ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

Продолжение

Неверовський Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий, шинок і 3 піших підсусідка у Золотоноші та 1 в с. Сеньковці, при хуторі на р. Золотоноші 2 кінних підсусідки та 8 дворів найманих людей.

Нестор Васильєв – абшитований значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у сл. Томарівці Бубновської сотні.

Новакович Федір – значковий товариш Переяславського полку, мав у Борисполі двір житловий, 3 піших підсусідки, в с. Іванкові його приїжджий, 1 тяглий та 1 піший підсусідки, в с. Дудоркові приїжджий двір.

Опанас і Леонтій Федоровичі – значкові товариші Переяславського полку, мали двір житловий у Кропивній та хутір над Ірклієм на 2 хати.

Петраш Василь – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Кропивній, хутір над р. Ірклієм на 3 хати.

Печеник Павло – померлий значковий товариш Переяславського полку, за ним записаний двір житловий у с. Войнинці другої полкової сотні.

Половка Дмитро – значковий товариш Переяславського полку, мав у Яготинській сотні в с. Лісняки 3 тяглих і 1 пішого підсусідка.

Полуботок Василь – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні в с. Коломийці посполитих 9 дворів на 13 хат убогих і 6 хат бездвірних, всього 9 дворів, 19 хат, 1 двір служителя. В хуторі Старому приїжджий двір та підсусідків 4 двори на 4 хати убогих, 4 піших, у сл. Ковалівці підсусідських 16 дворів на 18 хат, 7 піших. Володів приїжджим двором при млинах на р. Трубайлі в Терехтемирівській сотні, там же мав 2 тяглих і 8 піших підсусідків.

Прокопенко Федір – значковий товариш Переяславського полку, мав у Баришівці двір житловий і шинок.

Прохорович Антон – значковий товариш Переяславського полку, мав двір і підсусідків у с. Прохорівці Бубновської сотні, в Яготинській сотні на хуторі 5 піших підсусідків.

Прохорович Данило – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір при його хуторі в Яготинській сотні, при ньому 5 дворів найманих людей, мав двір і підсусідків 1 кінного та 1 ішого у с. Прохорівці Бубновської сотні. В с. Сушки його 1 піший підсусідок.Прохорович Дмитро – бунчуковий товариш, мав двір житловий, 2 шинки та підсусідків 9 кінних і 7 піших у с. Прохорівці Бубновської, у Золотоніській сотні при хуторі на р. Кропивній 3 двори
найманих людей та 2 кінних підсусідків.

Савенко Яким – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Кропивній.

Садковський Григорій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Корніївка Березанської сотні.

Сакевич Олександр – померлий бунчуковий товариш, за ним ще записані посполиті в другій полковій Переяславській сотні в с. Козлові 1 двір малоґрунтових. Тут же мала приїжджий двір його вдова Катерина.

Свірський Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір у Гельмязові.

Сезченко Дорош – значковий товариш Переяславського полку, мав в Яготинській сотні в с. Войтівці двір житловий та 1 пішого підсусідка.

Сердюк Семен – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Синьоок Андрій – абшитований військовий товариш, мав у Золотоніській сотні при хуторі на р.Кропивній, в якому жив з синами, ще 3 двори найманих людей, 1 кінного та 3 піших підсусідків; ще його один хутір та 1 хата наймана.

Следзинські Леонтій, Петро і Яків – значкові товариші Переяславського полку, мали в Кропивній 1 тяглого і 4 піших підсусідка; Леонтія в с. Крупському 1тяглий і 4 піших підсусідки, хутір над р. Ірклій на 2 хати; Петра у с. Богодухові 2 піших підсусідки, а у с. Деньги двір приїжджий, і хутір над р. Ірклієм на 1 хату; Якова хутір над Ірклієм на 1 хату. Леонтію і Якову належав також двір житловий у Кропивній. Петру і Якову належали в Іркліївській сотні в с.Каневець посполитих 2 двори на 3 хати малоґрунтових, 4 двори на 6 хат та 2 піших підсусідки, Петро мав там двір
житловий.

Стародуб Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Стародуб Іван – померлий значковий товариш Переяславського полку, його вдова мала у д.Мазюнках 1 пішого підсусідка.

Сулима Степан – померлий бунчуковий товариш, його син Олексій у с. Скопцях першої полкової мав 1 двір малоґрунтових посполитих, 8 убогих, 2 бездвірних хати, всього 9 волів, 17 хат та приїжджий двір.

Тарасевич – бунчуковий товариш Переяславського полку, мав хутір при р. Золотоноші, в якому 3 двори найманих людей та 1 пішого підсусідка в Золотоніській сотні.

Терлецький Сава – військовий товариш, мав двір житловий, посполитих малоґрунтових у с. Шабельники Піщанської сотні 1 двір на 2 хати, убогих 3 двори на 4 хати статті 7 та убогі 8 статті 4 двори 7 хат, 7 хат бездвірних – 14 сімей. В селі й двір його рідного брата Мойсея Терлецького власний житловий. Сава мав ще хутір, в якому було 3 двори найманих людей.

Тернавський Андрій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Тимченко Матвій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Воронкові.

Тимченко Семен – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Воронкові.

Томара Стефан – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні в с. Войтівці посполитих 12 дворів на 14 хат убогих і 25 хат бездвірних, всього 12 дворів, 39 хат та 1 двір служителя. В с. Томарівка власний двір приїжджий та посполитих 3 двори на 9 хат малоґрунтових, 11 дворів на 12 хат убогих, 10 хат бездвірних, всього 14 дворів, 31 хата та 5 дворів служителів; в д. Семенівці приїжджий двір та посполитих 2 двори на 5 хат малоґрунтових, 10 дворів на 13 хат убогих і 14 хат бездвірних, всього 12 дворів, 32 хат та 4 двори служителів. У Кропивенській сотні в с. Богушкова Слободка посполитих 12 дворів на 15 хат убогих, 18 хат бездвірних, всього 12 дворів, 33 хати та 3
двори служителів. Мав посполитих у с. Слободка Бубнівської сотні: 3 двори середньоґрунтових на 4 хати, 5 дворів малоґрунтових на 6 хат, 6 дворів на 8 хат убогих, 3 хати бездвірних, всього 14 дворів (21 хата). В сл. Томарівці приїжджий двір та 6 дворів найманих людей. Також мав підсусідків посполитих у м. Домонтові малоґрунтових 3 двори на 4 хати, 1 тяглий і 5 піших. У Гельмязівській сотні в с. Каврай його двір житловий, 15 дворів найманих людей та посполитих підсусідків 8 кінних і 23 піших; в с. Підставки двір приїжджий, посполитих убогих 44 двора, 68 хат, 1 бездвірна; в с. Нехайки приїжджий двір та 15 дворів на 20 хат убогих посполитих; в Гельмязові 2 кінних підсусідки; при хуторі приїжджий двір та 3 двори найманих людей, 1 кінний і 4 піших підсусідка. Мав у Піщанській сотні млини при Новій Греблі, приїжджий двір, 6 дворів найманих людей та підсусідків убогих 8 статті 9 ( 2 двори, 2 хати, 7 бездвірних).

Томара Федір – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у м. Домонтові та підсусідка посполитого 1 пішого.

Турчиновський Стефан – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір при його хуторі Яготинської сотні та житловий двір у Березані.

Хандогій Сидір – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Красному Басанської сотні двір житловий.

Чернацький Кирило – померлий значковий товариш, за ним записаний двір житловий у с. Старому Бикові, в якому жив його син Олексій.

Чернявський Стефан – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Золотоноші.

Шаркевич Іван – військовий товариш Переяславського полку, мав двір приїжджий у с. Козинці
Терехтемирівської сотні.

Щербина Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір в с. Дем’янинці першої полкової сотні.

Юр’єв Антон – військовий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Яковенко Олексій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Ковтунові Золотоніської сотні.

Ярошенко Прокіп – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Слюзчина Слободка Золотоніської сотні.

Ярошенко Фесько – значковий товариш Переяславського полку, мав хутір при р. Кропивній, в якому жив, у Золотоніській сотні.

Источники

1. Клименко П. Компути та ревізії XVII-XVIII ст. // Український археографічний збірник. . 1930. . Т. 3.
2. Ковальский И. Генеральная опись 1765-1769 годов, как источник изучения социально-экономической
истории Левобережной Украины (По документам и материалам Переяславского полка): автореферат
дис. на соиск. учен. степ. канд. истор. наук. . К, 1966.
3. Кривошея І. Ревізії та реєстри XVIII ст. як джерело з історії Чернігівського полку // Україна на порозі
ХХІ ст.: актуальні питання історії: Збірник наукових праць / Редколегія О.Б. Коваленко та ін. – К., 1999.
4. Іваненко А.О. Козацький компут як історичне джерело (на матеріалах ревізії Переяславського полку
1726 року) // Україна: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: Вашкевич В. та ін. – К., 1999.
5. Кривошея І. Реєстри значкових товаришів Стародубського полку 1735 та 1737 років // Гілея: Збірник
наукових праць. – К., 2009. – Вип. 19.
6. Швидько Г. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. – Дніпропетровськ, 2004.
7. Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. – К., 2008.
8. Горобець С. Списки значкових товаришів Чернігівського полку 1732 і 1737 рр. // Сіверянський літопис. –
2008. – № 1.
9. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. . Ф. 1. – Спр. 54336-54337.
10. Центральний державний історичний архів України (м. Київ) (далі – ЦДІАУК). – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр.:
19313, 19362, 19365, 19368, 19366, 19374, 19376, 19378, 19334, 19335, 19339, 19346, 19352.
11. Кривошея І.І. Козацька старшина Переяславського полку (1648-1782): Дис… канд. істор. наук. – Умань,
1998.
12. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19360.

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах