Загрузите GEDCOM-файл на ВГД   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах

← Назад    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 ... 11 12 13 14 15 * 16 17 18 19 ... 31 32 33 34 35 36 Вперед →
Модераторы: valcha, fraujulika
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 646
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1194
ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)

===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 28179
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 30383

Marij написал:
[q]
Мой дед родом с Украины из рода козаков по фамилии Близнюк. Эта фамилия встречается в Гадяческом и Переяславском полках ...
[/q]
Возможно также Ваш:

Переяславський полк
Золотоніська сотня
Сотенні осавули:
Третяк Іван
...
Близнюков Григорій (1775 – 1782)

Хорунжі сотенні:
Каранда Яків (1731 – 1737, 1740)
...
Близнюков Григорій (1771 – 1774)
...
Носенко Василь (1778 – 1782)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 257.





Переяславський полк
Яготинська сотня
Хорунжі сотенні:
Близнюченко Охрім (1723)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 290.


---
Знания - сила
Marij

г. Владивосток
Сообщений: 1656
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 1946
Klim2018

Все казацкие сотни давно на форуме просмотрела, сделала выборки по фамилиям. Только там ссылок не было, что это из книг Кривошея. Добрая ему память.
Книги его не видела: думала может что другое. А разбросанные имена куда их?

Спасибо. Извините за беспокойство.
grishina

Москва
Сообщений: 1486
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 2220
ЦГИАК, ф.59 Киевская губернская канцелярия, оп.1,

д. 3248 Дело об отправке в Переяславскую полковую канцелярию беглого казака Переяславского полка Швеца, 1759, 6 листов

д. 5671 Дело по обвинению козаков Переяславского полка Медяника, Чернеца и Киселя в краже железного инструмента (лопаты ..) у польского подданого жителя с.Гуты, 1768, 28 листов
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 28179
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 30383

borowww написал:
[q]
Здравствуйте!
У вас имеется книга В.В. Кривошея по Переяславскому полку?
Не могли бы Вы выписать информацию из книги о фамилии Сахно? Буду признателен и благодарен за ответ.

P.S. И еще если имеется по фамилии Самойленко и Барабаш.
[/q]
Здравствуйте!
Вот имеющаяся информация:

Друга полкова сотня.
Барабаші.
І
1. Богдан
ІІ
2. Дмитро Богданович – запорозький гетьман (1617) .............. 1
ІІІ
3. Семен Дмитрович ....................................................................2
IV
4. Гнат Семенович – козак Переяславської сотні Романенкової (1649118),
значний військовий товариш (1651) ........................................... 3
V
Лаврін Гнатович – сотник 2-ї полкової Переяславської сотні ... 4
VI
6. Василь Лаврінович – сотенний отпман .................................. 5
7. Тиміш Лавринович – ............................................................... 5
8. Яким Лаврінович – представники цього роду були козаками
в селах Козлові й Гайшині ........................................................... 5

В роспис не увійшли: Яцько – можний козак (? – 1726 – 1731 – ?), отаман курінний сіл Корніївки і Паришкова (1736119).
Грицько 118. козак 3-ї сотні (1732).
Іван – козак можний (1732) у с. Корніївці, комісар "овчарнних заводов" (1736); у 1741 р. разом з ним зафіксовані його рідний брат – теж Іван, сини Григорій, Андрій, Петро й Микита.
Трохим Іванович (бл. 1719 – ?) – писар сотенний березанський (? – 1741 – 1746), баришівський сотенний писар з 1746 по 1761 рр.

118. Реєстр Війська Запорозького 1649 року. – С.317.
119. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19366. – Арк. 265.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 154 –155.

---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 28179
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 30383

borowww написал:
[q]
Не могли бы Вы выписать информацию из книги о фамилии Сахно? Буду признателен и благодарен за ответ.

P.S. И еще если имеется по фамилии Самойленко и Барабаш.
[/q]

Басанська сотня.
Село Брагинці – родини Величків, Задорожніх, Калениченків, Кунашенків, Пугачів, Реп, Самуйленків, Себяків, Тищенків.
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 167.

Басанська сотня.
Сотники.
Смелій Тишко (? – 1649 –?)
...
Самойленко Григорій (1733, нак.)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 167.

Баришівська сотня.
Писарі сотенні.
...
Барабаш Трохим Іванович (? – 1746 – 1755 – ?)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 183.

Золотоніська сотня.
Отамани.
...
Барабаш Карпо (1710, нак.)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 256.

Бориспільська сотня.
Отамани.
...
Розвиска Сахно (жовтень 1664))
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 301.
---
Знания - сила
meth

Москва
Сообщений: 122
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 124
Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!
---
Розыскиваю : Петровы - Уфимcкая губ., Стерлитамакский уезд; Чугуновы, Гавриковы - Орловская губ., Болховский уезд. Толкуновы - Рязанская губ. Сапожковский уезд, с. Смыково. Толкуновы - Курская, губерния д. Резановка/с.Старое Гатище,
Шкроевы, Варгины, Плещеевы, Куликовы - Вязниковский уезд
Andreyka122
Краевед Переяславского и Миропольского уездов

Andreyka122

Тбилиси
Сообщений: 818
На сайте с 2020 г.
Рейтинг: 2158

meth написал:
[q]
Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!
[/q]


Здравствуйте, Петренки были в с. Лехновка, Переяславского уезда.
---
СУМСКОЙ ПОЛК БД
С уважением, Андрей!
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 28179
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 30383

meth написал:
[q]
Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!
[/q]
Добрый день!
Корнієнко Іван
(Переяславський полк)
Отаман курінний (1676),
значковий товариш.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 344.

Петренко Трохим
Служив із 01.1766 р.,
значковий товариш Переяславського полку (10.1770 – 1780), із козаків.
Д.: Єфросинія Пантелеймонівна Моснецька, донька абшитованого значкового товариша.
Мали доньок.

Петренко Яків
(Переяславський полк)
Значковий товариш сотні Іркліївської (1676).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 362.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 28179
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 30383

meth написал:
[q]
Klim2018 Добрый день,

Посмотрите пожалуйста фамилии Солодкий, Корниенко и Петренко по Переяславскому полку

Спасибо!
[/q]

Петренки-Романенки
(Друга полкова сотня)
У XVII ст. Романенки стали простими козакамий вище сотенних урядів у 30-х роках не піднімалися (у 1726 р. у Скопцях – козак Грицько Петренко86; у 1732 р. – у Скопцях же – убога вдова Мелашка Петренкова, у дпугій полковій сотні – Микола і Грицько Петренки, відповідно хорунжий сотенний і хорунжий вакансовий87).

86. ІР НБУ. – Ф. І. – №54337. – Арк. 344 зв.
87. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19365. – Арк. 21.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 150.

Друга полкова сотня
Хорунжі сотенні
...
Петренко Микола (? – 1730 – 1743 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 152.

Басанська сотня
Село Бикова – родини Бараницьких, Бутків, Гарячих, Даценків, Козлів, Колок, Лиманів, Мєрочників, Петренків, Стрикунів, Судиків, Харченків, Янаків.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 167.

Піщанська сотня
Осавули сотенні
...
Петренко Корній (? – 1767 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 237.

Березанська сотня
Сотники
...
Корнієнко Яків (1702, нак.; повний – ? – 1716 – 1733),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 313.
---
Знания - сила
meth

Москва
Сообщений: 122
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 124
Klim2018, Andreyka122, Спасибо Большое!!!
---
Розыскиваю : Петровы - Уфимcкая губ., Стерлитамакский уезд; Чугуновы, Гавриковы - Орловская губ., Болховский уезд. Толкуновы - Рязанская губ. Сапожковский уезд, с. Смыково. Толкуновы - Курская, губерния д. Резановка/с.Старое Гатище,
Шкроевы, Варгины, Плещеевы, Куликовы - Вязниковский уезд
← Назад    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 ... 11 12 13 14 15 * 16 17 18 19 ... 31 32 33 34 35 36 Вперед →
Модераторы: valcha, fraujulika
Вверх ⇈