ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

Klim2018 написал:

[q]

Здравствуйте!
Да, в книге отражена Вторая полковая сотня. Информация дана пофамильно.
Кто именно Вас интересует?
Упоминается в книге и село Цибли. С ним связаны такие фамилии с разных сотен:
Головченко
Лисенко
Сербин
Мирович
Золотуха
Мосціцький
Дем'янович
Лазаревич
[/q]

Добрый день! Большое спасибо за ответ!
Меня интересуют фамилии Бойко, Свиридов/ченко, Артюх, Герасименко, Колесник.
Бойко (Кирилл (1-я половина 18 в.), Лукьян (2-я половина 18 в.) точно из Циблей, остальные могут быть из окрестных сел. Что ж, видимо, не встречаются.

А село Хотьки (Хоцки) представлено в книге?

Алексей Артемьев-Хщанович написал:

[q]
Добрый день! Большое спасибо за ответ!
Меня интересуют фамилии Бойко, Свиридов/ченко, Артюх, Герасименко, Колесник.
Бойко (Кирилл (1-я половина 18 в.), Лукьян (2-я половина 18 в.) точно из Циблей, остальные могут быть из окрестных сел. Что ж, видимо, не встречаются.
[/q]

Добрый вечер!
Вот не совсем Ваша информация, но возможно пригодится.

Герасименко Антон
Сотник бориспільський (03.1649, 10.1652, 01.1653, 11.1656),
у 05.1654 р. – товариш, посланий від сотника для оцінки саду.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 324.

Также в другом источнике упоминаются:
Артюх Антип
Артюх Василь – отаман 1723). Копивницька сотня
Герасименко Михайло – осавул сотенний (? – 1737 – 1739 – ?). Леплявська сотня.
Герасименко Антон (? – 1649 – 14 січня 1653 – ?). Бориспільська сотня.
Герасименко Герасим Йосипович – війт бориспільський
Колесники – козацька родина у с. Рогозові . Вароньківська сотня.

Алексей Артемьев-Хщанович написал:

[q]
А село Хотьки (Хоцки) представлено в книге?
[/q]

Да.
С ним связаны такие фамилии с разных сотен:
Сербини
Канієвські-Оболонські
Лесаневичі
Ілляшенки
Скорик Степан
Щербина Іван Безбородько Яків.

ЦГИАК Ф. 736, Оп. 1, д. 207

ИМЕННЫЕ СПИСКИ КАЗАКОВ УКРАИНСКИХ ПОЛКОВ, ПРОХОДЯЩИХ ВОЙСКОВУЮ СЛУЖБУ в 1784-1785 гг.
Редакционная коллегия и авторы составители: А.Ю. Гриппа, В.Л. Маслийчук, А.Ф. Парамонов

Документ доступен по ссылке на academia.edu https://www.academia.edu/14300...view-paper

НЕВІДОМА РЕВІЗІЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ НЕУРЯДОВОЇ СТАРШИНИ

Кривошея В.В.

Ревізії і реєстри козацьких полків XVIII ст. цінуються істориками як дуже інформативне джерело. До них постійно звертаються дослідники, вивчаючи різні сторони життя Гетьманщини.Ревізії з’явились і збереглись завдяки російській бюрократичній практиці. В новітню добу ці документи неодноразово ставали предметом загального [1, с.56-241] та часткового вивчення [2-8].
Більшість ревізій та реєстрів XVIII ст. зберігається в Україні у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (далі ЦДІАУК). Ще частина – у фондах Інституту рукопису Центральної наукової бібліотеки України імені В. Вернадського (далі ІР НБУВ). Серед збережених – найбільше ревізій Переяславського полку. Причому збереглись як повні ревізії полку, так і ревізії окремих сотень [9-10]. Всі вони забезпечують багатий матеріал, в тому числі й генеалогічного характеру [11], до історії Переяславського полку.
Проте виявилося, що одна з ревізій полку випадала з поля зору дослідників. Вона була записана в описі №3 фонду №51 ЦДІАУК спочатку як ревізія Полтавського полку, а потім як ревізія Київського полку 1750 року. Насправді це гарно збережена ревізія 1750 року Переяславського полку (не збереглись лише відомості Леплявської сотні) [12].
Перша сторінка – це зведена козацька “перечневая табель” першої полкової Переяславської сотні. Основний поділ в ній зроблений на козаків виборних і підпомічників. В межах виборних виділені наступні категорії: ті, що володіли знатним промислом (у них дворів, в дворах хат), середнім промислом (дворів, в дворах хат), малим промислом (дворів, хат), можноґрунтові (дворів, хат), середньоґрунтові, малоґрунтові, убогі і всього виборних (дворів, в дворах хат). Такі ж пункти виділені серед підпомічників. Потім підсумовано скільки всього козацьких (дворів, в них хат), їх
підсусідків (кінних, піших), різночинців полкових, сотенних, артилерійських служителів і “других к дачам полагающимся, старшинських владельческих и другого звания жилих і приезжих дворов”. І далі згрупована по селах сотні зведена цифрова інформація.
......
Ревізія Переяславського полку 1750 року, як і більшість відомих нам полкових ревізій, є дуже інформативною щодо різних сторін історії Гетьманщини. Знаходимо в ній дані про володіння неурядової старшини Переяславського полку у 1750 році. Наступний блок – це вибраний з ревізії список неурядової старшини полку з інформацією про володіння, поданий в алфавітному порядку.
Більшість відомих сьогодні ревізій інших полків Гетьманщини містять значно об’ємнішу інформацію особистого,
службового та економічного характеру, ніж охарактеризована. Проте використовуються ці документи не повною мірою. Зазвичай з ревізії дослідники виділяють лише компактні списки неурядової старшини на перших сторінках справ, тоді як основний текст ревізій, що часто включає 500-700 аркушів, майже не переглядається. Відтак втрачається дуже цінний для історії неурядової старшини масив інформації.

Продолжение

Адаменко Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Стовпяги Терехтемирівської сотні.

Берло Іван – бунчуковий товариш, мав у Воронкові Переяславського полку 5 підсусідків посполитих кінних і 5 піших, в д. Жеребятині 2 кінних та 1 пішого, власний житловий двір і шинок у Воронкові, а також 5 дворів найманих людей, приїжджий двір та шинок у с. Рогозова та 5 дворів найманих людей, приїжджий двір у с. Старому, приїжджий двір у д. Жеребятин.

Бондаренко Михайло – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Золотоноші.

Борковський – бунчуковий товариш, мав двір приїжджий у с. Козацьке Басанської сотні.

Бурляй – значковий товариш Переяславського полку, мав приїжджий двір у с. Ничипорівка Яготинської сотні.

Бурма Пилип – значковий товариш Переяславського полку мав житловий двір при його хуторі в Яготинській сотні.

Бутович – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні в с. Черевки посполитих 5 дворів малоґрунтових на 5 хат, 8 бездвірних хат убогих, всього 5 дворів, 13 хат та 2 двори служителів.

Вакулович Аврам – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Вакулович Василь – значковий товариш Переяславського полку, мав у Борисполі двір житловий.

Вакулович Михайло – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Дем’янинці першої полкової сотні
житловий двір

.Василенко Йосип – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Дем’янинці першої полкової сотні двір.

Вертипорох Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір у с. Богданові Гельмязовської сотні.

Волошин Яким – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Ветово Березанської сотні.

Гаврилов Михайло – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Пологи-Яненки другої полкової сотні.

Гвоздик Лаврентій – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір у с. Сосновій Яготинської сотні, його дружина Марина мала у Переяславі 1 двір підсусідків піших.

Горленко Петро – бунчуковий товариш мав у Яготинській сотні в хуторі Петрівці посполитих підсусідків 2 двори на 4 хати убогих і 4 хати бездвірних, всього 2 двори, 8 хат, 7 піших, 5 дворів служителів; у д. Гланишів першої полкової переяславської сотні 3 двори убогих посполитих на 3 хати та 1 бездвірну хату.

Гринь Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Даниленко Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Усовці Басанської сотні двір житловий.

Дараган Юхим – бунчуковий товариш, мав у с. Глибоке Воронківської сотні приїжджий двір, 21 двір убогих посполитих, шинок у Воронкові.

Дем’янович Федір – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні в с. Безуглівка підсусідків посполитих 3 двори на 3 хати убогих, 1 тяглий і 5 піших та у Баришівці двір житловий.

Демешко Герасим – бунчуковий товариш, мав приїжджий двір, 2 шинки, 32 двори найманих людей та 2 хати для служителів у Басані. Разом з Денисом мав володіння у Басані: посполитих 3 двори на 8 хат малоґрунтових, 37 дворів на 43 хати убогих, 65 бездвірних, всього 40 дворів, 116 хат.

Демешко Денис – бунчуковий товариш, мав у Басані 5 шинків, 32 двори найманих людей, приїжджий двір та підсусідків 6 піших. Разом з Герасимом мали володіння у Басані посполитих 3 двори на 8 хат малоґрунтових, 37 дворів на 43 хати убогих, 65 бездвірних, всього 40 дворів, 116 хат.

Демченки Мойсей та Іван – значкові товариші Переяславського полку, мали двір житловий у с. Деньги в Кропивенській сотні, ще з одним Іваном Демченком утрьох володіли хутором над р. Ірклієм на 4 хати, в якому самі й жили. Мойсей окремо мав у с. Деньги Кропивенської сотні 2 піших підсусідки.

Дем’янович Федір – бунчуковий товариш, мав житловий двір спільний з Гнатом Савескулом у с. Безуглівка Яготинської сотні.

Деркач Андрій – бунчуковий товариш, мав 1 пішого підсусідка посполитих у с. Слободка Бубнівської сотні та в с. Сушки його двір приїжджий, посполитих 5 дворів середньоґрунтових на 6 хат, 3 двори малоґрунтових на 3 хати, 8 дворів на 9 хат убогих, 3 хати бездвірних, всього 16 дворів, 21 хата. У сл. Томарівці мав житловий двір. Також його хутір при р. Золотоноші, в якому 3 двори найманих людей Золотоніської сотні .

Деркач Корній – померлий абшитований військовий товариш Переяславського полку, за ним записаний двір приїжджий у с. Мицалівка та хутір на р. Кропивна вдови його Ірини в Золотоніській сотні.

Деркаченко Семен – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Бубнові.

Джулай Яким – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Ірклієві .

Дивак Семен – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Недра Березанської сотні.

Дробницький Василь – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с.Деньги Кропивненської сотні та хутір над р. Ірклієм.

Дудченко Кирило – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Сеньковець Золотоніської сотні.

Думирашка-Райча Петро – померлий бунчуковий товариш, у Бакумівці в його дворі жив зять Олексій Канаровський. Вдова останнього Анастасія, на той час сотникова домонтівська Платковська, мала у с. Корніївка Березанської сотні 5 дворів посполитих 7 статті й 5 дворів посполитих 8 статті, у с. Паришкові 4 двори, при Бакумівці 4 підсусідки.

Думитрашка-Райча Іван – бунчуковий товариш, мав у Березанській сотні в с. Ветово посполитих 11 дворів на 12 хат убогих, в Бакумівці двір житловий та 6 піших підсусідків, при власному хуторі в Яготинській сотні приїжджий двір.

Дунін – померлий бунчуковий товариш, у 1750 при хуторі в Гельмязівській сотні за ним залишався приїжджий двір та 3 двори найманих.

Дуніновна Софія – вдова бунчукового товариша мала у Переяславі двір житловий та 2 піших підсусідка.

Забіла Захар – бунчуковий товариш, мав у с. Озеряни Басанської сотні приїжджий двір, 10 дворів найманих служителів, посполитих 2 двори на 3 хати малоґрунтових, 13 дворів на 17 хат убогих, 31 хату бездвірну. Всього 15 дворів, 51 хата. Його ж в с. Щаснівці житловий двір, хутір, 18 дворів найманих служителів, посполитих 3 двори на 5 хат малоґрунтових, 15 дворів на 21 хату убогих, 51 хата бездвірну. Всього 18 дворів, 61 хата.

Завойка Павло – значковий товариш Переяславського полку, мав підсусідків посполитих у Піщаній 2 піших та хутір над р. Ірклієм на 2 хати у Кропивенській сотні.

Загорулько Леонтій – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір у с. Сосновій Яготинської сотні.

Загорулько Яків – значковий товариш Переяславського полку, мав в Яготинській сотні в с.Сошникові 1 тяглого і 1 пішого підсусідка та двір житловий у с. Ветово Березанської сотні.

Затиркевич – бунчуковий товариш, мав у с. Морозівка Баришівської сотні 1 двір середньоґрунтових посполитих, 2 двори малоґрунтових, 6 дворів убогих, всього 9 дворів. Його ж у Березанській сотні в с. Недра посполитих 3 двори на 6 хат малоґрунтових, 21 двір на 26 хат убогих, всього 24 двори на 32 хати.

Звосколович Леонтій – значковий товариш Переяславського полку, мав шинок у Кропивній, разом з Іваном

Восколовичем, теж значковим товаришем, володіли двором у с. Богодухівка.

Зеленський Василь – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Харківці першої полкової сотні житловий двір.

Зеленський Опанас – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Зощенко Гаврило – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Зуєвич – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір та шинок в с. Черевки Яготинської сотні.

Зуєвич Григорій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Березані.

Зуєвич Яким – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Березані.

Іваненко – бунчуковий товариш, в його хуторі в Яготинській сотні 2 піших підсусідки, приїжджий двір та ще один хутір з приїжджим двором.

Іваненко Григорій – бунчуковий товариш, мав у с. Остролуччя Баришівської сотні двір житловий, посполитих 2 двори малоґрунтових, 76 дворів убогих на 100 хат, 2 бездвірних, всього 78 дворів на 105 хат та 1 двір служителя, двір житловий у с. Селище, шинок в с. Рудницькому. В Яготинській сотні в хуторі посполитих підсусідків 2 двори на 3 хати убогих і 4 хати бездвірних, всього 2 двори 7 хат, 2 піших.

Іваненко Михайло – бунчуковий товариш, мав у с. Остролуччя Баришівської сотні посполитих 2 двори на 7 хат середньоґрунтових посполитих, 4 двори на 8 хат малоґрунтових, 79 дворів на 102 хати убогих, всього 85 дворів на 118 хат та 1 двір служителя. У Золотоніській сотні при хуторі 4 кінних та 4 піших підсусідки, 4 двори найманих людей; при хуторі над Росошкою 5 кінних і 10 піших підсусідків посполитих. У Кропивенській сотні при хуторі Лебединському його 6 тяглих і 6 піших підсусідків.

Кандиба Петро – військовий товариш Переяславського полку, мав шинок, підсусідків 2 кінних і 3 піших у Піщаній, при хуторі його ж 4 двори найманих людей. У сотні Гельмязівській при хуторі “дворець” та 3 піших підсусідки.

Климович Григорій – значковий товариш Переяславського полку, мав у Басані приїжджий двір, житловий двір у с. Осівці.

Ковалевський Антон – військовий товариш Переяславського полку, мав у Переяславі власний житловий двір та 1 тяглого підсусідка, у першій полковій сотні в с. Войтівці 1 пішого підсусідка, в д.Мазюнках 1, 3 в с. Пристроми.

Козинченко Яків – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Ковтунові Золотоніської сотні.

Козловський Дмитро – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір у с. Лісняки Яготинської сотні.

Коник Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Циблі другої полкової сотні.

Коник Сава – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Циблі другої полкової сотні.

Копцевич Семен – військовий товариш у Переяславському полку, мав у Переяславі житловий двір при солодовні, ще один власний двір та 6 підсусідків тяглих і 18 піших, в с. Пристроми 1 двір убогих підсусідків посполитих (5 піших). Мав приїжджий двір у д. Гайшині. В другій полковій в с. Комарівка його власний приїжджий двір, 2 підсусідки тяглих і 2 піших, у с. Стовпяги Терехтемирівської сотні 1 тяглий підсусідок, в с. Козинці приїжджий двір та 1 піший підсусідок. Мав у Яготинській сотні в с.Полежаях двір приїжджий, 1 пішого підсусідка, в с. Дениси 2 тяглих і 2
піших, при його хуторі приїжджий двір.

Костенко Аврам – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Ковтунові Золотоніської сотні.

Костомаха Петро – значковий товариш Переяславського полку, мав у с.Морозівка Баришівської сотні 3 кінних і 2 піших підсусідки, також і в с. Мала Стариця.

Котляр Йосип – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Котляриха Євдокія – вдова значкового товариша Переяславського полку, мала двір житловий у Переяславі.

Лебідь Кіндрат – військовий товариш, мав у Баришівці двір житловий і 2 шинки, 3 двори найманих служителів, хату в д. Пасічки, в с. Рудницькому мав житловий двір при пасіках, у Яготинській сотні в хуторі Довженківському приїжджий двір і 4 піших підсусідки.

Лейбиха Олена – вдова значкового товариша мала у с. Сошникові першої полкової Переяславської сотні двір приїжджий.

Леонтій Петрович – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Каленики Гельмязівської сотні посполитих убогих 4 двори на 5 хат, в м. Гельмязові двір житловий та 2 кінних і 6 піших підсусідків; при його хуторі приїжджий двір, в с. Пристроми першої полкової 2 двори посполитих підсусідків. У с. Велика Каратуль другої полкової мав двір приїжджий та ще один в с. Комарівка.

Лизогуб Василь – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні при хуторі Рокитне двір приїжджий, при ньому 5 дворів найманих людей, у с. Слободка Яготинської сотні 6 піших підсусідків посполитих.

Лизогуб Григорій – бунчуковий товариш Переяславського полку, мав приїжджий двір у с. Лісняки й 1 двір убогих підсусідків, в них 2 тяглих і 2 піших та при його хуторі Кононівському Яготинської сотні приїжджий двір.

Лизогуб Яків – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні в с. Пирловці двір приїжджий, 11 дворів найманих людей та посполитих 18 дворів на 23 хати убогих і 11 хат бездвірних, всього 18 дворів, 34 хати, 1 двір служителів та в його хуторі власному приїжджий двір.

Макаровський Іван – померлий значковий товариш Переяславського полку. За ним по ревізії числився двір приїжджий у Золотоноші, 1 підсусідок і двір житловий, в якому жила його вдова Наталія у с. Драбівці, її ж хутір на р. Золотоноші Золотоніської сотні.

Максимович Григорій – абшитований бунчуковий товариш, мав у с. Мала Стариця Баришівської сотні житловий двір, посполитих 7 дворів убогих, всього 7 дворів на 8 хат.

Маленовський Олексій – бунчуковий товариш, мав у Переяславі 2 підсусідки піших, у с. Войтівці першої полкової Переяславської сотні 1 пішого підсусідка, житловий двір у с. Харківці, приїжджий у с. Дівички.

Манжак Федір – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий і шинок у Золотоноші, хутір на р. Згарь, в ньому 2 двори найманих людей.

Медовник Леонтій – значковий товариш Ніжинського полку, володів у с. Скопці першої полкової Переяславської сотні 1 двором підсусідків, посполитих 5 піших та приїжджим і шинковим дворами.

Мелещенко Мартин – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Дем’янинці першої полкової сотні двір.

Мехеда Семен – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір у с. Нехайки Гельмязовської сотні.

Мехеда Тимофій – значковий товариш, мав у Золотоніській сотні при хуторі на р. Кропивній 3 двори найманих людей та 1 пішого підсусідка та двір приїжджий у с. Мицалівка. Також його двір житловий с. Нехайки Гельмязовської сотні.

Мироненко Юхим – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Виповзки другої полкової сотні.

Михайловський Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Ветово Березанської сотні.

Мізин Андрій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Ірклієві.

Моснецький (Мосцицький) Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі та двір приїжджий у с. Циблі другої полкової сотні.

Мосцицький Петро – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Циблі.

Продолжение

Неверовський Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий, шинок і 3 піших підсусідка у Золотоноші та 1 в с. Сеньковці, при хуторі на р. Золотоноші 2 кінних підсусідки та 8 дворів найманих людей.

Нестор Васильєв – абшитований значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у сл. Томарівці Бубновської сотні.

Новакович Федір – значковий товариш Переяславського полку, мав у Борисполі двір житловий, 3 піших підсусідки, в с. Іванкові його приїжджий, 1 тяглий та 1 піший підсусідки, в с. Дудоркові приїжджий двір.

Опанас і Леонтій Федоровичі – значкові товариші Переяславського полку, мали двір житловий у Кропивній та хутір над Ірклієм на 2 хати.

Петраш Василь – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Кропивній, хутір над р. Ірклієм на 3 хати.

Печеник Павло – померлий значковий товариш Переяславського полку, за ним записаний двір житловий у с. Войнинці другої полкової сотні.

Половка Дмитро – значковий товариш Переяславського полку, мав у Яготинській сотні в с. Лісняки 3 тяглих і 1 пішого підсусідка.

Полуботок Василь – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні в с. Коломийці посполитих 9 дворів на 13 хат убогих і 6 хат бездвірних, всього 9 дворів, 19 хат, 1 двір служителя. В хуторі Старому приїжджий двір та підсусідків 4 двори на 4 хати убогих, 4 піших, у сл. Ковалівці підсусідських 16 дворів на 18 хат, 7 піших. Володів приїжджим двором при млинах на р. Трубайлі в Терехтемирівській сотні, там же мав 2 тяглих і 8 піших підсусідків.

Прокопенко Федір – значковий товариш Переяславського полку, мав у Баришівці двір житловий і шинок.

Прохорович Антон – значковий товариш Переяславського полку, мав двір і підсусідків у с. Прохорівці Бубновської сотні, в Яготинській сотні на хуторі 5 піших підсусідків.

Прохорович Данило – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір при його хуторі в Яготинській сотні, при ньому 5 дворів найманих людей, мав двір і підсусідків 1 кінного та 1 ішого у с. Прохорівці Бубновської сотні. В с. Сушки його 1 піший підсусідок.Прохорович Дмитро – бунчуковий товариш, мав двір житловий, 2 шинки та підсусідків 9 кінних і 7 піших у с. Прохорівці Бубновської, у Золотоніській сотні при хуторі на р. Кропивній 3 двори
найманих людей та 2 кінних підсусідків.

Савенко Яким – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Кропивній.

Садковський Григорій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Корніївка Березанської сотні.

Сакевич Олександр – померлий бунчуковий товариш, за ним ще записані посполиті в другій полковій Переяславській сотні в с. Козлові 1 двір малоґрунтових. Тут же мала приїжджий двір його вдова Катерина.

Свірський Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір у Гельмязові.

Сезченко Дорош – значковий товариш Переяславського полку, мав в Яготинській сотні в с. Войтівці двір житловий та 1 пішого підсусідка.

Сердюк Семен – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Синьоок Андрій – абшитований військовий товариш, мав у Золотоніській сотні при хуторі на р.Кропивній, в якому жив з синами, ще 3 двори найманих людей, 1 кінного та 3 піших підсусідків; ще його один хутір та 1 хата наймана.

Следзинські Леонтій, Петро і Яків – значкові товариші Переяславського полку, мали в Кропивній 1 тяглого і 4 піших підсусідка; Леонтія в с. Крупському 1тяглий і 4 піших підсусідки, хутір над р. Ірклій на 2 хати; Петра у с. Богодухові 2 піших підсусідки, а у с. Деньги двір приїжджий, і хутір над р. Ірклієм на 1 хату; Якова хутір над Ірклієм на 1 хату. Леонтію і Якову належав також двір житловий у Кропивній. Петру і Якову належали в Іркліївській сотні в с.Каневець посполитих 2 двори на 3 хати малоґрунтових, 4 двори на 6 хат та 2 піших підсусідки, Петро мав там двір
житловий.

Стародуб Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Стародуб Іван – померлий значковий товариш Переяславського полку, його вдова мала у д.Мазюнках 1 пішого підсусідка.

Сулима Степан – померлий бунчуковий товариш, його син Олексій у с. Скопцях першої полкової мав 1 двір малоґрунтових посполитих, 8 убогих, 2 бездвірних хати, всього 9 волів, 17 хат та приїжджий двір.

Тарасевич – бунчуковий товариш Переяславського полку, мав хутір при р. Золотоноші, в якому 3 двори найманих людей та 1 пішого підсусідка в Золотоніській сотні.

Терлецький Сава – військовий товариш, мав двір житловий, посполитих малоґрунтових у с. Шабельники Піщанської сотні 1 двір на 2 хати, убогих 3 двори на 4 хати статті 7 та убогі 8 статті 4 двори 7 хат, 7 хат бездвірних – 14 сімей. В селі й двір його рідного брата Мойсея Терлецького власний житловий. Сава мав ще хутір, в якому було 3 двори найманих людей.

Тернавський Андрій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Тимченко Матвій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Воронкові.

Тимченко Семен – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Воронкові.

Томара Стефан – бунчуковий товариш, мав у Яготинській сотні в с. Войтівці посполитих 12 дворів на 14 хат убогих і 25 хат бездвірних, всього 12 дворів, 39 хат та 1 двір служителя. В с. Томарівка власний двір приїжджий та посполитих 3 двори на 9 хат малоґрунтових, 11 дворів на 12 хат убогих, 10 хат бездвірних, всього 14 дворів, 31 хата та 5 дворів служителів; в д. Семенівці приїжджий двір та посполитих 2 двори на 5 хат малоґрунтових, 10 дворів на 13 хат убогих і 14 хат бездвірних, всього 12 дворів, 32 хат та 4 двори служителів. У Кропивенській сотні в с. Богушкова Слободка посполитих 12 дворів на 15 хат убогих, 18 хат бездвірних, всього 12 дворів, 33 хати та 3
двори служителів. Мав посполитих у с. Слободка Бубнівської сотні: 3 двори середньоґрунтових на 4 хати, 5 дворів малоґрунтових на 6 хат, 6 дворів на 8 хат убогих, 3 хати бездвірних, всього 14 дворів (21 хата). В сл. Томарівці приїжджий двір та 6 дворів найманих людей. Також мав підсусідків посполитих у м. Домонтові малоґрунтових 3 двори на 4 хати, 1 тяглий і 5 піших. У Гельмязівській сотні в с. Каврай його двір житловий, 15 дворів найманих людей та посполитих підсусідків 8 кінних і 23 піших; в с. Підставки двір приїжджий, посполитих убогих 44 двора, 68 хат, 1 бездвірна; в с. Нехайки приїжджий двір та 15 дворів на 20 хат убогих посполитих; в Гельмязові 2 кінних підсусідки; при хуторі приїжджий двір та 3 двори найманих людей, 1 кінний і 4 піших підсусідка. Мав у Піщанській сотні млини при Новій Греблі, приїжджий двір, 6 дворів найманих людей та підсусідків убогих 8 статті 9 ( 2 двори, 2 хати, 7 бездвірних).

Томара Федір – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у м. Домонтові та підсусідка посполитого 1 пішого.

Турчиновський Стефан – значковий товариш Переяславського полку, мав житловий двір при його хуторі Яготинської сотні та житловий двір у Березані.

Хандогій Сидір – значковий товариш Переяславського полку, мав у с. Красному Басанської сотні двір житловий.

Чернацький Кирило – померлий значковий товариш, за ним записаний двір житловий у с. Старому Бикові, в якому жив його син Олексій.

Чернявський Стефан – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Золотоноші.

Шаркевич Іван – військовий товариш Переяславського полку, мав двір приїжджий у с. Козинці
Терехтемирівської сотні.

Щербина Іван – значковий товариш Переяславського полку, мав двір в с. Дем’янинці першої полкової сотні.

Юр’єв Антон – військовий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у Переяславі.

Яковенко Олексій – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Ковтунові Золотоніської сотні.

Ярошенко Прокіп – значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Слюзчина Слободка Золотоніської сотні.

Ярошенко Фесько – значковий товариш Переяславського полку, мав хутір при р. Кропивній, в якому жив, у Золотоніській сотні.

Источники

1. Клименко П. Компути та ревізії XVII-XVIII ст. // Український археографічний збірник. . 1930. . Т. 3.
2. Ковальский И. Генеральная опись 1765-1769 годов, как источник изучения социально-экономической
истории Левобережной Украины (По документам и материалам Переяславского полка): автореферат
дис. на соиск. учен. степ. канд. истор. наук. . К, 1966.
3. Кривошея І. Ревізії та реєстри XVIII ст. як джерело з історії Чернігівського полку // Україна на порозі
ХХІ ст.: актуальні питання історії: Збірник наукових праць / Редколегія О.Б. Коваленко та ін. – К., 1999.
4. Іваненко А.О. Козацький компут як історичне джерело (на матеріалах ревізії Переяславського полку
1726 року) // Україна: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: Вашкевич В. та ін. – К., 1999.
5. Кривошея І. Реєстри значкових товаришів Стародубського полку 1735 та 1737 років // Гілея: Збірник
наукових праць. – К., 2009. – Вип. 19.
6. Швидько Г. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. – Дніпропетровськ, 2004.
7. Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. – К., 2008.
8. Горобець С. Списки значкових товаришів Чернігівського полку 1732 і 1737 рр. // Сіверянський літопис. –
2008. – № 1.
9. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. . Ф. 1. – Спр. 54336-54337.
10. Центральний державний історичний архів України (м. Київ) (далі – ЦДІАУК). – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр.:
19313, 19362, 19365, 19368, 19366, 19374, 19376, 19378, 19334, 19335, 19339, 19346, 19352.
11. Кривошея І.І. Козацька старшина Переяславського полку (1648-1782): Дис… канд. істор. наук. – Умань,
1998.
12. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19360.

ЦГИАК, ф.990, оп.1, д.1494
О постройке церквей в Переяславской епархии, 1781-1782

В деле есть информация о церквях в населенных пунктах:

Переяславский полк Бубновская сотня село Прохоровка церковь Святого Пророка Ильи (Золотоношский повет)
Красногорский Золотоношский монастырь церковь Святой Живоначальной Троицы
Местечко Гельмязова церковь Св.Николая. Есть поименные списки глав дворов и хат на июнь 1782 год, Итого список из 293 хат.
Село Лемешовка (Яготинская сотня, а после Пирятинский повет). Есть поименные списки глав дворов и хат на сент 1781 года. Итого список из 148 хат.

Klim2018 , можете посмотреть есть ли информация на фамилию Самченко, Басанская сотня.

Katrina333 написал:

[q]
Klim2018 , можете посмотреть есть ли информация на фамилию Самченко, Басанская сотня.
[/q]

Добрый день!
Таких нет.

Katrina333 написал:

[q]
Klim2018 , можете посмотреть есть ли информация на фамилию Самченко, Басанская сотня.
[/q]

Katrina333 написал:

[q]
Нашла по ссылке, в этой теме "Именной указатель к книге В.В.Кривошея "Переяславский полк"" - 1400 Самченко 146 199 . У кого нибудь есть эта книга ? И смогли бы посмотреть Самченко?
[/q]

Увы, такого издания у меня нет. Есть только вот эти:
1. В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019.
2. Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 1, Т. 2.

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах