ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!

meth написал:

[q]
Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!
[/q]

Здравствуйте, Петренки были в с. Лехновка, Переяславского уезда.

meth написал:

[q]
Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!
[/q]

Добрый день!
Корнієнко Іван
(Переяславський полк)
Отаман курінний (1676),
значковий товариш.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 344.

Петренко Трохим
Служив із 01.1766 р.,
значковий товариш Переяславського полку (10.1770 – 1780), із козаків.
Д.: Єфросинія Пантелеймонівна Моснецька, донька абшитованого значкового товариша.
Мали доньок.

Петренко Яків
(Переяславський полк)
Значковий товариш сотні Іркліївської (1676).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 362.

meth написал:

[q]
Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!
[/q]

Петренки-Романенки
(Друга полкова сотня)
У XVII ст. Романенки стали простими козакамий вище сотенних урядів у 30-х роках не піднімалися (у 1726 р. у Скопцях – козак Грицько Петренко86; у 1732 р. – у Скопцях же – убога вдова Мелашка Петренкова, у дпугій полковій сотні – Микола і Грицько Петренки, відповідно хорунжий сотенний і хорунжий вакансовий87).

86. ІР НБУ. – Ф. І. – №54337. – Арк. 344 зв.
87. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19365. – Арк. 21.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 150.

Друга полкова сотня
Хорунжі сотенні
...
Петренко Микола (? – 1730 – 1743 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 152.

Басанська сотня
Село Бикова – родини Бараницьких, Бутків, Гарячих, Даценків, Козлів, Колок, Лиманів, Мєрочників, Петренків, Стрикунів, Судиків, Харченків, Янаків.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 167.

Піщанська сотня
Осавули сотенні
...
Петренко Корній (? – 1767 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 237.

Березанська сотня
Сотники
...
Корнієнко Яків (1702, нак.; повний – ? – 1716 – 1733),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 313.

Оцифровала фамилии учеников за 1784 год Переяславской семинарии. Выкладываю список фамилий детей священнослужителей именно в эту тему, потому что географически очень близко по границам (в отличие от уездов или областей). Протопопии Переяславская, Бориспольская, Барышевская, Басаньская, Золотоношская, Ирклеевская, Миргородская, Хорольская, Городишская, Голтвянская

В этом сообщении только фамилии, а подробности в теме о Переяславской семинарии https://forum.vgd.ru/1405/111690/#last

ЦГИАК, ф.990, оп.1, д.1709
Ведомость о школах и учениках священно-церковно причетнических детях при Семинарии Переяславской обучающихся
1784 июня 21 сочиненная

А-Д
Адамович, Андреевский, Артемьев (Артемеев), Бабичев, Беловодский, Белостоцкий, Белявский (Билявский), Билинский, Богаевский, Бутовский, Варвенский, Ващенков, Велегоцкий, Волинский, Волковский, Гиновский, Гординский, Горонович, Гречка, Григорашев, Григорович, Гриневский, Грищенковский, Гулянецкий, Данилевский, Деонтовский, Деревецкий, Дмитровский, Дубнецкий, Дунаевский,

Е-Л
Евсевский, Ержновский, Ефремович, Жежелиовский, Жуковский, Завойка, Завонка ?, Заградский, Зосимович, Зубковский, Иванецкий, Ильяшевич, Каленовский, Кармановский, Колтовский, Комарецкий, Концевич, Коржевский, Космаческий, Кохановский, Кременецкий, Кремянский, Куплярский (Кухлярский), Кустовский, Лазаревский, Левановский, Левицкий, Леенко, Леонтович, Лепский, Логгиновский (Логиновский), Лукьянович, Луцкевич, Луччак (Луччан, Лучан),

М-П
Макаринский, Максимович, Михайловский, Михновский, Могилевич, Мокиевский, Мостовецкий, Немеровский, Нестеровский, Новацкий, Ноздра, Огдановский, Олшанский (Ольшанский), Ординский, Осиповский (Осыповский), Острогорский, Павловский, Пархомович, Пережславский, Петичинский, Петрашевич, Петровский, Пирогов, Полонский, Прилуцкий, Протоколистов, Прохорович,

Р-У
Радзимовский, Ракучевский, Романовский, Росенский, Самойлович, Семеновский, Симонович, Сокальский, Соколовский, Соханский, Сохович, Стасевский, Стеблинский, Стефанович, Стефанович, Стефановский, Стреха, Стринжа, Талан, Тарасевич, Терлецкий, Тихоневич, Тичина, Триполский (Трипольский), Тукалевский, Умановский, Федоренков, Федорович, Хворостовский, Хворостовский, Федорович, Федоренков, Умановский,

Ф-Я
Федоренков, Федорович, Хворостовский, Чайковский, Чалевский, Чаруновский, Чернолуцкий, Чернявский, Черняхов, Черняховский, Чижиневич, Чмелевский, Чумаковский, Шепелев, Шехновский, Шираевский, Шишацкий, Шпаковский (Шпаловский), Яворский, Яновский, Яногрецкий, Ясенский, Яснопольский

РГИА Санкт-Петербург
ф.1329 оп.1 д.58 лл. 174-175 об., 1740 г

Об увольнении от службы полковника Малороссийского Переяславского полка Михаила Богданова

РГИА Санкт-Петербург
ф.1329, оп.1, д.73, л.30, 1745 год

О пожаловании бунчуковым товарищам Д. и Г. Демешко 136 дворов из свободных посполитых вотчин в Переяславском полку в Малороссии.

grishina написал:

[q]
РГИА Санкт-Петербург
ф.1329 оп.1 д.58 лл. 174-175 об., 1740 г

Об увольнении от службы полковника Малороссийского Переяславского полка Михаила Богданова
[/q]

Реєстр переяславських полковників.
Головацький Петро (липень 1648 – 28 червня 1649, нак., убитий 1651 під Берестечком),
...
Богданов Михайло Самсонович (25 березня 1736 – 1738),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 7.

grishina написал:

[q]
РГИА Санкт-Петербург
ф.1329, оп.1, д.73, л.30, 1745 год

О пожаловании бунчуковым товарищам Д. и Г. Демешко 136 дворов из свободных посполитых вотчин в Переяславском полку в Малороссии.
[/q]

Басанська сотня.
Велички
...
20. Іван (? – 1728 – 1780 – ?) – осавул сотенний басанський (? – 1748 – 1752 – ?). У 1752 р. у нього захопив майно бунчуковий товариш Герасим Демешко60.
...
60. ЦДІАУК. – Ф. 54. – Оп. 1. – Спр. 700. – Арк. 1.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 177.

Добрый день.
Работала в РГБ с книгой "Материалы для истории землевладения в Полтавской губернии в 18 в. Казачьи владения. Золотоношский уезд.", Киев, 1883. Книга составлена по сведениям Румянцевской описи.

Содержание:

Золотоношская сотня

1. г. Золотоноша( включая форштадт Струнковский, форштадт Зозуленский, форштадт Рудковский)
2. с. Антиповка
3. с. Мицаловка
4. с. Ковтуны
5. с. Сенковцы
6. с. Богуславец
7. с. Драбовцы
8. с. Слюзчина Слободка

Гельмязовская сотня

1. м. Гельмязов
2. с. Беспальче
3. с. Богданы
4. с. Каленики
5. с. Плешканы
6.с. Подставки
7. с. Каврай
8. с. Жерноклевы

Пещанская сотня

1. м. Пещаное( включая курень Новосельский, форштадт Загреблянский)
2. с. Шабельники.

В оглавлении есть населенные пункты Леплявской сотни( с. Леплявое , с. Решетки, с. Калеберда), но в книге они отсутствуют.

https://yadi.sk/d/te72pNPOn0C8uQ

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах