село. Хутори: Афендика Степана, абшитованого баришівського сотника; Бахчевського, військового канцеляриста; Безбородькової, дружини Якова Безбородька; Глібова Олексія, бригадира; Голенковського, прилуцького полкового обозного; Горленка Петра, бунчукового товариша; Гриневича, трахтемирівського сотника; Думитрашкової, дружини Андрія Думитрашка; Іваненка Григорія, бунчукового товариша; Каневського Якима, полкового писаря; Киселівського, військового канцеряриста; Копцевича Семена, полкового сотника; Купчинського; Лебедя, військового товариша; Лизогуба Якова, бунчукового товариша; Лукашевича Михайла, полкового осавула; Малиновського, бунчукового товариша; Пилипенка Якова, полкового осавула; Платковської, дружини домонтовського сотника; Прохоровича Антона, значкового товариша. Містечко Яготин.

За "Генеральним описом Малоросії" 1765-1769 pp. до сотні належали також села: Бирлівка, Мала Березанка, Новооселивша Слобода, Степанівка, Черевки, Черкасівщина, Черняхівщина, Чумчак.
=======================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 220-221.

Игорь Червяк написал:

[q]
Всем привет!
Мои предки из с. Ничипоровка по фамилии Червяк и Швед (Швединенко)

Быть может, кому-то встречались данные фамилии?

И подскажите такой момент...
в ИР с. Ничипоровка за 1756 год записан Михаил Макарьев Червяк с женой и детьми, в ИР 1760, 1766 и в Румянцевской описи Червяков и Швединенков нет, но они вновь появляются в 1788 г. в ИР. С чем это может быть связано?
[/q]

Смена фамилии, такое бывает часто. Ищите по имени и отчеству

Нашел своих предков по фамилии Червяк в исповедной росписи с. Ничипоровка за 1756 год , но там они записаны как посполитые «хутора господина полковника Киевского».

В связи с этим возник вопрос: а что это за полковник и как найти этот хутор в Румянцевской описи?

И ещё мои Червяки пропадают в исповедках того же населенного пункта за 1760, 1766 и вновь появляются в 1779 году. По имени и отчеству искал - нема. Быть может, этот хутор относился в те года к другому приходу?

Игорь Червяк

Посмотрите Яготин и Панфилы. По Яготину исповедки за те же годы есть.

Игорь Червяк написал:

[q]
по фамилии Червяк в исповедной росписи с. Ничипоровка за 1756 год , но там они записаны как посполитые «хутора господина полковника Киевского».
[/q]

Игорь Червяк написал:

[q]
В связи с этим возник вопрос: а что это за полковник и как найти этот хутор в Румянцевской описи?
[/q]

Если имеется в виду полковник Киевского полка ВЗ, то возможно это или Капнист, Василий Петрович — 1750 г.
или Дараган, Ефим Федорович — 1751.21.01. — 1762 гг.

Но были и др. Киевские полки (и Киевские полковники), например, Киевский полк — наименование в 1706—1756 годах драгунского полка, сформированного в 1698 году и в 1756 году переформированного в кирасирский.
или - Киевский полк — наименование в 1756—1775 годах кирасирского полка, сформированного в 1698 году как драгунский, см. в Вики их полковников.
Кстати, у В.В. Кривошеи в "Неурядова старшина Гетманщины" есть:

- Рокитний Іван Логвинович (? – 1733) – син сотника яготинського, а потім полкового осавула. Сотник яготинський (1710–1713). Значковий товариш Переяславського полку (? – 1729 – 1733). Володів батьківським с. Нечипорівкою, яке перед визодом в похід у 1733 р. заставив село бунчуковому товаришу Андрію Думирашці-Райчі і пішов в похід, в якому загинув. Його вдова Настасія Прокопівна підтвердила заставу у 1739 р., а син Василь у 1759 р. продав село Федору Андрійовичу Думитрашці-Райчі. ...
Были ли кто-то из потомков Родиона Григорьевича Дмитрашко-Райчи полковниками, да еще и киевскими - не знаю.

Игорь Червяк написал:

[q]
Быть может, этот хутор относился в те года к другому приходу?
[/q]

Вряд ли приход у хутора при с. Нечипоровке (если в нем была церковь) менялся, если только церковь не горела.
Тогда надо смотреть церкви ближайших сёл.

Игорь Червяк написал:

[q]
И ещё мои Червяки пропадают в исповедках того же населенного пункта за 1760, 1766 и вновь появляются в 1779 году.
[/q]

Вероятнее, что они, будучи посполитыми, были переведены в др. село\хутор того же владельца, а потом возвращены. Или же см. предыдущее условие
В той же книге В.В. Кривошеи есть Червяки - казаки, не Ваши ли?
- Кузьменко Петро Якович (1745 – ?) – козак роменський, мав родовий герб, абшитований військовий товариш Лубенського полку (? – 1788 – 1790 – ?). Д.: Феодосія N Червякова, донька кононіра.

- Червяк Мойсей (1759 – ?) – абшитований військовий товариш Лубенського полку (1787), мав 2 підданих
у 1 селі. Д.: Ксенія Римаренко, донька отамана сотенного.

Спасибо всем за подробные ответы и помощь! Нашёл посполитого Михаила Червяка в деревне Фарбованной Яготинской сотне. Подскажите, сохранилась ли Румянцевская опись по данной деревне? В покажчике что-то не смог найти

Игорь Червяк написал:

[q]
сохранилась ли Румянцевская опись...в ~~деревне~~ Фарбованной Яготинской сотне.
[/q]

Вы можете сами поискать тут у Лазаревского А.М. в его капитальном труде: Обозрение Румянцевской описи Малороссии, что сохранилось и в каком виде по полкам, сотням и сёлам малороссийским.

В Малороссии были сёла, хутора и фольварки. Деревень не было.
https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_003820707/

Заглянуть еще и сюда
https://ru.wikipedia.org/wiki/...1%81%D1%8C
И узнать, что в 1920-х годах материалы описи сосредоточились в Киевском центральном Архиве древних актов, а затем в Центральном государственном историческом архиве в Киеве и частично в рукописном отделе Центральной научной библиотеки АН Украины им. В. И. Вернадского

С 1649 у складі Яготинської сотні Переяславського полку Гетьманщини.
Фарбо́ване - За часів правління імператриці Єлизавети (1741-1761) у селі Фарбоване Яготинської сотні, мав маєток Федір Вишневський, нащадок відомого роду Вишневських.

Яготинської сот. Переяславського п., з 1781 р. Переяславського повета. Київського намместничества.
За адмін. поділом XIX ст. Пирятинського пов. Полтавської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Яготинського р-ну Київської обл.
Церковь -Успіння Пресвятої Богородиці
См. за какие годы сохранились МК села
https://web.archive.org/web/20...rb_001.xml
в ЦДІАК Украины.

По Румянцевской описи вопросы наличия в ней описания конкретного села или др. н\п задавайте в теме форума .
https://forum.vgd.ru/654/3867/all.htm?a=stdforum_view&o=

valcha написал:

[q]
Вы можете сами поискать тут у Лазаревского А.М. в его капитальном труде: Обозрение Румянцевской описи Малороссии, что сохранилось и в каком виде по полкам, сотням и сёлам малороссийским.
[/q]

да вот почему-то не нашёл его работ именно по Переяславскому полку. Таковая вообще есть?

Игорь Червяк написал:

[q]
Спасибо всем за подробные ответы и помощь! Нашёл посполитого Михаила Червяка в деревне Фарбованной Яготинской сотне. Подскажите, сохранилась ли Румянцевская опись по данной деревне? В покажчике что-то не смог найти
[/q]

Разве это какие другие населенные пункты в указателе? Страница 67:

Игорь Червяк написал:

[q]
Яготинська сотня
Фарбованське, село — оп. 1, кн. 3!2, арк. 380; кн. 340, арк. 99 зв.
Фарбованський, хутір — оп. 1, кн. 314, арк. 177— 178, 252, 263—265
[/q]

valcha написал:

[q]
... были сёла, хутора и фольварки. Деревень не было.
[/q]

Были. В документах Гетьманщины 18 века существовало различие между селами и деревнями. Например Универсал стародубского полковника Лукьяна Жоравки от 19 июля 1715 г. о не продаже по селам и деревням кроме города, пеньки, меда, воска и пр. московским людям или документы того же Переяславского полка (прилагаю файлик). В последних из года в год такие населенные пункты как Гайшин, Гланышев, Леляки, Харьковцы и многие другие современные села именуются деревнями, в то время как соседние - селами. Для первых характерно значительное некозацкое население (подсуседки, посполитые), вторые населены преимущественно козаками и, по моим наблюдениям, всегда имели собственные церковные парафии. Часто история этих "деревень" связана с большими землевладельцами (например, тем же Румянцевым). Однако, я пока в работах исторических социологов не встречал точных определений и/или характеристик такого деления.